Сценарій свята «Віночок вити –життя любити»

Українська мова

Для кого: 5 Клас, 9 Клас

25.10.2021

37

2

0

Опис документу:

Сценарій свята «Віночок вити –життя любити».

Метою заходу є ознайомлеення учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка; збагачувати знання про квіти як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування; виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.

Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
*
Слайд № 1

*

Український віночок Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити. (Народне прислів’я) *
Слайд № 2

Український віночок Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити. (Народне прислів’я) *

*
Слайд № 3

*

Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. *
Слайд № 4

Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. *

Українські жіночі головні убори *
Слайд № 5

Українські жіночі головні убори *

*
Слайд № 6

*

*
Слайд № 7

*

Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на св...
Слайд № 8

Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. *

Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів. *
Слайд № 9

Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів. *

«Наші дівчата плетуть собі вінки з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі. У плетенні вінків нашими дівчатами д...
Слайд № 10

«Наші дівчата плетуть собі вінки з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі. У плетенні вінків нашими дівчатами досягнено не меншого мистецтва, ніж у вишиванні, тканні та мереживі. В залежності від індивідуальних здібностей, дівчата там комбінують барву і форму квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором і підкреслює красу дівочого обличчя». Олекса Воропай, український етнограф *

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки плела мама. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ро...
Слайд № 11

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки плела мама. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки.. *

4 роки: *
Слайд № 12

4 роки: *

Для шестирічної доньки: *
Слайд № 13

Для шестирічної доньки: *

Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок *
Слайд № 14

Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок *

Вінок із квітів — свідоцтво дівочості. Молодиця та покритка не мають права надягати на голову вінок. Наречена носить вінок з барвінку — символ прощ...
Слайд № 15

Вінок із квітів — свідоцтво дівочості. Молодиця та покритка не мають права надягати на голову вінок. Наречена носить вінок з барвінку — символ прощання з дівоцтвом. Вважалося, що, якщо на дівчину гляне нелюб, вінок в'яне, якщо коханий — розцвітає. *

Є весільні, шлюбні вінки, вінки обрядові й ті, що надягають на Спаса, на Івана Купала. Є й український віночок як символ молодості, кохання, що виз...
Слайд № 16

Є весільні, шлюбні вінки, вінки обрядові й ті, що надягають на Спаса, на Івана Купала. Є й український віночок як символ молодості, кохання, що визначає долю дівчини. *

Вінок кохання *
Слайд № 17

Вінок кохання *

До українського віночку вплітали до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала. *
Слайд № 18

До українського віночку вплітали до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала. *

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти ві...
Слайд № 19

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти відцвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплели її люди до віночка як символ нескореності. *

А барвінок до людської оселі тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весіл...
Слайд № 20

А барвінок до людської оселі тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букети, встелюють дорогу в останню путь. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя. *

Незабудка *
Слайд № 21

Незабудка *

Квіт вишні й яблуні — символ материнської любові. *
Слайд № 22

Квіт вишні й яблуні — символ материнської любові. *

Калина — символ краси та дівочої вроди, символ України. *
Слайд № 23

Калина — символ краси та дівочої вроди, символ України. *

Квіти безсмертнику означають здоров'я. На вигляд вони маленькі, не дуже примітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою. *
Слайд № 24

Квіти безсмертнику означають здоров'я. На вигляд вони маленькі, не дуже примітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою. *

З легенд та пісень відомо про чудодійні властивості любистку. Його кидали в купіль дитини, аби довго жила, була милою. А ще в народі побутує думка ...
Слайд № 25

З легенд та пісень відомо про чудодійні властивості любистку. Його кидали в купіль дитини, аби довго жила, була милою. А ще в народі побутує думка про любисток як приворотне зілля. *

Уособленням краси, молодості, сили і здоров'я вважається волошка. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля любистку. *
Слайд № 26

Уособленням краси, молодості, сили і здоров'я вважається волошка. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля любистку. *

Ромашка — символ здоров'я, добра і ніжності. Говорять, що у вінку вона повинна бути між гронами калини та хмелем. *
Слайд № 27

Ромашка — символ здоров'я, добра і ніжності. Говорять, що у вінку вона повинна бути між гронами калини та хмелем. *

