Галина Тимофіївна Тарасюк — відома українська поетеса, прозаїк, критик, публіцист і перекладач, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України.
Біографія
Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області в родині колгоспників. Після закінчення Велико-Мочульської середньої школи з відзнакою, працювала вчителькою англійської мови. Згодом здобула вищу освіту, закінчивши філологічний факультет Чернівецького державного університету.
Протягом своєї кар'єри працювала на різних посадах, зокрема в засобах масової інформації. Зараз проживає в Києві. Заслужений працівник культури України.
Творчість
Галина Тарасюк є авторкою понад 30 книг поезії та прози, її твори перекладені багатьма мовами. Її творчість охоплює широкий спектр тем, від інтимної лірики до глибокої соціальної та філософської прози. Вона також є авторкою та виконавицею пісень на власні вірші.
Основні твори:
Поезія: «Множина» (1982), «Світло джерела».
Проза (романи, новели, повісті):
«Любов і гріх Марії Магдалини»
«Дама останнього лицаря» (також відома як «Драма останнього лицаря»)
«Жіночі романи»
«Янгол з України» (маленькі романи, новели)
«Сестра моєї самотності» (роман)
«Храм на болоті» (новочасна притча)
«Ковчег для метеликів» (новели)
«Зоре моя вечірня, або Пророк і Марія» (роман-версія)
Творчість Галини Тарасюк відзначається глибоким ліризмом, увагою до внутрішнього світу людини та осмисленням важливих історичних і сучасних подій в Україні.
