Здоров’язберігаючі технології в освітньому процесі початкової школи в умовах дистанційного та змішаного навчання
Постановка проблеми. Нині освітній простір України характеризується низкою складних обставин: воєнні події, трансформація освітньої системи у дистанційний або змішаний формат та інші чинники. Подібні умови організації навчання породжують ризики для фізичного й психічного здоров’я школярів: значна частина дітей змушена тривалий час перебувати перед моніторами під час онлайн-уроків, що, своєю чергою, у поєднанні з браком безпосереднього спілкування, здатне спричиняти емоційне напруження, труднощі психологічного характеру та послаблення соціальної взаємодії. Частково подолати окреслені виклики допомагає впровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій. За умови раціональної організації освітнього процесу такі підходи надають можливість учителеві активізувати рухову діяльність учнів, зменшити рівень напруження, стабілізувати емоційний стан, попередити перевтому та забезпечити відпочинок органам зору й центральній нервовій системі. Отже, інтеграція здоров’язбережувальних технологій у дистанційне навчання сприяє підтримці загального добробуту здобувачів освіти та підвищенню результативності освітньої діяльності в новітніх умовах, що зумовлює актуальність їх ґрунтовного аналізу й методичного осмислення.
Аналіз останніх досліджень. Чимало українських науковців-педагогів приділяють увагу дослідженню зазначеної проблематики. На сучасному етапі наявні як ґрунтовні наукові розвідки, присвячені цій темі (зокрема колективна монографія «Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі» за редакцією Л. Рибалко), так і окремі публікації, у яких висвітлюються аспекти впровадження здоров’язбережувальних підходів у навчальну практику (праці В. Єфімової, С. Дудко, Н. Корольової). Водночас специфіка застосування цих технологій саме в умовах початкової школи залишається недостатньо опрацьованим напрямом.
Метою дослідження здоров’язбережувальних технологій у початковій школі є розроблення та реалізація ефективних педагогічних стратегій, спрямованих на забезпечення фізичного, психічного й соціального благополуччя молодших школярів.
Виклад основного матеріалу. На початку дев’яностих років ХХ століття, коли освітня галузь зіткнулася з потребою посилення уваги до збереження здоров’я дітей, увійшло в обіг поняття «здоров’язберігаючі технології». Попри тривале використання цього терміна, він і досі не має вичерпного наукового тлумачення та однозначної дефініції.
М. Рибалко трактує «здоров’язберігаючі технології» як системний спосіб проєктування цілей, моделювання змісту, методів і засобів навчання та виховання, орієнтованих на підвищення рівня індивідуального здоров’я, формування відповідних компетентностей і створення здоров’язбережувального освітнього середовища за умови здійснення моніторингу стану здоров’я учасників освітнього процесу [4, с. 18].
В. Лозинський розглядає ці технології як цілісну систему, що забезпечує максимально сприятливі умови для підтримки, зміцнення та розвитку духовного, емоційного, інтелектуального й фізичного здоров’я всіх суб’єктів освітнього процесу [3, с. 67].
О. Ващенко визначає «здоров’язберігаючі технології» як організовану систему цілеспрямованої взаємодії учасників освітнього процесу, спрямовану на формування, підтримку та посилення здоров’я [2, с. 6].
Узагальнення наведених підходів дає підстави стверджувати, що зазначені визначення концептуально узгоджуються між собою й розглядають здоров’язбережувальні технології як комплексну систему дій, що забезпечує досягнення ключової мети – зміцнення та розвиток здоров’я учнів.
Слід підкреслити, що період навчання у початковій школі є складним етапом розвитку дитини через інтенсивні фізіологічні й психічні зміни, які можуть зумовлювати швидку втомлюваність, емоційну нестійкість та інші небажані стани. Під час занять школярі зазнають значного навантаження на вищу нервову діяльність, що спричиняє напруження пам’яті, мислення та уваги. Саме тому доцільно систематично впроваджувати короткочасні активні паузи. У межах уроків початкової школи під здоров’язбережувальними технологіями навчання варто розуміти комплекс вправ, спрямованих на психологічне розвантаження та зниження фізичної напруги, що застосовуються протягом заняття в короткі часові інтервали.
Використання елементів здоров’язберігаючої технології виявляється у включенні до уроків фізкультхвилинок, які представляють собою один із ключових компонентів уроків у початковій школі. Впровадження фізкультхвилинок сприяє запобіганню втоми та відновленню ефективності учнів. У своїй педагогічній діяльності намагаюсь добирати фізкультхвилинки змістовно близькі темі уроку: наприклад, вивчаючи тему «Вода. Властивості води» на уроках «Я досліджую світ», пропоную дітям наступну фізкультхвилинку:
Встанем, щоб поміркувати –
Що про воду розказати? (діти встають біля екрана)
Вся водиця мокра діти, (струшують розслабленими кистями)
Любить литися і бігти. (біг на носках)
Як морозно – замерзає. (учні присідають, руки – в сторони.)
