Семінар - практикум для педагогів «Місток порозуміння між батьками та ДНЗ»

Опис документу:
Уточнити і систематизувати знання педагогів з проблеми взаємодії з батьками. Провести міні - моніторинг знань педагогів в цій області. Активізувати педагогічне мислення вихователів як основу використання нетрадиційних форм роботи з батьками в ДНЗ, стимулювати розвиток у них творчості та професійної активності. Підтримати інтерес педагогів до подальшого вивчення даної теми.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Семінар - практикум для педагогів

«Місток порозуміння між батьками та ДНЗ»

Мета: підвищення рівня професійної майстерності педагогів ДНЗ у питаннях взаємодії з родинами вихованців.

Завдання:

1. Уточнити і систематизувати знання педагогів з проблеми взаємодії з батьками. Провести міні - моніторинг знань педагогів в цій області.

2. Активізувати педагогічне мислення вихователів як основу використання нетрадиційних форм роботи з батьками в ДНЗ, стимулювати розвиток у них творчості та професійної активності.

3. Підтримати інтерес педагогів до подальшого вивчення даної теми.

«Батьки - перші вихователі та вчителі дитини,

тому їх роль у формуванні його особистості величезна».

 

I. Теоретична частина

Наш семінар присвячений вирішенню однієї з річних завдань дошкільного закладу - вдосконалення нетрадиційних форм роботи з родинами вихованців через реалізацію моделі взаємодії «Сім'я - Дитина - Дитячий садок».

Дитячі роки - найважливіші в житті людини. І як вони пройдуть, залежить від дорослих - батьків, вихователів.

У статті 18 Закону РФ «Про освіту» говориться: «Батьки є першими педагогами. Вони зобов'язані закласти перші основи фізичного, морального та інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці».

Всім добре відомо, що сім'я і дитячий садок становлять для дитини на певному етапі основну виховно-освітню мікросередовище - освітній простір. І сім'я, і дошкільний заклад по-своєму передають дитині соціальний досвід. Але тільки в поєднанні один з одним вони створюють оптимальні умови для входження маленької людини у великий світ.

Традиційні батьківські збори у формі лекцій, звітів вже не знаходять відгуку в душі батьків і не дають бажаного результату. Ідея недостатності традиційних форм роботи з батьками і необхідність цілеспрямованого освіти батьків з метою підвищення їх функціональної грамотності і здатності до повноправного співпраці з педагогами навчального закладу усвідомлюється сьогодні і батьками, і фахівцями: педагогами, психологами.

Перед нами стоїть проблема - як організувати взаємодію сім'ї і дитячого садка, щоб непроста справа виховання стало спільною справою педагогів і батьків? Як залучити таких зайнятих і далеких від педагогічної теорії сучасних тат і мам? Як аргументувати необхідність їх участі в життя дитини в дитячому саду? Як створити умови, щоб батьки бажали співпрацювати з дитячим садом, із задоволенням відвідували батьківські збори; як зробити, щоб їм у дитячому садку було цікаво, щоб їх відвідування приносили користь і для дитячого саду, і для дітей? Ці питання педагогіки можна віднести до розряду «вічних» - це вічна «головний біль» педагогів.

У зв'язку з цим перед нами стоїть важливе завдання - зробити батьків співучасниками всього педагогічного процесу. Тільки в тісному контакті може виникнути формула:

ДИТЯЧИЙ САДОК + СІМ'Я + ДІТИ = СПІВПРАЦЯ

Співпраця педагогів і сім'ї - це спільне визначення мети діяльності, спільне планування майбутньої роботи, спільне розподіл сил і засобів, предмета діяльності у відповідності з можливостями кожного учасника, спільний контроль та оцінка результатів роботи, а потім прогнозування нових цілей і завдань.

Для визначення перспектив розвитку закладу, змісту роботи та форм організації було проведено анкетування батьків «Взаємодія дитячого садка і сім'ї». В анкетуванні взяли участь 32 батьків. Пропонувалося відповісти на 8 запитань. Проаналізувавши анкети, ми побачили наступні результати:

1. До якого джерела інформації Ви звертаєтеся в першу чергу?

А. Покладаюся на себе, сім'ю, свій досвід - 18 відповідей

Б. Звертаюся за порадою до подругам, знайомим, бабусям - 7 відповідей

Ст. Читаю літературу з питань виховання дітей - 17 відповідей

Р. Звертаюся за порадою до педагога групи - 16 відповідей

Д. Інше - інтернет - 1 відповідь

2. Чому не звертаєтеся до вихователю за порадою?

А. Самі впораємося - 22 відповіді

Б. Незручно відривати педагога від роботи - 10 відповідей

Ст. Відчуваємо труднощі в спілкуванні з педагогом - про відповідей

Р. Вважаю педагога не зовсім компетентним - відповідей

Д. Інше - 0 відповідей

3. Що таке хороший дитячий сад?

А. Де люблять і поважають дітей - 21 відповідей

Б. Де багато чому вчать - 16 відповідей

Ст. Куди діти біжать з задоволенням - 22 відповіді

Р. Де завжди чекають на дітей - 11 відповідей

Д. Де поважають батьків і дітей - 14 відповідей

Е. Де хороший колектив, добрі педагоги - 22 відповіді

Ж. Де дітям тепло і затишно - 12 відповідей

З. Інше - де безпечно - 1 відповідь

4. Що Ви вкладаєте у поняття «хороший вихователь»?

А. Любить і поважає дітей - 15 відповідей

Б. Вчить дітей - 3 відповіді

Ст. Відноситься до чужих дітей як до своїх - 18 відповідей

Р. Розуміє дітей і батьків - 22 відповіді

Д. Це терплячий вихователь - 13 відповідей

Е. Добре готує дітей до школи - 9 відповідей

Ж. Це друга мама - 5 відповідей

5. Що Ви очікуєте від педагога дитячого саду?

А. Проводить освітню діяльність, свята - 12 відповідей

Б. Навчить дитину спілкуватися з іншими дітьми - 16 відповідей

Ст. Враховує індивідуальні особливості дитини - 28 відповідей

Р. Забезпечує безпеку дитини - 11 відповідей

Д. Не пред'являє дитині необґрунтованих вимог - 10 відповідей

Е. Дає батькам потрібні і грамотні поради - 13 відповідей

Ж. Спілкується з батьками на рівних - 8 відповідей

З. Інше - 0 відповідей

6. З чим найчастіше звертається Вам вихователь?

А. За матеріальною допомогою - 3 відповіді

Б. щось зробити для групи - 9 відповідей

В. Щоб Ви раніше забрали дитину - 3 відповіді

Р. Вчасно сплатили за дитячий сад - 6 відповідей

Д. Коли дитина щось накоїв - 5 відповідей

Е. Щоб Ви позаймалися з дитиною вдома - 9 відповідей

Ж. Щоб похвалити дитину - 12 відповідей

З. Інше - 0 відповідей

7. Хто несе відповідальність за виховання дитини?

А. Сім'я - 19 відповідей

Б. Дитячий садок - 21 відповідей

Ст. Інше - відповідей

8. На Ваш погляд інформація в куточку для батьків у вашій групі

А.Полезна - 31 відповідей

Б. Не дуже - 0 відповідей

Ст. Даремна - 0 відповідей

Р. Я її не читаю - 1 відповідь

Д. Інше - 0 відповідей

Безумовно, що вирішення цих складних і багатопланових питань не відбудеться само по собі. Для цього необхідна систематична і цілеспрямована робота.

Всім відомо, що взаємодія педагога з батьками - досить складний процес. Було проведено опитування серед вихователів «Моя форма взаємодії з батьками», в якому взяло участь 8 вихователів. Роботу щодо залучення батьків у спільну діяльність дошкільного навчального закладу наші педагоги проводять так:

1. Які форми роботи з сім'єю Ви використовуєте?

Традиційні: батьківські збори, бесіди, індивідуальні консультації, папки - пересування, пам'ятки, анкетування, папки - розкладачки;

Нетрадиційні: семінари, круглі столи, презентації, творчі посиденьки, спільні свята.

2. Чи впевнені Ви, що Ваше взаємодія з сім'єю є ефективним?

а) так - 6 вихователів - 75%

б) іноді - 2 вихователя - 25%

в) немає

3. Чи залучаєте Ви всіх батьків до участі у життєдіяльності групи, ДНЗ? Якщо ні, чому?

а) так - 100%, але відгукуються не все, із - за своєї зайнятості

б) ні - 0%

4. Ви перебуваєте в тісному контакті з батьками вихованців? Якщо ні, чому?

а) так - 5 вихователів - 63%

б) не з усіма - 2 вихователя - 25% (не всім батькам цікаво, більшість посилаються на брак часу)

в) намагається триматися дистанції, так як батьки всі різні - 12%

5. Сформулюйте і запишіть свої особисті цілі щодо роботи з батьками .

а) Залучити батьків до проблем виховання дітей у дитячому садку - 7 вихователів - 88%

б) Матеріально-господарська допомога - 4 вихователя - 50%

в) Правильна організація дозвілля дітей і батьків - 6 вихователів - 75%

г) Дотримання всіх вимог вихователя - 4 вихователя - 50%

д) Немає цілей 0%

6. Якими Ви хочете бачити ставлення батьків до себе як до професіонала?

Справедливим, поважних, адекватним, уважним, чуйним, доброзичливим, побудованим на взаєморозумінні, зацікавленість у спільному вихованні дитини, у тісній співпраці сім'ї і дитячого садка.

7. Що, на вашу думку, необхідно зробити для того, щоб родина розуміла повсякденне життя дитячого саду і активно брала участь в ній?

Побільше залучати до життя ДОУ. Знайти такі форми роботи з батьками, які їм найбільш цікаві; займатися педагогічною просвіта батьків, враховувати індивідуальний підхід до кожної дитини; створити колективно - творчі групи батьків, які могли б охопити весь спектр справ і проблем; більше показувати відкриті заняття для батьків, організовувати Дні відкритих дверей, спільні суботники.

Сім'я і дитячий садок - два суспільних інститути, які стоять у витоків нашого майбутнього, але часто не завжди їм вистачає взаєморозуміння, такту, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного. Нерозуміння між сім'єю та дитячим садом всією своєю вагою лягає на дитину.

Повернемося до питань, які були поставлені на початку семінару. Як змінити таке становище (нерозуміння між сім'єю та днз)? Як зацікавити батьків у спільній роботі? Як створити єдиний простір розвитку дитини в сім'ї ДОУ, зробити батьків учасниками виховного процесу?

Для цього в своїй роботі необхідно використовувати нетрадиційні форми роботи, форми спілкування з батьками.

Нетрадиційні форми взаємодії з батьками спрямовані на залучення батьків до ДОУ, встановлення неформальних контактів, мають певний результат у встановленні доброзичливою, довірчої атмосфери, хорошого емоційного настрою і обстановки спільного батьківського творчості.

До нетрадиційних форм спілкування педагога з батьками належать: дозвільні, пізнавальні, наочно - інформаційні форми.

Що включає в себе дозвіллєвий і наочно - інформаційний напрям, з якими труднощами можна сталкнуться з їх реалізацією нам розповість вихователь другої молодшої групи Набздырева Ю. В.

Консультація «Нетрадиційні форми роботи з батьками: наочно - інформаційний та дозвіллєвий напрям»

В сучасних умовах ефективне функціонування дошкільного навчального закладу неможливо без взаємодії з родинами вихованців. Відповідно зростають вимоги до комунікативної сфери особистості педагога, виникає необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності в освітньому процесі, необхідність впровадження в практику роботи нових методів і форм активізації батьків. Про них нам розповість вихователь другої молодшої групи Соколова А. А.

Консультація «Методи активізації батьків на батьківських зборах у нетрадиційній формі проведення»

Спілкування відіграє величезну роль у житті будь-якої людини. Ще Сухомлинський говорив, що мовна культура людини - це дзеркало її духовної культури. Від процесу спілкування та його результатів багато в чому залежить психічне здоров'я людини - його настрій, його почуття, емоції.

Спілкування педагогів з батьками вихованців продовжує залишатися однією з найбільш складних напрямків діяльності дошкольныхучрежднний, тому виникає необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності в освітньому процесі. Про правила спілкування педагогів з батьками нам нагадає педагог - психолог Пашедко М. Р.

Консультація «Правила спілкування педагогів з батьками вихованців»

 

II. Практична частина.

Ми всі разом прагнемо, щоб дітям в дитячому саду було добре, затишно, і батьки поступово ставали активними учасниками всіх справ, неодмінними помічниками для нас з вами.

Сучасні дошкільні заклади багато роблять для того, щоб спілкування з батьками було насиченим і цікавим. З одного боку, педагоги зберігають все краще і перевірена часом, а з іншого - шукають і прагнуть запроваджувати нові, ефективні форми взаємодії з родинами вихованців, основне завдання яких - досягнення реальної співпраці між дитячим садом і сім'єю.

Організація роботи з сім'єю - це тривалий процес і дуже копітка праця, що не має готових технологій і рецептів. Її успіх визначається інтуїцією, ініціативою, терпінням педагога і його умінням неухильно слідувати обраної мети.

