Світлана Андріївна Йове́нко (20 вересня 1945, Київ — 7 листопада 2021, Київ) — відома українська поетеса, прозаїк, публіцистка, перекладачка, заслужений працівник культури України. Її творчість відзначається глибоким ліризмом, філософською наснаженістю та активною громадянською позицією.
Біографія
Світлана Йовенко народилася і провела більшу частину свого життя в Києві. У 1968 році вона з відзнакою закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а згодом — аспірантуру при кафедрі слов'янської філології.
Професійна діяльність Світлани Андріївни була тісно пов'язана з літературою та журналістикою:
З 1968 по 1977 рік працювала редактором відділу поезії та драматургії у видавництві художньої літератури «Дніпро».
З 1977 року і протягом багатьох років була завідувачем відділу поезії та критики в журналі «Вітчизна».
Вона була членкинею Національної спілки письменників України та лауреатом низки премій, зокрема премії ім. Леоніда Вишеславського «Планета поета» (2010). Померла 7 листопада 2021 року в Києві від ускладнень, спричинених COVID-19.
Творчість
Літературний дебют Світлани Йовенко відбувся у січні 1961 року, коли в газеті «Літературна Україна» вийшли її «Поезії сімнадцятирічної» зі вступним словом Леоніда Вишеславського.
Основні мотиви творчості:
Любовна лірика: Її інтимна лірика сповнена драматизму людських взаємин, пошуку ідеалу та відображає широкий спектр почуттів вразливої жіночої душі.
Громадянська позиція: Поетеса зверталася до трагічної долі людини в цивілізованому світі (поеми «Ніобея», «Чілі – птахо моя»).
Чорнобильська тема: Вагомою частиною її творчості стали твори, присвячені Чорнобильській трагедії, що виникли з досвіду роботи в кінознімальній групі безпосередньо в епіцентрі подій. Вона є авторкою поеми «Вибух», збірки «Віч-на-віч», повісті «Жінка у зоні» та багатьох публіцистичних статей на цю тему.
Образ Києва: Самобутній образ рідного міста займає чільне місце в її поезії.
Твори Світлани Йовенко перекладені багатьма мовами, зокрема білоруською, болгарською, іспанською, російською та іншими.
Вибрана бібліографія:
«Голубе полум'я» (1971) - збірка поезій.
«Обличчя вітру» (1975) - збірка поезій.
«Віч-на-віч» (1989) - збірка поезій про Чорнобиль.
«Чорнобиль — поруч» (2000) - художньо-публіцистичний альбом (упорядкування).
