літературно-музичний ранок присвячений життю і творчості поета Тараса Григоровича Шевченка.
Звучить укр.нар.пісня на сл. Т.Г.Шевченка «Думи мої»
Ведуча: Щороку в березні до нас значний приходить день
Це ж народився наш Тарас- творець палких пісень.
Благословен той день і час, коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас малими босоми ногами.
Земля, яку скропив Тарас своїми росами-сльозами.
Діти: 1.Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
2. Поклін тобі Тарасе
У цей святковий день.
Прийми квіточки наші
І в’язанку пісень.
Діти кладуть квіти біля портрету та сідають на стільці.
Дівчата беруть рушники, танцюють і співають:
Пісня « Рушник»
1.Вишивали ми рушник власними руками.
Гаптували залюбки всіма кольорами.
Пр.:Мов жива на полотні калинова гілка.
Під мережкою внизу книжка і сопілка.
2.До ладу все довели, хоч іще маленькі
І оздобили, як слід ми портрет Шевченка.
Пр.:Мов жива на полотні калинова гілка.
Під мережкою внизу книжка і сопілка
На сцену виходить Шевченко(дорослий)
Звучить фон: «Зоре моя вечірняя» фонограма у виконанні групи «Гайдамаки»
Шевченко(дорослий):
І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
Аж бачу, там тільки добро,
Де нас нема.
В лиху годину,
Якось недавно довелось
Мені заїхать в Україну,
У те найкращеє село...
У те, де мати повивала
Мене малого і вночі
На свічку Богу заробляла;
Поклони тяжкії б'ючи,
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
її дитину... Добре, мамо,
Що ти зараннє спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Шевченко сідає біля сцени
Виходять діти: 1.Не на шовкових пелюшках, не у величному палаці
В хатині бідній він родивсь серед неволі, тьми і праці.
2. Нещасна мати повила його малого й зажурилась
І цілу ніченьку вона за сина- кріпака молилась
Шевченко(дорослий):
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала.
Свою нудьгу переливала
В свою дитину...
Укр. нар. пісня «Котику сіренький»
Співає мама(дитина)
Дитина: 3.Підростав малий Тарасик в піснях колискових
В бідній хаті , щирих ласках, добрих різнословах.
Пісня «Дитинство» (соло виконують 3дітей)
Сценка за мотивами повісті С.Васильченка «В бур’янах»
На сцені мати накриває на стіл, батько щось майструє
МАТИ: Світ не родив такого волоцюги.! Ото небо йому, як рідна хата, а сонце, як мати. Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день!а вскочить у хату- за кусок хліба і знову на двір.
Заходить дідусь
ДІД: Це тільки вечеряєте? Що так пізно?
МАТИ: Та коли це такий клопіт, що і вечеря не в вечерю: хлопець десь дівся. Зранку, як пішло, то оце і досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали- як упав уводу!
БАТЬКО: Нічого, знайдеться. Може, заснув десь у бур’яні. Проснеться- прийде.
З’являється Тарасик
МАТИ: А ось і наш волоцюга! Де це ти був?
ТАРАС: Був у полі…та й заблукав.
МАТИ: Бачили таке?
ДІДУСЬ: Хто ж тебе привіз додому?
ТАРАС: Чумаки.
МАТИ: Хто?
ТАРАС: Стрінувся з чумаками, питають: «Куди йдеш-мандруєш?»
А я кажу-в Кирилівку. А вони кажуть: «В Кирилівку треба назад. Сідай-ми тебе довеземо»
Та й посадили мене на віз і дали мені батіг в руки волів поганяти!
МАТИ: Бачили такого? Чумакувати надумав уже.
БАТЬКО: Я ж казав , що знайдеться. Такий головатий не пропаде.
МАТИ: Ну, почумакував, тепер бери ложку і сідай вечеряти.
ДІДУСЬ: Як мотає, наче три дні не їв!
Пісня «Садок вишневий коло хати»
Звучить фонограма «Думи мої» хорове виконання.
Шевченко(дорослий):
В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую — у могилу
Нужда та праця положила.
Ведуча: Рано вмерла його мати, лишивсь сиротою
Не міг раду собі дати з горем та бідою.
Шевченко(дорослий):
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи —
Носити воду школярам.
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
А сестри! Сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії!
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Звучить пісня на сл. Т.Г Шевченка «Тече вода» фонограма у виконанні групи «Гайдамаки»
Тарас (дитина) виходить на сцену.
