Суб’єкти управління відповідно до Нової української школи не є новими, але їхні функції та повноваження істотно розширилися у порівнянні зі застарілим законодавством.
Тож, суб’єктами управління, що користуються повноваженнями академічної та організаційної автономії закладів загальної середньої освіти відповідно до чинного законодавства є:
Засновники школи;
Керівники школи;
Колегіальний орган управління;
Громадське самоврядування працівників закладу освіти, учнів та їхніх батьків;
Колегіальний орган батьківського самоврядування.
Розглянемо деталізовано повноваження кожного суб’єкта управління закладом освіти. Відповідно до ЗУ «Про повну загальну середню освіту» засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади, фізична або юридична особа.
Чинне законодавство забороняє засновнику втручання в діяльність закладу, що виходить за рамки визначених законом, але передбачає отримання запитуваної інформації. Обмеження повноважень засновника закладів веде до розширення зони компетенції інших суб’єктів управління, але водночас покладає на них відповідальність за якість освіти. Цей процес зумовив поступову руйнацію на нівелювання радянських засад освітньої політики, що проявлялась у надмірному контролі суб’єктів системи освіти.
Таким чином, у сферу законодавчих повноважень засновника закладу освіти входить: затвердження установчих документів, укладання та розрив трудового договору з керівником закладу освіти, затвердження кошторису та отримання фінансового звіту, контроль за фінансово-господарської діяльністю, створення умов для реалізації інклюзивного середовища в школі. З вищезазначених повноваженнях у статті 25 ЗУ «Про освіту» випливає, що засновник закладу освіти не займається безпосереднім управлінням, а має забезпечити відповідні умови для функціонування закладу освіти на достатньому рівня для провадження освітньої діяльності, що більше нагадує «обслуговування», або ж сервісне забезпечення.
У рамках надання закладам освіти більшої управлінської незалежності, змінюється і роль керівника освітньої установи, яким є директор. Наприклад, вперше за незалежність України керівник закладу стає виборною посадою згідно зі статтею 25 ЗУ «Про освіту». Директор школи також має повноту влади у кадровій політиці закладу, що є вагомою частиною процесу автономізації, адже якість освіти та ефективність залежить від педагогічного складу вчителів, що є професійною оцінкою і самого директора школи.
У Листі МОН «Щодо нагальних питань впровадження ЗУ «Про освіту» акцентується увага, що не лише керівник закладу освіту має право на управління установою, але й самоврядні органи, які функціонують у рамках визначених законом. За таких умов роль директора школи певною мірою зменшується, але не його вплив, адже керівник школи стає не просто управлінцем, а й лідером громади, тобто учасників освітнього процесу, яким він і сам є.
Функції колегіального органу управління в закладах загальної середньої освіти виконує педагогічна рада. Зростання ролі колегіальних органів управління зумовлено переходом до громадсько-державної моделі управління закладами освіти, внаслідок чого змінились і способи організації педагогічних рад, - одного з найважливіших органів управління в закладах загальної середньої освіти в рамках обговорення організаційної автономії. Одним з наслідків зміни парадигми в управлінні закладами освіти стало стимулювання участі в педраді представників органів громадського управління.
З ціллю руху в демократичному напрямку управління закладом освіти, врахування думки усіх учасників освітнього процесу, налагодження способу отримання рефлексії та зворотного зв’язку, обговорення освітніх рішень у закладах освіти функціонують органи громадського самоврядування.
Функції колегіального органу громадського самоврядування в закладах освіти виконують органи учнівського самоврядування (учнівський комітет), батьківська рада (батьківський комітет), самоврядування працівників закладу освіти (профком, методична рада) і т.д. Органи громадського самоврядування є певною платформою для вираження думки та позиції конкретної групи учасників освітнього процесу та реалізації їхнього права брати участь в забезпеченні освітнього процесу.
