До кінця 19-го століття в класифікації психічних хвороб панував симптоматичний підхід. Пізніше вченими було запропоновано нозологічний принцип, при якому враховувалися, у першу чергу, етіологія і патогенез захворювання. Даним принципом керуються і в даний час. Облік етіологічних моментів у розвитку того чи іншого психічного захворювання дозволяє застосувати найбільш ефективні для даного хворого лікувальні та профілактичні заходи.