і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Шкільні радіопередачі «5 хвилин з Михайлом Остроградським»

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Шкільні радіопередачі «5 хвилин з Михайлом Остроградським»

МЕТА: ознайомити учнів із життям і науковим внеском Михайла Васильовича Остроградського; визначити його значення для української математики та поширення математичних знань в Україні і у світі; розвивати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх співвітчизників, уміння робити висновки; виховувати почуття поваги до Батьківщини, прищеплювати інтерес до математики. поважати знання і прагнути здобувати їх.

Зустріч І (26 вересня 2016 р., понеділок)

Знайомий і незнайомий Остроградський

Учень 1. Сьогодні, 26 вересня 2016 року, виповнюється 215 років від дня народження Михайла Васильовича Остроградського. Мабуть кожен з вас чув про цього видатного українського вченого? Його портрет висить на видному місці в шкільному кабінеті математики. Що ж все-таки зробив Остроградський в науці? Коротко про його заслуги можна сказати так: математик, механік, педагог, своєрідна непересічна особистість. Сучасники ще за життя говорили про нього — справжній геній.

Учень 2. Сьогодні ми поведемо з вами розмову про цю славетну людину.

Учень 1. До речі, в дитинстві він мріяв стати... гусаром. І не дивно — рід майбутнього вченого походив від запорізьких козаків і відомий на Полтавщині з ХVII століття. По матері він був нащадком гетьмана Данила Апостола. Остроградські родичалися з родиною Старицьких, а сестра математика Марія доводилася бабусею композиторові Миколі Лисенку.

Учень 2. Довгі роки сам Остроградський товаришував з Тарасом Шевченком і високо цінував його «Кобзар». Цікаво, що гімназію на Полтавщині, в якій навчався Остроградський, очолював Іван Котляревський. Але своїми успіхами у навчанні майбутній математик навряд чи привернув увагу великого поета.

Учень 1. Фізико-математичний факультет Харківського університету йому теж не пощастило закінчити через сварку з високим начальством. Так і залишився Остроградський без свідоцтва про закінчену освіту.

Учень 2. Далі він вирішив удосконалюватися у математиці вже в Парижі. І недарма — при першій зустрічі з іще зовсім молодим хлопцем такі велети французької математики, як Коші, Фур’є, Лаплас, Лагранж, зразу визнали в ньому талант.

Учень 1. У неповні тридцять років Остроградський стає членом Петербурзької, а невдовзі Паризької, Римської, Туринської та Американської академій наук. Важко передати, як багато встиг зробити цей велетень науки. З рівнянь, написаних Остроградським, виросли цілі наукові галузі, а його учні стали засновниками найперспективніших напрямів у науці.

Учень 2. Хоч він і знайшов себе в математиці, але про дитячу мрію — стати гусаром — не забув. Мрія втілилася несподіваним чином: математику Остроградський викладав тільки у військових інженерних вузах, звідусіль залучав до себе на кафедри здібних молодих математиків. Мабуть, через цю пристрасть великого вченого в російських та українських інженерних вузах математика завжди викладається на найвищому рівні.

Учень 1. Проте була в житті Остроградського і прикра подія, про яку він навіть згадувати не любив. Одного разу до нього, як до визнаного авторитета, по підтримку звернувся тоді ще нікому не відомий Лобачевський, і Остроградський... не зрозумів і не підтримав його геометрію. Вона справила на нього враження дуже «зарозумної». Тоді Лобачевський звернувся до німецького математика Гаусса. Той відразу визнав роботу молодого росіянина революційною. Цієї промашки Остроградський не міг собі вибачити все життя...

Учень 2. Дослідники наукової творчості цього велетня не раз задавалися запитанням: що сприяло тому чистому і могутньому польоту фантазії, завдяки якому Остроградський майже завжди знаходив просту і красиву математичну відповідь на найскладніші питання? Всі зійшлися на думці, що, мабуть, до цього причетні надзвичайної краси краєвиди, що сформували гармонійне світосприймання молодого Остроградського, який народився на хуторі Пашенне і виріс на неповторних берегах Псла.

