• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Логопед
  • Стаття "Підготовка дітей із загальним недорозвиненням мовлення до навчання у школі" для вихователів та вчителів - логопедів дошкільних навчальних закладів

Стаття "Підготовка дітей із загальним недорозвиненням мовлення до навчання у школі" для вихователів та вчителів - логопедів дошкільних навчальних закладів

Опис документу:
У статті висвітлено особливості підготовки дітей із загальним недорозвиненням мовлення(ЗНМ) на логопедичних заняттях. Ключові слова: ЗНМ, підготовка до навчання, готовність до школи. Мета статті обумовлена необхідністю розгляду теоретичних питань пов'язаних з підготовкою дітей із ЗНМ до навчання у школі яка повинна проводитися у певній системі, з урахуванням вікових аспектів, тяжкості порушень і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття навчального матеріалу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Мазна Катерина Миколаївна

Учитель-логопед

КУ «Інклюивно-ресурсний центр №1»

Сумської міської ради

ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

У статті висвітлено особливості підготовки дітей із загальним недорозвиненням мовлення(ЗНМ) на логопедичних заняттях.

Ключові слова: ЗНМ, підготовка до навчання, готовність до школи

Актуальність. Загальне недорозвинення мови в дітей вивчається давно, але і понині це одна з найактуальніших проблем логопедії.

ЗНМ поширене не тільки серед вихованців спеціалізованих дитячих садків, а й серед дітей, які відвідують масові дошкільні освітні установи, і чинить негативний вплив на весь процес виховання і навчання, на психічний і мовний розвиток дитини.

Правильне розуміння структури ЗНМ, причин, що лежать в його основі, різних співвідношень первинних і вторинних порушень необхідно для відбору дітей у спеціальні установи, для вибору найбільш ефективних прийомів корекції і для попередження можливих ускладнень в шкільному навчанні.

Сучасні дослідження показують, що 30-40% першокласників виявляються неготовими до навчання в масовій школі.

Мета статті обумовлена необхідністю розгляду теоретичних питань пов’язаних з підготовкою дітей із ЗНМ до навчання у школі яка повинна проводитися у певній системі, з урахуванням вікових аспектів, тяжкості патологічних порушень і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття навчального матеріалу. Виникає необхідність у перцептивних діях, багаторазовому повторенні цих дій, доведення їх до рівня навичок. Настільки ж необхідне створення привабливих, цікавих для дітей з порушенням у розвитку умов, які б спонукали до подібних дій.

Виклад основного матеріалу. Психологічна готовність до навчання в школі розглядається на сучасному етапі розвитку психології як комплексна характеристика дитини, в якій розкриваються рівні розвитку психологічних якостей, які є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нове соціальне оточення і для формування навчальної діяльності.

Найбільш повно поняття «готовність до школи» дано у визначенні Л.Венгера, під якою він розумів певний набір знань і вмінь, в якому повинні бути присутніми всі інші елементи, хоча рівень їх розвитку може бути різний. Складовими цього набору передусім є мотивація, особистісна готовність, в яку входять «внутрішня позиція школяра», вольова та інтелектуальна готовність.[1.c. 35]

Важливим аспектом у питанні вивчення шкільної зрілості є вивчення проблеми психологічної готовності до навчання в школі.

Складовими компонентами психологічної готовності дитини до школи є: 1) мотиваційна (особистісна); 2) інтелектуальна; 3) емоційно - вольова.

Крім зазначених складових психологічної готовності до школи, дослідники (Г.Каше, Т.Філічова, Г.Чіркіна, Д.Ельконін, А.Венгера) виділяють рівень розвитку мовлення.

 Мовленнєва готовність дітей до навчання насамперед проявляється в їх умінні користуватися мовою для довільного управління поведінкою і пізнавальними процесами. Не менш важливим є розвиток мови як засіб спілкування. Про цю функції мови слід проявляти особливу турботу протягом середнього та старшого дошкільного дитинства, оскільки розвиток письмового мовлення істотно визначає прогрес інтелектуального розвитку дитини.[4.c. 71]

Дошкільнята із загальним недорозвиненням мовлення часто відрізняються підвищеною нервово-психічною виснажуваністю, емоційною нестійкістю, виявляють недостатність нейродинамічного компонента психічної діяльності, яка виявляється в легкому відволіканні, нестійкості уваги, нестійкою працездатності. У цих дітей відзначаються низький рівень запам'ятовування, неготовність прийняти запропоновану задачу. Діти відчувають труднощі в орієнтуванні за схемою. Помічено, що їх руху досить незграбні, некоординовані, неточні. Зв’язне мовлення характеризується помилками в передачі логічної послідовності, пропусками окремих ланок, «втратою» дійових осіб. [2.c184]

