До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
1
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Стаття на тему: "Вплив науково-технічного прогресу ХІХ ст. на розвиток британського ВМФ"

Опис документу:
Стаття на тему: "Вплив науково-технічного прогресу ХІХ ст. на розвиток британського ВМФ". Інформація подана у статті буде корисною вчителям в якості додаткової підготовки до уроків, учням та студентам для поглибленого вивчення даної тематики.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Грабінський В.О.

Вплив науково-технічного прогресу ХІХ ст.

на розвиток британського ВМФ.

Постановка наукової проблеми. Виходячи із особливостей географічного розташування Великобританії, ця країна завжди мала потребу у провідному, боєздатному флоті, що був здатний забезпечити належну перевагу на морі та у колоніях, тим самим зміцнюючи становище острівної країни на політичній арені світу. На поч. ХІХ ст. Британія досягла піку своєї могутності, проте основний елемент обороноздатності країни вже не відповідав вимогам часу і не виконував своїх функцій належним чином. Так, британські ВМФ стикнулися із комплексом проблем, зокрема - застарілою технічною оснащеністю, невідповідністю умовам сучасного ведення бою, нездатністю виконувати функції Британської імперії у далеких колоніальних володіннях. Проте, уряд країни знайшов вихід із цієї ситуації. Провівши ряд реформ та впровадивши нові технології, Адміралтейство вивело ВМФ на високий рівень, що забезпечило змогу Британії надійно закріпитися на морях на ціле століття, диктуючи свої умови ведення політики світовій спільноті.

Актуальність теми дослідження. В останні роки Україна стикнулась із серйозними зовнішньополітичними викликами, наслідками яких став збройний конфлікт на Сході країни. Складності цій проблемі додає недостатньо швидка модернізація озброєння в умовах агресії. Одним із факторів успішного ведення бойових дій та вагомим показником обороноздатності країни, зокрема, є стан військово-морських сил країни, які зараз, на жаль, знаходяться на досить низькому рівні. Важливим чинником погіршення становища ВМС стали події так званої «Кримської кризи»   різкого загострення соціально-політичної ситуації в Автономній Республіці Крим у лютому-березні 2014 року, внаслідок якої відбулися докорінні зміни політичного статусу півострова. Внаслідок цих подій, із 18 бойвих кораблів, 9 опинилися під керівництвом збройних сил РФ. І лише 8 кораблів базується на верфях Києва та Миколаєва [1]. Технічна застарілість та відсталість українського флоту в порівнянні з іншими морськими країнами, зокрема і у акваторії Чорного моря, призвели до активного діалогу в березні 2017 року із Північно-атлантичним союзом про передачу ВМФ України частини суден союзників, що відбули 20-річний термін служби. Інтегруючи досвід та застосування новітніх технологій передових країн світу в реалії сьогодення та ведучи виважену бюджетну і оборонну політику, ми зможемо досягти значнго покращення стану військових сил, а зокрема і флоту нашої країни

.Аналіз останніх досліджень та публікацій. Джерельну основу дослідження склали каталог Ю.Корбетта «Операції англійського флоту. Карти і схеми» [2], та дослідження В.Ф.Новицького «Військова енциклопедія», видана в 1911-1915 роках [3]. Історіографічна база. Проблема Британського ВМФ поч. ХІХ – поч. ХХ ст. знайшла відображення у працях багатьох науковців. Серед них можна виділити військово-морського історика У.Джеймса, що ґрунтовно описав історію Королівського флоту в період 1793-1827 рр. [4]. Значний внесок у розвиток цієї проблеми зробив Ю. Корбетт, у його праці «Операції ВМФ в Першій світовій війні» [5] викладені детальні характеристики суден та вплив науково-технічних інновацій на розвиток кораблебудування. Ніколас Роджер описував становище флоту в період Наполеонівських війн [6]. Заслуговує на увагу праця британського історика Річарда Хартінга «Огляд історії Королівського флоту з 1706-2015» [7], унікальні данні про становище флоту на поч. ХІХ ст. ми можемо знайти в праці Юджина Рейзора «Історія Королівського флоту після 1815 р.» [8]. В українській історичній науці проблема Британських ВМФ у зазначений період не знайшла належного висвітлення.

Формування цілей. Основною ціллю статті є аналіз впливу науково-технічного прогресу ХІХ ст. на розвиток британського ВМФ.

