Стаття "ВПРОВАДЖЕННЯ МУЗИКОТЕРАПІЇ ЯК ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ"

Опис документу:
У статті досліджується питання застосування музикотерапії як здоров’язбережувальної технології у навчально-виховному процесі початкової школи. Визначено зміст понять «здоров’язбережувальні технології», «музикотерапія». Розглядаються цілющі властивості музичних інструментів та представлено добірку музичних творів для роботи з молодшими школярами. Ключові слова: здоров’язберігаюча технологія, навчально-виховний процес, музикотерапія, форми музикотерапії, музичні інструменти, музичні твори.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Гуцова Людмила Олександрівна,

учитель початкових класів (вищої категорії)

Охтирської гімназії Охтирської міської ради

Сумської області

ВПРОВАДЖЕННЯ МУЗИКОТЕРАПІЇ

ЯК ЗДОРОВЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

У статті досліджується питання застосування музикотерапії як здоров’язбережувальної технології у навчально-виховному процесі початкової школи. Визначено зміст понять «здоров’язбережувальні технології», «музикотерапія». Розглядаються цілющі властивості музичних інструментів та представлено добірку музичних творів для роботи з молодшими школярами.

Ключові слова: здоров’язберігаюча технологія, навчально-виховний процес, музикотерапія, форми музикотерапії, музичні інструменти, музичні твори.

Постановка проблеми. Нині важливими чинниками підвищення якості освіти є здійснення навчання та виховання на засадах здоров’язбереження. Розв’язання проблеми модернізації сучасного освітнього процесу, його особистісно-діяльнісний аспект ґрунтується на впровадженні здоров’язбережувальних технологій. Саме вони є основними положеннями нової парадигми освіти [1].

У пошукових системах пропонується понад чотирьохсот тисяч джерел на ключове слово «здоров’язбережувальні технології». Так, під поняттям «здоров’язбережувальні технології» розуміють частину педагогічної науки, спосіб організації, модель навчального процесу, інструментарій освітнього процесу [7]. Л. Гаращенко розглядає здоров’язбережувальну технологію як спосіб результативного функціонування конкретного педагогічного проекту, основу ефективної корекційно-розвивальної роботи з дітьми [3].

Аналіз останніх публікацій. Питання розробки і практичного застосування сучасних педагогічних технологій та моделей здоров’язбереження у навчально-виховному процесі висвітлено в працях І. Борисова., І. Хрипко,
О. Ващенко та інших.

Відомо, що одним із засобів оптимізації розумової праці є музичне мистецтво. Завдяки популярності музики в сучасному соціокультурному просторі, діти постійно знаходяться у своєрідному звуковому ефірі, прагнуть до спілкування з музичним мистецтвом (Л. Бочкарьов, Б. Брилін, В. Дряпіка,
Ю. Капустін, М. Лещенко, Г. Тарасенко). Створити гармонійне мистецьке середовище, націлене на покращення атмосфери педагогічної взаємодії, за умов відповідних знань та умінь, може вчитель початкових класів.

Вплив музики на психофізіологічний стан дитини враховується в процесі її естетичного виховання та розвитку (Л. Масол, Н. Миропільська,
Е. Печерська, О. Федій, Л. Хлєбнікова, Ю. Юцевич та ін.). Релаксаційні та мобілізаційні можливості музики певною мірою використовуються з метою мінімізації негативних наслідків організації навчально-виховного процесу й поліпшення успішності учнів Л. Костюхіною, Т. Метельницькою,
Л. Трегубовою.

Величезний науково-практичний досвід специфіки застосування принципів і методів музикотерапії для моделювання емоційних станів міститься у дослідженнях О. Блінової, Л. Брусиловського, М. Обозова,
В. Петрушина, Г. Побережної, К. Швабе, Ж. Шошиної та ін. [4]. Але визначеного узагальненого алгоритму організації навчально-виховного процесу в початковій школі з урахуванням кращих здобутків окреслених науково-практичних галузей на сьогодні в Україні не існує.

Мета статті – довести доцільність впровадження музикотерапії як здоров’язбережувальної технології у роботі з учнями початкової школи.

Виклад основного змісту. Музикотерапія (в перекладі з грецької означає «лікування музикою») вивчає можливості музичного мистецтва в управлінні психічним станом людини, “лікує” не в буквальному клінічному значенні, а певним чином соціалізує людину, використовує музику в контексті опосередкованого впливу на психофізіологічні процеси, внаслідок якого зміцнюється психосоматичне здоров’я реципієнта (І. Альтшуляр, О. Блінова,
О. Галінська, В. Зав’ялов, А. Менегетті, В. Рожнов, Ж. Шошина, М. Обозов,
К. Швабе, О. Сакс). Музикотерапія використовує музичне мистецтво таким чином, що музичний супровід не тільки забезпечує цілющу атмосферу або особливий терапевтичний клімат, а виступає головним інструментом для створення необхідних змін у внутрішньому стані людини [2].