Щоб зміцнити співпрацю нашого дитячого садка і сім'ї, необхідно прагнути урізноманітнити форми і методи взаємодії з сім'єю. Всі ми тільки виграємо від того, що батьки усвідомлюють важливість свого впливу на розвиток особистості дитини, навчаться сприяти її гармонійному розвитку, активно співпрацювати з дитячим садом.

Щоб поповнити наш з вами майстерність, теоритический. але і практичний багаж знань в області комунікативної компетентності, педагог - псих Пашедко Марія Рафіковна підготувала для нас з вами тренінг «Розвиток комунікативних умінь у педагогів у спілкуванні з батьками».

Сім'я і діти два виховних феномена, кожен з яких по-своєму дає дитині соціальний досвід, але тільки в поєднанні один з одним вони створюють оптимальні умови для входження маленької людини у великий світ.

Взаємодія батьків і дитячого садка рідко виникають одразу. Це тривалий процес, довга і копітка праця, що вимагає терплячого неухильного слідування до мети. Головне, не зупинятися на досягнутому, продовжувати шукати нові шляхи співпраці з батьками. Адже у нас одна мета - виховувати майбутніх творців життя. Яка людина, такий і світ, який він створює навколо себе.

 «РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ КАЗОК І СЕНДПЛЕЯ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

 

     Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

     Художньо-творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Розвиток їх сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін., основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту.

    Відомий американський педагог С. Куломзіна зазначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

     В наш час батьки через надмірну зайнятість, на жаль, дозволяють дітям забагато часу проводити перед телевізором та комп’ютером, що негативно позначається на психічному та фізичному здоров’ї малюків. Це спонукає психологів та педагогів шукати нові форми роботи. Такою інновацією стала технологія сендплей – гра з піском.

     Пісок – найулюбленішій матеріал для ігор і занять дітей.Перші іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та формочки. Перші контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

     Завдяки чарівним властивостям піску раптом оживають казки, дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів, а потім бачить результат власної творчості.

    Ігри з піском спрямовані на:

  • Сенсорний розвиток (розвиток сприйняття: кольору, форми, величини).

  • Розвиток мовлення (формування мовного висловлювання, підготовка органів мови і слуху дитини до сприйняття правильного звуку і правильної артикуляції).

  • Розвиток мислення, уваги, пам’яті, уяви.

  • Розвиток дрібної моторики.

  • Естетичне виховання.

  • Розвиток емоційної сфери.

  • Розвиток творчих здібностей.

  • Соціальний розвиток (навички спілкування).

      Пісочна анімація дозволяє перетворити гру дитини в захоплюючий процес, відкрити власні можливості. Гра з піском дарує дитині незабутні хвилини польоту фантазії та уяви, розвиває дрібну моторику, посидючість, пам’ять, образне і послідовне мислення, розкриває творчий потенціал дитини.

     Пісок «заземлює» негативну психічну енергію. Ігри піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. Діти стають більш впевненими й здатними долати життєві труднощі, навчаються розуміти себе й інших. У них формуються навички позитивної комунікації, розвивається тактильна чутливість і дрібна моторика рук.                

Організація  ігор з піском потребує створення спеціального просторового середовища.

Для  роботи з піском у дитячому закладі необхідно:

  • пісочниця розміром 50*70 см, висота борту 8 см. Даний розмір відповідає  оптимальному полю зорового сприйняття, що дозволяє дитині охопити пісочницю поглядом цілком. Всередині поверхня ящику пофарбована в блакитний колір: дно символізує воду, борта – небо.

  • чистій пісок займає меншу частину ящику, може бути вологим або сухим. Він створює символічну лінію горизонту.

  • набор  мініатюрних фігурок: домашні та дикі тварини, комахи, птахи, люди, дерева, будинки, скарби и т.д. Це неповний перелік, доповнювати його можливо по необхідності.

     Перше заняття можливо почати з бесіди про відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я рухаю руками, то мої пальчики й долоні  відчувають кожну піщинку». Розташувавши дітей біля пісочниці, запропонувати їм руками доторкнутися до піску: «Що ви відчуваєте, торкаючись піску?» Ця вправа стабілізує емоційний стан психіки дитини. Потім обирається напрям роботи в рамках пісочної терапії.

    Досвід показує, що діти більше люблять ігри-казки. Головне, щоб вони були захоплюючими і близькими дітям. Основним принципом роботи є те, що вони безпосередньо, повно проживають процес, є справжніми героями тієї чи іншої казки. Ігри сприяють розвитку ініціативності, незалежності в спілкуванні, розвитку комунікативних навичок та емоційної сфери. У дітей формуються вміння справедливо розв’язувати конфліктні ситуації, налагоджувати товариські стосунки.

    Граючись із піском, діти  краще розуміють свої бажання, реально бачать вихід зі складної ситуації, творчо змінюють негативну ситуацію чи стан. Гра-казка допомагає  формувати  в дітей навички культури спілкування: вміння без крику і сварок миритися між собою; поступатися й чекати, коли треба, ділитися тим, що потрібно самому і спокійно розмовляти, не порушуючи гри недоречними втручаннями.

    Інструкція психолога може бути вільною: «Ви – чарівники. Ви можете створити в пісочниці все, що захочете.  Побудуйте  власну країну. Кожен із вас може  вибрати фігурки і дібрати до них будівлі, каміння, рослини, тварин, які житимуть  у вашій  країні».

    Після закінчення створення композиції, кожен розповідає про свою країну, про її мешканців. Для психолога важливо простежити за тим, як діти проявляють себе у грі та контакті одне з одним. В пісочних іграх діти отримують досвід самостійного вирішення конфліктів, спільного подолання труднощів, об’єднаються, вчаться слухати й чути іншого. У них формується емпатія – здатність розуміти і співпереживати ближньому, почуття делікатності, ввічливості, скромності.

     Немає нічого доступніше і простіше, ніж ігри з піском, і в той же час ці  ігри можуть дати  дитині дуже багато. Податливість піску дає кожному можливість відчути себе  творцем, програти, «прожити»,  вирішити індивідуальні проблеми та навчити взаємодії з однолітками.

   Пісок  складається з найдрібніших піщинок, які  символізують  індивідуальність людини, а піскова маса – життя у Всесвіті.

 

Використана література:

 1. Дворнікова А. Ігри з піском: розвиваємо творчість дошкільників//Психолог довкілля. – 2010. – №4.

2. Зінкевич-Євстигнєєва Т. Чудеса на песке. Практикум по песочной терапии. – СПБ.: Издат. «Речь», 2007.

 

‘Семінари і консультації для педагогів’

 «РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ КАЗОК І СЕНДПЛЕЯ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

.

 

     Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

     Художньо-творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Розвиток їх сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін., основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту.

    Відомий американський педагог С. Куломзіна зазначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

     В наш час батьки через надмірну зайнятість, на жаль, дозволяють дітям забагато часу проводити перед телевізором та комп’ютером, що негативно позначається на психічному та фізичному здоров’ї малюків. Це спонукає психологів та педагогів шукати нові форми роботи. Такою інновацією стала технологія сендплей – гра з піском.

     Пісок – найулюбленішій матеріал для ігор і занять дітей.Перші іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та формочки. Перші контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

     Завдяки чарівним властивостям піску раптом оживають казки, дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів, а потім бачить результат власної творчості.

    Ігри з піском спрямовані на:

  • Сенсорний розвиток (розвиток сприйняття: кольору, форми, величини).

  • Розвиток мовлення (формування мовного висловлювання, підготовка органів мови і слуху дитини до сприйняття правильного звуку і правильної артикуляції).

  • Розвиток мислення, уваги, пам’яті, уяви.

  • Розвиток дрібної моторики.

  • Естетичне виховання.

  • Розвиток емоційної сфери.

  • Розвиток творчих здібностей.

  • Соціальний розвиток (навички спілкування).

      Пісочна анімація дозволяє перетворити гру дитини в захоплюючий процес, відкрити власні можливості. Гра з піском дарує дитині незабутні хвилини польоту фантазії та уяви, розвиває дрібну моторику, посидючість, пам’ять, образне і послідовне мислення, розкриває творчий потенціал дитини.

     Пісок «заземлює» негативну психічну енергію. Ігри піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. Діти стають більш впевненими й здатними долати життєві труднощі, навчаються розуміти себе й інших. У них формуються навички позитивної комунікації, розвивається тактильна чутливість і дрібна моторика рук.                

Організація  ігор з піском потребує створення спеціального просторового середовища.

 | 

 «ПАТРІОТИЗМ ЯК МОРАЛЬНО-ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ»

(Доповідь до педагогічної ради з питання:

«ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ»

 .

Дитинство – це початковий період формування особистості. В цей період відбувається стрімкий фізичний і психічний розвиток дитини – формування якостей, які творять з неї людину, закладаються основи характеру людини, її ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе, засвоюються моральні норми поведінки.

 

Дитинство – це період народження і становлення особистості з фундаментом для розвитку її духовних, етичних, моральних і патріотичних цінностей.

 

Дошкільний вік є періодом початку становлення базової культури особистості. Згідно з основними положеннями Базового компоненту дошкільного освіти в Україні дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

 

В дошкільному дитинстві починається процес сходження особистості до цінностей суспільства, і дитина набуває перші життєві орієнтири. Існують психологічні передумови для формування у дітей уявлень про історію та культуру, виховання морально – патріотичних почуттів.Морально-патріотичне виховання є одним з найважливіших елементів суспільної свідомості, саме в цьому основа життєздатності будь-якого суспільства і держави, спадкоємності поколінь.

 

У базову структуру особистості входять такі компоненти, як ціннісний, моральний, історичний. Ці компоненти можуть служити основою морально-патріотичного виховання дошкільнят. Ціннісний компонент характеризує ціннісну спрямованість особистості. Цінності виступають, як система координат, яка необхідна для того, щоб оцінити себе, інших, висловити своє ставлення, зробити вибір. Необхідно, щоб в основі базової культури дитини закладалися і формувалися ціннісні орієнтири та ціннісне ставлення до сім’ї, до близьких людей, до людини взагалі, до Батьківщини. Моральний компонент виступає, як ядро духовних цінностей і спрямовує людську активність на утвердження самоцінності особистості, рівності людей в їх прагненні до гідного життя.

 

Частиною історичного компонента є цивільно-патріотична спрямованість, як соціально-моральна категорія. Вона відображає потреби, мотиви, інтереси, установки, пов’язані з цивільно-патріотичної культурою і виступає активною рушійною силою у прагненні до оволодіння, вивченню, збереженню та передачі багатих традицій та історичного минулого України, розвитку інтересу до духовної спадщини, пізнання історії малої Батьківщини, самореалізації та самовдосконалення як громадянина, службовця своїй Вітчизні.Перетворення цінностей культури соціуму в цінності особистості – є процес виховання.

 

Патріотичні почуття закладаються в процесі життя і буття людини, що знаходиться в рамках конкретного соціокультурного середовища. Люди з моменту народження інстинктивно, природно і непомітно звикають до навколишнього середовища, природи та культури своєї країни, до побуту свого народу.

 

Система освіти повинна бути покликана забезпечити виховання патріотів Украïни, громадян правової, демократичної, соціальної держави, які поважають права і свободи особи, що володіють високою моральністю і виявляють національну і релігійну терпимість.

 

Дошкільний вік – найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення дітей про людину, суспільство і культуру.Виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку – одне із завдань морального виховання, що включає в себе виховання любові до близьких людей, до дитячого саду, до рідного мiста та країни вцiлому.

 

Дошкільний заклад, як початкова ланка системи освіти, зобов’язана вирішувати завдання морально-патріотичного виховання дошкільнят. Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму мiстi, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, залучення до світу його культури.  Слід враховувати, що дошкільник сприймає навколишню дійсність емоційно, тому патріотичні почуття у нього проявляються в почутті захоплення. Такі почуття не можуть виникнути після кількох занять. Це результат тривалоï, систематичноï і цілеспрямованоï роботи з дитиною.

 

Виховання дітей в дитячому саду здійснюється щомиті: на заняттях, заходах, святах, в грі і в побуті. Робота будується таким чином, щоб вона проходила через серце кожного вихованця дитячого садка. Любов маленької дитини-дошкільника до Батьківщини починається з відносини до найближчих людей – батька, матері, дідуся, бабусі, з любові до свого будинку, вулиці, на якій він живе, дитячого садка, мiста.

  

Таким чином, заклавши фундамент з дитинства, ми можемо сподіватися, що виховали справжнього патріота, який любить свою Батьківщину.

 «ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

     Вимоги сучасності потребують переорієнтації змісту виховання підростаючого покоління, зміщення акцентів на створення умов для поступального, повноцінного, всебічного розвитку особистості. Для того, щоб навчити дітей жити, успішно діяти у світі, самовизначитися у ньому, необхідно сформувати у них, починаючи з дошкільного віку, ціннісне ставлення до себе, свого образу «Я.

     Ця парадигма сучасної освіти яскраво відображена в державних документах, а саме: Законах України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Національній доктрині розвитку освіти»,«Базовому компоненті дошкільної освіти» (нової редакції) та ін.

