Стаття "Формування загальнолюдських цінностей на уроках історії шляхом впровадження інтерактивних та інноваційних технологій"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Формування загальнолюдських цінностей на уроках історії шляхом впровадження інтерактивних та інноваційних технологій.

Якщо ви турбуєтесь про інших, не дозволяйте їм залежати від себе, адже насправді ви їм не допомагаєте, а завдаєте шкоди.

Джон Максвел

Головною метою свої педагогічної діяльності, вважаю наступні аспекти:

  • Навчити учнів знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних потреб;

  • Використовувати набутий досвід та результати навчання у своєму житті.

Шляхи реалізації науково-методичної проблеми:

• Використання мультимедійних технологій на уроках історії та правознавства.

• Застосування ігрових технологій навчання.

Значна кількість основних методичних інновацій пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Тому, змінивши слова великого китайського педагога Конфуція «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію», можна сформулювати як кредо інтерактивного навчання.

Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Як бачимо, процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання.

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організує пізнавально - навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв'язує певні ситуації, проблеми, сприймаючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень - інформація», «учень - ситуація», «учень - знання», «учень - проблема», «учень -учень», «учень - група» тощо.

Залежно від охопленості учнів, на уроках я застосовую такі форми інтерактивного навчання:

- парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо );

- фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або увесь клас);

- групову або кооперативну (усі учні активно навчають один одного);

-індивідуальну (самостійну) роботу учня.

Найбільш ефективною формою організації навчальної діяльності на уроці я вважаю групову роботу, коли учні працюють колективно, допомагаючи один одному. В групах виконуються проекти, обговорюються проблемні питання, вирішуються навчальні завдання. Така форма роботи більш сприятлива на уроках історії в 7 класі, де учні тільки вчаться аналізувати історичний матеріал.

Відомо: скільки б учителі не вдосконалювали способи передачі інформації, аж до повного її аналізу, це ще не забезпечує адекватного усвідомлення учнями сутності історичних явищ. Багато школярів не вловлюють об’єктивних причинних зв’язків та логіки їх пошуків. Розуміння приходить лише в процесі самостійного аналізу фактів кожним учнем. Тому важливо також зосереджувати увагу на формуванні різних видів умінь. Основними серед них є такі групи вмінь: описові, аналітичні, хронологічні, картографічні, практичні. Важливе місце в розвитку аналітичних здібностей семикласників відіграє вміння порівняння – встановлення схожості і відмінності. Порівняння однорідних історичних фактів, процесів, діяльності історичних постатей передбачає: - визначення таких ознак історичного об’єкта, які можуть бути зіставлені; - висловлення учнями суджень щодо цих об’єктів;- встановлення спільного й відмінного між ними;- висновки .

Процес формування порівняння – одного з провідних навчальних умінь – реалізується через вирішення пізнавально-проблемних завдань різного типу складності. Наприклад: - Чого більше – подібного чи відмінного – між арабськими завоюваннями і завоюваннями варварів часів Великого переселення народів? - Хрестові походи – це військова експансія європейських феодалів на Схід чи боротьба християн за свої святині? - Порівняйте причини і наслідки селянських повстань у Франції та Англії під час Столітньої війни.

Важливу роль у розвитку учнів відіграють хронологічні вміння – вміння локалізувати події в часі. Зокрема, специфіка курсу історії середніх віків полягає в необхідності вчити значну кількість фактів, які відбувалися одночасно у різних народів і державах. Тому важливу роль відіграє вміння синхронізувати історичні факти. Розвиток умінь учнів оперувати історичним часом, локалізувати події в часі реалізується за допомогою таких прийомів: - Визначення тривалості подій, встановлення хронологічної послідовності. Відпрацювати це вміння можна за допомогою таких запитань: Скільки років тривала подія? Через скільки років відбулися певні події? Скільки часу знадобилося правителю, щоб провести реформи, закінчити війну, подолати суперників тощо? Які події, явища були раніше, які пізніше? - Встановлення синхронності, одночасності явищ, процесів у різних державах, регіонах, у різних народів. Для формування цього вміння учням можна запропонувати такі запитання: Які процеси одночасно відбувались у державах середньовічної Європи й Азії? Хто з видатних людей міг зустрітися на середньовічному форумі в зазначеному столітті? - Складання хронологічних таблиць провідних подій, історичного періоду.

У 7 класі триває робота над удосконаленням практичних умінь, зокрема щодо складання планів різних типів. Якщо у 5-6 класах учні вчаться складати простий план, то семикласники мають оволодіти вмінням створювати складний з кількох основних пунктів і відповідних підпунктів, що відображають сутність матеріалу, який вивчається на уроці або вдома. Розвиток умінь складати план тісно пов’язаний з аналітичним умінням виокремлювати основне й другорядне в навчальній інформації.

