Стаття на тему: «Вплив бігу та ходьби на організм людини»

Стаття на тему: «Вплив бігу та ходьби на організм людини»

Легка атлетика - "королева спорту", що об'єднує п'ять дисциплін - біг; спортивна ходьба; стрибки (у довжину, висоту, потрійний, із жердиною); метання (диска, списа, молота), штовхання ядра; легкоатлетичні багатоборства. Це один з основних та наймасовіших видів спорту. Змагання з легкої атлетики беруть свій початок в Англії, де вона почала розвиватися у XVII-XVIII столітті, головним чином у формі бігу та спортивної ходьби. З того часу вона пройшла довгий шлях, став одним із популярних видів спорту.

Нині легка атлетика може виступати у ролі «рятувального кругу». Сучасний прогрес і цивілізація, з одного боку, покращують життя людства, з другого — віддаляють його від природи. Знизилася рухова активність, що у поєднанні з негативною екологією завдає значної шкоди людському організму. Збільшується кількість хвороб, знижується активність імунної системи, багато хвороб, якими раніше хворіли переважно люди похилого віку, «помолодшали» і, як наслідок, ведуть до скорочення тривалості життя людини. Зниження рухової активності - це один із багатьох негативних факторів, що перешкоджають нормальній плідній життєдіяльності людини.

Легка атлетика – найбільш масовий вид спорту, що сприяє всебічному фізичному розвитку людини. Систематичні заняття легкоатлетичними вправами розвивають силу, швидкість, витривалість та інші якості, необхідні людині у повсякденному житті.

Розглянемо, як деякі види легкої атлетики впливають організм людини.

1. Вплив бігу на організм людини

Біг - це заняття для багатьох далеко не з приємних. Але як показує практика, він є найоптимальнішим, найдешевшим способом стежити за своїм здоров'ям. Бігають усі: діти, дорослі, люди похилого віку зі своїми собаками...

Біг можна використовувати для досягнення різних цілей – від духовного самовдосконалення до скидання ваги. Кожна людина за бажанням знайде відповідь на своє запитання за допомогою бігу. Але є кілька основних процесів, які стимулюються під час бігу – про це треба знати як початківцю, так і досвідченому спортсмену.

1. Під час та після бігу активізується процес кровотворення – утворюється «молода», здорова кров.

2. Активізується дихання, стимулюється поглинання організмом вільних електронів із повітря. Цей процес відбувається в легенях за рахунок активізації газообміну та через шкіру. Збільшення кількості вільних електронів підвищує працездатність (фізичну та розумову) та стимулює всі функції та системи людини.

3. Під час бігу активізується вироблення організмом вуглекислоти, що дуже благотворно б'є по всіх біохімічних процесах, які у клітинах. Зокрема, у тканинах збільшується кількість кисню, що сприяє поліпшенню обміну речовин в організмі.

4. Під час бігу середньої тривалості (30-60 хвилин) в організмі активізується розпад клітин, що, у свою чергу, після бігового тренування стимулює синтез нових молодих та здорових клітин. Насамперед руйнуються старі хворі клітини, але в їх місце синтезуються нові. За допомогою бігу відбувається омолодження та оновлення всього організму.

5. В організмі дорослої людини знаходиться приблизно 35 літрів рідини (5 літрів крові, 2 літри лімфи та 28 літрів внутрішньоклітинної рідини). При малорухливому способі життя вся ця рідина застоюється. Під час бігу рідина починає активно циркулювати, усуваючи застійні зони в організмі.

6. Постачання клітин живильними елементами та киснем відбувається за такою схемою. На першому етапі необхідні речовини за допомогою дифузії через стінки капілярів переміщуються з крові в міжклітинну рідину. На другому етапі відбувається перенесення кисню та поживних елементів із міжклітинної рідини через мембрану всередину клітини. На третьому етапі відбувається розподіл поживних елементів та кисню усередині клітини. Так само, але у зворотному порядку, відбувається виведення з клітин продуктів життєдіяльності. Під час та після бігу всі ці процеси відбуваються з великою швидкістю, що збільшує життєві сили організму та активізує самооздоровлення. Клітини організму позбавляються під час бігу від продуктів своєї життєдіяльності, що виключає випадок самоотруєння.