      Сучасними психологами і педагогами вивчаються умови, найбільш сприятливі для цілісного розвитку дитини як особистості, формування її психічного здоров’я (О.Л. Кононко, В.К. Котирло, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Л.Д. Мельник, З.П. Плохій). Проблему фізичного розвитку дітей дошкільного віку досліджують О.Л. Богініч, Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко, Л.А. Сварковську та ін. У працях І.І. Брехмана, О.Д. Дубогап, Р.З. Поташнюк та ін. значна увага приділяється питанням дотримання підростаючим поколінням здорового способу життя.

      Педагогічний процес з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Пріоритети в загальній системі роботи мають бути віддані навчально-виховній діяльностіОсновне її завдання – розвиток у дітей усвідомлення цінності здоров’я і здорового способу життя, що сприяють становленню активної особистості. Дитина, у якої буде сформоване сприйняття власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування. Тобто, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок по його охороні, їх втіленню у повсякденне життя.

     Для досягнення мети необхідно спрямувати освітній процес на виконання наступних завдань:

Систематизувати знання дітей про:

• фізичну сферу здоров’я (будову тіла, функції органів тіла, засоби збереження здоров’я тощо);

•    психічну сферу здоров’я (почуття та емоції, керівництво ними);

• соціальну сферу здоров’я (залежність стану здоров’я від умов життя; правила поведінки в суспільстві; негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я тощо).

Сформувати вміння (навички):

•   у фізичній сфері здоров’я: самостійно піклуватися про власне здоров’я, орієнтуватися у показниках свого фізичного стану, використовувати знання про функції органів тіла в різних видах діяльності;

•   у психічній сфері здоров’я: зосереджуватися на приємних спогадах, використовувати їх для покращання настрою, контролювати негативні емоції;

•   у соціальній сфері здоров’я:  оцінювати життєві ситуації, прогнозувати результати діяльності, наслідки поведінки, безконфліктно спілкуватися, піклуватися про хворих, з повагою ставитися до здорових.

Розвинути установки до:

•    самостійного виконання оздоровчих процедур;

•    прояву позитивних емоцій у процесі здоров’я творчої діяльності;

•   дотримання здорового способу життя.

     Одним із актуальних завдань у практиці роботи дошкільних навчальних закладів є забезпечення кваліфікованої допомоги у наданні дітям знань про основи здоров’я, виробленні навичок збереження, зміцнення і відновлення фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей. Важлива місія у цій діяльності належить вихователям дошкільних навчальних закладів. Великий педагог В. Сухомлинський з цього приводу писав: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили…».

     Навчально-виховний процес з формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я педагогам доцільно будувати на таких принципах:

  • науковості (усі відомості, що пропонуються дошкільникам, повинні ґрунтуватися на науковому фактичному матеріалі);

  • доступності (наукова інформація має бути адаптована до сприймання дітьми дошкільного віку, логічно структурована);

  • наочності (інформацію, що надається дітям, доцільно супроводжувати демонстрацією наочного матеріалу, проведенням дослідів, прикладами з життя дітей, літературних джерел, використанням художнього образного слова тощо);

  • системності (нові знання повинні базуватися на загальних знаннях, які вже мають діти, сприяти формуванню в дошкільників уявлень і понять щодо фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я);

  • урахування індивідуальних особливостей дітей (обов’язково враховувати індивідуальні можливості особистості);

  • активності особистості (теоретичні знання доцільно закріплювати в практичній діяльності, створивши умови для самостійного пошуку дітьми фактичного матеріалу щодо формування складових здоров’я).

     Для формування компетенції дітей у сфері фізичного здоров’я необхідно щоденно планувати і проводити освітню роботу,використовуючи дидактичні ігри, посібники, художні та фольклорні твори, ілюстрації. Створювати умови для самостійного визначення дітьми функцій органів тіла, а саме: проводити досліди, експерименти, пропонувати для виконання проблемні завдання відповідно до теми, що вивчається. Під час виконання вихованцями гігієнічних і загартувальних процедур, у ході сюжетно-рольових ігор„Сім’я”, „Дитячий садок”, „Лікарня”, „Перукарня” закріплювати назви органів тіла і правила догляду за ними. Необхідно спонукати дітей встановлювати зв’язок між станом окремих органів тіла і загальним самопочуттям, робити висновки щодо доцільності дотримання здоров’язберігаючого стилю поведінки.

     Кожні два тижні доцільно оновлювати комплекс вправ із коригувальної гімнастики та проводити її з дітьми з метою формування правильної постави, зміцнення стоп, м’язів тіла. Постійно спонукати дошкільників контролювати поставу в однолітків та рідних, пояснювати вплив постави на стан внутрішніх органів людини. У процесі спілкування доводити вихованцям доречність щоденного виконання фізичних вправ і дотримання рухового режиму, розкривати їх роль у розвитку організму дитини. Підтримувати бажання дошкільників організовувати рухливі ігри, придумувати власні загальнорозвивальні вправи. Спонукати слабоактивних дітей включатися в ігри, розваги.

     Старших дошкільників слід привчати до самостійного виконання загартувальних процедур (миття рук до ліктів, обтирання тіла вологою рукавичкою, ходіння босоніж тощо),пропонувати виконувати їх з членами родини.

 «ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

     Основне завдання освіти на сучасному етапі полягає у вихованні підростаючого покоління, формування у нього комплексу якостей, необхідних для життєдіяльності в суспільстві та нових соціальних відносин. Ця проблема знаходить своє вирішення завдяки спеціально організованому процесу соціалізації.

      Отже, соціалізація в педагогіці може характеризуватися як процес засвоєння і використання дитиною у поведінці та діяльності системи цінностей, до якої вона залучена.

      Виходячи з визначення «соціалізації» (від лат. socialis – громадянський) як процесу залучення індивіда до системи суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвитку як цілісної особистості, можна стверджувати, що цей процес передбачає формування індивіда як під впливом цілеспрямованих факторів (тобто виховання на різних рівнях), так і стихійних наприклад, безпосереднє спілкування людей тощо).

         Накопичення дитиною самостійно і під керівництвом дорослих необхідного соціального досвіду сприяє розкриттю вікового потенціалу дошкільника, успішній підготовці до навчання у школі, а пізніше – до дорослого життя. З цього випливає, що саме в дошкільному віці закладаються основи соціальної зрілості (компетентності) дитини.

         Під соціальною компетентністю дошкільника ми розуміємо якість особистості, сформовану у процесі активного творчого освоєння соціальних відносин, що виникають на різних етапах і різних видах соціальної взаємодії а також засвоєння дитиною етичних норм, які є основою побудови і регулювання міжособистісних та внутрішньоособистісних соціальних позицій, відносин. 

     Особливе місце в процесі формування соціальної компетентності підростаючого покоління займає ігрова діяльність. Людство вибрало гру для стимулювання творчої активності дітей, формування у них навичок соціальної поведінки. Гра широко використовувалася як основний засіб соціальної інтеграції дітей ще за довго до того, як вона стала предметом наукових досліджень. Розвиваюча ігрова діяльність продуктивно використовується в освіті та вихованні дітей протягом всієї історії педагогіки, дозволяючи дітям відносно легко і невимушено пізнати себе і навколишній світ, органічно увійти до нього.
     Вплив гри на формування навичок соціальної компетентності особистості дошкільника полягає в тому, що, завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню він знайомиться з нормами і моделями поведінки і взаємин дітей і дорослих людей, які стають зразками для його власної поведінки. У грі дитина набуває основних  навичок соціальної компетентності, необхідних для встановлення контакту і розвитку взаємодії з навколишнім світом.    Читати повністю »

 ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ ДОШКІЛЬНИКА ЯК ПОКАЗНИК ЙОГО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

(до фестивалю “Гармонія руху”)   

 

 

      Дошкільний період є унікальною, неповторною фазою емоційного  розвитку людської особистості. Почуття і переживання дитини стають складнішими, більш диференційованими. Активно формуються морально-етичні, інтелектуальні й естетичні категорії (добрий – злий, гарний – негарний,хороший – поганий та ін.). Розвиваються почуття власної гідності,справедливості, сорому,гумору, вміння поставити себе на місце іншого,співпереживати з ним. Емоційні переживання дедалі набувають вербалізованого характеру («Я ображений на тебе»). Яскраво виявляються симпатії й антипатії, вказується потреба у визнанні й схваленні, у розумінні, підтримці та любові.

     Отже, за своєю природою мала дитина — істота насамперед емоційна: у своїх вчинках вона керується не стільки засвоєними поняттями та правилами, скільки чуттєвими враженнями.

     Емоції — це своєрідний місток між внутрішнім світом малюка і людським оточенням. Елементарна емоційна компетентність дошкільняти — невід’ємний компонент морального становлення особистості. Недарма психологи розглядають емоційне переживання як форму внутрішньої роботи дитини, спрямовану на утримання і відновлення своєї душевної рівноваги (Виготський Л.С., Обухівська, Ільїн Є.П.).

     Поняття — емоційний комфорт означає, що дитина перебуває у стані душевної рівноваги, спокою, захищеності, вона задоволена своїм буттям, оптимістична. Це позитивно впливає на всі сфери життєдіяльності. Вона працездатна, кмітлива, посилюється її активність, підтримуються на високому рівні домагання, впевненість у своїх можливостях, оцінка своїх чеснот. У стані психологічного комфорту малюк характеризується оптимістичним світосприйманням, він вірить у прихильність до нього оточуючих, відкритий до контактів. І, зрозуміло, душевний дискомфорт знижує емоційний тонус, пізнавальний потенціал, продукує тривожні передчуття, невпевненість у своїх силах, бажання ухилитись від контактів з іншими людьми; гальмує формування адекватної самооцінки.

     Важливо, щоб батьки та вихователі усвідомлювали, щопереживання дошкільнятами почуттів комфорту – дискомфорту залежать від багатьох чинників, серед яких найважливіші:

-        внутрішні – захисні,пристосувальні сили організму дитини;

-        зовнішні – умови життя в сім’ї та дитячому садку, наявність або відсутність в них несприятливих подразників – стресорів, які  підсилюють дію інших небезпечних факторів.

     До чинників, що сприяють емоційному дискомфорту, душевному неспокою, можна віднести емоціональну неврівноваженість дорослих, які оточують дитину, різка зміна їхніх настроїв та вимог(дитині важко виробити «схему бажаної поведінки»), домінування ситуацій примусового виконання дитиною певних дій (обов’язковість відповіді, переривання творчої роботи тощо), фактичне позбавлення дитини права на власний вибір, систематичне порівнювання її досягнень з досягненнями однолітків, надмірна опіка, авторитарність дорослих, дефіцит нових вражень тощо.Читати повністю »

 «ДВАДЦЯТЬ ПРАВИЛ УСПІШНОГО ВИХОВАТЕЛЯ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 

 

ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ!

 Щоб ефективно взаємодіяти з дітьми, реалізувати особистий потенціал, уникнути синдрому «професійного вигорання» радимо Вам ознайомитись з правилами успішного виховання.

 Пам’ятайте їх і час від часу повертайтеся до них, щоб черпати наснагу для подальшої успішної діяльності. 

1. Частіше згадуйте та проговорюйте позитивні відгуки про себе, запишіть їх  на аркуші паперу, читайте їх у хвилини невдач, розчарувань і труднощів – вони допоможуть відновити віру в себе, а це – запорука подолання всіх життєвих негараздів.

 

 2.  Вправляйтеся у вербальному й візуальному викладі творчих ідей, проговорюйте, записуйте, замальовуйте все, що спадає на думку з проблеми, над якою розмірковуєте. Це відкриє незнані раніше можливості творчої діяльності.

 

 3. Прагніть до співробітництва з колегами, налаштовуйтеся на спільну творчу діяльність, шукайте в досвіді кожного цінне, цікаве, корисне.

 

 4.  За жодних особистісних обставин і переживань не знижуйте трудову активність, бо це звужує ваші можливості. Постійно й свідомо формуйте себе як активну, ініціативну особистість.

 

 5.  Пам′ятайте: в кожному з нас закладені фізичний, психічний і духовний «реактори», які лише варто запустити, і вони допоможуть злітати над рутиною, підніматимуть на висоту справжньої величі, здобутої  працею, наполегливістю, освіченістю та порядністю.

 

 6. Якщо ваше творче натхнення спіткала криза, спробуйте «переключатися», зустріньтеся з друзями, відверто поговоріть з кимось, послухайте гарну музику, погуляйте на свіжому повітрі, відвідайте церкву, займіться фізичною роботою, впорядкуйте свої речі, виконайте комплекс фізичний вправи тощо. І рішення прийде саме собою, ніби «Випливе» з підсвідомості, «осяє».

 

 7.   Починайте день з фізичної розминки на свіжому повітрі, в місці, де є хоча б кілька дерев. Це відновить почуття єдності з природою, розуміння скороминущості всіх життєвих негараздів, дасть заряд бадьорості та позитивно налаштує свідомість на весь день.

 

 8.  Вчіться бачити себе очима дітей, намагайтеся викликати у них захоплення і бажання бути схожими на вас.

