Стаття "Застосування диференційованого підходу при викладанні фізики"

Опис документу:
Стаття "Застосування диференційованого підходу при викладанні фізики" розкриває можливості і важливість диференційованого підходу при викладанні фізики у навчальному закладі, види і приклади застосування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

застосування Диференційованого підходу

при викладанні фізики

Основна мета організації навченого процесу в школі, як і в будь-якому навчальному закладі, – навчити кожного учня самостійно здобувати знання в залежності від своїх розумових здібностей, психоемоційних особливостей, практичних навичок і умінь.

Як зорієнтувати кожну тему, кожний вид навчальної діяльності і кожний етап заняття на кожного учня? Відповідь на це у сучасній педагогічній системі освіти дає диференціація.

Диференційоване навчання – це спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність, яка, враховуючи вікові, індивідуальні особливості суб’єктів учіння, їхній соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток учнів, засвоєння необхідної суми знань, практичний дій за різними навчальними планами і програмами. Суть рівневої диференціації полягає в реалізації певного змісту освіти на різних рівнях вимог.

Успішне здійснення диференційованого навчання можливе за умов, коли вчитель знає і враховує:

  • індивідуальні можливості кожного учня;

  • визначає критерії об’єднання учнів у класі;

  • визначає правила співпраці учнів у групі;

  • вчить працювати у групі;

  • удосконалює навички і здібності учнів у груповій і самостійній роботі;

  • систематично здійснює диференціацію на заняттях;

  • здійснює постійний контроль за самостійною роботою учнів;

  • вміло використовує засоби заохочення;

  • відмовляється від малоефективних прийомів організації навчання, замінюючи їх раціональнішими.

Учні, які навчаються у старшій школі мають різну підготовку, з різні психологічні особливості (уваги, пам’яті, мислення тощо), мають різне здоров’я, тип нервової системи і т.п., а тому і потребують індивідуально-диференційованого підходу при їх навчанні. Тобто питання такого підходу до навчання є досить актуальним.

Диференціація за різними критеріями поділяється на кілька видів, а самі принципи поділу і вибору критеріїв – різноманітні. Реально диференціація при викладання фізики має багато способів реалізації.

  1. Диференціація при роботі з книгою.

Ми маємо підручники різних авторів, видань, які можуть по-різному висвітлювати ті чи інші питання теми. Тому при опрацюванні матеріалу за підручниками формується кілька груп. Усі учні працюють за загальним планом, відповідно до якого складають конспект. Потім по одному учню з групи робиться повідомлення по кожному пункту плану, формується загальний висновок, який учні також заносять у конспект. Такий підхід у подачі і закріпленні матеріалу важливий тим, що одночасно подається матеріал з різних точок зору і формується цілісне уявлення учнів по даному питанню

  1. Диференційований підхід при закріпленні нового матеріалу або контролі знань учні отримують різні рівні (середній, достатній, високий) або різні види (якісні задачі, розрахункові задачі, логічні ряди і графи тощо) завдань.

  2. Диференційовані домашні завдання – кілька обов’язкових завдань і 1-2 дві за бажанням (звичайно творчого характеру або високого рівня).

  3. Диференціація при заліках (письмова чи усна форма).

  4. Диференціація творчих завдань:

  • складання фізичних задач прикладного характеру;

  • складання кросвордів;

  • розв’язання та презентація доповіді проблемного питання (як правило такі, що ставляться самими студентами);

  • зобразити, рекламувати, презентувати якесь фізичне явище, процес, закон, пристрій, прилад тощо;

  • виготовлення демонстраційних приладів, макетів пристроїв тощо;

  • дослідження явищ, властивостей і т.д.

  • нестандартні і пошукові завдання або проекти.

Підхід до реалізації диференційованого підходу до творчих завдань сам по собі теж диференційований. У залежності від рівня підготовки і можливостей учня, його підходу до роботи, будується різним чином:

  • учень працює самостійно за отриманою темою завдання;

  • учень працює самостійно за отриманими темою завдання, планом, методикою; самостійно шукає і опрацьовує джерела;

  • учень працює з допомогою вчителя за отриманими темою завдання, планом, методикою; самостійно шукає і опрацьовує джерела;

  • учень працює з допомогою вчителя за отриманими темою завдання, планом, методикою, джерелами

При оцінюванні роботи учня враховується рівень самостійності, об’єм і якість напрацьованого матеріалу і т.і.

Значення диференційованого підходу до викладення фізики

Звичайно, що диференційований підхід до викладання, як і інші методи викладання, потребує обґрунтованого й перспективного застосування в межах певної теми, класу. Вчитель має добре володіти не тільки знаннями своєї дисципліни, а й прикладного її застосування, розбиратися у психології школярів, вміло контролювати і корегувати їх поведінку. Тоді застосування диференційованого підходу при викладанні фізики зможе повністю реалізувати основну мету і завдання навчального процесу.

Застосування диференційованого підходу до викладення фізики у школі дає свої позитивні результати за багатьма напрямками навчального процесу. Між учнями і вчителями, а також учнів між собою, при такому методі навчання встановлюється атмосфера взаєморозуміння і співпраці. Кожна з ланок навчального процесу отримує свій результат – учень опановує матеріал такого важкого предмета як фізика, переконується у необхідності фізичних знань, а вчитель – задоволення від праці, професійне ствердження. За диференційованого підходу до навчання спостерігається краще засвоєння матеріалу учнями, вищий рівень успішності, їх відповідальніше ставлення до отримання необхідних знань, розвивається інтерес до природи і техніки, розкриваються і розвиваються здібності до професій, пов’язаних із застосуванням фізичних знань, вміння працювати в різних ситуаціях, з різним матеріалом, піднімається рівень самооцінки і впевненості в своїх силах.

Інформаційні джерела

Арапов А.І. Диференціація навчання в історії вітчизняної педагогіки і школи. - К.: МДПУ, 2003. 243 с.

Арганы Н.Ф., Дифференцированный подход в обучении физике // Електронный режим доступа : http://festival.1september.ru/articles/210447/

  1. Подласий І.П. Педагогіка: Новий курс: Підр. для студ. вищ. навч. закладів у 2 кн. –

М.: Гуманіт. вид. Центр ВЛАДОС, 2002. – 576 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.