сомЛі сіньо дилапохо –
сев кругнав лотилазопо.
шилаЗали шли нкуяли
ковіжаїч ан нкухати.
Лісом осінь походила –
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
езЧер лепо, езчер сіл,
рийсі чикзай кохут гіб.
міма чкаблуя нів сін –
дебу черівве рігпи!
Через поле, через ліс,
Сірий зайчик хутко біг.
Мамі яблучка він ніс –
Буде ввечері пиріг!
ласьЖури діп ньосі
сенькамале кабжа:
ежу мнілапоте
У яхасон капша
І тимижов стали
очкилист у накле,
А я ещі й сідо
назеле-назеле!...
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена!...
ньОсі бифар валаготу,
У цядерві валалина.
увалазміш, валачаклу,
тімпо сев буваларозфар.
вітьсяприди, сев коладов
лоста льоровимрізноко!
Осінь фарби готувала.
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Подивіться, все навколо
Стало різнокольоровим!
терВі з вклимпожо ткомлис
єтьсягра в какоти-шкими.
То нетьсяпоже комбіж,
То даєтьсяпідкра комниш.
Ну, а лико маймаспі,
дебу, кидіт,
мази.
Вітер з пожовклим листком
Грається в котика-мишки.
То поженеться біжком,
То підкрадається нишком.
Ну, а коли спійма,
Буде, дітки,
Зима.