 

 9.   Частіше всміхайтеся дітям і дорослим. Усмішка- це свідчення того, що        вам приємно спілкуватися, разом творити, працювати.

 

 10.  Будуйте спілкування з дітьми не «від себе», а «від них», тоді дитина буде в радіусі вашого педагогічного впливу, що зробить можливою міжособистісну співтворчість.

 

 11. Прагніть, щоб під час взаємодії діти частіше чули від вас схвалення, похвалу, заохочення. Завдяки цьому маленькі партнери зв′язують з вашою особистістю власні позитивні переживання, що підвищує їхню довіру до вас, стимулює бажання спілкуватися з вами.

 

 12. Вислуховуйте кожну дитину до кінця, не перебиваючи. Винагорода за        терпіння – мовленнєві перлинки, несподівані злети дитячої думки.

 

 13. Уникайте у взаємодії з вихованцями штампів, стереотипних реакцій на їхню поведінку, формальної оцінки результатів діяльності різних дітей.

 

 14. Прагніть подолати в собі негативні установки щодо деяких дітей, намагайтеся помітити позитивне в кожному і постійно нагадуйте собі це, реагуючи на їхні вчинки.

 

 15. Постійно вдосконалюйте своє мовлення, збагачуйте його новими образними висловами, викорінюйте слова-паразити, росіянізми, діалектизми.

 

 16.  Якщо трапилися неприємності, не зациклюйтеся на них, «не прокручуйте» їх в уяві знову й знову. Проаналізуйте ситуацію, зробіть висновки, щоб не повторювати подібних помилок у майбутньому.

 

     Якщо не вдається заспокоїтися, влаштуйте собі маленьку радість чи зробіть приємний подарунок: насолодіться спокоєм, розслабтеся,        роздивіться навколо, щоб помітити щось таке, чого не помічали раніше. Якщо дозволяють кошти, пройдіться по крамничках і придбайте приємну  дрібничку. Перегляньте свій гардероб, укомплектуйте його по-новому, це допоможе відвернути увагу від важних думок, подаруйте приємні хвилини оновлення, Сходіть до перукарні, в театр, кіно, музей, на виставу тощо.

 

 17. Якщо якийсь «внутрішній голос» постійно нашіптує, що життя важке, праця невдячна, а здоров′я вже не те, щоб щось змінити й подолати, відшукайте у скарбничці пам′яті приємні моменти. Не забувайте, що ваша робота дуже важлива й значуща, бо пов’язана з великою місією-формування людини. Якщо до професійного розчарування призвів конфлікт з кимось із батьків вихованців, не переносьте цю образу на        малюка, пам’ятайте, що він ні в чому не винний.

 

 18. Сильна людина, справжній Педагог на все, що відбувається, реагує мудро, сприймаючи подію як сигнал до усвідомленої адекватної  реакції,  а не привід впадати у відчай. Тож важливо поставити перед  собою дві основні мети: стати сильним духом і навчитися бути щасливим. Людина, що дотримується таких поглядів, позбувається неприємних думок, не очікуючи, поки вони самі полишать її. Але не тікає від         страху, подекуди може й надуманого , а намагається зрозуміти, чого можна очікувати за найгіршого варіанту плину подій. Це буває дуже неприємно, зате допомагає позбутися тривоги, викликаної невизначеністю, по свідомим страхом.

 

 19.  Шукаючи вихід з будь-якої ситуації, не втрачайте свою гідність і не принижуйте чужу.

 

 20.  Вдумливо читайте і беріть на озброєння те, що співзвучне вашим відчуттям, думкам, принципам. Не зупиняйтеся у своєму розвитку ні на хвилину, бо за зупинкою чатує регрес в особистісному розвитку й професійній діяльності.

 «АРТ-ПЕДАГОГІКА В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

  • МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

МЕТА:

  • Розширити та систематизувати знання вихователів:

  • щодо оздоровчого, розвиваючого і корекційного значення арт-педагогіки;

  • організації та проведення елементів арт-педагогіки в освітньо-виховній роботі з дітьми.

  • Формувати:

  • практичні вміння та навички застосування у своїй педагогічній практиці різних видів арт-педагогіки впродовж дня;

  • навички колективної діяльності у виробленні рішень.

  • Сприяти розвитку професійно – творчої активності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного педагога, шляхом створення умов для індивідуальної і колективної роботи.

 

ОБЛАДНАННЯ: дидактичний матеріал для проведення різних методів роботи

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

 

       І частина – інформаційна.

     1.1. Вступне слово керівника.

     1.2.   Інформаційне повідомлення «З історії артпедагогіки».

     ІІ частина – практична:

     2.1. Майстер-клас вихователя-методиста Васильєвої Н.А.

     2.2. Майстер-клас вихователів спеціальних груп: «Росинка» (для дітей з порушенням опорно-рухового апарату) Нікіщенко Г.М. і «Лісова пісня» (для дітей зі складними дефектами розвитку) Гой С.О.

     2.3. Майстер-клас вчителя-дефектолога Селиваненко І.В.

     2.4. Майстер-клас вихователя з фізичної культури Рогожкіної О.І.

     3.   Рефлексія.

 ХІД ЗАХОДУ:

      І частина – інформаційна.

 

     1.1. Вступне слово керівника (вихователь-методист):

Запрошуємо, друзі,

На наш чудовий майстер-клас:

З арт-педагогікою хочемо

Познайомить ми вас.

Що до чого вам розкажемо

І на практиці покажемо.

 

ПАМ’ЯТКА учасника майстер-класу:

1. Отримай задоволення!

2. Дозволь собі бути вільним!

3. Доброзичливість до себе та інших.

4. Постарайся бути уважним.

5. Уникай оцінок і суджень.

6.Говорі тільки про власні почуття, відчуття, настрій.

І ВСЕ ВИЙДЕ!

 

      1.2. Інформаційне повідомлення «З історії арт-педагогіки»(вихователь-методист):

     Арт-терапія – лікування мистецтвом. Одним із прикладів інноваційного педагогічного напрямку є арт-педагогіка.

      Артпедагогіка  синтез двох галузей наукового знання (мистецтва та педагогіки), який забезпечує розробку теорії та практики педагогічного процесу творчого розвитку дітей завдяки художньо-творчій діяльності (музичній, зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізовано-ігровій).

     Арт-педагогіка відносно новий напрямок у педагогічній практиці, який з’явився в середині минулого століття, вона об’єднує арт-терапію та навчання. Арт-педагогіка має потужний потенціал, актуалізація якого дозволяє кардинально міняти дидактичні підходи до процесу навчання, виховання, розвитку особистості, організації та реалізації спільної інтелектуальної та емоційно – художньої діяльності педагога і вихованця. Використання коштів арт-педагогіки дає можливість неформально реалізовувати процес інтеграції наукових і практичних знань, умінь, навичок у різних видах діяльності (мовної, пізнавальної, рухової, художньо – естетичної і т.д.). Дослідження показали, що заняття, що включають арт-педагогічні технології, дають більший виховний, розвиваючий і навчальний ефект. В особливій символічній формі: через малюнок, гру, казку, музику – ми можемо допомогти дитині дати вихід своїм емоціям, переживанням, отримати новий досвід вирішення конфліктних ситуацій. Характер подібних занять залежить від індивідуальних труднощів дитини.  

         Цілі арт-педагогіки: пошук, розробка та впровадження засобів, методів і технологій, які сприяють більш якісному та ефективному навчанню і вихованню.

     Розвиток особистості засобами мистецтва має сприяти формуванню цілісного світовідчуття, створення морально й естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом у всьому різноманітті його видів. Результат – спонукання дитини до прояву своїх творчих здібностей. Саме інтерес дитини до самої себе і до того, що її безпосередньо оточує, є одним з найбільш потужних чинників мотивації.

 

Виділяють різні її види залежно від засобу впливу: 

  • музика – це музикотерапія;

  • література, книга – це бібліотерапія;

  • театр, образ – це імаготерапія;

  • образотворче мистецтво – це ізотерапія;

  • танець, рух – це кінезітерапія;

  • казка – це казкотерапія;

  • гра – ігротерапія;

  • пісок – пісочна терапія.

 

  Давайте тепер більш детально розглянемо кожен вид арттерапії більш докладно.

 

     У арт-педагогіці вони спрямовані на:

- формування у дитини з проблемами в розвитку естетичного ставлення до навколишнього засобами різних видів мистецтва;

- формування основ художньої культури, морально-естетичних якостей особистості дітей з різними порушеннями у розвитку;

- оволодіння дитиною певними художніми засобами вираження, притаманними різним видам мистецтва, і відображення з їх допомогою своїх почуттів, свого ставлення до світу, своїх творчих задумів;

- забезпечення і задоволення особливих потреб у вихованні та навчанні осіб з відхиленнями засобами різних видів мистецтва;

- організацію корекційно-компенсуючої, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, заснованої на їх посильної участі в різноманітних видах і формах художньо-творчої діяльності (художньо-мовленнєвої, музичної, образо-творчої, декоративно-прикладної, театралізованої) .

 

     Чайна пауза (вихователь-методист). (Всім учасникам майстер-класу пропонується випити стаканчик липового, м’ятного чаю)

- Який чай Ви зараз випили?

- Що відчули в даний момент?

- Скажіть, у повсякденному житті інформація краще запам’ятовується у формі простого повідомлення або з переживанням почуттів, емоцій, якихось подій, зустрічей?

    Таким чином, традиційні методи роботи та навчання, в яких все ще головне місце відводиться доповідям, втрачають своє значення через низьку ефективність і недостатньому зворотному зв’язку.

 

    До відома:  (Під методами в дидактиці розуміється «послідовне чергування способів взаємодії вчителя і учня, спрямованих на досягнення певної мети за допомогою опрацювання навчального матеріалу» (Ю. К. Бабанський).

     Дії ж, з яких складається метод, включають в себе певні операції, що повторюються в різних системах дій. Ці операції позначаються терміном «прийоми». Прийоми навчання – частина методу, засоби, за допомогою яких даний метод реалізується, працює).

 

      Все ширше в практиці сучасних педагогів використовується навчально-пізнавальна діяльність із застосуванням прийомів і методів, що одержали назву «активні методи навчання» (методи арт-педагогіки).

     Активними називають методи, при використанні яких навчальна діяльність носить творчий характер, формує пізнавальний інтерес і творче мислення.

     Метою активних методів навчання є розвиток:

  • уваги;

  • пізнавальної активності;

  • розумових процесів;

  • творчих здібностей;

  • рефлексії;

  • креативності.

 

     Вашій увазі представляється майстер – клас.

 

ІІ частина – практична.

 

    1. Вправа-привітання «Радісна зустріч» (вихователь-методист)

 Мета: створення атмосфери довіри, психологічного комфорту, позитивного емоційного фону.

Інструкція: тихо звучить музика (як фон), всі встають в коло.

Вихователь-методист: Зараз ми з вами будемо вітати один одного, передаючи свічку по колу. Кожен учасник посміхнеться своєму сусідові, назве його по імені і скаже йому: «Я дуже радий бачити тебе!». І так до тих пір, поки кожен з вас не привітає один одного.

 

        2.1. Майстер-клас вихователя-методиста Васильєвої Н.А.

 

1. Вправа «Малюнок сховався в долоньці» (образотворча терапія).

Мета: розвиток уяви, образного сприйняття, творчого креативного мислення, дрібної моторики.

Інструкція: Прикладаємо долоньку до листка паперу, потім обводимо її по контуру простим олівцем. Кольоровими олівцями по контуру пальців домальовували малюнок. Кожен придумує своє зображення (будь-який образ).

 

2. Гра «Дощ у лісі» (музикотерапія).

Мета: релаксація, розвиток почуття емпатії.

Інструкція: Учасники стоять по колу; один за одним – вони «перетворюються» в дерева в лісі, слухають текст і виконують дії.

- У лісі світило сонечко, і всі дерева простягнули до нього свої гілочки. Високо – високо тягнуться, щоб кожен листочок зігрівся (піднімаємося на носочки, високо піднімаємо руки, перебираючи пальцями). Але подув сильний вітер і став розгойдувати дерева в різні боки. Але міцно тримаються корінням дерева, стійко стоять і тільки розгойдуються (розгойдуємося в сторони, напружуючи м’язи ніг). Вітер приніс дощові хмари, і дерева відчули перші ніжні краплі дощу (учасники легкими рухами пальців стосуються спини стоїть попереду) . Дощик стукає все сильніше і сильніше (підсилюємо рух пальців по спині). Дерева стали жаліти один одного, захищати від сильних ударів дощу своїми гілками (проводимо долоньками по спині стоїть попереду) . Але ось знову з’явилося сонечко. Дерева зраділи, струсили із листя зайві краплі дощу, залишили тільки необхідну вологу. Дерева відчули всередині себе свіжість, бадьорість і радість життя.

 

3. Вправа «Лотерея» (ігрова терапія).

 Мета: розвитку мислення, моторних навичок, уяви.

