У період з 1595 по 1600 роки Шекспір написав видатні твори: «Ромео і Джульєтта», «Річард II», «Сон в літню ніч», «Віндзорські пустунки» та інші. Після них письменника у більшій мірі почала цікавити трагедія. Його «Гамлет», «Отелло» і «Король Лір» до цих пір ставлять найвідоміші театри світу. Комедії В. Шекспіра перейняті ренесансним утвердженням земного життя, непохитною вірою в благородство і довершеність людини. Його герої сміються над усім, що суперечить здоровій людській природі: над ханжеством і скнарістю, педантизмом і догматикою, афектацією і манірністю у поведінці й мові. Також їм трапляється багато перешкод на шляху до щастя, вони бачать у житті жорстокість і несправедливість, але ніколи не схиляються перед злом й рішуче встають на боротьбу з усіма його проявами. Комедії Шекспіра вражають багатством та широтою життєвого матеріалу, дивовижною різноманітністю людських характерів. Визначальною особливістю Шекспірової комедії є поєднання в ній фантастичного і реального, серйозного і смішного. Сюжети комедій розгортаються зазвичай у двох планах —- романтичному, високому і реальному, побутовому.