Учень 1. Де ріки і ставки прозорі,

Де зими багаті снігом,

Де плеса гойдають зорі,

Де пахнуть дороги хлібом.

Учень 2. Там славний край український,

Біленька там кожна хатка.

Та є земля полтавська -

Земля, на таланти багата.

Учень 1. Маленьке село є Пашенне,

Михайло там зріс Остроградський –

Майбутній великий вчений.

Учень 2. Талантами багата Україна.

Хай навіть – відбиваючись від орд

Долаючи неволю і руїни,

Все ж геніїв народжує народ.

Учень 1. Один із них – Михайло Остроградський

Великий тілом, духом і умом

Учень 2. Найперший вчений у Краю Козацькім,

Властитель теорем і аксіом.

Зустріч ІІ (27 вересня 2016 р., вівторок)

Навчання Михайла Остроградського в Полтавській гімназії та Харківському університеті

Учень 1. Тож перегорнемо сторінки усного журналу, присвяченого пам'яті М.В.Остроградського. Сьогодні ми поведемо розмову про роки навчання в Полтавській гімназії та Харківському університеті.

Учень 2. У 1809 р. почалася Михайлова наука. Кілька днів Михайлик жив як уві сні, прощався з пашеннівськими хатами, деревами, пасікою, з усім, що стало таким дорогим і милим.

Учень 1. З юних літ Михайло мріяв про військову службу. І хтозна, як склалася б доля сина пересічного українського поміщика, якби не автор славетної «Енеїди» Іван Котляревський.

Учень 2. Навчався Михайло в Полтавській гімназії. Ще восьмирічного привіз його батько з глухого хутора до губернського міста і влаштував у Будинок виховання дітей бідних дворян при тій же гімназії. Будинок існував лише рік, проте встиг зажити слави як заклад, що давав пристойні знання з математики, географії й літератури.

Учень 1. Але юного Остроградського тут мало що захоплювало. Багато з того, чого тут навчали, він уже знав, а чого не знав, давалося йому без щонайменших зусиль, тому й бив хлопчина байдики.

Учень 2. Другого року навчання, навесні, саме на вербному тижні, в Будинку сталася подія: доглядачем призначили відставного штабс-капітана Івана Петровича Котляревського. Високий, кощавий, з витягнутим і закарлюченим носом, він став водночас грозою вихованців і їхнім чуйним наставником. За якихось два місяці в Будинку було наведено лад.

Учень 1. Чимало цікавих задач загадував Іван Петрович своїм вихованцям. Найпершим їх розв’язував зазвичай Остроградський. Тому доглядач радив йому сумлінно вивчати математику.

Учень 2. У 1818 році Остроградський склав екзамени за трирічний курс університету. Проте після чотирьох років університету Остроградський залишився без документів про освіту, хоч тричі вдало складав усі необхідні екзамени.

Учень 1. Це був страшний удар, та внутрішній поклик до науки звучав усе сильніше, і його вже не міг заглушити біль несправедливості. Остроградський розумів: математика та фізика-це не просто дивовижний світ логічних умовиводів, вражаючих образів і неймовірного переплетіння залежностей між ними. Вони, насамперед, - засіб пізнання і підкорення людиною сил природи. Він упевнений, що продовжувати зростати науково він може тільки в Парижі, де на той час працювали найвизначніші наукові світила.

Зустріч ІІІ (28 вересня 2016 р., середа)

Перебування Михайла Остроградського за кордоном

Учень 1. В нашій школі проходить тиждень математики, присвячений видатному українському математику Михайлу Васильовичу Остроградському. Сьогодні перегортаємо наступну сторінку життя М.Остроградського.