Інструкція: Перед учасниками з’являється чарівна скринька в ній сюрприз. Кожен учасник дістає сюрприз із запискою (у ній завдання). Зачитується і виконується завдання:

 • відгадати загадку;

 • розповісти віршик;

 • м’ячем збити всі кеглі з великої відстані;

 • зобразити телефон;

 • вимовити скоромовку «Ехал Грека через реку»;

 • відгадати партнера на дотик із закритими очима.

 

     2.2. Майстер-клас вихователів спеціальних груп: «Росинка» (для дітей з порушенням опорно-рухового апарату) Нікіщенко Г.М. і «Лісова пісня» (для дітей зі складними дефектами розвитку) Гой С.О.

Вихователь-методист: Казкотерапія  психологічний вплив на дитину за допомогою казки. Це дуже потужний метод корекції психічного та фізичного стану дитини, тому що казка пробуджує творчу активність дитини: налаштовує її на проведення образу героїв казки через себе.

      Головний засіб казкотерапії  уява, вміння фантазувати. Дозволяючи дитині фантазувати, ми не використовуємо стандартне мислення, поведінку, прояв емоцій. Еда Ле Жан у книзі «Коли ваша дитина зводить вас з розуму» так визначає роль фантазії в житті дитини: «Фантазія допомагає пізнати дії дитини, зрозуміти, що коїться в її душі. Фантазія допомагає пізнати й визнати страхи, думки, які дитина приховує. Фантазія допомагає пережити періоди депривацій (браку чогось). Фантазія — один із найважливіших засобів навчання як потрібно жити в реальному світі. І, врешті-решт, фантазія — джерело творчості».

- Які є форми роботи з казкотерапії? (перелік форм).

- Зараз вихователі спеціальних груп Нікіщенко Г.М. і Гой С.О.продемонструють вам деякі з цих форм, які ви зможете використати в роботі зі своїми дітьми.

 

Форми роботи з казкотерапії (вихователь Нікіщенко Г.М.)

 

1. «Казкова драбина» (Розміщення героїв різних казок за ступенем моральних якостей).

 2. «Познач героя кольором і запахом» (учасникам дають понюхати різні запахи, і вони уявляють, який казковий герой відповідає конкретному запаху. Пояснюють свій вибір. Потім роздають предметні картинки з зображенням казкових героїв і кольорові фішки, учасники позначають кожного героя тією кольоровою фішкою, яка, як вони вважають, найбільш відповідає характеру героя).

 3. «Ілюстрування казки і підбір емоцій під настрій героя по кожній ілюстрації» (на прикладі казки «Крихітка Єнот»)

 

Форми роботи з казкотерапії (вихователь Гой С.О.)

 

1. «Чарівний мішечок» (Придумування чарівного сенсу звичайним предметам).

 2. «Розігрування казки «Теремок» за допомогою музичних інструментів» (учасники підбирають музичний інструмент до відповідного казкового героя і розігрують казку).

 

2.3. Майстер-клас вчителя-дефектолога Селиваненко І.В.

 

   Імаготерапія. Займає не останнє місце серед різних видів арт-терапії. Її основою є театралізація. Дитина може виконувати роль самостійно або за допомогою різних іграшок. Застосовуючи імаготерапію у вихованні дітей можна:

  • зміцнити і збагатити емоційну сферу малюка;

  • розвинути здатність спілкуватися;

  • розвинути здібності максимально адекватно реагувати на несприятливі ситуації, здатність виконувати роль, відповідну подіям;

  • розвинути в дитині творчий потенціал;

  • розвинути вольові якості.

     Театралізована діяльність  імпровізація, оживлення предметів і звуків, що сприяє розвитку артистичних здібностей дітей. Під час театралізованих ігор активізується мислення, тренується пам’ять, виразність мовлення, образне сприйняття навколишнього світу, розвиваються уява та фантазія. Цікаві методичні рекомендації щодо втілення театралізованої діяльності у дитячому садку пропонує А. Антипіна.

     Виховні можливості театралізованої діяльності необмежені: її тематика вільна і тому може задовольнити будь-які інтереси чи побажання дитини. Під час роботи над виразністю реплік героїв, особистісних промов; активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мовлення.

 

Зміст занять із театралізованої діяльності містить у собі:

• перегляд лялькових вистав; 

• ігри-драматизації;

• вправи для соціально-емоційного розвитку дітей;       

• корекційно-розвивальні ігри;

• вправи на розвиток дикції (артикуляційна гімнастика);

• завдання щодо розвитку мовленнєвої інтонаційної виразності;

• вивчення ролей (мовленнєвий матеріал);

• розвиток діалогічного мовлення;

• ігри-перевтілення («учись володіти своїм тілом»);

• образні вправи, вправи на розвиток пластики, ритмічні хвилинки(логоритміка);

• пальчиковий ігротренінг для розвитку дрібної моторики рук;   

• вправи на розвиток виразної міміки;

• елементи пантоміміки;

• театральні етюди;         

• розвиток виразних рухів (жести, міміка, рухи тіла).

     Отже, театралізована діяльність містить усі складові компоненти рухово-творчих здібностей і є одним із провідних методів щодо їх розвитку.

 

Практичний показ:

 

1. Вправа «Впізнай казку за рухами» («Ріпка», «Рукавичка», «Зайчикова хатка»). Учасники розігрують по черзі казки, глядачі відгадують.

 2. Вправа «Німий художник» (на розвиток пантоміміки). (Учасники поділяються на 2 підгрупи. Ведучий показує репродукції картин В.Г. Перова «Не чекали» і  П.Ф. Федорова «Сватання майора». Учасники розглядають протягом 0,5 хв. картину і потім намагаються відтворити – «намалювати» її за допомогою пантомімічних рухів сцену, зображену на картині).

 3. Вправа «Чарівне люстерко» (на розвиток інтонаційної виразності та міміки). Учасники, дивлячись у люстерко, виразно говорять слова «Ой, яка я гарна», супроводжуючи їх відповідною мімікою.

 

2.4. Майстер-клас вихователя з фізичної культури Рогожкіної О.І.

 

     Дошкільний вік — важливий етап виховання творчого мислення дитини. У пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

     Навчально-виховна діяльність буде успішнішою, якщо у дітейсформується позитивне ставлення до фізкультурно-оздоровчого процесу. Тобто, якщо дитина матиме сильні, яскраві, глибокі мотиви, що спонукатимуть її діяти активно, перемагати неодмінні труднощі, наполегливо рухатися до наміченої мети.

 

     Основні напрями артпедагогіки, завдяки яким розвиваються рухово-творчі здібності дітей старшого дошкільного віку, — цекінезитерапія, казкотерапія, імаготерапія.

 

     Кінезитерапіятворча діяльність, що базується на зв’язку музики та рухів, спрямована на формування та корекцію емоційно-особистісної сфери та психо-моторики дошкільників. Вона містить: танцетерапію, корекційну ритміку, психогімнастику.

     Основна її функція  зняття емоційних тисків, при тому, що танок чи ритмічні рухи — це засоби невербального спілкування та розрядки емоційного напруження, забезпечення релаксації, регуляції емоційного стану, корекції моторної сфери.

     Кінезитерапію з дошкільниками проводжу у формі тематичних занять, що будуються на імпровізованій діяльності педагога та дітей. На заняттях використовую різноманітні вправи під музику, що засновані на природних рухах тіла, уникаючи суворої регламентації.

    

     Практичний показ: 

  • вправа «Крок польки» (ігротанець);

  • вправа «Поплескаємо-потупаємо» (ігроритміка);

  • вправа «Ми – весняні квіточки» (психогімнастика).

 

     Елементи казкотерапії можна використовувати у системі фізичного виховання в таких формах роботи: сюжетні фізкультурні заняття, фізкультурні розваги, гімнастика пробудження, фізкультхвилинки, фізпаузи тощо.

      Цікаві методичні прийоми запропоновані в книзі Дж. Родарі «Граматика фантазії»: «Фантазери»; «Вісь вибору»; «Книга суперечностей»; «Риторичне запитання «Що було б, якщо…?»; «Префікс»; «Творча помилка, або Книга помилок»; «Словесна гра»; «Лімерика»; «Конструктор загадки»; «Біном фантазії»; «Біном казки»; «Фантастична канва»; «Багаторукий малюнок» тощо. Кожний з цих прийомів можна вдосконалити рухово-творчими діями дітей.

 

Практичний показ (За казкою «Золотий ключик»)

  • імітаційна ходьба «як Буратіно, як Лисиця Аліса»;

  • біг «Як Буратіно тікає від Кота Базіліо і Лисиці Аліси»;

  • дихальна гімнастика «Карабас-Барабас сердиться»;

  • психоемоційний етюд «Ляльки радіють»;

  • психогімнастика на розвиток виразної міміки «Покажемо героя казки».

 

      Ефективний методичний прийом казкотерапії — відтворення казок за картками В. Проппа. За його допомогою можна дібрати достатню кількість

інформаційного матеріалу щодо відтворення казкового сюжету. Елементи цього прийому також можна ефективно використати під час організації фізкультурно-оздоровчої діяльності.

 

Релаксація.

Вправа «Мій портрет у променях сонця» ( практичний психолог Швабська Т.М.).

Мета: досягнення учасниками ефекту візуалізації допомогою спонтанного творчого вираження.

Інструкція: Намалюйте сонце, в центрі сонячного кола, напишіть своє ім’я. Потім намалюйте промені і вздовж променів напишіть, що нового, необхідного для вашої творчої роботи ви дізналися за цей рік, відвідуючи методичне об’єднання.

 

Висновок.

    Заняття з арт-терапії і арт-педагогіки або з елементами арт-терапії і арт-педагогіки дарують дітям радість пізнання, творчості. Випробувавши це почуття одного разу, дитина буде прагнути у своїх малюнках, аплікаціях, грі і т.д. розповісти про те, що дізналася, побачила, і найголовніше пережила, відчула.

 

Використана література:

 

  1. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учебник для вузов/Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комиссарова, Т.А. Добровольская. – М.: Академия, 2001. – 248 с.

  2. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании. Е.А. Медведева., И.Ю. Левченко., Л.Н. Комиссарова., Т.А. Добровольская – М.: Academia. – 2001. – 328 с.

  3. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

  4. Ворожцова О.А. Музыка и игра в детской психотерапии. – М.: Изд-во Института психотерапии. 2004. – 213 с.Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: 1965. – 328 с.

  5. Копытин А.И. Основы арт-терапии. СПб., 1999.

  6. Лебедева Л.Д. Педагогические аспекты арт-терапии// Дидактика 2000. № 1.

  7. Практикум по арт-терапии/ Под ред. А.И.Копытина. СПб., 2000.

 

 МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДІТЕЙ. ІСТОРІЯ СВЯТА

 

     1 червня, у перший день наступаючого літа ми зустрічаємо чудове свято – Міжнародний День дітей, який на  Україні частіше називають – День захисту дітей. Таку назву обгрунтовано тим, що дитинство кожного малюка має проходити під захистом: захистом здоров’я, прав і життя підростаючого покоління.

     Міжнародний День дітей – по праву вважається одним з найвідоміших і старовинних міжнародних свят. Рішення про проведення свята було прийнято ще в 1925 році під час Всесвітньої конференції, що проходить в Женеві і присвяченої актуальним питанням благополуччя всіх дітей.

     Складно знайти достовірну інформацію, чому саме 1 червня було прийнято рішення відзначати Міжнародний День дітей. Одна з версій стверджує, що 1 червня 1925 Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав невелику групу китайських дітей-сиріт і організував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів). Випадково чи ні, але цей день збігся і з днем ​​проведення «дитячої» Всесвітній конференції в Женеві.

     Подальша історія Міжнародного Дня дітей йде у післявоєнний час. День захисту дітей був заснований в 1949 році, коли Міжнародною демократичною федерацією жінок було прийнято рішення про проведення дитячого дня. Організація об’єднаних націй підтримала ініціативу Федерації жінок, заявивши, що захист здоров’я, прав і життя дитини відтепер стане пріоритетним напрямком їхньої діяльності. Через рік, 1 червня 1950 був проведений перший Міжнародний День захисту дітей. З тих пір, щороку в перший літній день – 1 червня – традиційно проводиться свято – День захисту дітей на честь підростаючого покоління. 

     20 листопада 1959 була прийнята перша Декларація прав дитини, яка проголошувала рівні права дітей в області освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, соціального забезпечення незалежно від національності, кольору шкіри, майнового стану, соціального походження і т.п. Декларація прав дитини закликала всіх батьків, органи влади, державних діячів, будь-які організації визнати права і свободи дитини, дотримуватися їх і всіма силами сприяти їх здійсненню. Перша Декларація прав дитини не була обов’язковою, вона лише носила рекомендаційний характер. Тільки в 1989 роцівона взяла статус міжнародного правового документа, коли була підписана Конвенція про права дитини.

      Міжнародний День дітей має свій прапор.

     На зеленому тлі, що символізує гармонію, зростання, родючість і свіжість, зображений символ Землі, навколо якого розташовані стилізовані фігурки людей – жовта, червона, біла, синя і чорна.

 Ці людські яскраві фігурки символізують терпимість і різноманітність. Символ Землі, що знаходиться в самому центрі прапора, є знаковим символом нашого спільного дому.

