У статті висвітлено науково-теоретичні засади розуміння дизартрії як складного мовленнєвого розладу неврологічного генезу. Обґрунтовано доцільність застосування диференційованої методики логопедичного масажу у дітей старшого дошкільного віку з урахуванням характеру порушень м’язового тонусу. Значну увагу приділено впровадженню інноваційних ігрових прийомів із використанням нетрадиційних зондозамінників, а також елементів термо- та кріостимуляції. Доведено, що інтеграція традиційних та ігрових підходів підвищує пізнавальний інтерес дитини, знижує емоційний опір і суттєво оптимізує процес подолання гіперсалівації, корекції просодики та постановки звуків.