Смаку й кольору не має. (заперечні повороти голови)
Всім потрібна для пиття, (кроки на місці, кисті складені «чашкою»)
Росту, щастя і життя! (оплески над головою)
Під час фізкультхвилинок можна виконувати на уроках і танцювальні рухи. Популярними є відеофізкульхвилинки або їх ще називають руханки, опубліковані на відеохостингу «Ютуб», де діти танцюють під музику, рухи при цьому є простими для запам’ятовування та повторення, прикладом такої танцювальної фізкультхвилинки є «Танець пінгвінів» (https://www.youtube.com/watch?v=DXumzh0sRDY).
Ефективними є вправи для розвитку дрібної моторики кистей і пальців, оскільки активізація ручних рухів позитивно впливає на формування мовлення й мислення, що свого часу підкреслювала М. Монтессорі. Такі вправи можуть виконуватися як на початку, так і в середині уроку з метою розвантаження та активізації діяльності. Як і фізкультхвилинки пальчикова гімнастика має бути пов’язана з темою уроку, наприклад, на уроках математики можна подавати вправи з рахунком:
Будем пальці рахувать (руки перед собою, пальці розчепірені).
Раз, два, три, чотири, п’ять (загинаємо пальці лівої руки вказівним правої).
Скільки пальців треба знать (руки перед собою, пальці розчепірені).
Раз, два, три, чотири, п’ять (загинаємо пальці правої руки вказівним лівої).
Серед сучасних педагогічних практик зростає інтерес до нейрогімнастики, яка спрямована на стимулювання діяльності мозку та вдосконалення когнітивних процесів. К. Варивода визначає нейрогімнастику як комплекс фізичних вправ, орієнтованих на активізацію різних відділів мозку з метою покращення пам’яті, уваги й концентрації [1, с. 119]. Цікавими і корисними для дітей є вправи із задіюванням у одночасну роботу обох півкуль головного мозку: самомасаж пальчиків, голови, вух, вправа для різних рук «вухо – ніс» тощо.
З огляду на збільшення кількості дітей із порушеннями зору особливо актуальними є вправи для очей, що допомагають зменшити напруження під час роботи з екранами. Цікавими для початківців є віршовані вправи, наприклад:
Раз, два, три!
Очі догори!
На чотири та й на п’ять –
Будем міцно їх стулять.
Знову очі догори –
Ми рахуєм раз, два, три!
Не менш важливими є емоційні паузи – гумористичні ілюстрації, короткі вислови, пісні, що позитивно впливають на психоемоційний стан учнів. Використання пісенного матеріалу сприяє розширенню словникового запасу, удосконаленню вимови та закріпленню мовних конструкцій. Додатковим засобом зняття напруги може бути сміх, що активізує емоційну сферу дітей. Досягнути цього можна за допомогою пісні, яка є одним з найбільш ефективних методів впливу на почуття та емоції учнів. Під час використання пісні розширюється словниковий запас, вправляються граматичні структури, а також вдосконалюється вимова. Можна використовувати їх і у виховних цілях, наприклад вивчивши з дітьми на мистецтві пісеньку про чистоту, можна повторити її частину й на інших уроках:
Куплет:
Сподіваюся, що кожен
Знає істину просту:
Якщо хочеш не хворіти
Пам’ятай про чистоту
Чисті звірі, чисті люди,
Чисті села і міста
Нам усім завжди і всюди
Необхідна чистота
Приспів:
Сонце завжди буде посміхатися
Тим, хто вранці любить умиватися
До здоров’язбережувальних елементів також належать дихальні вправи, які поглиблюють дихання, стимулюють активність кори великих півкуль і підвищують працездатність учнів.
Висновки. Отже, здоров’язбережувальні технології становлять вагомий складник сучасного освітнього процесу, оскільки сприяють подоланню психологічних труднощів і зменшенню фізичного напруження школярів. У контексті початкової школи їх доцільно розглядати як систему короткотривалих вправ, спрямованих на психоемоційне розвантаження та підтримку фізичного стану учнів. До них належать фізкультхвилинки, рухливі паузи, дихальні вправи, емоційні розрядки, пісенні та ігрові елементи. Систематичне застосування таких технологій підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу, сприяє подоланню труднощів і досягненню освітніх результатів.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Варивода К. Нейрогімнастика як ефективний метод покращення когнітивних функцій школярів: аналітичний огляд. Scientia Et Societus. 2023. № 3. С. 115–122.
Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі. Здоров’я та фізична культура. 2006. № 8. С. 1-6.
Лозинський В. Техніки збереження здоров’я. Київ : Главник, 2008. 160 с.
Рибалко Л. М. Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі: колективна монографія. Тернопіль : Осадца В. М., 2019. 400 с.
