Слободяник Г.І., підполковник м/с ЗСУ, д. псих .н., к. мед. н., професор кафедри медичної психології Інституту медичних та фармацевтичних наук МАУП, м. Київ
СТВОРЕННЯ УКРИТІВ ДЛЯ ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ПОЛЮ БОЮ.
Місцями укриття поранених (уражених) можуть бути бліндажі, окопи, рови, яри, ями, воронки від бомб і снарядів,зворотні схили висот, великі камені, будівлі, дерева й кущі. У випадку застосування противником зброї масового ураження необхідно пам’ятати, що небезпечні речовини можуть осідати в низинних місцях,тому поранених (уражених) слід розташовувати за зворотними схилами висот.
Для позначення "гнізд поранених" широко застосовуються сучасні радіо-пеленгаційні комплекси. Бойовий медик роти перед початком бойових дій отримує спеціальні пристрої – сигналізатори, і при формуванні "гнізд поранених" активізують сигналізатор. Радіопеленгатор знаходиться на санітарному транспорті і під час розшуку поранених водій-санітар (бойовий медик) може швидко визначити місце знаходження "гнізда" з невеликою похибкою та можна помічати за допомогою місцевих матеріалів, бинтів, марлі, одягу тощо. (Мал. 1).
Мал. 1. Позначки на місцевості, де знаходится поранений військовослужбовець
Стрільцю-санітару під час бою забороняється брати участь у виносі поранених на медичний пункт батальйону (пост санітарного транспорту), оскільки це заважає йому виконувати основне завдання – надавати першу медичну допомогу пораненим військовослужбовцям свого взводу.
На марші стрільці-санітари разом з особовим складом взводів пересуваються на бойових машинах. Вони надають першу медичну допомогу пораненим, виявленим під час руху; евакуюють наявним санітарним транспортом або везуть з собою на бойовій чи транспортній техніці до розгортання підрозділів у бойові порядки. Після чого поранених збирають і виносять(вивозять) із взводів на медичний пункт батальйону санітари-носії.
В осередку застосування зброї масового ураження стрілець-санітар повинен працювати в індивідуальних засобах захисту. З метою зменшення впливу небезпечних факторів ризику він повинен діяти як найшвидше, використовуючи для наближення до пораненого найменш заражені ділянки.
Під час бойових дій в населеному пункті стрільцю-санітару для наближення до пораненого слід використовувати пролами в стінах будинків, двори, сади й городи, по можливості уникати відкритих ділянок місцевості.
Взимку, при наявності снігу, стрільці-санітари діють у маскувальних халатах.
У тих випадках, коли стрілець-санітар вимушений наближатися до пораненого перебіжками, він попередньо намічає шлях пересування й безпечні місця зупинок для відпочинку. Швидко підхопившись із землі і пробігши чи проповзши за обставинами до чергового місця зупинки (у середньому 20-40 кроків в залежності від місцевості і вогню противника), стрілець-санітар повинен на бігу впасти на землю і відповзти в бік.
Наблизившись до пораненого стрілець-санітар надає йому першу медичну допомогу, позначає його місцезнаходження і,подавши сигнал "Потрібен винос", негайно направляється до іншого пораненого. Легкопораненим він вказує напрямок і безпечні шляхи виходу до медичного пункту батальйону чи посту санітарного транспорту, а з осередку застосування зброї масового ураження – на пункт збору уражених.
Загальний стан пораненого та характер поранення визначає пріоритетність в наданні медичної допомоги та евакуації.
Стрілець-санітар повинен пам’ятати, що голосні скарги і загальне занепокоєння пораненого ще не свідчать про тяжкість поранення. Як правило, тяжкопоранений, який потребує термінової допомоги, лежить мовчки, не реагуючи на звернення до нього. Характерними ознаками тяжкості стану можуть бути бліде обличчя, нерухомий погляд, поверхневе дихання, слабкий пульс (шоковий стан); одяг, рясно просочений кров’ю чи дуже обгорілий та присталий до тіла (на тулубі, кінцівках тощо),свистячий подих, судоми, випадіння органів черевної порожнини (наприклад, петлі кишок).
При виявленні більше трьох тяжкопоранених стрілець-санітар зобов’язаний подати сигнал "Виклик бойового медика" і, не чекаючи його прибуття, приступити до надання першої допомоги.
Якщо тяжкопоранений знаходиться на відкритій місцевості,а інших тяжкопоранених, які потребують першої медичної допомоги немає, то стрілець-санітар відтягує його в найближче укриття, розташоване на відстані до 5-10 метрів; при відсутності укриття він за допомогою лопати створює (з боку противника) бруствер біля пораненого, щоб замаскувати і захистити його від вторинного поранення.
В усіх випадках стрілець-санітар зобов’язаний захистити пораненого від непогоди (укрити його тим що є або плащ-палаткою, надягти на нього шапку, підшоломник, ретельно зав’язати її).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
.
1. Бадюк М. І., Рудинська С. М., Микита О. О. , Фурдик В. Д., Ковида Д. В. Обґрунтування організації підготовки військовослужбовців із надання домедичної допомоги у Збройних Силах України. Україна. Здоров’я нації: науково-практ. журнал. 2016. № 4/1 (41). С. 18–23.
2. Березан С., Ротчук С. Тактична медицина для підрозділів спеціального призначення. ПП “МВЦ “Медінформ”. К., 2016. 146 с.
3. Курс першої медичної допомоги он-лайн. Тактична медицина (NEV!) URL: http://1staidplast.org.ua/tccc-тактична медицина (дата звернення: 27.03.2020).
4. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти: збірник наукових праць / за заг. ред. Академіків НАН України Цимбалюка В. І. та Сердюка А. М. К.: ДП “НВЦ “Пріоритети”. 2016. 316 с.
5. Організація медичного забезпечення військ : підруч. для студентів вищих медичних закладів освіти України ІІІ– ІV рівнів акредитації. за ред. проф. В. В. Паська. К.: МП “Леся”, 2005. 430 с. проведення бойових дій ( АТО, ООС). Книга-посібник. КПДЮ. К., 2019. 80 с.
6. Слободяник Г. І., Нікітюк О. В., Діденко Л. В., Ігнатіщєв М. Р. Військова медична служба та її структурна реорганізація на сучасному етапі надання медичної допомоги у ЗСУ. Новітні чинники впливу на розвиток особистості 396 майбутніх фахівців системи охорони здоров’я: матер. XІХ Міжнар. наук. конф., Київ, 20 березня 2019 р., К.:КМУ, 2019. С. 160–163.
7. Слободяник Г. І., Нікітюк О. В. З досвіду організації медичного та кадрового забезпечення військової частини А2227 (40 окремої артилерійської бригади). Війна на Донбасі. 2014–2018 рр.: зб. наук. праць за матеріалами ІІІ Всеукр. наук. військ.-істор. конф., 19 квітня 2018 р. / Нац. військово-історичний муз. України. К., 2018. С. 198–203.
8. Слободяник Г.І., Нікітюк О.В., Халабуда О.А. Організація медичної служби на прикладі 48 Окремого стрілецького батальйону 72 ОМБр під час бойових дій ( лютий-травень 2022 року). Всеосвіта. Свідоцтво № DM126924. К., - 2024. – 6 с.