7. Кожну мить в людини відмирають мільйони клітин. Щоб усе це самостійно утилізувати, необхідне неінтенсивне навантаження середньої тривалості. Найкраще для цього підходить повільний біг. В іншому випадку мертві клітини організму починають розкладатися з утворенням отрути, які зі потоком крові розносяться по всьому організму, викликаючи отруєння і, наприклад, такий стан, як хронічна втома.

8. Під час бігу виділяється гормон серотонін, який усім відомий як гормон щастя, завдяки чому покращується настрій, проходять симптоми депресії, знімається напруга.

Серцево-судинна система першої отримує оздоровчий імпульс під час занять бігом. Як стверджують фахівці, серце та судини дуже позитивно реагують саме на неквапливі навантаження середньої (30-60 хвилин) тривалості. Заняття на силових тренажерах або зі штангою (гантелями) добре розвивають скелетну мускулатуру, при цьому абсолютно не стимулюючи розвитку серцевого м'яза і судин. На відміну від цього біг вважається одним із найкращих способів відновлення та підтримки серцево-судинної системи на належному рівні.

Такий позитивний вплив пояснюється кількома причинами.

1. Періодична напруга та розслаблення м'язів ніг. Для серцево-судинної системи дуже важливо під час тренування саме чергування напруги та відпочинку м'язів ніг. Наприклад, займаючись зі штангою (присідання, випади), людина не отримує і десятої частини оздоровчого ефекту для кровоносних судин, який можна отримати під час пробіжки. Це відбувається тому, що при звичайному тренуванні м'язи спочатку відчувають сильну напругу (виконується присідання зі штангою), а потім відпочинок. Такий режим тренування часто призводить до застійних процесів у ногах із можливістю появи варикозного розширення вен. На відміну від цього, під час бігу відбувається м'яке, природне навантаження на м'язи ніг.

2. Під час бігу тіло людини виконує періодичні коливальні рухи вгору-вниз. Під час руху вгору долається земне тяжіння, і так багато сотень разів за час тренування. Такий коливальний рух дуже позитивно позначається на всій рідині (лімфа, кров, внутрішньоклітинна рідина) організму, викликаючи коливальні рухи у найдрібніших судинах.

3. Під час бігу дихання стає глибоким і частим, що призводить до активного руху діафрагми вгору-вниз, що є відмінним масажем всіх органів черевної порожнини. Такий масаж активізує кровообіг у цих органах з усіма позитивними наслідками. Активний рух діафрагми сприяє відтоку венозної крові від ніг до серця.

Рівномірний, тривалий біг, швидкість якого перевищує швидкість ходьби, на думку Гілмора – автора книги «Біг заради життя», може дати додатково 10-12 років життя.

Багатьом це заняття здається досить одноманітною та нудною вправою. Насправді ж це не так. Займаючись бігом, можна «виплеснути» свій темперамент у спринті і випробувати всю міру свого терпіння, відміряючи кілометр за кілометром у марафоні. Можна тренуватися заради честолюбного прагнення стати рекордсменом світу чи олімпійським чемпіоном або просто бігати з бажання зберегти здоров'я, працездатність та нормальну психологію. Нарешті, можна не розлучатися з бігом до глибокої старості і в усі роки біг повністю задовольнятиме моральним і фізичним запитам, що пред'являються до спорту.

Дана вправа також надає оздоровчий вплив і на імунну систему. При регулярних заняттях бігом людина стає активною, зібраною, цілеспрямованою, що дозволяє підвищити свою самооцінку.

2. Вплив ходьби на організм людини

Ходьба - найлегший із усіх видів спорту. На неї не потрібно витрачати багато енергії, а ефект досить високий. Ходьба діє на організм оздоровчо, піднімає м'язовий тонус, зміцнює кісткову тканину, розвиває координацію рухів, стимулює обмін речовин.

Насамперед, вона стимулює роботу серцевого м'яза (міокарда). Медиками доведено, що якщо людина щодня ходить пішки, хоча б протягом години, ризик такого захворювання знижується на 70 %. Ходьба сприяє зниженню ваги, сприятливо впливає на нервову систему. До того ж, при ній в організмі не накопичується молочна кислота.