Учень 2. Сталося це у 1822 р. Остроградський приймає сміливе рішення — їхати до Парижа, який був у той час центром наукових досліджень з тих проблем, що найбільше цікавили молодого математика. І жодні перешкоди: вагання батьків, осуд рідних, певні матеріальні труднощі, навіть пограбування в дорозі (через яке довелося повертатися додому і знову вирушати в путь)— вже не змогли зупинити рішучого юнака.

Учень 1. Він до Парижа із Пашенної дорогу

Прокладав. І всім зміг довести,

Що з хутірця незнаного, малого

Думки сміливі вирвуться в світи.

Ген-ген аж де від батьківської хати

Полтавець за морями побував,

Чужому научався плідно і багато,

А мови земляків не забував.

Учень 2. Остроградський прожив у Парижі шість років. Там у цей час працювали такі титани науки, як Лаплас, Пуассон, Коші, Фур'є. Остроградський, навчаючись у них, невдовзі і сам спромігся заявити про себе на повний голос. Талант і завзятість молодого вченого привернули увагу корифеїв.

Учень 1. Коші у своїх мемуарах згадує про оригінальні дослідження молодого вченого з Росії, «обдарованого великою проникливістю та дуже вправного в аналізі нескінченно малих». Лаплас по-батьківськи називає його своїм сином і перед смертю дарує юнакові одну із своїх ще не надрукованих на той час праць.

Учень 2. У 1826 р. Остроградський подає до Паризької Академії наук своє дослідження з поширення хвиль на поверхні рідини. Цими проблемами займалися і Лаплас, Лагранж, Пауссон, Коші. Та Остроградський знайшов принципово новий підхід. Успіх молодого вченого став його значним внеском в гідродинаміку.

Учень 1. Існує версія, нібито Остроградський виконав це дослідження, перебуваючи у борговій в'язниці (куди він потрапив через матеріальні нестатки — був неспроможний сплатити за житло). Там, спостерігаючи за хвилями Сени, він начебто і написав працю «Теорія хвиль у посудині циліндричної форми». Розповідали, що сам Коші сплатив борг свого молодого колеги і знайшов йому роботу у Колежі Генріха ІV.

Учень 2. Коли на шляху в Париж Остроградський був обібраний своїм попутником, то не став повертатися додому, а продовжив свій шлях «за способом пішого ходіння» і прибув до мети своєї подорожі без гроша в кишені.

Учень 1. У Парижі він найнявся в лакеї до Лапласу. У той час Лаплас був постійно зайнятий вирішенням одного вельми важкого питання з небесної механіки. Він бився кілька днів, списуючи крейдою велику дошку, але обчислення виявлялися занадто довгими, і бажаного результату Лаплас так і не зміг отримати.

Учень 2. Які ж були його здивування і радість, коли одного разу, прийшовши додому, він побачив на дошці доведене до кінця перетворення його формул з давно вже передбачуваним ним результатом. Лаплас був здивований, коли з'ясувалося, що цей результат отримано його лакеєм.

Учень 1. А ось інша легенда. Лаплас мав звичай ставити своїм слухачам завдання для вирішення у аудиторії. У свій час він став помічати, що ледь він встигає продиктувати задачу, як піднімається велика фігура «з цілою копицею на голові» і відповідає на поставлене завдання.

Учень 2. Після одного з таких випадків Лаплас зацікавився «великою фігурою» настільки, що запросив незнайомця до себе додому.

Учень 1. Ним виявився не хто інший, як Михайло Васильович Остроградський. Так було чи інакше, але два великих учених стали великими друзями.

Учень 2. У 1828 році М. Остроградський їде до Росії. Саме в Петербурзі проходить уся його наукова, педагогічна та адміністративна робота.

Учень 1. У цей час – у розквіті творчих сил – М.Остроградський представляє Петербурзькій АН три наукові праці, за що його обирають ад'юнктом Російської АН, а в 1830 році він одержує звання академіка. Наукові досягнення Остроградського здобувають міжнародне визнання. Коло його наукових інтересів – широке. Він робить відкриття в математичному аналізі, теорії чисел, теорії ймовірностей, математичній статистиці, здійснює дослідження в галузі механіки, зовнішньої балістики.

