Стаття "Розвиток креативного мислення молодших школярів на уроках математики"

Опис документу:
Сьогодні в Україні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Павлова Т.І.

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Сьогодні в Україні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

Креативність – (лат. Creatio – створення) – термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора» [2]. Раніше у літературі використовувався термін «творчі здібності», однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, creative).

До проблеми креативності неодноразово звертались дослідники та, незважаючи на це, зазначена проблема залишається недостатньо вивченою.

Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50-х років ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження у галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Бардон, Д. Харрінгтон) вченими.

На сьогодні існує більше ніж сто означень креативності [3]. Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торренса (1962), Д.Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності. Так, Дж. Гілфорд зазначав, що «креативність – це процес дивергентного мислення» [4]. А ще креативність, за Дж. Гілфордом, – це універсальна пізнавальна творча здатність, яка реалізується завдяки швидкості й гнучкості думки, оригінальності поглядів та здатності розв’язувати будь-які, навіть фантастичні, проблеми чи удосконалювати об’єкт [4].

«Український педагогічний словник» С. Гончаренка пропонує наступне визначення креативного мисленняце здатність висловлювати незвичайні ідеї, нетрадиційно мислити, швидко розв’язувати проблемні ситуації [5].

Мета нашої статті – дослідити особливості формування креативного мислення учнів молодших класів на уроках математики.

Тривалий час помилково вважалось, що головне у розумовому розвитку дітей пере­дача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина це не скі­льки особа, яка багато знає, скільки той, хто вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях. Адже уміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним вмінням людини. Про таких лю­дей кажуть, що вони можуть творчо мислити. Тільки гармонійне поєднання характеристик інтелекту і креативності (творчих здібностей) зумовлює становлення самодостатньої особи­стості. Всі риси творчої особистості можна синтезувати в особливу рису, що є одночасно і критерієм творчої особистості, творчу самостійність як здатність не тільки використовува­ти знання, а й прагнути до їх постійного поновлення [7]. Розвивати творчу самостійність це і є найважливіше завдання вчителя на уроці.

З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гален. Наведемо деякі з них:

1. Створюйте дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.

2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уни­кайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсу­рдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однознач­но. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелек­туальній напрузі.

4. Давайте дитині можливість побути одному і дозволяйте, якщо вона того хоче, само­му займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість. Ба­жання і цілі дітей належать їм самим, а допомога дорослих інколи може сприйматися як «порушення кордонів» особистості.

5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково заснова­ну на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, у свою чергу, будуть цінувати інші.

6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основ­ними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.

7. Виявляйте симпатію до перших незграбних спроб дитини висловлювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критику­вати перші спроби якими б невдалими вони не були.

9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом» і часом покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути сус­пільного несхвалення і подолати негативну реакцію одно­літків [2].

Під  час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих зді­бностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна тощо. При поєднанні креативності з невисоким інтелек­том бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею. Важлива риса самостійність, що проявляється як постійна, стабільна риса особистості, яка має потребу систематично самостійно працювати і, в тому числі, у плані самовдосконалення, розвитку своїх здібностей [1].

У ході уроку, з метою розвитку творчого мислення, під час розв'язування задач використовуємо наступні методи:

• метод евристичної бесіди. Під час евристичної бесіди вчитель замість викладу матеріалу у готовому виді підводить учнів до самостійного формування понять, теорем, тощо. Цей метод використовується на пер­ших етапах розвитку самостійного мислення під час проблемного на­вчання.

• метод мозкового штурму. Розв'язання творчої задачі відбувається у формі навчального мозкового штурму. Він складається з наступних етапів: перший – створення  банку ідей, другий – аналіз  ідей, третій – від­бір   і обробка результату.

•  метод допоміжних задач. На початку уроку розв'язується серія усних задач, на базі яких доводиться теорема або розв'язується більш складна задача.

• метод «помилки». Учням пропонується спрогнозувати помилку або знайти помилку, спеціально допущену вчителем.

•  метод асоціацій. Цей метод використовується тоді, коли учні не можуть знайти шлях розв'язування. Їм пропонується скласти ланцюжок асоціативних понять.

алгоритмічний метод. Учні самі складають алгоритм розв'язування задачі і дотримуються його при розв'язуванні задач такого типу. Найбільш повно розвивається творче мислення учнів при вирішенні нестандартних задач. Нестандартну задачу не можна розв'язати за якимось алгоритмом. Побачити незвичний хід розв'язування задачі може тільки людина, яка діє сміливо, має дуже розвинуту уяву [6].

Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення.

Креативні здібності можна розвивати на будь-якому уроці, головне, щоб це не було стихійним явищем, а від уроку до уроку набирало своєї складності. Бо навчитися мислити креативно не просто. Це не є конкретним завданням, виконавши яке, можна легко забути. Також не існує певних правил та пояснень для того, як навчитися креативності, але існують умови, які слід створити вчителеві для розвитку здібностей своїх учнів. Тому в своїй практиці намагаємося:

  • знайти час на уроці для застосування технологій творчого розвитку особистості;

  • дозволяємо учням вільно розмірковувати, висловлюючи власну думку;

  • приймаємо без засудження різноманітні ідеї та думки дітей;

  • створюємо ситуації успіху для кожного учня.

У той же час учні повинні бути активними учасниками навчального процесу, прислуховуватися до міркувань своїх товаришів, ставитися з повагою до думок інших.

Саме це дає можливість дитині вдосконалювати свої здібності, вміти застосовувати їх, викликає бажання до пошуку нового, що є необхідністю для творчої самореалізації особистості.

На уроках математики віддаємо перевагу складанням задач за малюнком, умовою чи прикладом рішення, математичним ребусам, віршованим задачам, графічним диктантам, вправам на розвиток логіки мислення. Які б форми і методи навчання не використовували, вся педагогічна діяльність вчителя повинна допомагати повністю реалізувати можливості учнів, підкреслювати значимість його особистості і сприяти міцному і свідомому засвоєнню знань.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що впровадження технологій та методів креативного навчання є ще однією можливістю розвитку суспільства знань та інформації. Розвиваючи творчі здібності у дітей, виховуючи їх такими, що мислять нестандартно, оригінально, мають творчий підхід до життєвих проблем, суспільство отримує повноцінних громадян країни.

Література:

  1. Балдіна Л.М. Розвиток творчої компетентності учнів на уроках математики / Л.М.Балдіна // Математика в школах України. – 2006. – № 29. – С. 14-16.

  2. Велдбрехт Д.О. Розвиток креативних здібностей учнів через систему креативних вправ / Д.О.Вельдбрехт, Н.Г.Токар. – 2003. – 21с.

  3. Вікова психологія / За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа. 1976. – 272 с.

  4. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж.Гилфорд // Психология мышления. – М. Прогресс, 1969. – С.433 – 456.

  5. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Семен Устинович Гончаренко. – К.: Либідь, 1997 376 с.

  6. Макушенко Т.Г. Розвиток творчого мислення учнів на уроках математики / Т.Г.Макушенко // Математика в школах України. – 2004. – № 6. – С. 17-23.

  7. Пономарьова-Семенова Р.О. Психологічні аспекти розвитку креативності обдарованої особистості / Р.О Пономарьова-Семенова // Обдарована дитина. – 2007. – №7. С.12.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись