Художня література постає важливим ресурсом психологічної підтримки дітей у періоди стресу та травматичних переживань, виконуючи роль безпечного простору для осмислення емоцій і життєвих подій. Текст дає змогу дитині дистанціюватися від власного болісного досвіду, прожити складні почуття через образи героїв, знайти слова для власних емоцій і відчути, що її переживання не є унікальними чи неприйнятними. Читання сприяє формуванню емоційної стійкості, розвитку емпатії та відновленню внутрішньої рівноваги.
Особливого значення художня література набуває в освітньому середовищі, де педагог може цілеспрямовано використовувати тексти як інструмент м’якої психоемоційної підтримки, не порушуючи особистих кордонів дитини. Через обговорення сюжетів, вчинків персонажів і символів учні отримують можливість безпечно проговорювати страхи, тривоги й надії, формувати навички саморегуляції та позитивні життєві орієнтири. Таким чином, художній текст стає не лише засобом навчання, а й важливим чинником збереження психологічного здоров’я дитини, допомагаючи їй відчути захищеність, підтримку та віру в подолання труднощів.
