Анотація: у статті висвітлено психологічні та педагогічні засади побудови безпечного освітнього середовища в умовах війни, що вимагає створення стабільного, передбачуваного й емоційно підтримувального простору для здобувачів освіти. Розкрито роль психоемоційної безпеки, довіри, партнерської взаємодії вчителя та учнів, а також фасилітації стресових переживань шляхом вербалізації емоцій і зміцнення навичок саморегуляції. Обґрунтовано ефективність впровадження технік зниження тривожності: дихальних вправ, ігрової терапії, сенсорної стабілізації, арт- та імаготерапевтичних практик, релаксаційних ритуалів, вправ усвідомленості, що сприяють відновленню внутрішніх ресурсів дитини. Наголошено на важливості профілактики емоційного виснаження педагогів і забезпеченні взаємної підтримки в колективі, адже гармонійний психологічний стан вчителя є базою для безпечного навчального середовища. Представлено педагогічні стратегії, спрямовані на зміцнення стресостійкості, згуртованості та позитивної комунікації, з урахуванням особливостей сучасних воєнних викликів в Україні.

