Читання поезії Юлії Блюсович «Життя – театр»
"Життя - театр," - сказав Шекспір
Але актором бути важко.
Хіба ти знаєш, друже мій,
Як свою роль зіграти?
Чи репліку ти правильно обрав,
і чи та роль тобі належить.
Чи правильно партнера підібрав,
І чи театр вас не розмежить.
Маріонетка - теж актор.
Вона виконує бажання майстра.
Він каже, що робити. Та промов
Своїх їй висловить не вдасться.
Сценарій і актор - вони є нероздільні.
Будуємо ми плани кожен день.
І список дій складаємо незрозумілий
Та час їм збутися ніколи не прийде.
Імпровізація, актор. Ідуть пліч-о-пліч.
Без неї аж ніяк не обійтись.
Життя підкидує підводні бомби
Ти жити хочеш? То вже якось крутись.
"Життя - театр, а ми всі лиш актори."
Давайте добре грати свою роль.
Так, щоб не раз ще на поклони,
На біс нас викликали знов!
Учитель. Отже, ви прослухали поетичні рядки молодої української поетеси Юлії Блюсович. Вона – сучасна дівчина, що мешкає у Львові. Живе у вирі сьогодення. Її захоплює, як і більшість з нас, сучасна музика, події сьогодення, світ, сповнений добра, любові. Людина, що тонко відчуває грані життя, завжди на щабель вище за всіх. Отже, ключовими словами її поезії все ж таки стануть…
Завдання – дібрати ряд ключових слів з вірша Юлії Блюсович «Життя театр». Записати їх на стікерах, які учитель роздав учням перед початком уроку.
(учні називають виписані на стікери ключові слова)
КЛЮЧОВІ СЛОВА: життя, театр, роль, партнер, плани життя, маріонетки, імпровізація й актор пліч-о-пліч, подвійні бомби, грати роль.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Учитель. Маю надію, що ви здогадалися про те, що темою нашого уроку стане театр та драма, зокрема. Сьогодні ми ознайомимося з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, познайомимося з іменами видатних драматургів цього періоду. Визначимо роль Генріка Ібсена у тих змінах, що відбуватимуться у світовій драмі.