Мак-пам'ять роду *
Слайд № 28

Мак-пам'ять роду *

Чорнобривці *
Слайд № 29

Чорнобривці *

*
Слайд № 30

*

Ружа, мальва і півонія — це віра, надія і любов *
Слайд № 31

Ружа, мальва і півонія — це віра, надія і любов *

Стрічки у віночку Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки. Для завершення його прикрашання використовували стрічки. Кожна дівчина знала...
Слайд № 32

Стрічки у віночку Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки. Для завершення його прикрашання використовували стрічки. Кожна дівчина знала послідовність вплітання стрічок у віночку. *

*
Слайд № 33

*

Плетіння вінка *
Слайд № 34

Плетіння вінка *

*
Слайд № 35

*

Ці схеми допоможуть зрозуміти техніку плетіння вінка, оздоблення виробів: *
Слайд № 36

Ці схеми допоможуть зрозуміти техніку плетіння вінка, оздоблення виробів: *

ВІНОЧОК Квітка до квіточки, спіле колосся, Гілочка хмелю, барвінку лоза... - Сонячний промінь лоскоче волосся Наче в короні голівка-краса! Скільки ...
Слайд № 37

ВІНОЧОК Квітка до квіточки, спіле колосся, Гілочка хмелю, барвінку лоза... - Сонячний промінь лоскоче волосся Наче в короні голівка-краса! Скільки століть цей віночок барвистий На українських дівчатах цвіте Віру, надію, любов нашу чисту З піснею в серце впліта золоте. *

Україно! Тебе не можна не любити, Тобі не можна не цвісти, Лише варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти! Т.Г.Шевченко *
Слайд № 38

Україно! Тебе не можна не любити, Тобі не можна не цвісти, Лише варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти! Т.Г.Шевченко *

*
Слайд № 39

*

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Сценарій свята «Віночок вити –життя любити»


Підготували вчителі української мови Святогірської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ст. №12 Донецької облради Головіна Т.Ю., Крижановська Т.М.



Мета: ознайомити учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка; збагачувати знання про квіти як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування; виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.


Обладнання: святково прикрашена сцена, віночки; комп’ютерна презентація; мультимедійний проектор.


(Фонограма «Заплету віночок)


Це я - Україна! Я завжди в віночку.

В такому ж віночку й усі мої дочки.

В таких от вінках ми приходим на свято.

Я буду вас вчити віночок сплітати.

Про квіти, стрічки вам усім розповім,

Бо знати про це нам потрібно усім!


Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.

Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої.

- А що буде, коли сплести квітку до квітки?

- Ну звичайно ж віночок!


Вінок – барвистий оберіг –

Принесли ми на свято.

Тому запрошуємо всіх,

Гостей шановних дорогих,

До залу завітати.


Добрий день вам, люди добрі

Щиро просим до господи,

Раді вас у нас вітати

Щастя і добра бажати.


На українській землі вінок відомий здавна. На найдавніших зображеннях жінки–Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.


Віно́к — головний убір з листя, бадилля, гілок і квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. Пізніше — загальнонародний символ дівування: втратити вінок — в народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні дівчата.

 

Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Крім загальнослов’янських — вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-поч. ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта(Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина). Гуцулки носили вінкоподібне чільце — нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі  пелюсток.

 

Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ІІІ ст. до н.е.).

Нащадками шумерів були представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XV-XIV ст. до н.е. і залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни — Іштар, який означає «ясне небо» і складається з круглого вінка — кола з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, та шестипроменевої зірки в центрі . Він зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст.).

Є всі підстави вважати, що український вінок із стрічками — спрощений знак Інанни, що начебто стверджує побажання «ясного мирного неба» над головою того, хто його носить. Це оберіг від усього поганого і недоброго.


Існує декілька варіантів традиційного українського віночка. Це зумовлено тим, що в різних місцевостях використовували іноді свої квіти, в’язали стрічки іншого кольору, мали на увазі свої варіанти символіки квітки, стрічки.

Вінок належить до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки.


Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) — це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я тощо. Вінки досить різноманітні. В Україні їх налічують 77 видів.


