Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Шевченкове милосердя до жіночої недолі (можливості застосування інноваційних технологій у створенні жіночих образів на основі позитивних героїв творів Т.Г.Шевченка)

Шевченкове милосердя до жіночої недолі (можливості застосування інноваційних технологій у створенні жіночих образів на основі позитивних героїв творів Т.Г.Шевченка)

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №OR551356
За публікацію цієї методичної розробки Молнар Оксана Василівна отримав(ла) свідоцтво №OR551356
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Оксана Станко,

учитель української мови

та літератури

Тема: Шевченкове милосердя до жіночої недолі

(можливості застосування інноваційних технологій у створенні жіночих образів на основі позитивних героїв творів Т.Г.Шевченка)

Навчальна мета: навчити учнів по-новому читати та трактувати поетичні твори; розкрити правдиву історію України; поглибити здатність дітей відчувати настрій ліричного героя у поемі; показати роль фольклору та релігійних мотивів як своєрідного філософського задуму; акторську майстерність показати у інсценізованому уривку з поеми «Катерина», вчити дітей перевтілюватися в улюблені прообрази, жити і співпереживати разом з героями.

Виховна мета:

Виховувати любов до рідної України, до матері, до жінки-берегині роду; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної землі, рідного дому; виховувати високоморальні риси – доброту, милосердя, любов до ближнього.

Розвиваюча мета: розвивати вміння учнів творчо мислити, робити висновки та узагальнення, давати оцінку вчинкам героїв, відстоювати власну думку і позицію.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, вишитий рушничок, портрет Божої Матері, ілюстрації до твору поета про жінку-матір, «Кобзар», літературно-критичні статті І.Франка, М.Рильського, малюнки до творів Кобзаря.

Тип – уроку: урок-роздум з елементами інсценізації.

ТЗН: магнітофонний запис пісень у виконанні Н.Матвієнко.

Хід уроку

1.Оголошення теми і мети.

2.Актуалізація опорних знань.

3.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

- виступи, бесіда, роздуми про роль жінки у дореволюційній Росії і в наш час;

- інсценізація уривку з поеми «Катерина».

4.Підсумки уроку.

Записи на дошці:

«Кожна людина – завжди чиясь дитина» (П.О. Бомарше)

«Той, хто відстоює права жінки, той відстоює права дитини, інакше кажучи, - відстоює майбутнє». (В.Гюго)

У нашім раї на землі І на оновленій землі

Нічого кращого немає, Врага не буде, супостата,

Як тая мати молодая А буде син, а буде мати,

З своїм дитяточком малим І будуть люди на землі.

Т.Г.Шевченко

1.Вступне слово вчителя.

Люди завжди поетизують високе й величне, що гідне подиву і варте наслідування. Вони оповивають легендами тих, кого хочеться бачити завжди і скрізь поруч з собою як порадника, заступника, провидця. Таким для нас, українців, був і залишається Кобзар.

Кобзар – однин з найталановитіших, найніжніших й найщиріших співців жіночої долі. М.Рильський казав: «… такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу й найніжнішу красу світу бачив у жінці, у матері». Жіночі образи Шевченка – це зорі, потоптані брудними чобітьми розпусних панів, віддані на зневагу самим існуючим ладом. Серце поета обливається кров’ю, коли він бачить наругу над жінкою, думає про її страдницьке життя, мученицьку долю. Жінка у творчості Кобзаря виступає високоморальною, готовою на подвиг і, навіть, на смерть заради найдорожчого, що в неї є, - дитини.

За період від 1843 по 1847 рік Т.Шевченко пише низку творів, у яких змальовує цілу галерею жіночих образів. «Сова», «Відьма», «Слепая», «Наймичка» - поеми про скривджену жіночу долю, що згустком крові запеклась, в поетовій душі. Надзвичайно чуйно, сердечно, співчутливо ставиться автор до своїх героїнь.

Образ жінки Шевченко подає у розвитку. Якщо Катерина (поема «Катерина») не усвідомлює соціальних причин свого лиха, а винуватцем горя вважає лише зрадника-офіцера, то Оксана (поема «Слепая») вбиває пана-розпусника і підноситься до рівня жінки-месниці, то Ганна (поема «Наймичка») ціною надлюдських зусиль оберігає синове щастя, а безіменна мати (поема «Неофіти») та Марія (поема «Марія») виховують синів-революціонерів, самі переймаються їхньою вірою і несуть її у світ.

Жінка і експлуататорське суспільство змальоване Шевченком як дві протидіючі сили, в одній з яких життя, а в другій – зневага до нього. Жінка – «мати землі», як казав М.Горький, продовжувачка людського роду – виконувала свою найважчу роботу і водночас була рабинею в суспільстві і в сім’ї.

  • Учні, що ви знаєте про становище жінки в дореволюційній Росії?

Відповіді:

Усі жінки в експлуататорському суспільстві не мали таких, як чоловіки, прав, але навіть порівняти не можна було становище жінки з багатої і бідної, особливо кріпацької, сім’ї. У дореволюційні часи заможна жінка вважалась лише прикрасою дому. Вона не мала власного паспорта, а була записана у паспорті чоловіка, не могла розлучитися, а якщо й розлучалася (коли цього хотів чоловік), то втрачала право навіть зустрітися зі своїми дітьми. Жінка не могла вчитися у вищому навчальному закладі, одержувати вчений ступінь (приклад – життя видатного математика Софії Ковалевської).