Коментоване читання тексту підручника є одним із найпростіших прийомів роботи з книгою. Учні отримують завдання (тобто для чого вони будуть читати даний текст), відповідь на яке вони знайдуть самостійно в джерелі інформації (підручник, наукова книга, історичний документ тощо). Результатом роботи з текстом підручника також може бути переказ частини тексту параграфа, що читалася. Як правило, такий вид роботи проводиться в 5-7 класах і є доволі ефективним для розвитку аналітичних та практичних вмінь учнів.

Одним зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу проектів, який передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій. Сьогодні технологію проектів розглядають як систему навчання, за якої учні можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання практичних завдань, які поступово ускладнюються. Метод проектів поєднується з індивідуальною і груповою формою організації самостійної діяльності учнів. Метод навчальних проектів є одним з методів творчого розвитку особистості. Наприклад, на уроці з історії України учні виконують групові проекти. Кожна група отримує завдання представити князівство (Переяславське, Київське, Новгород-Сіверське, Чернігівське) за певним планом. Вони характеризують життя князівства в ХІІ – ХІІІ ст. і роблять висновки, чому жодне з цих князівств не стало об’єднавчим центром Київської держави. Учні працюють в групі, це сприяє консолідації зусиль, вчить бути толерантними, з повагою ставитися до думок одне одного, відчувати себе членом однієї команди.

Величезне значення при вивченні програмового матеріалу мають документальні джерела, таблиці, схеми, карти, тому на своїх уроках намагаюся як можна ширше використовувати ці допоміжні матеріали. Документальні джерела, схеми, фотографії зараз розміщують на сторінках підручника. Як що ж такого матеріалу немає, готую учням роздатковий матеріал для роботи на уроці.

Сьогодні ми живемо в інформаційному світі. Використання інформаційних технологій та комп’ютерної техніки значно підвищує ефективність процесу навчання, завдяки його інтенсифікації, індивідуалізації, розширенню наочності. Найбільш зручним є використання на уроках історії мультимедійних технологій у формі презентацій. В цьому випадку комп’ютер на уроці замінює всю сукупність засобів навчання, виконуючи декілька ролей:

- запис на дошці (тема уроку, план, домашнє завдання та ін.);

- наочність (фотодокументи, карти, репродукції картин);

- таблиці і схеми;

- підручник.

У практиці роботи я широко використовую інформаційні технології. Інформаційними технологіями навчання називають всі технології, що використовують спеціальні технічні засоби навчання: комп’ютер, аудіо-, відео-, кінотехніку, телебачення, комп’ютерний підручник, диск-енциклопедію. На уроках історії використовую різноманітні відеофільми. Наприклад, в 6 класі при вивченні теми «Македонська держава» учням демонструється фрагмент з фільму «Александр». В 7 класі можна використати для роботи фрагменти з фільмів «Жана д’Арк», «Король Артур». На уроках у 8 класі, при вивченні тем з історії українського козацтва, в роботі дуже допомагає 20 серійний проект телеканалу Інтер «Українське козацтво» та ін..Після перегляду учні виконують різні завдання. Це можуть бути питання до відео фрагменту, завдання скласти план, короткий переказ побаченого. В старших класах учні аналізують побачене, роблять висновки.

Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії починається з «занурення в океан історії», створюються ситуації за заданими алгоритмами : «Що, де, коли, як, хто, чим, чому». За допомогою інноваційних технологій з`являється інтерес до історії як науки, діти замислюються над перспективами її розвитку. В результаті впровадження інноваційних технологій на уроках історії я переконалась, що вони сприяють створенню умов для розвитку особистості учня, і це є найбільш ефективним шляхом формування гармонійної особистості в цілому.

У своїй практиці я використовую такі форми проведення уроку:

● урок-практикум,

● урок-рольова гра,

● урок-екскурсія,

● урок-подорож,

● урок-змагання,

● урок-презентація.

Уроки узагальнення проводжу в різних формах. Це уроки-КВКуроки-вікториниуроки-естафети«Що? Де? Коли?», «Слабка ланка» та інші. В 9-х класах - це уроки-семінариуроки-конференції, брейн-рингидискусії .  На таких уроках використовую різноманітні завдання, які намагаюсь забезпечити дидактичним матеріалом, наочністю. Залучаю учнів до підготовки таких уроків. Вони виконують різноманітні творчі завдання: складають головоломки, пишуть реферати, малюють малюнки, готують запитання для суперників, а головне - серйозно готуються за запропонованими запитаннями.

Дуже подобається учням на узагальнюючих уроках грати в ігри. Гра дозволяє зробити урок більш динамічним і цікавим.Використовую такі різновиди ігор:

● ігри з текстами:

Гра «Реставрація» («Зашифрований текст»). Учням пропоную уявити себе працівниками-юристами (слідчими) і відновити текст на аркуші, що почорнів від вологи, чорнило розлите чи вицвіло. Або розшифрувати текст, в якому деякі слова скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок, ні ком.

Гра «Знайди помилки». Заздалегідь готую два варіанти одного й того ж тексту на одному аркуші – текст без помилок, на іншому – з навмисно зробленими помилками. Учні відшукують ці помилки в парах, чи в командах, а потім через декілька хвилин команди чи пари перевіряють інших, користуючись правильним текстом і підраховують кількість помилок.

Часто використовую інтерактивні вправи – «Мікрофон», «Снігова куля», «Мозковий штурм» та інші. Саме ці методи формують вміння аналізувати матеріал, виділяти головне та робити висновки. Націлюю дітей на здобуття додаткової інформації – учні готують додаткові повідомлення про різні історичні події, характеристику історичних особистостей, виконують різноманітні творчі завдання – складають головоломки, пишуть твори-роздуми, малюють малюнки, складають таблиці.

Велике значення при вивченні історії та правознавства має робота з першоджерелами –документами. Учні старших класів, не тільки знайомляться зі змістом, але й вчаться їх аналізувати, використовувати при відповідях. При перевірці домашніх завдань та закріпленні вивченого матеріалу використовую не тільки форму бесіди, але й багато інших форм.  Це головоломки, гра «Історик – ерудит», «Історичний ланцюжок», історичний диктант . Одним із прикладів такого навчання може бути етап актуалізації опорних знань, проведений у формі «усної газети», засвоєння нового матеріалу методом «Ажурної пилки».

Коректно висловлюватись, розширювати свій юридичний кругозір спонукає гра «Зрозумій мене», коли учень, не називаючи терміна чи поняття повинен розкрити його зміст так, щоб зрозуміли інші. Одним із методів інтерактивного навчання з правознавства є імітаційна гра: «Вибори», «Судовий процес» .

Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Він використовується з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Таким способом обговорюється проблемне питання з теми «Праця неповнолітніх»: з якого віку діти можуть працювати?

Щоб підтримувати постійну увагу дітей при перевірці домашнього я проводжу історичну естафету, коли почата фраза продовжується другим учнем, а закінчується третім. Одним із прикладів інноваційного навчання є гра – історичний хокей, коли кожен «кидок» – питання одного учня – має бути «відбитий» правильною відповіддю іншого.

Під час перевірки учнів використовую такі види робіт: «Аукціон знань» — інформація учня, що виступав останнім, дає йому максимально високий бал за цей етап роботи й можливість одержати додатковий бал у тематичному оцінюванні з даної теми. «Щаслива відповідь» — усі учні класу стають активними учасниками змагання в знаннях між двома-трьома учнями, які повинні дати максимальну кількість відповідей

Майже кожен урок починаю з проблемного питання, над вирішенням якого учні працюють протягом уроку і в кінці уроку обов’язково його вирішують. Щоб активізувати роботу учнів, на уроках впроваджую елементи змагання при роботі в парах, групах.

Учні 9-х класів беруть участь у практичних заняттях, під час яких розігрують рольові ситуації, проводять уривки судових засідань, вчаться складати статут для створення молодіжних ( громадських ) організацій ; стають учасниками рольових ігор, зокрема - «Вибори президента». На уроках практичного права учні мають можливість, використовуючи свої теоретичні знання, скласти зміст позовної заяви, написати резюме, заповіт, визначати і створювати цивільно – правові договори.

В своїй практиці я опираюсь на демократичний стиль викладання, тобто кожен учень має можливість вільно висловлювати свою думку відносно різних ситуацій.

Кожного року я значно поповнюю свою бібліотеку методичною та додатковою літературою. Для кожного класу в мене є методичні посібники, завдання для тематичного оцінювання від різних видавництв, робочі зошити, історичні довідники в схемах і таблицях, дидактичні матеріали, що значно підвищують мій теоретичний і методичний рівень, допомагають у підготовці до уроку.

Використовуючи інтерактивні та інноваційні технології навчання, переконалась, що новітні технології навчання передбачають не просто отримання знань, а творче ставлення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого, історично свідомого школяра.

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
6
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!