В усіх сферах життя сучасні трансформації, зміни в менталітеті суспільства й особистості, зміщення ціннісних орієнтацій у молодого покоління спричинили пошук нових підходів до вимог суспільства, до громадянина, а отже, і змін пріоритетів у соціальному вихованні дитини. Значною підмогою в цьому є переосмислення історичної педагогічної спадщини, що формувалася саме в роки глобальних змін. Форпостом такої спадщини виступає вчення В.О.Сухомлинського – вітчизняного педагога, який приділяв пильну увагу питанням відповідальності особистості. Почуття відповідальності, на думку автора, повинно формуватися з дитинства, щоб кожна людина брала «…на себе труд відповідальності, тягар обов’язку за життя, здоров’я, душевний спокій, благополуччя інших людей; щоб ухиляння від труда відповідальності і обов’язку мислилось і переживалось людиною як мерзенність» (В.О.Сухомлинський).
