Мама... В цьому слові – і переливчаста пісня жайворонка, і печальне “курли” журавлів, краса вишневого повноцвіття і жовті пасма дощів осіннього падолисту... Мама... Закриваєш очі – а її образ перед тобою: усміхнена, на голові біла хустина, з-під якої виглядає припорошене сивиною волосся, а руки – немов два крила ... І вся в роботі навіть тоді, коли немає роботи..