"Складне речення. Розділові знаки у складному реченні"

Опис документу:
Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією: 1) Спішить за мною тепле літо, в якому 2) пахнуть медом трави. 1) Мати сіяла сон під моїм під вікном, а 2) вродив соняшник

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією: 

1) Спішить за мною тепле літо, в якому 2) пахнуть медом трави

1) Мати сіяла сон під моїм під вікном, а 2) вродив соняшник.

Складне речення

Сполучникове

Безсполучникове

З різними видами звязку

Складносурядне

Складнопідрядне

1)Настане час - і 2)піде все в архів (Л. Костенко).

1) Нехай ще раз послухаю, як 2) те море грає (Т. Шевченко)

1) Защебетав соловейко – 2) пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

1) Там повен двір любистки, 2) цвітуть такі жоржини, і 3) вишні чорноокі стоять до холодів (Л. Костенко).

Складносурядне речення

Складносурядним називають складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сурядних сполучників: І 1) сходило сонце, і 2) місяць вставав, і 3) гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).

Сурядні сполучники

Приклади

єднальні: і, й, та (=і), ні…ні, ані…ані, не тільки…а й, і…і

1)Задощило, і 2) фільмування довелось припинити (О. Гончар).

протиставні: а, але, зате, проте, однак, та (-але)

Словосрібло, а мовчаннязолото (Нар. тв.)

розділові: або, чи, то…то, або…або, чи…чи, не то…не то

Чи то шумлять так хвилі, чи то німфа плаче вслід (О. Пахльовська).

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Розділовий знак

Правило

Приклад

кома

частини речення виражають одночасність, послідовність подій або причиново-наслідкові зв’язки

1) Сичі в гаю перекликались, та 2) ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

1) Пройшов дощ і 2) дерева заясніли під сонцем (У. Самчук).

тире

частини речення виражають швидку зміну подій чи причиново-наслідкові зв’язки (у другому реченні висновок або наслідок дії першого)

1)Дмухнив вітер понад ставом — і 2) сліду не стало (Т. Шевченко)

1) Дощ пройшов — і 2) Київ зеленіє (М. Рильський)

крапка з комою

частини речення значні за обсягом або в середині них є свої розділові знаки

1)Річка широка та глибока, а 2) вода синя та чиста; і 3) котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок)

Не ставиться розділовий знак перед сполучниками і, й, та (-і), або, чи, якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, тільки, ще, навіть: Десь спереду 1) гукнув паровоз і 2) почулася пісня (О. Гончар).

Не ставиться також розділовий знак, якщо названі вище сполучники поєднують два питальних речення, окличних чи спонукальних: 1) Таке розкішне над нами небо і 2) такі ми до безмежності молоді(В. Шевчук); Коли в тебе відпустка і де ти будеш відпочивати? (З розмови).

У складносурядних реченнях перед сполучником і, й, та (=і) ставиться кома або тире, якщо частини виражають причинно-наслідкові зв’язки, — вибір знака обумовлюється в таких випадках бажанням автора.

Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не рівноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною на самоті (О. Гончар).

[ ], (яка…)

У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).

Сполучники підрядності

Сполучні слова

сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває

займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення

1)Мені завжди здавалось, що 2) у Греції навіть статуї теплі (Л. Костенко).

1)Музика журкіт води, 2) що струменить у фонтанах (О. Гончар).

У реченні Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах підрядна частина приєднується до головної сполучним словом що, яке є займенником (ужите замість іменника «вода») і виконує роль підмета. На місці слова що можна поставити іменник вода з попереднього речення: вода струменить у фонтанах.

Також запам’ятайте й такий спосіб перевірки статусу слова: коли що можна замінити словом який чи котрий, то воно є займенником, адже сполучники не можуть змінюватися за відмінками і числами чи мати рід (який, котрий — чол. рід, однина, називн. відм.).

!!! Запам’ятайте: підрядна частина здебільшого починається із сполучника чи сполучного слова.

Типи складнопідрядних речень

Тип підрядного речення

Питання

Сполучники чи сполучні слова

Приклад

означальне

який? яка? яке? які?

спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки

Життя — це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу (Л. Костенко).

з’ясувальне

хто? що? кого? чого?

спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи; спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому

Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар).

обставинне місця

де? куди? звідки?

спол. сл.: де, куди, звідки

Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович).

обставинне часу

коли? як довго? доки? з яких пір?

спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як; спол. сл.: коли, поки, доки

Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.).

обставинне способу дії, міри і ступеня

як? яким способом? якою мірою? наскільки?

спол.: що, чим…тим, аж, що аж; спол. сл.: як, скільки, наскільки

Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л. Глібов).

обставинне порівняльне

як?

спол.: як, ніби, наче, мовби
спол. сл.: як

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).

обставинне умови

за якої умови?

спол.: якщо, коли, якби, як, раз, аби

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко)

обставинне причини

чому? через що? з якої причини?

спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у звязку з тим що

Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко)

обставинне мети

з якою метою? навіщо? для чого?

спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).

обставинне допустове

незважаючи на що?

спол.: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що

Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко)

обставинне наслідку

умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок?

спол.: так що

Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський)

У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.

Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

Розділовий знак

Правило

Приклад

кома

Між частинами складнопідрядних речень, що мають свої синтаксичні центри

Ой вербо, вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла? (Народна творчість).

кому НЕ ставлять

Якщо підрядна частина починається з частки не

Якби ти знав не коли телефонували, а що переказували.

Якщо підрядна частина складається з одного слова.

Щось тобі переказували, та не знаю що.

Якщо підрядні однорідні частини пов'язуються одиничним єднальним або розділовим сполучником.

Спитайте, коли відбудеться концерт і скільки коштує квиток.

крапка з комою

Між ускладненими або віддаленими за змістом частинами може ставитися крапка з комою.

1)Я люблю їхати на поле тоді, як 2) ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли 3) обважнілі колоси черкаються об голову, об вуха; коли 4) ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками. (І. Нечуй-Левицький).

тире / кома і тире

Якщо у допустовому складнопідрядному головна частина вимовляється з різким підсиленням тону (з метою інтонаційного і смислового її виділення), то між частинами складнопідрядного речення ставиться кома і тире.

Скільки б ми таких кубків гірких не пили, - ще зостанеться цілеє море. (Леся Українка).

двокрапка

Двокрапка замість коми може ставитися, якщо в головній частині є слово, що вимагає роз'яснення.

Лисичка подала у суд таку бумагу: що бачила вона, як попелястий Віл на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль. (Л. Глібов).

Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Розділовий знак

Правило

Приклад

кома

Якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій.

1)Весна ледачого не любить, 2) вона проворного голубить.

крапка з комою

Коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. 

1)Ніч прозора, безшумна, тепла; 2) ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.

тире

Зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...).

1)Мало прожити життя — 2) треба життя зрозуміть

Друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення.

1)На годину спізнишся — 2) за рік не доженеш.

У першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині.

1)Защебече соловейко в лузі на калині — 2) заспіває козаченько, ходя по долині.

Відбувається швидка зміна подій.

1)Виглянуло сонце — 2) озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

двокрапка

Друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). 

1)Знаю: 2) з попелу сходять квіти. 1) Вірю: 2) з каменю б’є джерело.

Друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що).

1)Говори, говори, моя мила: 2) твоя мова — співучий струмок.

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складне речення може поєднувати різні види зв’язку: безсполучниковий і сполучниковий; сурядний і підрядний; можливі й інші комбінації. Такі конструкції називають реченнями з різними видами зв’язку: Мужі учені, бородаті архіви кинулись трусить: чиїм ім’ям цей град назвати, щоб вознести на цілий світ (Л. Костенко).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.