Розрізняють основні форми музикотерапії: рецептивну, активну, інтегративну.
Рецептивна музикотерапія
(пасивна) відрізняється тим, що пацієнт у процесі музикотерапевтичного сеансу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Йому пропонують прослухати різні музичні композиції або вслухатися в різні звучання, що відповідають стану його психічного здоров'я та етапу лікування.

Активні методи музичної терапії засновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів.

Інтегративна музикотерапія поряд з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики і інші творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.

Одним із перших, хто пояснював лікувальний ефект музики, був Піфагор. Він стверджував, що музика підкоряється вищому закону (математиці) і відновлює в організмі людини гармонію. А давньогрецький лікар Гіппократ лікував музикою безсоння та епілепсію. Пізніше вчені зробили висновок, що музика може знімати втому й заряджати людину енергією, позитивно впливати на систему кровообігу та дихання.

У 1899 році невропатолог Дж. Л. Корнінг уперше провів дослідження з використанням музики для лікування пацієнтів. Перші спроби наукового пояснення цього феномена відносяться до XVII ст., експериментальні дослідження розпочались у XIX ст. Але лише у ХХ ст. на науковій основі було розкрито профілактичні, лікувальні й оздоровчі властивості музичного мистецтва, а саме: виявлено лікувальні властивості звуків, установлено взаємозв’язок між частотою звукових коливань музики та фізіологічними процесами людини [9].

Як навчальна дисципліна музикотерапія вперше почала вивчатися
1918 року в Колумбійському університеті (США); її розробником стала М.
 Андерсен, музикант із Великобританії. Поступово було усвідомлено необхідність розробки академічних програм підготовки професійних музикотерапевтів і в інших навчальних закладах, а 1975 року в Лондоні було засновано Центр музичної терапії.

Нині музикотерапія визнана в багатьох країнах і вважається одним із найефективніших видів корекційно-розвивального впливу на особистість (Р. Блаво, Д. Кемпбел, І. Брусіловський, В. Петрушин, О. Ворожцова, В. Зав’ялова, Г. Побережна, С. Шушарджан та ін.) [8].

У Київському Центрі арт-терапії і психодіагностики використовують технології, які поєднують психотерапевтичну роботу з музикотерапевтичною, у яку долучають різні форми арт-терапії [6].

     Доведено, що кожен музичний інструмент має свій особливий ритм, що має цілющі властивості. Вивчаючи вплив музичних інструментів на людину, вчені дійшли висновку, що найсильніше на людину впливає органна музика: вона приводить усі мозкові структури в стан резонансу. Крім того:

1. Печінка позитивно реагує на дерев'яні духові інструменти — гобой, кларнет.

2. Роботу кровоносних судин поліпшує кларнет.

3. За наявності серцевих хвороб найбільш ефективними є струнні (скрипка, віолончель).

4. На легені та бронхи позитивно впливає флейта.

5. У разі радикулітів і невритів дуже ефективна труба (саме за цих недугів гру на ній застосовував знаменитий античний лікар Ескулап).

6. На сечостатеву систему позитивно впливає звук саксофона.

Щоб правильно дібрати музично-терапевтичний засіб, важливо знати улюблений жанр, який найбільш подобається і зрозумілий: фольклорна, популярна, естрадна, джазова, камерна, оперна, симфонічна музика. Єдине, з чим треба бути обережними, так це рок. Виявляється, прослуховування і виконання тяжкого року руйнує організм. Прослуховування такої музики викликає виділення так званих стрес-гормонів, які знищують значну частину інформації, що зберігалася в мозку. Подібну музику фахівці називають «музикою-вбивцею».

Сучасний учень постійно шукає можливості послухати свою улюблену музику.  Дослідження американських психологів говорять про те, що середній учень із 4 по 12 клас витрачує приблизно 10 500 годин на прослуховування музики. Це в два рази більше шкільного часу! За цими результатами можна зробити висновок, що музика впливає на підлітків навіть сильніше телебачення. 

А дослідження серед учнів 3-4 класів  свідчать про те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід  залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знов почувши  цю музику, згадує про цікавий урок.

