Світлана Анатоліївна Короненко — відома українська поетеса, прозаїк та журналістка, яка є членом Національної спілки письменників України з 1983 року. Вона народилася 16 липня 1960 року в місті Фастів Київської області.
Біографія
Світлана Короненко закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка у 1985 році зі спеціалізацією в радіожурналістиці. Після завершення навчання працювала у журналах «Ранок» та «Українська культура». З 1993 року її професійна діяльність пов'язана з Українським радіо, де вона з 2002 року обіймала посаду заступника директора творчого об'єднання «Культура» Національної радіокомпанії України.
Вона є лауреатом численних літературних премій, зокрема премій ім. Д. Нитченка, Г. Сковороди, І. Франка, М. Коцюбинського, В. Симоненка та ін.
Творчість
Творчий шлях Світлани Короненко розпочався у 80-х роках, і вона вважається яскравою представницею плеяди «вісімдесятників». Її рання поезія тяжіла до білого вірша та верлібру, уникаючи класичних форм, і мала бунтарський характер. Після тривалої десятирічної паузи у творчості, вона повернулася до написання віршів, але вже переважно у силабо-тонічній формі.
У її доробку декілька поетичних збірок:
«Сузір'я веснянок» (1982)
«Голос дощу» (1988)
«Під світлом летючих псів» (1991)
«Ворожба на віршах» (2000)
«Нічний політ: Лірика» (2009)
«Вірші з осені» (2017)
«Дебора» та «Містерії»
Окрім поезії, вона також є авторкою прозових творів та книг, написаних у співавторстві, зокрема «Від цього залежить якість життя. Поради лікаря Берсенєва». Її твори відрізняються свіжою інтонацією, точністю метафори та тяжінням до притчевості.
