Тема:
«Смачні історії з української печі»
Мета:
Формувати у дітей старшої дошкільної групи уявлення про автентичні українські страви на прикладі голубців з квашених пелюсток капусти з пшоном; ознайомити з традиціями приготування їжі в українських родинах у минулому. Розвивати пізнавальний інтерес до народної кухні, збагачувати активний словниковий запас (пшоно, квашення, пелюстки капусти, піч, господиня), удосконалювати зв’язне мовлення. Розвивати творчі здібності дітей про процесі роботи за мотивами української кухні та традиційного побуту.
Виховувати повагу до народних традицій, праці предків та інтерес до здорового харчування.
Хід заняття
1. Вступна бесіда «Їжа в українській родині»
Вихователь:
— Діти, сьогодні я запрошую вас у незвичайну подорож. Ми зазирнемо в минуле — у справжню українську хатину. Подивіться, що це?
(Показує ілюстрацію української печі)
Діти:
— Піч!
— Українська піч!
Вихователь:
— Так, саме в печі наші прабабусі готували їжу. А скажіть, будь ласка, які українські страви ви вже знаєте?
Діти:
— Борщ.
— Вареники.
— Каша.
— Галушки.
Вихователь:
— Молодці! А як ви думаєте, чому раніше готували просту їжу?
Діти:
— Бо не було магазинів.
— Готували з того, що вирощували.
Вихователь:
— Правильно. Українці вміли готувати смачно, поживно і корисно з того, що давала земля.
2. Ознайомлення з автентичною стравою
Вихователь:
— Сьогодні я познайомлю вас з особливою стравою. Вона не така відома, як борщ, але дуже давня. Це голубці з квашених пелюсток капусти з пшоном.
(Показує ілюстрацію або макет страви)
Діти:
— Голубці!
— Вони без м’яса?
Вихователь:
— Так, у давнину м’ясо їли не щодня. А чим можна замінити м’ясо, щоб страва була ситною?
Діти:
— Кашею.
— Крупою.
Вихователь:
— Саме так. Тут використовували пшоно. А капусту не просто брали свіжу — її квасили.
— Як ви думаєте, навіщо квасили капусту?
Діти:
— Щоб довше зберігалася.
— Щоб була корисна.
Вихователь:
— Абсолютно вірно. Квашена капуста давала силу, здоров’я і була в кожній хаті.
3. Мовленнєва діяльність
Вихователь:
— Давайте опишемо нашу страву. Які вона має ознаки?
Діти:
— Загорнута в капусту.
— Усередині пшоно.
— Вона корисна.
Вихователь:
— Спробуємо скласти коротку розповідь.
— «У давнину українська господиня…»
Дитина:
— У давнину українська господиня готувала голубці з капусти і пшона в печі.
Вихователь:
— Чудово! А де готували?
Діти:
— У печі.
4. Дидактична гра «З чого приготували голубці»
Вихователь:
— Я називатиму продукти, а ви скажете, чи потрібні вони для голубців.
— Капуста?
Діти: — Так!
— Пшоно?
Діти: — Так!
— Цукерки?
Діти: — Ні!
— Морква, цибуля?
Діти: — Так!
Вихователь:
— Молодці, ви справжні маленькі господарі!
5. Інсценізація «Українська господиня»
(Одна дитина — «господиня», інші — «помічники»)
Господиня:
— Я капусту квашу, пшоно перебираю, щоб родину нагодувати.
Діти:
— Ми допоможемо!
— Ми принесемо дрова для печі!
Вихователь:
— Ось так у родині всі працювали разом і берегли традиції.
6. Творча діяльність
Вихователь:
— А тепер пропоную вам стати митцями й створити власну «смачну історію».
(Діти малюють або ліплять голубці, піч, українську хату)
7. Підсумкова бесіда
Вихователь:
— Про що ми сьогодні дізналися?
Діти:
— Про голубці з пшоном.
— Про українські страви.
Вихователь:
— Чому важливо пам’ятати такі страви?
Діти:
— Бо це традиції.
— Бо це наша історія.
Вихователь:
— Правильно. Берегти українську кухню — означає берегти пам’ять про наших предків.