Виклад основного матеріалу. Переможно завершивши період Наполеонівських воєн, після битви під Ватерлоо 18 червня 1815 року, Британія починає стрімко набирати вагу на політичній арені. Характерною особливістю Великої Британії було активне підтвердження свого домінування, використовуючи військовий флот в різних куточках світу. Проте, варто зазначити, що з 1827 по 1914 роки британський флот не брав участі у великих боях. Здебільшого він використовувався в боротьбі проти берегових укріплень (під час Кримської війни - на Балтиці в 1854 і в Чорному морі в 1855 роках), а також в боях проти піратських кораблів, в пошуках кораблів з рабами і в допомогу сухопутним частинам (моряки і морські піхотинці в якості морських бригад десантувалися на сушу; таким чином вони брали участь в облозі Севастополя і придушенні боксерського повстання). 

Оскільки британський флот за розмірами перевищував флоти двох будь-яких інших країн-противників Великобританії разом узятих, британці відчували себе захищеними, проте всі національні лідери Великобританії і громадськість завжди виступали за подальший розвиток і посилення флоту.

Але технології не стояли на місці і досить скоро уряд Британії зіткнувся із рядом проблем, що були пов’язані із модернізацією військового флоту. Вітрильники вже не могли гарантувати перевагу на морях, адже вони значно поступалися сучасним судам в швидкохідності, також екіпаж був залежним від погодних умов, які безпосередньо впливали на рух судна, обшивка корпусу була дерев’яною і вже не здатна була забезпечити надійний захист під час обстрілу корабля, ще одним недоліком даного типу обшивки було те, що вона значно сповільнював екіпаж у дальньому плаванні, адже кожних три місяці потрібно було проводити кренгування (процедуру очищення обшивки судна від мушель та водоростей, що наростають на кілі під час походу), не відповідала вимогам часу і вогнева міць судна, дульнозарядні 18-ти, 24 та 32 – фунтові гармати не змогли наносити достатніх пошкоджень супротивнику, окрім цього не було уніфіковано калібр гармат, що створювало проблеми при оснащенні суден. У 1850-ті роки почалась Кримська війна, в якій Британія прагнула не допустити посилення впливу Росії на Балканах та Близькому Сході. У Чорному морі діяли 150 транспортних кораблів і 13 бойових кораблів британського флоту під командуванням адмірала Джеймса Дандаса і контр-адмірала Едмунда Лайонса: значну частину британських судів становили парові кораблі.  В ході Кримської війни британці випробували і нові зразки снарядів для корабельних батарей, серед них виділяють конічний снаряд, що мав витягнуту конічну форму і завдяки цьому був більш аеродинамічним, також зявився снаряд Армстронга, але після 1864 його замінять на більш вдалий снаряд Палістера, широко використовувалися і зразки осколочних снарядів ці досягнення лягли в основу концепції майбутніх броненосців. 

Війна виявила необхідність в постійній підготовці моряків, а також регулярних спостережень за прогнозом погоди (14 листопада 1854 року почалась буря яка призвела до загибелі більшої частини британського флоту). 

Аналізуючи свій бойовий досвід, Адміралтейство Британії було змушене застосувати певні технічні інновації. Зокрема, спеціалісти британських ВМФ все більше почали придивлятися до парового двигуна та проводити випробування його дії в цій галузі обороноздатності країни. Переваги парового двигуна були очевидні, судно ставало незалежним від певних погодних явищ, значно покращувалась швидкість та маневреність судна, що було одним з вирішальних факторів в бою. Паровий двигун значно полегшував плавання в прибережних водах. З огляду на вище названі причини, Адміралтейство профінансувало модернізацію флоту та започаткувало «еру парових машин».

