Народна педагогіка підняла матір на недосяжну висоту за її любов до дитини. Культ матері, який у українців пов’язувався з обожнюванням землі, став основою етнічної домінанти українського національного характеру. Від матерів переливається, прищеплюється синам і дочкам шанобливе ставлення до народних святинь – до народної символіки, до хліба, виплеканого людською працею, до всього, в чому живе душа і доля народу. Діти неодмінно знатимуть, як багато доброго мама зробила для них, вони будуть знати про її людяність, що виявляється у ставленні до рідних і до чужих, про доброту, яка виявляється у її вчинках. Виховання любові до матері – важливе завдання морального виховання дітей і першочергове завдання педагогіки — допомогти батькам усвідомити їхню відповідальність за виховання дітей і допомогти їм виконати важливу функцію первинних, природних вихователів. Свято розроблене з метою закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей - тата і маму, виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини, виховувати повагу до народних традицій, звичаїв, а також сприяти формуванню активної батьківської позиції у питаннях розвитку, виховання і навчання дітей, допомогти встановити партнерські стосунки між батьками і ДНЗ.




