Виходить дівчинка, Оксанка, у зал.
Ведуча: Була дівчинка Оксанка, як іскра вогниста,
Перша любов полум’яна Тарасова чиста.
Виходить Тарас, малює
Тарас:
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
Тарас(дорослий):
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Оксанка: Здрастуй, Тарасику, ти чого плачеш? Отакої…Так усіх овець порозганяєш. Дай –но я тобі сльзи повитираю.
Тарас: Оксанко, звідки ти взялася тут?
О: Та я тут недалечко була та й почула, що ти плачеш….Ой, Тарасику, а це твої малюнки?
Т: Та мої…..
О: Які гарні! Давай разом подивимось.
Т: Ось це –наша річка і верба коло неї, а це ягнятка пасуться під горою і веслка в небі сяє.
О: Ой, а це ж наш вишневий садочок! Який гарний, наче справжній!
Т: Так, гарний. Я його дуже люблю і ніколи його не забуду.
Укр..нар.пісня на сл.Т.Г.Шевченка
«Садок вишневий» (1-й куплет)
Тарас(дорослий):
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Укр.н.пісня «Тече вода»
сл..Т.Г.Шевченка
Шевченко (дорослий):
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!
Дівчинка: Оксанко, біжімо з нами у долину, подивимося чи калинонька наша зацвіла!
Оксанка: Гайда, дівчата! Бувай Тарасику…..
Укр. нар. пісня-хоровод «Зацвіла в долині»
сл. Т.Г. Шевченка (співають усі діти, дівчата танцюють)
Хлопець: Гей, дівчата, не сумуйте! Разом з намипотанцюйте!
Танець парами(за вибором музкерівника)
Звучить пісня «Тополя» фонограма
Діти:1.Тече вода з-під явора, яром на долину,
Пишається над водою червона калина.
2.Пишається калинонька, явір молодіє,
А кругом їх верболози й лози зеленіють.
3.Тече вода край города, вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати, брало й заспівало.
Виходить дівчинка з коромислом та відерком
Дівчинка:
Ой, одна я, одна, як билиночка в полі
Та не дав мені Бог ані щастя, ні долі.
Тільки дав мені Бог красу, карі очі…
Та й ті виплакала в самоті дівочій.
Укр. нар. пісня «Якби мені черевики»
сл..Т.Г.Шевченка (соло дівчинки)
Музики-дитячий оркестр
Зв.пісня на сл.. Т.Г.Шевченка «Мені однаково»(фонограма гурту «Скрябін»)
Діти:
В віршах писав Тарас про горе,
Що розлилось, як синє море,
По рідних селах, по вкраїні,
По тій потоптаній руїні.
2.Не одну сходив стежину
Рідної Вкраїни.
Знав він горе і чужину,
Бачив плач, руїну.
3.І солдатську знав він муштру
І царську неволю.
Але сповнив свою душу
Мрією про волю.
Укр .нар. пісня «Зоре моя вечірняя»
Сл..Т.Г.Шевченка (соло)
Зв. муз пісні тихенько
Шевченко (дорослий):
Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Лихої, тяжкої години,
Мабуть, ти ждеш?
Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —вона заснула…..
Звучить укр. нар. пісня «Заповіт »фонограма хорового виконання. Шевченко (дорослий)гасить свічку, виходить за куліси. Діти стоять. Виходить дитина із запаленою свічкою.
Дитина: І помер Тарас …Неволя підрубала сили.
Зашуміли сумно-сумно по Славуті хвилі.
Попливли Дніпрові хвилі аж у синє море
Всьому світу гомоніли про велике горе.
Затужила Україна. Плакала не мало,
Як ховала свого сина, пісняра ховала…
Усі діти виходять на сцену.
Ведуча:
Ти дивишся на нас Тарасе,
Ти бачиш все: розруху, біль…
Страждає покоління наше
За незалежність, за високу ціль.
Ти вчив любити Україну
До щему в серці! Й кожен з нас любив.
І не один герой загинув
Бо свою неньку тілом боронив.
Твої вірші читали на майдані
І кожен українець знав,
Що не минеться СЛАВА УКРАЇНІ-
ГЕРОЯМ СЛАВА-кожен пам’ятав!!!
Гарасевич Г.Й.
Пісня «Пошана Кобзаря»
Шевченко (дорослий) за кулісами:
….Борітеся-поборете, вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая.
Звучить «Козацький марш». Діти вклоняються і виходять.
