У дитини, яка часто переживає страх та тривогу, найімовірніше, тривожність є особистісною рисою. Вона проявляється у стабільному стані очікування небезпеки, суб’єктивному переживанні необхідності її долати іноді навіть коли події об’єктивно не є загрозливими.
Систематичне переживання емоцій страху та розвиток особистісної тривожності можуть привести до стійких психоемоційних розладів, виникнення комплексів, поведінкових розладів.