Учень 2. М.В.Остроградський викладає в Морському кадетському корпусі, в Інституті інженерів шляхів сполучення, у Головному педагогічному інституті, Головному інженерному училищі та Головному артилерійському училищі. І тому, виряджаючи дітей «у науку», батьки говорили їм: «Іди і ставай Остроградським».

Учень 1. До Остроградського приходять слава і визнання. У 1831 р. його обирають академіком Петербурзької Академії наук, згодом він стає членом-кореспондентом Паризької Академії наук, дійсним членом ряду інших академій: Римської, Туринської, Американської, почесним членом Київського та Московського університетів та багатьох наукових товариств.

Зустріч ІV (29 вересня 2016 р., четвер)

Їх єднала Україна

Учень 1. Долі українських вчених дуже подібні, майже всі вони не належали своїй Вітчизні і творили наукову славу чужих держав. Але чи переймався родинними почуттями до України Михайло Остроградський?

Учень 2. Так, він був щирим українцем. Щороку їздив на село, де з усіма спілкувався лише українською мовою. Любив дітей, охоче грався з ними, ходив колядувати та щедрувати.

Учень 1. Приятелював Остроградський також з С. Гулаком-Артемовським. Із родинами Лисенків та Старицьких Остроградський мав сердечні стосунки.

Учень 2. Мешкаючи в Петербурзі, Михайло Васильович Остроградський входив до кола друзів українського генія Тараса Шевченка.

Учень 1. Познайомив їх у 1837 році Жуковський і відтоді їх єднала щира дружба, Тарас Шевченко виявив себе не тільки геніальним поетом. Він цікавився і суспільними науками, й точними — астрономією, математикою і фізикою. Під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв Шевченко відвідував лекції Остроградського.

Учень 2. Їх єднала любов до рідної землі, її мови, пісні та думки про визволення українського народу, бо й вони обидва зазнали великих утисків з боку царської влади.

Учень 1. Повернувшись із заслання, Тарас Шевченко зустрівся з Остроградським, читав свої вірші. По щоках в обох текли сльози і Тарас Григорович мовив до господаря: «Дайте волю своїм кріпакам, Михайле Васильовичу». «Я вже це вирішив», — була відповідь.

Учень 2. Годинами просиджував Остроградський біля хворого поета. Розумів: катастрофа неминуча. Смерть Шевченка, розправа в Росії над освіченими людьми, особиста невлаштованість — все це боляче ранило душу.

Учень 1. Михайло Остроградський вирішує їхати в Україну, виконати заповіт перед Поетом — відпустити кріпаків на волю і присвятити своє життя освітянській роботі, вихованню дітей. «Нудьга, — говорив він, — це найнебезпечніша отрута», «людину воднораз трудно вивести із стану лінивства, неробства, самовдоволення і майже повної байдужості».

Учень 2. Смерть Шевченка стала для Остроградського особистою втратою. Відчувши, що його дні лічені, вчений усе частіше повторював у думках слова Шевченкового «Заповіту»:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій…

Учень 1. Прибувши востаннє в село Пашенна, він сказав: «Як умру…, так поховайте мене, щоб мені видно було і Пашенну, і Довге, і Глибоке…»

Учень 2. 13 серпня 1861 року М.Остроградський захворів, а 1 січня 1862 помер. Його назавжди прийняла рідна Полтавська земля…

Учень 1.

Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем і формул, і думки.

Давно немає генія між нами…

Та в пам'яті він житиме віки!

Учень 2.

З країн далеких серцем рвався у країну,

Де дух козацький прадідів літав.

Він так любив домівку – Україну,

Що з усіх доріг сюди лиш повертав.

Зустріч V (30 вересня 2016 р., п’ятниця)

Патріарх вітчизняних математиків

Учень 1. Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем і формул, і думки.

Давно немає генія між нами…

Та в пам’яті він житиме віки!

Учень 2. Ми перегорнули сторінки життя світила математичної науки, патріарха українських математиків Михайла Васильовича Остроградського. Життя вдосталь нагородило вченого радощами й прикрощами: позбавлення диплома про закінчення Харківського університету, крадіжка грошей по дорозі в Париж, перебування у в’язниці для боржників, покинула дружина, втрата ока.

Учень 1. З ім’ям Остроградського зв’язано багато фундаментальних результатів математичного аналізу і теоретичної механіки. Ці результати часто наводять, не згадуючи ім’я їх справжнього автора. Нерідко відкриття, зроблене Остроградським, пере відкривалося набагато пізніше у Франції, Німеччині або Англії, приписувалось іноземному автору і під його ім’ям входило в літературу, тоді як ім’я справжнього творця незаслужено забувалось.

Учень 2. Тому я часто запитую себе, а чи був щасливим Остроградський? По-різному складаються долі наукових ідей і відкриттів. Одні, зацікавивши спочатку сучасників, гинуть ще за життя їх автора. Інші, проіснувавши багато років, все ж, в кінці кінців, морально старіють і замінюються новими, більш оригінальними, доцільнішими. Треті, стають ніби непідвладними часу. Їм немає зносу. Таким завидним запасом міцності і довговічності володіє наукова і педагогічна спадщина видатного українського математика і просвітителя Михайла Васильовича Остроградського.

Учень 1. На небосхилі вітчизняної науки його ім'я спалахнуло яскравою зіркою та залишається незгасною у пам'яті людській.

Учень 2. Діапазон наукової творчості Остроградського був надзвичайно широким. Вчений займався аналітичною механікою, теорією удару, балістикою, варіаційним численням, алгеброю, теорією чисел, теорією ймовірностей тощо.

Учень 1. Основоположник теорії гідро- та аеродинаміки М.Є.Жуковський писав, що «роботи Остроградського з самої тільки механіки охоплюють собою майже всі питання, на вирішенні яких зосереджувались у той час думки видатних європейських геометрів» (так тоді називали математиків).

Учень 2. У 1830 р. Остроградський (тоді ще молода людина) накреслює перед собою грандіозну програму майбутніх досліджень: створення теорії розподілу електрики та магнетизму, теорії електродинамічних явищ, руху пружних тіл, руху та рівноваги рідини, дії капілярності, розподілу тепла в рідині, обчислення ймовірностей.

Учень 1. Така велика програма, звичайно, була не під силу одній людині, навіть надзвичайно обдарованій — над розв'язанням цих задач усе ХІХ століття працювали кращі математики світу. Але ця програма дає нам уявлення про силу творчого генія Остроградського, який зміг передбачити хід подальшого розвитку науки на багато десятиліть наперед.

Учень 2. Значною науковою подією став представлений Петербурзькій академії наук в 1834 р. «Мемуар обчислення варіації кратних інтегралів». Він опинився в центрі уваги тогочасних математиків. У цьому мемуарі було викладено основоположні результати інтегрального числення функцій багатьох змінних, які вже давно стали класичними й понині є основним інструментом у теорії рівнянь з частинними похідними і варіаційного числення.

Учень 1. Цикл праць М. В. Остроградського з теорії інтегрування алгебричних функцій був вагомим внеском у започатковану Абелем, Гауссом і Якобі теорію алгебричних функцій і поряд з роботами Ліувілля справив помітний вплив на подальший її розвиток.

Учень 2. Крім проаналізованих робіт програмного характеру, Остроградському належить чимало праць, пов'язаних з безпосереднім інтегруванням конкретних задач математичної фізики, а також алгебри, спеціальних функцій, геометрії, теорії ймовірностей, обчислення інтегралів. Багато його теорем і формул увійшли до курсів аналізу і диференціальних рівнянь, проте ім'я вченого далеко не завжди згадується.

