Казка в гості завітала
Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайне свято . Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.
Існує книг багато на землі.
Вони цікаві, мудрі, гарні.
Та кожен з нас дорослий чи малий,
Всяк казочку читати полюбляє.
Казка – це світ чарівний та незвичний,
Казка – це диво сповнене краси .
Поринуть в казку , це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
У казці звірі мову мають,
Дерева розмовляють , мов живі.
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку всі.
Мудра казко, казко - чарівнице,
Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.
Поведи нас за собою
В світ прекрасний і чудовий.
Казочко, казочко, ти приходь до нас,
Завітай любесенько у наш 1 клас.
В країну казок підемо я і ти,
У казці цкаво побувати.
Там вірних друзів можемо знайти,
І з ними хочемо потанцювати.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казочку, слухать гуртом,
А казка в завії десь там заблудила.
Давайте її погукаєм разом!
Казко, казко, приходь до нас!
Казка
Вітаю вас , дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я – казка мудра. Хочу вам сказати,
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.
Дякую, що запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, в їз своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї , ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.
Я читатиму уривки казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?
Вікторина « З якої казки?»
1). « Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…» ( Ріпка)
2). « Я не пила, я не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» ( Коза – дереза)
3). « А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося та й розбилося…» ( Курочка Ряба)
4). « Уліз ведмідь – семеро стало…» ( Рукавичка)
5). « Призволяйся , Журавлику, призволяйся, лебедику…» ( Лисичка та Журавель)
6). « Котику – братику, несе мене Лиска по каменю – мосту на своєму хвосту, порятуй мене1» ( Казка про Котика та Півника)
Баба Яга
Я Баба Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
Оце літала – літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишитися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького… та ж про того, хто від баби утік… Як же його звуть?
От і гарно, от і чудово! Я ж думала , що ви нічого не знаєте… А читати вмієте? А писати? А малювати?
Якщо так, то проведемо маленький конкурс « Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.
Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
( Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе. Баба Яга забирає малюнки і летить далі).
Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках . Співає.
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,
Безперечно таким чином можна в школу завітать.
А-а – там навчаються читати,
А-а – і писати й рахувати,
А-а – там цікаво всім завжди.
Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято. Крім вітання, я приготувала для вас вікторину « Чарівний кошик».
У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете , в якій казці вона зустрічається ( яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця). Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтеся зручненько і слухайте гарненько.
Прийшла , нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усі вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.
Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,
Та й у лісі рукавичку загубив.
Бігла лісочком тим Мишка маленька,
Бачить: лежить рукавичка старенька.
А вже настала холодна зима,
А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.
( Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду)
Мишка.
Вже прийшли зимові дні –
Треба щось робити ( Помічає рукавичку)
Хатка буде тут мені,
В ній я буду жити.
Автор.
Ось і живе там Мишка – шкряботушка.
Коли це скаче Жабка – скрекотушка.
( Під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).
Жабка.
Хтось там є, чи нікого немає?
Мишка
Я Мишка – шкряботушка . А ти хто?
Жабка
А я Жабка – скрекотушка.
Пусти мене в хатку –
Будемо разом жити,
Разом працювати.
Та удвох дружити. ( Заходить до рукавички)
Автор
Живуть спокійно в рукавичці
І день, і другий, мов сестриці.
Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.
Замерз. Побачив хатку та й постукав.
( Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)
Зайчик
Хоч і шубку тепле маю, та мороз цей відчуваю.
Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?
В рукавичці хтось є чи нема?
Бо мене застудила зима! ( Кашляє).
Вуха замерзли,
Захололи і ноги –
В рукавичці б мені
Відігрітися трохи…
Звірята
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
А ти хто? ( Разом)
Зайчик
Та я ж Зайчик - побігайчик.
Пустіть мене в хатку,
Будемо разом жити,
Разом танцювати,
Та утрьох дружити.
( Зайчика пускають).
Автор
Дружно так живуть –
Усі працюють.
Хоч зима надворі – не горюють!
Раптом Вовк біжить.
Замерз. Від холоду дрижить.
( під музику по залу підтюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється).
Вовк.
Ох і замерз я дуже – дуже, бо морозець дошкуляє,
Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!
( Помічає рукавичку. Стукає.)
В рукавичці хтось є чи немає?
В лісі бродить сувора зима.
Звірята з рукавички.
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик - побігайчик
А ти хто? ( Разом)
Вовк.
Та я ж Вовчок, сірий бочок.
Пустіть мене до себе,
Лякатися не треба,
Будем в мирі разом жити,
Працювати і дружити.
( Вовка пускають).
( Звучить музика , падає сніжок)
Автор.
А зима все сніжку підсипає…
Білим землю, дерева вкриває.
В кучугурах нелегко ходить.
Ось іде ледве-ледве Ведмідь…
(Під музику , превалюючись, іде Ведмідь, Не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).
Автор.
Важко лапами переступає,
Бачить рукавичку , та й питає:
Ведмідь.
Яка тепла рукавичка тут лежить,
Тож зимою в рукавичці можна жить.
(Стукає).
Хтось неначе там шепоче,
А менен пускать не хоче.
Ох і злюща настала зима!
В рукавичці хтось є чи нема?
Звірята з рукавички.
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик – побігайчик
Я Вовчок, сірий бочок
А ти хто? ( Разом)
Ведмідь.
Я Ведмідь волохатий ,
Пустіть мене до хати.
Будем разом жити,
Працювати і дружити.
( Ведмедя пускають).
Автор
Бігла тим лісом красуня Лисичка.
Бачить лежить на снігу рукавичка.
( Під музику легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється).
Лисиця.
Хто живе в цій рукавичці?
Відгукніться до Лисиці.
Звірята з рукавички.
Я Мишка – шкряботушка.
Я Жабка – скрекотушка.
Я Зайчик – побігайчик
Я Вовчок, сірий бочок
Я Ведмідь волохатий
А ти хто? ( Разом)
Лисиця.
Я руда, низького зросту,
Хитра і довгохвоста.
На курей я вельми ласа,
В них таке смачненьке м’ясо.
Вовку – брату я сестричка,
А зовуть мене Лисичка.
Буду вам допомагать,
Можу ще й пісень співать.
Пустіть мене до рукавички.
(Лисичку пускають).
Автор.
Дружно так живуть , усі працюють,
Хоч зима надворі – не горюють!
Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,
А Жабка лопатою сніг розгрібає.
Лисичка хату прибирає
І пісню весело співає.
А Мишка у печі борщу наварила
І потім обідати всіх запросила.
( Звірята працюють під музику)
Працюють усі без утоми весь день,
А потім співають веселих пісень.
( Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню)
Автор.
Якось близько Сорока літала,
На весь ліс вона скрекотала,
Про те, що дужче сонце пригріло
І на дворі потепліло.
Що вже тане кругом сніг і лід,
І до лісу іде знову Дід.
Мовляв, ідуть удвох з Буянком
Шукати рукавицю ранком.
Пес Буянко винюхує слід,
А за ним уже ступає Дід.
( З лісу виходять Дід і пес Буян . Буян нюхає, відшукуючи слід і приводить Діда до рукавички).
Дід.
Добре, що у ліс прийшли,
Рукавицю тут знайшли.
( З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).
Звірята .
Тепло нам було зимою в рукавичці
І ми кажемо: « Спасибі», як годиться!
Казка.
От і настав час повертатися в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемося. До зустрічі!
Давайте, діти, попрощаємося дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації до казок, які слухали.