При позитивних і негативних емоційних станах дітей, які мають яскраво виражений характер збудження, а також для гіперактивних молодших школярів з метою урівноваження й стабілізації їх психічних станів можна використовувати такі музичні твори вітчизняних і зарубіжних композиторів, створені для дітей, як, наприклад: Е. Гріг – «Ранок»; Б. Дваріонас – «Прелюдія»; І. С. Бах– «Менует»; Т. Шутенко – «Полька-Яринка»; Я. Степовий – «Колискова»; В. Косенко – «Дощик»; В. А. Моцарт – «Веснянка»; М. Глінка – «Жайворонок»; К. Сен-Санс – «Лебідь»; П. Чайковський– «Пори року»;
О. Гречанінов – «Котик захворів»; П. Чайковський – «Хвора лялька»; Л. ван Бетховен – «Елізі».

Дітям із проявами нестабільних емоційних станів, що проявляються в пригніченості, депресивності, невпевненості в собі, пасивності, у відсутності бажань та інтересів пропонуються такі музичні твори, як, наприклад:
С. Майкапар – «Метелик»; Ю. Щуровський – «Півник-задирака»; В. Косенко – «Скерцино»; Д. Шостакович – «Шарманка»; І. С. Бах – «Волинка»; І. С. Бах –

«Полонез»; Ю. Щуровський – «Український танець»; М. Мусоргський – «Гопак»; Д. Кабалевський – «Клоуни»; М. Глінка – «Полька»; Українська народна пісня в обробці М. Лисенка «Кучерява Катерина»; В. А. Моцарт – «Турецький марш»; П. Чайковський– «Нова лялька»; О. Гречанінов – «Котик видужав»; П. Берлін – «Маршируючі поросята» [5].

Підсилити ефект музикотерапії можна за допомогою ароматерапії, дихальних і рухових вправ, залучення живопису, поезії, танцю, кольоротерапії. Вільне малювання під певну музику допомагає виразити почуття через малюнок, танець - рухами, аромати трав допоможуть оздоровитись, а поетичне і колірне сприйняття набагато підсилить вплив музики на психофізіологічний стан дитини. Дуже важливо, щоб музичний твір подобався учням, сприймався ними, тільки в цьому випадку музикотерапія “запрацює” і принесе позитивні результати. 

Висновки. Отже, впровадження музикотерапії в практику початкової школи сприятиме розвитку творчої уяви, фантазії, розширенню емоційної сфери, релаксації психологічного тонусу молодших школярів. Таким чином, музикотерапія є позитивним чинником становлення й розвитку гармонійної особистості через вплив на емоційно-почуттєву сферу, інтелектуальні здібності, психотерапевтичний і фізіологічний стани.

Список використаних джерел

  1. Беседа Н.А. Здоров’язбережувальні технології як запорука ефективного навчання і виховання школярів: (тренінг для вчителів) / Н.А.Беседа // ПостМетодика. – 2010. – № 1. – С.47-53

  2. Биологическая медицина: научныевзгляды, лекарственныесредства и терапевтическиеметоды /[ред. Ф. Шмидт]. – Аурелия-Верлаг-Баден-Баден, 1996. – 140 с.

  3. Гаращенко Л. Здоров’язбережувальні технології фізичного виховання дітей дошкільного віку: реалії та перспективи [Електронний ресурс] / ЛарисаГаращенко. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_9/9.pdf. − Загол. з екрану. − Мова укр.

  1. Дячук Н.І. Методи музикотерапії у навчально-виховному процесі початкової школи. УДК 371.13:78(043.3)–057.874

  2. Калмикова Л. Казкотерапія в розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / Л. Калмикова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/gnvp/2010_4_SV2/8.pdf. − Загол. з екрану. − Мова укр.

  3. Побережна Г.І. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного розвитку  / Г.І. Побережна  // Вища освіта України : теорет. та наук.-метод. часопис.  – 2010. – №  3. – С. 87–97.

  4. Факторович А.А. Сущность педагогической технологии / А. А. Факторович // Педагогика. – 2008. – 2. – С. 19-27.

  5. Федій О. Музикотерапія в професійній діяльності сучасного педагога [Електронний ресурс] / О. Федій // Педагогіка :  вісник Луганського НПУ імені Т. Шевченка. – Режим доступу:   

http://www.stattionline.org.ua/pedagog /104/18045-muzikoterapiya-v-profesijnij-diyalnosti-suchasnogo-pedagoga.html.

  1. Щедролосева К. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості [Електронний ресурс] / К. Щедролосева. Режим доступу: www.kspu.edu/ashx /Щедролосєва%20К.О.doc?id.


8

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!