Становище жінки з трудового народу було незрівнянно важчим. Кріпачка вважалася не тільки рабинею пана, а рабинею власного чоловіка. Цю нерівність стверджувала, як щось Богом дане, і церква.

Жорстке ставлення було і з боку церкви до найсвятішого – материнства. Жінка, що народила дитину, вважалася «нечистою» і не мала права вийти на вулицю, поки дитину не похрестять. Покриток же священики люто катували, змушували на колінах повзати навколо церкви, нести іншу тяжку покуту.

  • порівняльна характеристика героїнь з поеми «Наймичка» - Ганни і Катерини із поеми «Катерина»; ( робота з текстами творів);

  • звучить слово Кобзаря (інсценізація уривку із поеми «Катерина». За вибором вчителя);

  • обговорення статей І.Франка «Наймичка Т.Шевченка і «Катерина»

Висновки вчителя:

Катерина - натура проста, палка, вразлива, сангвінічна; ошукана москалем, відіпхнута, у своїм тяжкім горі вона думає лише о собі, покидає дитину на шляху, а сама шукає на своє горе ліку – одинокого, який їй лишився, - в воді, під льодом.

Наймичка – натура безмірно глибша, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше …заставляє забути про саму себе, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини.

  • Щоб учні краще зрозуміли гуманістичний пафос твору, відданість і любов матері до своєї дитини, високе призначення жінки у житті, учитель розпочинає розповідь легендою.

Зустрілися якось дві Долі і розговорилися. Перша Доля хвалилася своїми батьками, які вони у неї добрі, люблячі. А друга сказала, що у неї батьків немає, виросла біля чужих порогів, серед чужих людей.

Перша розповіла про свою щасливу хліборобську долю, веселе парубкування, чумакування.

Друга ж дивилася чорними смутними очима і згадувала своє лахміття з чужого плеча; як міряла босими ноженятами биті шляхи з сліпим кобзарем; як якось добра душа подарувала на Великдень вишиту сорочку.

Перша бачила свою наречену, гучне весілля, купку діток і внуків, якими тішилась, живучи з ними.

Друга стояла на одній нозі, спираючись на милиці, і згадувала довжелезні казарми, знущання, дві війни; а тепер калікою поверталася через 25 років додому, до дому, якого не було. Стояла на роздоріжжі і нечутно було, що вона далі говорила… Чи кляла свій талан, чи неньку, яка її на світ привела, чи…

Запитання:

  • Як ви гадаєте, чи могли бути то Долі Івася і Марка?

  • Як ви думаєте, про що розмовляв Івась сам із собою на роздоріжжі?

  • А хіба лише мати бере участь у створенні людського життя? Звичайно ж і батько. Вони обоє покликали дитину до життя і обоє в одвіті перед Богом і людьми за своє дитя, його вчинки.

  • Яке становище жінки у наш час?

  • Як ви ставитесь до дітовбивства?

(Після відповідей-розповідей учнів, учитель, інтригуючи, зачитує «Щоденник ненародженої дитини»).

«Щоденник ненародженої дитини».

3 жовтня. Сьогодні почалось моє життя в лоні матері. Мої батьки ще про це нічого не знають, та я вже існую.

19 жовтня. Я вже дещо підріс, але ще дуже малий і безпомічний. Моя мама все робить за мене, хоч сама ще не знає, що носить мене під своїм серцем. Вона гадки не має, що мені помагає і навіть живить мене своєю кров’ю. Вона така добра!

25 жовтня. Сьогодні моє серце почало битися. Воно буде легенько битися через ціле моє життя. І навіть ніколи не перестане битися аж до моєї смерті.

20 листопада. Щойно сьогодні лікар сказав моїй матері, що я живу під її серцем. Вона, напевно, мусить бути щаслива. Мамо, чи ти дійсно щаслива?

13 грудня. Я вже майже бачу, хоч довкола мене темно. Коли моя мама приведе мене на світ, то я побачу сонячне світло, а що найважливіше, я дуже хочу бачити мою маму. Мамо, як ти виглядаєш?

24 грудня. Мені було б цікаво знати, чи моя мама вже чує ніжні удари мого серця? Воно так рівно б’ється враз із серцем матері.

29 грудня. Сьогодні моя мама брутально вбила мене.

«Ні! Я не хочу, щоб гинули діти, щоб помирали матері!»

Бесіда-роздум за запитаннями:

  • у якому материнстві я вбачаю своє майбутнє? (3-4 думки)

  • старість моїх батьків.

Учитель підсумовує відповіді учнів.

Домашнє завдання.

Альтернативне завдання, щодо свого варіанту кінцівки творів Т.Г.Шевченка «Катерина» та «Наймичка».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Мета: навчити учнів по-новому читати та трактувати поетичні твори; розкрити правдиву історію України; поглибити здатність дітей відчувати настрій ліричного героя у поемі; показати роль фольклору та релігійних мотивів як своєрідного філософського задуму; акторську майстерність показати у інсценізованому уривку з поеми «Катерина», вчити дітей перевтілюватися в улюблені прообрази, жити і співпереживати разом з героями.
  • Додано
    18.03.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    218
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    OR551356
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №OR551356
За публікацію цієї методичної розробки Молнар Оксана Василівна отримав(ла) свідоцтво №OR551356
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти