• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Стаття "ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"

Стаття "ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"

Опис документу:
Проблема сьогоднішнього дня – це розвиток творчої особистості. Велика увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів та надання їм можливості їх виявити. Тому актуальним на сьогодні є формування ключових компетентностей школярів шляхом використання інноваційних технологій.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Павлова Т.І.

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Проблема сьогоднішнього дня – це розвиток творчої особистості. Велика увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів та надання їм можливості їх виявити. Тому актуальним на сьогодні є формування ключових компетентностей школярів шляхом використання інноваційних технологій.

Компетентність — це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

Визначено ключові компентності, які мають бути сформовані в процесі освтньої діяльності в навчальному закладі: громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна, комунікативна, міжпредметна естетична, міжпредметна, предметна (галузева), предметна мистецька, проектно-технологічна, соціальна.

  • громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

  • загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

  • здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

  • комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

  • міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

  • міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

  • предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

  • предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

  • проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

  • соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

При компетентнісному підході в навчанні передбачається реформування освіти за такими основними напрямками:

  • уточнення мети навчання;

  • удосконалення змісту навчання;

  • оновлення навчально-методичного забезпечення навчального процесу (створення нових підручників, посібників, дидактичного матеріалу, мультимедійних засобів тощо);

  • добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності;

  • підготовка вчителя до реалізації компетентнісного підходу в навчанні.

Ключова компетенція уміння вчитись виявляється у здатності учня організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетенція реалізується на уроках шляхом формування мотивації навчання і здатності:

  • організовувати свою працю для досягнення результату;

  • виконувати розумові операції й практичні дії;

  • володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021року чітко визначене ключове завдання освіти у ХХІ столітті – розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє.[4]

В. Сухомлинський вважав, що кожна дитина неповторна й талановита по-своєму, необхідно лише створити належні умови для її реалізації [2].

Український професор І. П. Підласий зазначив, що головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель – своєю діяльністю, пов`язаною з вивченням предмета.[5]

Мета нашої статті - формування ключових компетентностей школярів шляхом використання інноваційних технологій.

В процесі навчання основним завжди є урок, але в системі формування продуктивного культурно-освітнього середовища учнів на засадах компетентнісного підходу істотно змінюється його функція, форма організації [1]. В результаті такого процесу головним є розвиток загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових, або надпредметних компетенцій.

При вивченні та аналізі наукових та методичних джерел і шкільної практики змогли виокремити суперечність між об’єктивною необхідністю розвитку ключових компетентностей вчителів та учнів та недостатнім рівнем їх сформованості в значної частини педагогів та вихованців. А подолати ці суперечності можливо лише за умови застосування інноваційних педагогічних технологій.

Інтерактивні форми організації пізнавальної діяльності створюють комфортні умови навчання та дозволяють забезпечити кожному учневі якісні продуктивні дії з вдосконалення знань, умінь, навичок та способів діяльності.

Саме такий підхід до навчання є найкращим засобом реалізації компетентнісного підходу в освіті, формування та розвитку ціннісно-смислової, загальнокультурної, інформаційної, соціально-трудової, комунікативної навчально-пізнавальної компетенції, компетенції особистісного самовдосконалення, формування та розвитку ключових компетенцій на уроках.

Розробки елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х p.p. (Є. Ільїна, С. Лисенкової, Ш. Амонашвілі , В. Шаталова, та ін.).

Інтерактивні методи навчання сприяють розвитку здібностей кожної особистості. Вони дають можливість кожній дитині продемонструвати свої навчальні досягнення в конкретних ситуаціях та порівнювати свій рівень розвитку з іншими учасниками навчального процесу.

Цінними з точки зору компетентнісного підходу є індивідуальна навчальна діяльність, робота в парах та групах. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективно працювати в колективі.

Використовуючи інтерактивні методи навчання, потрібно їх підпорядковувати змісту і меті навчального предмета, враховуючи при цьому вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх можливості і здібності.

Навчально-методичне забезпечення необхідно оновлювати та здійснювати виходячи із функцій, які покликані виконувати навчальні засоби. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну і розвивальну функції.

3 метою забезпечення мотивації учіння, в навчальних засобах мають бути використані:

  • дидактичні ігри;

  • вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання;

  • цікавий текстовий матеріал;

  • ілюстрації;

  • завдання, що спонукають до пошуку значущих для учня результатів.

Щоб реалізувати розвивальні функції сучасні навчальні засоби мають містити систему завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей учнів. Школярі повинні оволодіти такими мисленнєвими операціями : аналіз, порівняння, узагальнення, доведення , а також на формування здатності застосовувати набуті знання, способи дій, досвід у нових нестандартних ситуаціях. Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. 3 цією метою в них мають бути алгоритми міркувань, пам'ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань.

Проведені дослідження показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття.

Використовуючи інтерактивне навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій та власної освіти. Елементом інтерактивного навчання є використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Під час реформування освіти й активного впровадження інформаційних технологій у навчальний процес учителю слід опанувати інформаційно-комунікаційні технології й активно використовувати їх при підготовці до уроків, позакласних заходів, самоосвіти .

Дуже часто вчителі проводять уроки із презентаціями, відеофрагментами, фотографіями, музичним супроводом тощо.

Впровадження комп’ютерних технологій і мережі Інтернет у навчальний процес почали досліджувати ще десятиліття тому провідні науковці та вчителі-новатори. Серед них В. Борисова, Р. Гуревич, В. Кондратюк, Р. Лещук та інші.

Застосування сучасних технологій в освіті робить його для учня більш цікавим, зрозумілим та наочним.

А мультимедійні технології збагачують навчальний процес. Вони сприяють його ефективності, залучаючи слух і зір учня до емоційного сприйняття навчальної інформації.

Використовуючи мультимедійні засоби ми полегшуємо для учнів процес навчання через реалізацію методу наочності, який є одним із фундаментальних методів дидактики. Ще Коменський Я.А. вважав наочність «золотим правилом дидактики» [3].

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що актуальним на сьогодні є формування ключових компетентностей школярів шляхом використання інноваційних технологій. Це є ще однією можливістю розвитку суспільства знань та інформації.. Якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати себе маленькою частинкою всього процесу навчання, чекати і разом з усіма працювати з радістю над новим відкриттям, вміти користуватися додатковою літературою, довідниками, то вона, закінчивши школу, не розгубиться у вирі життя. Розвиваючи творчі здібності у дітей, виховуючи їх такими, що мислять нестандартно, оригінально, мають творчий підхід до життєвих проблем, суспільство отримує повноцінних громадян країни.

Література:

1.    Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти : Рідна школа, 2005. №1. С. 65-69

2.    Сухомлинський В.О. Людина неповторна/ Сухомлинський В.О.  Вибрані твори в 5-и томах. Т.5. К.: Рад. школа, 1977. С.80-96.

3.    Лещук Р.М. Використання відеоматеріалів для єфективності вивчення теоретичного матеріалу // Трудове навчання в школі. №11(35). 2011. С. 8

4.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

URL: http://zakon2.rada.gow.ua/laws/show/344/2013.

5. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя./І.П. Підласий.-Х. : Основа, 2010. 360 с. (Серія «Навчальна книга»).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн
590 грн