 

 «ПСИХОЛОГІЧНЕ ТА ЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

     Дитинство - це не тільки світлий і радісний проміжок часу, це не тільки стан безтурботності, а й брак спілкування, невпевненість у собі, брак любові і розуміння. Все це викликає у дитини почуття занепокоєння, образи. Тому істотним моментом підготовки дітей до життя і до школи є психологічна готовність: навчитися адаптуватися в новому середовищі, адаптувати свої емоції і керувати ними. Наша система виховання і навчання більшою мірою спрямована на розвиток інтелекту. У той час, як емоційній сфері приділяється недостатньо уваги. Хоча для становлення особистості інтелектуальна і емоційна сфери однаково важливі.

      Що підтверджують слова Л. С. Виготського“Емоційна сфера особистості має не менше значення, ніж інші сторони, і становить предмет і турботу вихователя в такій же мірі, як розум і воля”.

      В даний час зниженню чуйності сприяє технологізація життя, в якій активно бере участь дитина. Замикаючись на телевізорах, комп’ютерах, діти стали менше спілкуватися з дорослими і однолітками. А спілкування в значній мірі збагачує чуттєву сферу. Сучасні діти стали менш чуйними до почуттів інших. Тому робота, спрямована на розвиток емоційної сфери, дуже актуальна і важлива. Емоційна сфера є провідною в психічному розвитку дитини дошкільного віку і тому є основою для усвідомлення дитиною себе.

      Для цілеспрямованої роботи з дітьми необхідно визначитися, що брати за основу, на які емоції спиратися. Дослідження вчених однозначно свідчать: діти, які ростуть в умовах емоційної незадоволеності, пов’язаних з дефіцитом людської уваги до них, турботи і любові, в більшості випадків розвиваються неповноцінно. Їм, як правило, виявляються властиві такі особистісні комплекси, як підвищена тривожність, стан постійної напруги, очікування можливої ​​небезпеки, незахищеності. Емоційні проблеми, якщо не робиться своєчасних заходів їх корекції, – та база, на якій виникає відставання дітей у навчанні, різні форми соціально – психологічної дезадаптації.

     Важливий і той факт в психоемоційному благополуччі, як адаптація дитини до дитячого саду. Під адаптацією традиційно розуміється процес входження людини в нове для нього середовище і пристосування до його умов. Адаптація – це динамічний процес, що призводить або до позитивного, або до негативного результату. З приходом дитини в дошкільний заклад її життя істотно змінюється: режим дня, відсутність батьків та інших близьких дорослих, нові вимоги до поведінки, постійний контакт з однолітками, нове приміщення, що таїть в собі багато невідомого, а значить потенційно небезпечного, інший стиль спілкування.

       Для успішної адаптації дитини до умов дошкільного закладу, необхідно формувати у неї позитивну установку на дитячий садок, позитивне ставлення до нього, намагатися спільними зусиллями всього колективу створити атмосферу тепла, доброти, уваги в групі, звертатися бажано тільки по імені. Говорити дитині, як приємно бачити її в групі. Заохочувати дитину кожен раз, коли їй вдається виконати саме незначне завдання. Важливо пам’ятати те, що для решти дітей моделлю служить поведінка вихователя, і їх ставлення до новачка буде подібним.

     Емоції дитини – це “послання” оточуючим дорослим про її стан.Найбільш гострі і стійкі негативні емоції дитина відчуває при негативному ставленні до неї оточуючих людей, особливо вихователів і однолітків. Положення дитини в групі, характер її взаємин з однолітками суттєво впливають на психічний розвиток дитини. Спостерігаються такі статусні групи дітей залежно від їх положення в групі однолітків: «зірки» – діти, які перебувають у групі в атмосфері любові і поклоніння. Діти, яким «надається перевага»  – їх цінують за їх красу, чарівність, за здатність швидко реагувати в різних ситуаціях. За впевненість у собі, за здатність, не роздумуючи брати на себе відповідальність, не боятися ризику. «Знехтувані», «ізольовані» діти часто відчувають по відношенню до себе байдужість однолітків або їх поблажливість. Такими дітьми стають з різних причин: одні рідко ходять у дитячий садок, і діти фактично мало їх знають. Інший тільки почав відвідувати дану групу, третій має фізичні вади, наприклад, товстий, незграбний, не може грати в рухливі ігри. Таким чином, емоційне і психологічне благополуччя дітей залежить не тільки від того, як їх оцінюють дорослі, а й від думки однолітків. Тому завдання педагога полягає в тому, щоб підвищити статус дитини в дитячому колективі.

     Дитина перебуває у дитячому садку більшу половину часу, в якому вона активна. Тому педагоги повинні зробити все, щоб у цей час дитина відчувала психологічний комфорт. Для цього необхідно приймати дитину такою, якою вона є, уникати будь-яких виразів нетерпимості, утримуватися від докорів і зауважень. Прагнути бачити світ, що оточує її, очима дитини. Відчувати зміни в поведінці і настрої всіх дітей, сприяти встановленню душевної гармонії та емоційного комфорту кожної дитини.

 

 «ЛОГОРИТМІКА В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

МАЙСТЕР-КЛАС

 

Мета:

Розширити та систематизувати знання вихователів:

  • щодо оздоровчого, розвиваючого і корекційного значення логоритміки(розвитку координаційно-регулювальних функцій мови та руху; формування немовного та мовного дихання, артикуляційної бази звуків і їх корекції, дефектів довільної слухової уваги, емоційної нестійкості тощо);

  • організації та проведення елементів логоритміки в освітньо-виховній роботі з дітьми.

Формувати:

  • практичні вміння та навички організації та проведення логоритміки впродовж дня;

  • навички колективної діяльності у виробленні рішень.

 

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ:  розвивальна гра-подорож «За скарбами»

ОБЛАДНАННЯ: аркуші паперу і ручки, комп’ютер, відеоматеріали,  м’яч, кольорові рулі, печатні матеріали, обладнання для практичного показу.

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

 

       І частина – інформаційна.

     1.1. Вступне слово керівника.

     1.2.   Інформаційне повідомлення «З історії логоритміки».

     ІІ частина – практична: гра-подорож «За скарбами»

     2.1. Майстер-клас музичних працівників Журавель О.В. і Климової А.Г.

     2.2. Майстер-клас вчителя-логопеда Муртазіної Н.В.

     2.3. Майстер-клас вихователя з фізичної культури Рогожкіної О.І.

     2.4. Майстер-клас вихователів різних вікових груп (за бажанням).

      3.   Рефлексія. Інтерактивна вправа «Погода мого серця»

 

 ХІД ГРИ:

1. Вступне слово керівника (вихователь-методист):

Сьогодні майстер-клас вам хочемо показати,

У світ цікавий логоритміки ми будемо мандрувати.

Звичайно, можна все зробити просто.

А як же творчий погляд? Методика росту?

 Колеги, всі — увага!

Зараз починаємо —

 Як наші вихованці, в ігри ми пограємо!

  -  Щоб наш майстер-клас пройшов плідно, весело і творчо і відповідав самій назві «логоритміка», проведемо його у формі гри-подорожі «За скарбами»,  де скарби – це наші знання і досвід в з якоїсь певної теми. Виходячи з теми нашого майстер-класу, сьогоднішній скарб, який ми здобудемо з вами, це – вміння всіма педагогами ефективно використовувати елементи логоритміки впродовж дня. В процесі подорожі ми згадаємо деякі елементи, з деякими познайомимось на практиці, щоб в майбутньому використовувати в роботі зі своїми дітьми.

-        Зараз ми всі перетворимось на дітей: заплющіть очі, я промовлю чарівні слова: «чари-бари, тарари – всі дітьми вмить стали ми!» (Звучить чарівна музика). Розплющіть очі.

      Подорожувати ми будемо різними транспортними засобами, іноді не дуже зручними, як і наша педагогічна робота.

      До першого пункту призначення ми будемо подорожувати на конях у бричці. Приготуйте руки, губи, спини – поїхали (педагоги імітують їзду на бричці  за допомогою звуків і рухів).

     Перша зупинка – інформаційна. На ній ми знайдемо перший скарб – історією виникнення логоритміки (з нею вас коротко познайомить вчитель-логопед Муртазіна Н.В.)

 

2. Інформаційне повідомлення «З історії логоритміки» (вчитель-логопед Муртазіна Н.В.):

     Фізичні вправи під музику були відомі ще з часів Давнього Єгипту. Греками, арабами, римлянами ритмічна гімнастика застосовувалася як методика використання ритму музики з метою фізичного оздоровлення організму.

     На зламі ХІХ-ХХ століть у різних країнах Європи практично одночасно з’явилися публікації та дослідження, що стосуються питань ритму і ритмічного виховання.

     Точкою відліку появи системи ритмічного виховання в Росії можна вважати 1912 рік, коли Жак-Далькроз, професор Женевської консерваторії, приїхав до Санкт-Петербурга і прочитав шість лекцій про ритм. За допомогою музики і руху Жак-Далькроз вирішував завдання виховання ритму спочатку у музикантів, а потім у дітей починаючи з дошкільного віку. У процесі роботи у вихованців розвивалися музичний слух, пам’ять, увага, почуття ритму, пластична виразність рухів.

     З 30-х років у лікувальних установах застосовують лікувальну ритміку. Під керівництвом В. А. Гіляровського з 1929 року в лікарні для нервово-психічних хворих розроблено особливу систему занять, які проводила В. А. Грінер. Було виявлено, що ритміка позитивно впливає на моторику і регулює поведінку хворого, а також дає можливість прослідкувати за динамікою хвороби й отримати додатковий матеріал до клінічної картини на цей період, оскільки стан моторних функцій і нервово-психічних хворих має діагностичне значення. Потім В. А. Гіляровський увів заняття лікувальною ритмікою в логопедичну практику, організувавши групи для дітей дошкільного віку, що страждають заїканням.

      Оскільки в корекції мовних порушень слову відведено важливу роль, активно формується особливий напрямок — логопедична ритміка.   Упродовж тривалого періоду цю гілку лікувальної ритміки використовували як додатковий прийом під час лікування логоневрозів В. А. Грінер та Ю. А. Флоренська в ході дослідження зазначеного питання.

     Потім у 40-і роки, завдяки тим же авторам, логопедична ритміка увійшла до комплексу впливу на осіб, які страждають на афазію.

У 1960 році В. І. Рожденственська в дослідженні «Виховання мови дошкільнят, які заїкаються» підкреслила значимість ритму виконуваних рухів для нормалізації мови і вправ на поєднання слова з рухом. У логопедичну практику цей прийом увійшов під назвою «мова з рухами». У той самий період у Польщі логоритміст А. Розенталь теж уводить елементи ритмопластики в логопедичну роботу із заїками. В основу терапевтичної програми було покладено «живе» слово в поєднанні з цілим комплексом тілесних реакцій на сприйняття музичного ритму [Волкова, 2003].

У 1978 році в Любліні побачив світ підручник «Логоритміка», автор Е. Кілінська-Евертовська підкреслювала, що дидактичний метод Жак-Далькроза, визнаний в усьому світі, дозволяє розвивати у дітей активність, увагу, інтелект і вразливість. Рухи виконуються вільно, ніби «випливають» з музики. Це дозволяє виконувати ритмічні вправи всім дітям незалежно від інтелектуального, моторного та фізичного розвитку. Отже, ритміка формує у дітей відчуття ритму й музикальності і може широко застосовуватися в реабілітації та терапії різних розладів і захворювань.

     К. Орф, німецький композитор і педагог, пропагандист ідей Далькроза, розробив систему синтетичного підходу (єдність слова — музики — руху), що сприяє розвитку активності дітей через музично-сценічну гру і танець [Система дитячого музичного виховання Карла Оріфа, 1979]. Елементи методу музичного виховання за цією системою введено в програми загальноосвітніх та спеціальних дошкільних та шкільних установ.

     Завдяки суттєвому внеску Г. А. Волкової у 80-х роках XX століття логопедична ритміка виділилася як наука. Г. Д. Волкова розширила сферу застосування логопедичної ритміки, запропонувавши конкретні методичні рекомендації для комплексної корекції таких мовних порушень, як дислалія, алалія, ринолалія, дизартрія, афазія, порушення голосу.

     Створена гілка лікувальної ритміки — логопедична ритміка стала в один ряд з іншими розділами логопедії та корекційної педагогіки. Однак найбільш затребуваною логопедична ритміка залишалася, як і раніше, в комплексі заходів з подолання заїкання.

 

Вихователь-методист: Наступний наш скарб – музичний. А заразми пройдемо до другої зупинки пішки. Будемо йти по гарним і зеленим лукам, милуватися красою пейзажів.

- Ми крокуєм, ми крокуєм, у світ музики мандруєм.

Потанцюєм, поспіваєм, в різні ігри ми пограєм,

Мову й рухи розвиваєм!

- Ось ми і прийшли до другої зупинки. Де нас вже чекають музичні керівники, які розкажуть нам і покажуть, як використовують логоритміку в своїй роботі.

- Доки музичні керівники готуються, ми з вами відпочинемо.

