Людина – соціальна істота. З перших днів свого життя вона включається у соціальну взаємодію і в такий спосіб накопичує досвід спілкування, який з роками збагачує, осмислює і переосмислює. Цей досвід, суб’єктивно засвоєний, стає невід’ємною часткою особистості. Завдяки йому людина набуває своєї неповторності, а сам процес такого особистісного зростання лежить в основі її соціалізації.





