1. Щоурочні п'ятихвилинки «читання-дзижчання» з використанням складових таблиць (ПГ, ППГ, ПППГ, де П — приголосний; Г — голосний; ПГ — приголосний + голосний), таблиць слів, пірамідок слів.
«Читання-дзижчання» є одним з основних прийомів час навчання читання учнів молодших класів. Цей прийом дуже ефективний. Адже при звичайній методиці на уроках читання у класі з наповненням 30—35 oci6 учитель має можливість, спитати кожного учня тільки раз на тиждень, приділивши йому біля 2 хвилин. Тобто кожен учень матиме усього 2 хвилини на тиждень для тренування, що для навчання нормального читання катастрофічно недостатньо.
Що ж дають щоурочні п'ятихвилинки «читання-дзижчання»? Таким чином тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Природно, шо швидке, читання стає набагато вищою.
Що таке «читання-дзижчання»? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають yci учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.
Людська пам'ять влаштована таким чином, що краще запам'ятовується те, що миготить, а не те, що постійно знаходиться перед очима. Тобто, важлива не триваліть, а частота тренувальних вправ. Якщо ми хочемо опанувати якість уміння, довести їх до рівня навички, треба проводити нетривалі вправи, але якомога частіше. Не варто примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5—2 години підряд. Така тривала, дуже тяжка робота формує у неї негативне ставлення до читання.
Набагато краще, якщо домашнє тренування відбувається у три прийоми по 5 хвилин. Дитина читає i переказує невеликий абзац або маленьке оповідання. Через годину-дві — ще одне читання, а перед сном — ще одне. Таке 15-хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5—2 години безперервної роботи.