Заняття ходьбою можна поділити на два види: швидкий та спокійний. Спокійний більше підходить людям похилого віку, вона просто підтримує організм у хорошій формі. До того ж можна збільшити час занять до двох годин. Швидка ходьба дасть навантаження на м'язи, розвине кісткову тканину. Комбінуючи два види ходьби, можна регулювати навантаження за бажанням та самопочуттям. Адже насамперед це необхідно для підвищення тонусу, для підвищення настрою та поправки здоров'я.

Ходьба може бути як самостійним видом спорту так і загальнорозвивальним, підготовчою вправою перед заняттями іншими видами спорту. І тут на неї потрібно витрачати менше часу.

Цей вид фізичної діяльності вважається найбезпечнішим видом рухової активності. Він під силу практично кожному — від підлітка до людини похилого віку. Зараз ходьба набула неймовірної популярності в Європейських країнах та Америці як засіб для боротьби з гіподинамією та супутніми їй проблемами. Кілька років тому ірландська оздоровча організація розпочала здійснення проєкту «стежка здоров'я», мета якого — залучити якомога більшу частину населення до ходьби. До цього проекту вже приєдналися Фінляндія, Швеція, Данія, Канада та Німеччина. У Німеччині у певні дні влаштовуються масові піші прогулянки, у яких беруть участь тисячі людей.

Швидка ходьба чудова також при зниженому емоційному фоні, пригніченому, настрої. У процесі ходьби так само, як і під час інших навантажень (бігу, плавання тощо), в організмі виробляються ендорфіни — гормони, що позитивно впливають на психіку. Вона корисна і на коротких дистанцій. Проте, щоб зміцнити серцево-судинну систему, заняття повинні бути безперервними з високим темпом рухів.

Згодом звичка швидко ходити може стати руховим автоматизмом, особливо якщо користуватися відомими маршрутами руху.

Протипоказань для ходьби немає, нею може займатися навіть гіпертонік. Заняття нею рекомендують при багатьох захворюваннях серцево-судинної, легеневої систем, при нервових перенапругах і навіть у реабілітаційні періоди. Вона має зміцнюючу дію буквально на весь організм.

3. Вплив фізичних вправ на розумовий розвиток

Про позитивний вплив фізичного розвитку на розумове знали у Китаї, ще за часів Конфуція, у Стародавній Греції, Індії, Японії. У монастирях Тибету та Шаоліня фізичні вправи та працю викладалися на одному рівні з теоретичними дисциплінами. Так само в Стародавній Греції: Платон був дворазовим Олімпійським чемпіоном з панкратіону (змішаний стиль єдиноборств), Піфагор чемпіоном кулачних боїв і це не заважало їм бути і залишатися рафінованими інтелектуалами.

Як і чому фізична активність покращує психічне здоров'я, в даний час ще до кінця не вивчено. Деякі теорії, наприклад, розглядають вплив фізичного навантаження різні гормони та інші хімічні речовини нашого організму.

Наш організм має дивовижну гормональну систему, що містить схожі з морфінами хімічні речовини, які називаються ендогенними опіоїдами. Ці гормони представляють певний інтерес, оскільки їх рецептори виявлені в областях мозку, відповідальних за емоції, больові відчуття та поведінку людини. Під час занять фізичними вправами гіпофіз збільшує синтез бета-ендорфінів, одного з видів ендогенних опіоїдів, внаслідок чого їх концентрація в крові збільшується. Разом з тим відбувається збільшення рівня бета-ендорфінів у мозку людини і тим самим створюється відчуття загального комфортного стану.

Американський коледж спортивної медицини рекомендує як важливий фактор зміцнення здоров'я, підвищення розумової активності та загального самопочуття регулярно займатися фізичними вправами протягом 30-60 хвилин на день, кілька разів на тиждень.

Зменшення рівня психічної збудливості та депресії та поліпшення загального стану, що настають у результаті фізично активного життя, безумовно, позитивно позначаться на виконанні своїх професійних обов'язків тими, чия робота переважно пов'язана з розумовою діяльністю. Для багатьох студентів та працівників розумової праці це насамперед означає, що час, витрачений на заняття фізичною культурою, ніколи не буде втрачено дарма. Навпаки, навіть тридцятихвилинне тренування сприятиме посиленню розумових здібностей та ефективнішому використанню часу. Включення перерв для виконання фізичних вправ ("виробнича гімнастика") до трудового та навчального розкладу працівників сидячої праці та студентів може підвищити продуктивність праці та академічну успішність.