Складне речення – теоретичний блок

Складне речення – теоретичний блок Вчитель української мови та літератури Озимко Галина Михайлівна

Згадай! Складне речення має два або більше синтаксичних (підметово-присудкових) центрів. Складне речення об’єднує кілька простих. Але, порівнюючи з простими реченнями, частини складного речення мають свої інтонаційні, синтаксичні й смислові особливості

(об’єднане сполучниками сурядності: і, а , та) (об’єднане сполучниками підрядності: що, який, бо, через…) (об’єднане інтонацією)

СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ АБО БІЛЬШЕ РІВНОПРАВНИХ РЕЧЕНЬ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬСЯ СПОЛУЧНИКАМИ СУРЯДНОСТІ

Обставинне допустове: питання: незважаючи на що? сполучні слова: що не, як не; сполучники: хоч, дарма що, хай, незважаючи на те що.

1. Складне речення – це речення, яке об'єднує за змістом та інтонаційно два і більше простих речень. 2. Складні речення бувають сполучниковими та безсполучниковими. 3. Залежно від типів сполучників, які з'єднують частини складного речення, сполучникові речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.

4. Складне речення, що поєднує в собі три і більше частин, з'єднаних за допомогою різних видів сполучникового та безсполучникового зв'язку, називається складним реченням з різними видами зв'язку.