Презентація створена на основі пісні «Квіти мінних зон» гурту «Океан Ельзи» як культурного документа сучасної війни
Це аналітичний матеріал (15 слайдів), який розкриває твір як міст між мистецтвом, психологією та реальністю повномасштабної війни.
Структура презентації вибудувана як послідовний аналіз:
передчуття неминучого (2020–2021 написання, 2022 реліз);
постать Святослава Вакарчука як голосу й дії;
«паспорт твору» (лірика, громадянська пісня, тема фронту і тилу);
символ пустоти як образ ПТСР та внутрішнього розламу;
оксиморон «квіти мінних зон» — поєднання краси і смерті;
війна як жива істота («дихає війна»);
риторичне звертання до матері («Мамо, це не сон»);
концепція «не два паралельні світи, а одна реальність»;
фронт і тил «на відстані руки»;
послання з фронту про пам’ять і відповідальність;
мистецтво, що діє (збір коштів, допомога ЗСУ);
традиція воїнів-мистців;
культурна географія Маріуполя;
поняття «культурного фронту» як терапії та дії.
Презентація має сильний емоційний вплив, поєднує літературний аналіз із сучасним контекстом і підходить для уроків громадянської лірики, культурології або інтегрованих занять.