Необхідно комплексно обстежити дітей з ЗНМ, ретельно вивчати стан не тільки мовленнєвих, але і не мовленнєвих психічних функцій. Індивідуально-типологічні особливості не мовленнєвих і мовленнєвих психічних функцій у дошкільнят з ЗНМ необхідно враховувати при плануванні та організації корекційно-розвиваючої роботи. В системі логопедичної роботи з подолання ЗНМ у дітей і формуванню у них готовності до шкільного навчання необхідно особливу увагу приділяти розвитку не мовленнєвих психічних функцій, виділити даний напрямок роботи як рівноцінне розвитку мовлення.[5.c. 121]

Таким чином, основними завданнями при підготовці дітей до шкільного навчання є наступні:

  • розвиток уміння підпорядковувати свої дії певним правилом, слухати і точно виконувати вказівки дорослого (вольова готовність);

  • виховання інтересу і бажання вчитися в школі (мотиваційна готовність);

  • розвиток мови;

  • розвиток уваги;

  • розвиток пам'яті;

  • розвиток наочно-образного мислення;

  • розвиток дрібної моторики (зорово-моторна координація).

Робота з підготовки дітей з ЗНМ до школи повинна включатися в кожне логопедичне заняття. Основними формами цієї роботи є вправи, ігрові прийоми та ігри, так як провідним видом діяльності дошкільнят є саме гра.[3.c.47]

Логопед повинен також створити доброзичливу атмосферу на своїх заняттях, зміцнити віру дітей у власні можливості, згладжувати негативні переживання, пов'язані з мовленнєвою неповноцінністю, формувати інтерес до занять. Щоб зусилля педагога були ефективними необхідно:

не допускати, щоб дитина нудьгувала під час занятті. Якщо дитині весело навчитися - вона навчається краще. Інтерес - найкраща з мотивацій, вона робить дітей по-справжньому творчими особистостями ;

повторювати вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначається часом і практикою. Якщо якась вправа не виходить, потрібно зробити перерву, повернутися до нього пізніше або запропонувати дитині більш легкий варіант;

не виявляти зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і недостатнього просування вперед або навіть деякого регресу;

бути терплячим, не поспішати, не давати дитині завдання, що перевищують його інтелектуальні можливості,

у заняттях з дитиною потрібна міра. Не потрібно змушувати дитину робити вправу, якщо він втомився, засмучений;

діти дошкільного віку погано сприймають суворо регламентовані, повторювані, монотонні заняття, тому при проведенні занять краще вибирати ігрову форму;

розвивати у дитини навички спілкування, уміння співробітництва та колективізму, навчити дитину дружити з іншими дітьми, ділити з ними успіхи і невдачі: усе це йому знадобиться в соціально складної атмосфері загальноосвітньої школи,

уникати несхвальної оцінки, знаходити слова підтримки, частіше хвалити дитину за його терпіння, наполегливість і т.д. Ніколи не підкреслювати його слабкості в порівнянні з іншими дітьми. Формувати у нього впевненість у своїх силах.[4.c.67]

Висновок. Формуванню якостей, необхідних майбутньому школяру, допомагає комплексна система педагогічних впливів, заснованих на правильній орієнтації дитячої діяльності і педагогічного процесу в цілому. Необхідно активно включати педагогів ДНЗ та батьків в процес комплексної підготовки до школи дітей із ЗНМ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

      1. Венгер А.Л. Домашня школа мислення для шестирічних дітей/ А.Л.Венгер – М., 1985 – С. – 80.

      2. Жукова Н.С. Подолання загального недорозвинення мови в дошкільнят,/Н.С. Жукова, Е.М. Мастюкова, Т.Б.Філічова. – М., 1990 – С. 238.

      3. Лалаєва Р.І. Корекція загального недорозвинення мови в дошкільнят / Р.І.Лалаєва, Н.В.Серебрякова - СПБ, 1999 – С. 160

      4. Філічова Т.Б. Підготовка до школи дітей із загальним недорозвиненням мови в умовах спеціального дитячого саду/ Т.Б.Філічова, Г.В.Чіркіна – М., 1993 – С. 103

      5. Філічова Т.Б. Усунення загального недорозвинення мови в дітей дошкільного віку/ Т.Б.Філічова, Г.В.Чіркіна – М., 2004 – С. 224

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
5
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!