Автор здійснив наукову розвідку ключових понять соціального управління освітою, які впродовж формування людської цивілізації забезпечували розвиток цієї інституції. Доцільно використано історіографічний метод дослідження. Розглянуто смисловий і соціально-функціональний зміст понять «просвітництво» та «провідництво в освіті». Здійснено визначення понять та окреслено соціальний зміст і прогресивний характер цих феноменів в царині освіти. Окреслено загальні риси провідників і просвітителів та тих, що визначають їх унікальну неповторність, несхожість.




