 

Інтерактивна вправа «Лівою, правою» (Учасники промовляють вголос слово «музика»і одночасно пишуть його в повітрі спочатку лівою, потім правою рукою, потім обома руками одночасно. Піднімають руки – вдихають, опускають – видихають. Оплески).

Слово музичним керівникам Журавель О.В. і Климовій А.Г.

 

Музичні керівники: Практичний показ мовно-рухових, танцювально-ритмічних вправ.

Вихователь-методист: наша подорож триває. Наступний скарб – логопедичний.

     Подорожувати будемо на автомобілях. Вибирайте собі марку і колір автомобіля. Поїхали (вихователі імітують рух і звук автомобілю).

Ось ми і добралися до наступного пункту – логопедичного. Зустрічає нас вчитель-логопед Муртазіна Н.В.

 

Вчитель-логопед:

 Щоб навчитись гарно звуки вимовляти,

Логоритміку нам треба приміняти:

Мову, музику і рухи разом поєднати.

Коротке повідомлення з досвіду роботи з показом відіокліпів з використанням логоритміки під час занять.

 

Вихователь-методист: А зараз пропонуємо вам відпочити і побути дітьми. (Педагоги виконують разом з вчителем-логопедом логоритмічні вправи «Курочка» і «Колискова», які записані на відео).

 

Вихователь-методист: Наступний скарб – фізкультурно-оздоровчий, знаходиться він на зупинці «Фізкультурна». До нього можна потрапити на літаку. Зараз перетворимося на літаки. Приготували руки-крила і полетіли, вимовляючи звук «Л» з різною силою голосу.

Літаки приземлюються ( звук тихше і тихше звучить).

Нас зустрічає вихователь з фізичної культури Рогожкіна О.І.

(Практичний показ ранкової гімнастики з промовлянням і звуконаслідуванням, дихально-артикуляційних вправ, мовно-рухових ігор, танцювально-ритмічних вправ з вихователями).

 

Вихователь-методист: І останній скарб –  виховательський, а зупинка «Садівницька».

Наші діти, мов квіти,

Садівницями политі.

Майстер-клас вони покажуть,

Про свій досвід нам розкажуть.

(Практичний показ вихователями видів роботи з логоритміки за бажанням).

 

Рефлексія.

Вихователь-методист:

Логоритмікою дружно подорожували,

Досвід ми передавали та скарби шукали.

Свій скарб може кожен забрати.

А може його нам з’єднати?

Щоб в єдності нам працювати,

І нові надбання плекати.

Інтерактивна вправа «Погода мого серця» (Вихователі діляться, з якою погодою, з яким погодним прогнозом асоціюється у них настрій від проведеного майстер-класу).

 

Використана література:

  1.  Базовий компонент дошкільної освіти. – К – 2012.

  2. Забара О.В. З історії виникнення логопедичної ритміки/Логопед. – №10. – 2012. – С. 8.

  3. Гандзюк С. логоритміки – система рухових вправ/Дошк. виховання. – №1. – 2012р. – С.28.

 

Анкета по правовому вихованню

 

Шановна ____________________!

Для вдосконалення роботи нашого НВО щодо захисту прав і гідності дитини необхідно спертися на Ваш життєвий і професійний досвід. Свою думку з низки питань Ви можете висловити в анкеті. Заповніть її, будь ласка. 

1. Які міжнародні документи про права дитини Вам відомі?
_______________________________________________________________________________________________________
2. Чи вважаєте Ви необхідним захищати права та гідності дитини в нашій країні?
Так, ні (потрібне підкреслити)
3. Якщо «Так», то які права дитини порушуються?
_______________________________________________________________________________________________________
4. Дотримання яких прав дитини зобов'язана взяти на себе дошкільна освітнє установа?
_______________________________________________________________________________________________________

5. Які права дитини найчастіше порушуються в сім'ях дітей Вашої групи?
_______________________________________________________________________________________________________

6. Що Ви розумієте під правовим вихованням дітей?
_______________________________________________________________________________________________________

7. Слід підключати батьків до правового виховання дітей?
Так, ні (потрібне підкреслити)
8. З якого віку доцільно долучати дитину до правової культури суспільства, зокрема до усвідомлення прав людини, в тому числі власних (потрібне підкреслити)

  • з раннього віку

  • з молодшого дошкільного

  • з середнього дошкільного

  • зі старшого дошкільного

  • з молодшого шкільного

9. Можна підвести дітей старшого дошкільного віку до розуміння таких слів, як «право», «свобода», «закон», «рівноправність», «обов'язок», «міжнародний документ»?
__________________________________________________________________________________________________
10. Які засоби і методи слід використовувати, формуючи у дітей уявлення про права людини?
__________________________________________________________________________________________________
11. Чи маєте Ви досвід виховання дітей з урахуванням прав людини?
Так, ні (потрібне підкреслити)
12. Хотіли б Ви, щоб підвищити рівень своїх знань про права дитини та правовому вихованні дітей дошкільного віку?
Так, ні (потрібне підкреслити)

Дякую за допомогу.

 

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Дитячий садок і права дитини»

Дорогі мами й тата! Відповідайте, будь ласка, на питання анкети.

1. Чи знайомі Ви з Конвенцією про права дитини?_________________________________

2. Як Ви з нею познайомилися (потрібне підкресліть):

- вдома, з засобів масової інформації;

- в дитячому садку;

- з педагогічної літератури;

- з інших источников________________________________________________________

3. Які, на Вашу думку, права дитини в дитячому саду?____________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

4. Які права дитини у сім'ї?_____________________________________________

___________________________________________________________________________

5. Що Ви можете запропонувати в якості контролю за додержанням прав дітей у дитячому садку?______________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

6. Потрібен постійний представник з прав дитини в дошкільному закладі?

____________________________________________________________________________

7. Чи знаєте ви адреси, телефони організацій (по можливості вкажіть), куди можна звернутися з питань захисту прав дитини, яка потрапила в складну ситуацію?__________________________________________________________________

                                                    

Велике спасибі!

З повагою адміністрація НВО№2»

Неділя, 05.07.2015, 21:22

Пархомовецький ДНЗ "Веселка"

ГоловнаРеєстраціяВхідRSS

Начало формы

Конец формы

Меню сайту

«  Липень 2015  »

Пн

Вт

Ср

Чт

Пт

Сб

Нд

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 0

Гостей: 0

Користувачів: 0

Методична робота з правового виховання

Форми, методи і засоби морально-правової роботи з дітьми

(методичні рекомендації)

Провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життю» за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі «Я»-концепція. Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням.

У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

- ігри- вправи  на актуалізацію «Я»;

 - ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв'язати ситуації з певним  морально-правовим змістом;

- дидактичні ігри, наприклад, «Порівняй героїв казок», «Яке право «Що добре, а що погано», «Східці правди (доброти, ввічливості)» та інші;

• ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом-так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань - носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості. Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти.

Особливого визнання здобула звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму. Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням.

Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовлю частиною занять з художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявляти свою ініціативу:

Пропозиції щодо таких занять:

  • намалювати словесний портрет дійових осіб;

  • придумувати інше закінчення казки;

  • придумувати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим;

  • ввести в казковий сюжет новогго героя;

  • уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передавати його стан, почуття тощо;

Із старшими дошкільниками необхідно провдити морально- етичні бесіди на такі теми: “Правила доброти”, “Наші обов'язки”, “Як я можу допомогти батькам”, “Правила чесності”, “Добрі та погані вчинки” та інші.

Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність. Пісеньки, вірші, сценки ненав'язливо, образно вчить, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т. д. Проте, без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з «героїв» творів, не роблячи для себе ніяких висновків. Отже, слід посилити емоційні акценти бесід- адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттям, а вже потім розумом. Тому необхідно про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне         -        захоплено, зі         щирою       повагою.

У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить «відгуки» благодійного впливу мистецтва в поведінці,

Формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому необхідно особливу увагу приділяти роботі з батьками.

Робота з батьками.

Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це - перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплі кревних взаємин.. Далеко не завжди у сім'ях пошановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості.

Головне у співпраці з кожною сім'єю - допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток.

Перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Роботу з батьками потрібно спрямувати на формування правового світогляду батьків та на активацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги  і підтримки, дотримання прав та виконання обов'язків обох партнерів як однодумців. Роз'яснюючи батькам важливість і норми морально- правового виховання дитини, потрібно  постійно проводити просвітницьку роботу з батьками, яка включає:

  • ознайомлення з полроженнями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України «Про охорону дитинства»;

  • оформлення виступів фахівців;

  • відвідання дітей удома з метою вивчення соціаьно-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома;

  • анкетування батьків;

  • залучення батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків;

  • організація зустрічей та бесід із батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві;

  • проведення батьківських зборів, індивідуальних бесід на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім'ї.

Робота з батьками охоплює коло питань з таких тем:«Виховання дітей – спільна справа дітей і педагогів», «Роль сім'ї у розвитку особистості дитини», «Дотримання прав дитини. Обов'язки батьків. Конвенція ООН про права дитини», «Вікові особливості дошкільника», «Етика стосунків у сім'ї», «Типові помилки у сімейному вихованні», «Культура спілкування», «Наскільки самостійна ваша дитина», «Щаслива сім'я. Яка вона?». Критерієм результативності морально- правового виховання дошкільників виступає сукупність таких показників: знання дитиною способів поведінки за певними моральними правилами, дотримання їх у різних видах діяльності – у грі, в іграх- заняттях, у трудовій діяльності; розуміння значення моральної поведінки; знання дитиною елементарних прав та обов'язків дитини, розуміння зв'язку між поняттями: «право», «правило», «честь», «обов'язок», розуміння свого статусу в суспільстві, вміння аналізувати поведінку дорослих стосовно дітей, прагнення дитини до високої самооцінки. Розуміння дітьми морально- правового змісту способів поведінки сприяє перетворенню зовнішніх, об'єктивно заданих правил поведінки у внутрішні мотиви.

ПРАВОВИЙ СЛОВНИЧОК

Адвокат - особа, яка надає юридичну допомогу, здійснює               

Акт - дія, подія, вчинок. Указ, постанова державного, суспільного

 Акція - цінний папір, який дає право власникові на участь у справах і прибутках підприємства.

Багатодітні сім'ї — сім'ї', в яких доглядають та виховують трьох або більше дітей віком до 16 років.

Балотуватися - висувати свою кандидатуру на виборах.

Безпека - стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з належної від них причини не мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, шукають роботу і хочуть

Виховання - залучення дитини до системи вироблених людством вартостей, організація умов для їхнього духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду "хочу".

Відпочинок - відновлення сил (після роботи, втоми) зміною або припиненням діяльності, руху тощо.

Власник - господар якихось речей або майна на правах приватного або суспільного володіння.

Власність - майно, яке належить кому-, чому-небудь.

В'язниця - приміщення для утримання осіб, позбавлених волі.

Гарантувати - обіцяти, ручатися за виконання чогось.

 Гасло - заклик в усній чи писемній формі.

Гідність - самооцінка особистості, яка захищається законом; поважання позитивних якостей в собі та в інших людях.

Гріх - порушення загальнолюдських моральних правил.

Громадянин - особа, яка постійно проживає в якій-небудь державі, користується наданими їй правами та виконує належні їй обов'язки.

Громадянство - політична і правова приналежність особи до певної держави, перебування особи серед громадян держави.

Гуманний - людяний, доброзичливий у ставленні до інших.

Дбайливий — який турбується про когось або що-небудь.

Дбати - турбуватися, піклуватися.

Декларація - офіційна, урочиста, програмна заява принципового характеру вищих органів державної влади однієї чи декількох держав, політичних партій, інших організацій, яка може бути доведена до загального відома.

Декрет - указ уряду, закон.

Демократія - форма управління, політичний лад, при якому влада належить народові.

Депутат - член державної влади, обраний виборцями.

Документ - діловий папір, який підтверджує право на що-небудь.

Закон - документ, нормативний акт, приинятий органом державної влади, загально-обов"язкове правило, те, що визнається обов'язковим.

Законодавство - сукупність усіх законів, що діють у якій-небудь державі.

Захист - охорона, оборона кого-, чого-небудь від нападу, замаху, удару. Місце, притулок, споруда, де можна заховатися від кого-, чого-небудь;

Збиток - матеріальна втрата.

Злочин - суспільно небезпечна дія, що порушує встановлені норми, закони; неприпустимий, недозволений вчинок.

Зневажати - принижувати, ображати кого-небудь.

Конвенція - угода, міжнародний договір з якогось одного спеціального питання, що визначає права та обов'язки держав у певній галузі.

Конституція - Основний Закон держави, що закріплює суспільний та державний устрій, політичну систему суспільства, порядок утворення державних органів, визначає основні права та обов'язки громадян тощо.

Мешканець - особа, яка займає якесь приміщення як житло.

Міліція - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров"я, права і свободи громадян, власність, природне середовище. Міжнародний - який стосується відносин між народами і країнами.

Навчання - засвоєння дитиною знань, оволодіння вміннями та навичками, здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду "можу".

Населення - люди, що перебувають на території даної держави.