Учень 1. Значна частина наукових праць М. В. Остроградського стосується аналітичної механіки. Йому пощастило відкрити, незалежно від ірландського вченого Гамільтона, один з основоположних законів механіки — принцип найменшої дії, одержати узагальнене рівняння динаміки, яке знайшло численні застосування в сучасній фізиці при вивченні руху частинок, в астрономії тощо.

Учень 2. Поряд з розв'язанням загальних проблем, він запропонував розв'язки багатьох важливих конкретних задач у галузі гідростатики, гідродинаміки, теорії пружності, теорії тяжіння, балістики, теорії удару, небесної механіки. Йому належать фундаментальні курси небесної та аналітичної механіки.

Учень 1. З поверненням Остроградського до Петербурга розкрився ще один визначний його талант — талант блискучого лектора і педагога. Від славетного Коші він успадкував лаконічність, легкість, витонченість викладу.

Учень 2. Вчений викладав одночасно у Головному педагогічному інституті та в чотирьох військових навчальних закладах Петербурга — Морському кадетському корпусі, Інституті корпусу шляхів сполучення, Михайлівському артилерійському та Головному інженерному училищах, виступав з публічними лекціями, серйозно цікавився питаннями викладання та навчальних програм.

Учень 1. За образним висловом М. Є. Жуковського, «Остроградський став ланкою, яка з'єднувала нашу вітчизну з тогочасним центром математичного світу. Своїми вченими працями він розширив та поповнив ідеї французьких геометрів, а своїми блискучими лекціями він насаджував ці ідеї серед російських молодих вчених».

Учень 2. М. В. Остроградський вражав сучасників глибиною і строгістю думки, чіткістю аналізу і разом з тим витонченістю викладу. Великого значення надавав він підвищенню ролі фундаментальних знань в інженерній практиці. Навчальні заклади, в яких викладав Михайло Васильович, забезпечували студентам найкращу математичну підготовку.

Учень 1. Кілька поколінь інженерів шляхів сполучень, офіцерів армії і флоту, артилеристів, педагогів завдячували Остроградському глибиною своїх знань. Бути учнем Остроградського (а згодом — хоча б учнем когось з його учнів), слухати лекції видатного математика вважалося за велику честь.

Учень 2. Авторитет і популярність М.В.Остроградського були такими, що вже саме його ім'я стало синонімом вченого. Батьки, відправляючи дітей вчитись, бажали їм «стати другим Остроградським».

Учень 1. Остроградський в усьому був людиною широкої натури, дотепним і товариським. Сучасники розповідали про нього багато веселих історій. Його цінували не тільки за великий розум, а й за скромність, щирість, простоту, за його повагу до людей праці, за людську гідність і принциповість.

Учень 2. Математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградського, формула Остроградського—Гаусса, принцип Остроградського—Гамільтона.

Учень 1. Та в наш час у наукових журналах з математичної фізики з'явилися нові терміни: механіка Остроградського, квантова теорія поля Остроградського, варіаційні принципи Остроградського.

Учень 2. Як виявилося, саме ідеї М.В.Остроградського дають можливість правильно описувати рух електрона в магнітних полях або спінові ефекти в квантовій теорії поля.

Учень 1. Оглядаючись подумки на життєвий шлях великого вченого, ми знову і знову з вдячністю вклоняємося його пам'яті, бо в наших сьогоднішніх досягненнях є і велика частка його праці.

Учень 2. На небосхилі вітчизняної науки ім'я М. В. Остроградського спалахнуло яскравою зіркою і залишається незгасним у пам’яті людській.

Учень 1. Тож замислимось над сенсом людського буття, над тим, чи гідні ми – нащадки Остроградського – цього високого звання – Людина.

Учень 2. Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем і формул, і думки.

Давно немає генія між нами…

Та в пам’яті він житиме віки!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Для проведення позакласних заходів

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти