👥📜 Презентація до уроку: «Соціальна структура українського суспільства в XVI – першій половині XVII ст. Литовські статути» (за підручником О. Пометун, Н. Гупан, О. Дудар, 2025 р.)
До курсу: «Історія України» (8 клас)
Автори підручника: О. І. Пометун, Н. М. Гупан, О. В. Дудар (2025)
Хто складав основу українського суспільства в ранньомодерну добу, чим відрізнялися права шляхти, духовенства, містян і селян та як головний збірник законів — Литовські статути — регулював життя людей у XVI–XVII століттях? Цей урок розкриває станову структуру українського суспільства та особливості правової системи епохи. Презентація створена так, щоб наочно, системно й цікаво опрацювати ці важливі теми.
📌 Що всередині презентації?
Матеріал повністю спирається на зміст та методичний апарат підручника і розділений на ключові блоки:
Блок 1. Станова структура українського суспільства:
Поняття «стан» — велика соціальна група людей із чітко визначеними правами, обов'язками та привілеями, що передавалися у спадок.
Шляхта (панівний стан): привілейовані землевласники, які володіли маєтками, брали участь в управлінні державою (сеймиках) та зобов'язані були нести військову службу. Поділялася на князів (найвпливовіших), панів і дрібну шляхту (боярів).
Духовенство (привілейований стан): православне (а після Люблінської унії — і католицьке) духовенство, яке мало свої суди та звільнялося від податків.
Містяни (міщани): жителі міст, які поділялися на заможних купців і цехових майстрів (патриціат, бюргерство) та міську бідноту. Міста прагнули отримати Магдебурзьке право (самоврядування).
Селяни (непривілейований і залежний стан): основна частина населення. Поділялися на вільних (похожих) і залежних (непохожих), які відбували панщину та сплачували податки феодалам.
Блок 2. Литовські статути — фундамент правової системи:
Що таке Литовські статути — зводи законів Великого князівства Литовського, які регулювали державне, цивільне та кримінальне право на українських землях.
Перший Литовський статут (1529 р.) — систематизація норм звичаєвого права, закріплення прав шляхти та поступове обмеження прав селян.
Другий Литовський статут (1566 р.) — розширення прав шляхти, запровадження нової судової системи (земські, гродські та підкоморські суди), поділ земель на воєводства.
Третій Литовський статут (1588 р.) — найдосконаліший звід законів ранньомодерної доби, який діяв на українських землях навіть у складі Російської імперії (до XIX ст.). Він остаточно закріпив прикріплення селян до землі (закріпачення) та визначив правовий статус усіх станів.
✍️ Практичний блок: робота із завданнями та «Перевір себе»
Для закріплення матеріалу презентація містить готові алгоритми та практичні блоки:
Складання схеми «Соціальні стани суспільства»: розподіл груп населення на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані стани із зазначенням їхніх головних обов'язків.
Робота з історичним джерелом: аналіз уривків із Третього Литовського статуту 1588 року щодо прав шляхти та статусу селянства.
Історична дискусія: дайте відповідь на запитання: Чому прийняття Литовських статутів, з одного боку, впорядкувало правову систему, а з іншого — призвело до поступового обмеження прав і закріпачення українського селянства?
💡 Переваги матеріалу:
Відповідність стандартам НУШ: Матеріал базується на новому підручнику О. Пометун та співавторів (2025), що забезпечує чітку структуру та системність подачі термінів.
Візуальна наочність: Структурні піраміди станів, порівняльні характеристики трьох Литовських статутів та маркери для аналізу документів.