Встановлення парового двигуна дало поштовх до розвитку військових технологій, зокрема, відбувся перехід від колісних до гвинтових двигунів, це було зумовлено надійністю та зручністю використання даної техніки, почали встановлюватися стальні листи, що зробили суда менш вразливими для ворожих снарядів та стали сходинкою до появи броненосців. Змін зазнала і вогнева міць суден [9]. Насамперед, вони були пов’язані з ім’ям капітана Коульза. Перші ідеї Коульза, що пізніше привели його до створення баштового корабля, втілилися в побудові озброєнного плота спроектованого капітаном в 1855 році для прибережних операцій в Азовському морі. Пліт, під назвою «Lady Nanci», був зібраний на борту корабля «Stromboli» з 29 бочок розміщених в шість рядів та поміщених в раму зроблену з рангоутного дерева, що мала довжину 13,7 метрів та ширину 4,6 метрів. На пліт було встановлено довгу 32-фунтову гармату вагою 1,9 тонни з боєзапасом 100 пострілів. Гармату обслуговував екіпаж з 18 осіб. Мала осадка плоту (0,5 м) дозволяла йому діяти там, де не могли пройти великі кораблі. Англійці з успіхом застосували «Lady Nancy» під час облоги Таганрога, випустивши по місту понад 80 снарядів. Операція висвітлювалася в пресі кореспондентом, які перебували на борту «Stromboli», що зробило Коульза популярним серед британської публіки. Незабаром капітан удосконалив ідею, і креслення більшого плоту, на який встановлена ​​гармата, прикрита куполообразним щитом.

Після війни Коульз, застосовуючи набутий досвід, взявся за проектування нового типу гармати. Так 30 березня 1859 року конструктор отримує свій перший патент на гармату, що обертається. Такий тип гармат став першою сходинкою до втілення в життя ідеї Коульза – побудову корабля, що буде озброєний потужними гарматами та зможе вести вогонь на 360 градусів. Адміралтейство позитивно сприйняло нововведення Коульза та визнало такий проект найбільш практичним для використання в майбутньому кораблебудуванні.

Таким чином, завдяки успішному впровадженню реформ, спрямованих на модернізацію власного флоту, Британія досягла значних успіхів у проведенні військових операцій, які в свою чергу, забезпечили їй безперечне панування на морях та колоніальних землях. Серед найуспішніших кампаній можна виділити наcтупні. Вдалий обстріл з моря у 1840 році Акри, активне патрулювання Середземного моря, значних успіхів було досягнуто в боротьбі з піратством біля узбережжя Лівану, Борнео, Китаю. У 1850-х рр Британські ВМФ відзначилися у Кримській війні, успішно випробовуючи нові зразки зброї. В ході Опіумних воєн, завдяки модернізованому флоту, Британія здобула для себе ряд переваг, що справило позитивний вплив на економіку країни. 1864 року британська ескадра обстріляла Кагосіму, що змусило Японію відмовитися від політики ізоляції. Ще однією перемогою стало бомбардування Александрії в 1882 році, внаслідок чого Британія змогла встановити контроль над Суецьким каналом [10].

Висновки. Отже, аналізуючи праці зазначених науковців, можна зробити висновок, що досвід Британського флоту є унікальним у світовій історії. Застосовуючи останні винаходи науковців та вміло балансуючи на світовій політичній арені, Британія змогла стати провідною країною, що знаменувало собою початок нового періоду історії країни, відомий під назвою «Pax Britannica».

Література

1. Які українські кораблі були захоплені російським спецназом / Finance.ua [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://qoo.by/10ZT.

2.Операции английского флота в мировую войну / пер. М. Л. Бертенсона и др. —Л., 1927-1934. — 6 т. — Авт. т.-т. 1-3 — Корбетт Ю.; авт. т.-т. 4-5 — Ньюболт Г. Т. 3 : карты и схемы / Ю. Корбетт. — Л., 1930. — 6 л. к., 28 л. схем.

3.Новицкий, В. Ф. (1869-1929). Военная энциклопедия : Т. 1-18 / Под ред. полк. В. Ф. Новицкого и др. — СПб. ; Пг. : Т-во И. Сытина, — 1911-1915.

4. Джеймс У. Военно-морская история Великобритании 1793—1827 / У. Джеймс — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://qoo.by/11KF.

5. Операции английского флота в мировую войну / пер. М. Л. Бертенсона и др.— Л., 1927-1934.— 6 т. — 389 с

6. Rodger N . The Command of the Ocean: A Naval History of Britain, 1649–1815/ N. Rodger — Allen Lane, 2004. — P. 1000.

7.Harding R. Review of History of the Royal Navy / R.Harding Reviews in History review no. 1706 2015 DOI: 10.14296/RiH/2014/1706

8.Rasor E. L. British Naval History after 1815: A Guide to the Literature./ E. L. Rasor. New York: Garland, 1990. — 146 р.

9.Pugh P. The Cost of Seapower, the Influence of Money on Naval Affairs from 1815 to the Present Day / P. Pugh pub Conway. — 1986, — p. 34.

10.Rees D. British Slaves on the Barbary Coast / D. Rees // The BBC [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://qoo.by/11SA.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.