Наслідник - особа, яка одержала спадщину або має право на одержання п. Обов'язок - те, що підлягає безумовному виконанню. ООН - Організація Об'єднаних Націй.

Освіта - процес засвоєння знань, навчання, сукупність знань, здобутих у результаті систематичного навчання.

Оселя - приміщення для проживання людей; житло.

Повноваження — право на здійснення чогось.

Правило - положення, твердження, що виражає певну закономірність, постійне співвідношення певних явищ; ухвала, яка служить для керівництва якоюсь дією; норма.

Право - система обов'язкових для всіх, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або дозволяються державою.

Президент — глава.

Проект - попередній текст якого-небудь документа, що виноситься на обговорення, затвердження.

Ратифікація - затвердження вищим органом державної влади міжнародної угоди, що надає їй юридичної сили.

Свобода - відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у житті суспільства. Перебування не під арештом, на волі.

Сім'я - група родичів, які живуть разом.

Справедливість - категорія морально-правової свідомості, принцип моралі, у праві може бути основою переконливості, вказує, що перед законом усі рівні.

Стаття - розділ, параграф у юридичному документі, словнику тощо.

Угода - договір між окремими особами, організаціями, країнами, в якому визначені права і обов"язки договірних сторін.

Честь — позитивна оцінка особи, яка захищається законом.

Честь і гідність - немайнові і невідчужувані блага особистості, які охороняються законом.

ЮНІСЕФ - Дитячий Фонд Організації Об"єднаних Націй.

Юрист - фахівець із юридичною освітою, практичний діяч з правознавства: прокурор, суддя, юридичний консультант.

Юстиція - державна судова діяльність; правосуддя; сукупність державних органів, що займаються судочинством.

 

 

 

 

 

Copyright MyCorp © 2015
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz

Неділя, 05.07.2015, 21:22

Пархомовецький ДНЗ "Веселка"

ГоловнаРеєстраціяВхідRSS

Начало формы

Конец формы

Меню сайту

«  Липень 2015  »

Пн

Вт

Ср

Чт

Пт

Сб

Нд

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 0

Гостей: 0

Користувачів: 0

Методична робота з правового виховання

Форми, методи і засоби морально-правової роботи з дітьми

(методичні рекомендації)

Провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Гра – та чарівна паличка, яка перетворює процес навчання на цікаву, захоплюючу пригоду. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності виховує в нього прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життю» за певними правилами. Інакше кажучи, у грі діти регламентують свою поведінку за допомогою правил. Вони поводяться природно та невимушено. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі «Я»-концепція. Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням.

У плані виховної роботи з дошкільниками доцільно проводити:

- ігри- вправи  на актуалізацію «Я»;

 - ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв'язати ситуації з певним  морально-правовим змістом;

- дидактичні ігри, наприклад, «Порівняй героїв казок», «Яке право «Що добре, а що погано», «Східці правди (доброти, ввічливості)» та інші;

• ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Необхідно зазначити, що процес усвідомлення дитиною себе як реально діючої особи перебуває під сильним впливом-так званого ідеального самообразу. Він формується на ранніх етапах розвитку особистості в умовах позитивних емоційних контактів дитини з близькими дорослими, а також внаслідок ототожнення себе з героями казок, оповідань - носіями високих моральних якостей. Тому необхідно широко звертатися до творів художньої літератури та усної народної творчості. Завдяки вмілому педагогічному керівництву можна спрямувати емоційне сприймання дошкільниками художніх творів у русло моральної та правовиховної освіти.

Особливого визнання здобула звичайно, казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки. Засуджуючи зло, викриваючи жорстокість, казки переконують у необхідності взаємин на засадах добра і гуманізму. Тому пропонується читання творів художньої літератури, зокрема, казок із подальшим їх обговоренням.

Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовлю частиною занять з художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. У них може брати участь невелика група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявляти свою ініціативу:

Пропозиції щодо таких занять:

  • намалювати словесний портрет дійових осіб;

  • придумувати інше закінчення казки;

  • придумувати сюжет, коли казкові герої змінюють свою поведінку, і їхні вчинки вже не завдають болю, кривди, зневаги іншим;

  • ввести в казковий сюжет новогго героя;

  • уявити себе на місці того чи іншого персонажа, передавати його стан, почуття тощо;

Із старшими дошкільниками необхідно провдити морально- етичні бесіди на такі теми: “Правила доброти”, “Наші обов'язки”, “Як я можу допомогти батькам”, “Правила чесності”, “Добрі та погані вчинки” та інші.

Як відомо, діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чому діти навчилися. Добираючи їх, педагогам потрібно застосовувати матеріал, що має і правовиховну цінність. Пісеньки, вірші, сценки ненав'язливо, образно вчить, що соромно лінуватися, бути нечупарою, ображати менших і слабших, казати неправду і т. д. Проте, без попередньої роботи педагога дітвора тільки сміється з «героїв» творів, не роблячи для себе ніяких висновків. Отже, слід посилити емоційні акценти бесід- адже діти сприймають світ передусім серцем, почуттям, а вже потім розумом. Тому необхідно про негативне завжди говорити з відразою, огидою, гнівом, презирством, а про позитивне         -        захоплено, зі         щирою       повагою.

У правовиховній роботі з дітьми доцільно також використовувати засоби театру. Використання театру та елементів театралізованих дій розширює владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси. Дитина не усвідомлює того глибинного сліду, який залишає в її душі знайомство з театральною виставою, участь у драматизаціях або театралізованих діях, а дорослий бачить «відгуки» благодійного впливу мистецтва в поведінці,

Формування у дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки та найпростіших правових знань базується на прикладах поведінки дорослих. Тому необхідно особливу увагу приділяти роботі з батьками.

Робота з батьками.

Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це - перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплі кревних взаємин.. Далеко не завжди у сім'ях пошановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості.

Головне у співпраці з кожною сім'єю - допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток.

Перші уроки стосунків із навколишнім світом дитина дістає в батьківському домі, через недостатність життєвого досвіду все, що вона тут спостерігає, сприймається нею як норма, як модель людських взаємин, еталон для власної поведінки. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Роботу з батьками потрібно спрямувати на формування правового світогляду батьків та на активацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співдіяти на основі взаємної поваги  і підтримки, дотримання прав та виконання обов'язків обох партнерів як однодумців. Роз'яснюючи батькам важливість і норми морально- правового виховання дитини, потрібно  постійно проводити просвітницьку роботу з батьками, яка включає:

  • ознайомлення з полроженнями Конвенції ООН про права дитини, із Законом України «Про охорону дитинства»;

  • оформлення виступів фахівців;

  • відвідання дітей удома з метою вивчення соціаьно-педагогічних умов родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини, її емоційне самопочуття вдома;

  • анкетування батьків;

  • залучення батьків до підготовки та проведення свят, розваг, виставок малюнків;

  • організація зустрічей та бесід із батьками, чиї професії покликані захищати права та безпеку в суспільстві;

  • проведення батьківських зборів, індивідуальних бесід на тему морально-правового виховання дітей та дотримання прав дитини в сім'ї.

Робота з батьками охоплює коло питань з таких тем:«Виховання дітей – спільна справа дітей і педагогів», «Роль сім'ї у розвитку особистості дитини», «Дотримання прав дитини. Обов'язки батьків. Конвенція ООН про права дитини», «Вікові особливості дошкільника», «Етика стосунків у сім'ї», «Типові помилки у сімейному вихованні», «Культура спілкування», «Наскільки самостійна ваша дитина», «Щаслива сім'я. Яка вона?». Критерієм результативності морально- правового виховання дошкільників виступає сукупність таких показників: знання дитиною способів поведінки за певними моральними правилами, дотримання їх у різних видах діяльності – у грі, в іграх- заняттях, у трудовій діяльності; розуміння значення моральної поведінки; знання дитиною елементарних прав та обов'язків дитини, розуміння зв'язку між поняттями: «право», «правило», «честь», «обов'язок», розуміння свого статусу в суспільстві, вміння аналізувати поведінку дорослих стосовно дітей, прагнення дитини до високої самооцінки. Розуміння дітьми морально- правового змісту способів поведінки сприяє перетворенню зовнішніх, об'єктивно заданих правил поведінки у внутрішні мотиви.

ПРАВОВИЙ СЛОВНИЧОК

Адвокат - особа, яка надає юридичну допомогу, здійснює               

Акт - дія, подія, вчинок. Указ, постанова державного, суспільного

 Акція - цінний папір, який дає право власникові на участь у справах і прибутках підприємства.

Багатодітні сім'ї — сім'ї', в яких доглядають та виховують трьох або більше дітей віком до 16 років.

Балотуватися - висувати свою кандидатуру на виборах.

Безпека - стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Безробітні — працездатні громадяни працездатного віку, які з належної від них причини не мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, шукають роботу і хочуть

Виховання - залучення дитини до системи вироблених людством вартостей, організація умов для їхнього духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду "хочу".

Відпочинок - відновлення сил (після роботи, втоми) зміною або припиненням діяльності, руху тощо.

Власник - господар якихось речей або майна на правах приватного або суспільного володіння.

Власність - майно, яке належить кому-, чому-небудь.

В'язниця - приміщення для утримання осіб, позбавлених волі.

Гарантувати - обіцяти, ручатися за виконання чогось.

 Гасло - заклик в усній чи писемній формі.

Гідність - самооцінка особистості, яка захищається законом; поважання позитивних якостей в собі та в інших людях.

Гріх - порушення загальнолюдських моральних правил.

Громадянин - особа, яка постійно проживає в якій-небудь державі, користується наданими їй правами та виконує належні їй обов'язки.

Громадянство - політична і правова приналежність особи до певної держави, перебування особи серед громадян держави.

Гуманний - людяний, доброзичливий у ставленні до інших.

Дбайливий — який турбується про когось або що-небудь.

Дбати - турбуватися, піклуватися.

Декларація - офіційна, урочиста, програмна заява принципового характеру вищих органів державної влади однієї чи декількох держав, політичних партій, інших організацій, яка може бути доведена до загального відома.

Декрет - указ уряду, закон.

Демократія - форма управління, політичний лад, при якому влада належить народові.

Депутат - член державної влади, обраний виборцями.

Документ - діловий папір, який підтверджує право на що-небудь.

Закон - документ, нормативний акт, приинятий органом державної влади, загально-обов"язкове правило, те, що визнається обов'язковим.

Законодавство - сукупність усіх законів, що діють у якій-небудь державі.

Захист - охорона, оборона кого-, чого-небудь від нападу, замаху, удару. Місце, притулок, споруда, де можна заховатися від кого-, чого-небудь;

Збиток - матеріальна втрата.

Злочин - суспільно небезпечна дія, що порушує встановлені норми, закони; неприпустимий, недозволений вчинок.

Зневажати - принижувати, ображати кого-небудь.

Конвенція - угода, міжнародний договір з якогось одного спеціального питання, що визначає права та обов'язки держав у певній галузі.

Конституція - Основний Закон держави, що закріплює суспільний та державний устрій, політичну систему суспільства, порядок утворення державних органів, визначає основні права та обов'язки громадян тощо.

Мешканець - особа, яка займає якесь приміщення як житло.

Міліція - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров"я, права і свободи громадян, власність, природне середовище. Міжнародний - який стосується відносин між народами і країнами.

Навчання - засвоєння дитиною знань, оволодіння вміннями та навичками, здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду "можу".

Населення - люди, що перебувають на території даної держави.

Наслідник - особа, яка одержала спадщину або має право на одержання п. Обов'язок - те, що підлягає безумовному виконанню. ООН - Організація Об'єднаних Націй.

Освіта - процес засвоєння знань, навчання, сукупність знань, здобутих у результаті систематичного навчання.

Оселя - приміщення для проживання людей; житло.

Повноваження — право на здійснення чогось.

Правило - положення, твердження, що виражає певну закономірність, постійне співвідношення певних явищ; ухвала, яка служить для керівництва якоюсь дією; норма.

Право - система обов'язкових для всіх, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або дозволяються державою.

Президент — глава.

Проект - попередній текст якого-небудь документа, що виноситься на обговорення, затвердження.

Ратифікація - затвердження вищим органом державної влади міжнародної угоди, що надає їй юридичної сили.

Свобода - відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у житті суспільства. Перебування не під арештом, на волі.

Сім'я - група родичів, які живуть разом.

Справедливість - категорія морально-правової свідомості, принцип моралі, у праві може бути основою переконливості, вказує, що перед законом усі рівні.

Стаття - розділ, параграф у юридичному документі, словнику тощо.

Угода - договір між окремими особами, організаціями, країнами, в якому визначені права і обов"язки договірних сторін.

Честь — позитивна оцінка особи, яка захищається законом.

Честь і гідність - немайнові і невідчужувані блага особистості, які охороняються законом.

ЮНІСЕФ - Дитячий Фонд Організації Об"єднаних Націй.

Юрист - фахівець із юридичною освітою, практичний діяч з правознавства: прокурор, суддя, юридичний консультант.

Юстиція - державна судова діяльність; правосуддя; сукупність державних органів, що займаються судочинством.

 

 

 

 

 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
2
міс.
2
8
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!