На ньому – гроно й пелюстки,

Квіти, листя й віти

Він оберіг краси

Здавна у нашій стороні

Веселі ви чи сумовиті

На схилах Ворскли чи Дінця

Нема такої дівчини у світі

Котрої він не до лиця.

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.


У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.


А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку.


Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні.


Ніби сонечка малі посідали на землі,

Квіточки чудові, різнокольорові,

Я б нарвала тих квіток

Та сплела собі вінок.

Щоб і я була в вінку,

Наче квітка у лужку.

Тільки вранці квіти всі

Умиваються в росі.

Росяна травичка –

Змокнуть черевички.


Є дуже багато різновидів віночків: різдвяні, вінок відданості, чернечий, вінок надії, вінок розлуки…


Серед розмаїтості вінків особливе місце належить "вінку кохання". Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.

Основу такого вінка складають ромашки — символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом — квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю — символ гнучкості та розуму.


У віночок України

Заплету я квіти нині.

Віночок — не проста краса,

Йому підвладні й небеса.

Про це відомо у нас зроду,

Він — оберіг народу й роду.


Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести.


До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.


Дівчата (із квітками-символами).


1-а дівчина (з квіткою деревію).

Деревій — красива квітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.


Фото квітки на екрані

2-а дівчина (із квіткою барвінку)

Барвінок — символ життя, він має довгі пагінці — безконечники, які стеляться по садочку, горнуться до осел і людської. Листячко цупке, не боїться суховію, з нього, нанизуючи одне на одне, дівчата виготовляли стрічки-віночки, сколювали ним волосся, щоб не заважало у буденній роботі. А квіти барвінку — яскраво-сині, з жовтою серединкою, надзвичайно скромні, нагадують зірочки на вечірньому небі. Використовували барвінок у лікуванні застудних захворювань, для поліпшення зору; ним хліб святковий прикрашали, виготовляли весільні букетики і до віночка вплітали.


З барвінку віночки

Дівчата сплітали

Скидали сорочки

Під верби ховали

Заходили в річку

Віночки пускали

У темную нічку

На Йвана Купала


Барвінок усміхається

Блакитним небесам,

Під вітерцем гойдається

Він, мов метелик, сам.

Здається, доторкнуся я

До ніжних пелюсток -

Злетить у небо сонячне

Метелик із квіток.


Фото квітки на екрані


3-а дівчина (з букетиком незабудок).

Наче небесні озерця, в окрузі

Розквітли довкруж незабудки на лузі;

Тендітні, блакитні, беззахисно-світлі,

Мов очі дитини, ласкаві й привітні...


Фото квітки на екрані


4-а дівчина (з гілочкою яблуневого або вишневого цвіту).

Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.


Фото квітки на екрані


Яблунька, яблунька в нашім сапу.

Ранком до яблуньки радо іду

Пахне-квітує вже яблунька біла.

Я ж тебе, яблунько, тут посадила.


5-а дівчина (з гронами калини).

Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.


Калинова гілочка під віконечком.

Манить мене білим цвітом,

Ніби сонечком.

Я до сонечка долоні простягаю,

До грудей духмяні квіти пригортаю.


Фото квітки на екрані


6-а дівчина (у віночку з квітів безсмертника).

Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.

Фото квітки на екрані



7-а і 8-а дівчина (з квітами любистку і волошок).

У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками — любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.


Росте любисток у городі,

Його люблять у господі

За стебло його гіллясте

Листя надрізне, зубчасте

Що дихає холодком

Як притулишся чолом.


Фото квітки на екрані


Заплакала Волошка гірко,

І покотилась з неба зірка.

Й де срібні промені торкнулись

Землі, відразу спалахнули,

Немов блакитні самоцвіти,

В траві чудові диво-квіти.


Фото квітки на екрані


9-а дівчина (з оберемком ромашок).

Ромашку у віночок не вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами калини, яблуні та вишні. Перевивають батіжком хмелю, бо він несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Вважають, що хміль — це весільна символіка. Як хміль в'ється, прикрашаючи свої пагони духмяними бурульками, так і хлопець має витись біля нареченої, бути готовим до одруження.


Пробудилися ромашки

На світанні голубім,

Очі в очі зазирали,

Розмовляючи собі.

Пелюстки ласкали білі

І гойдали їх вітри,

І світанок на голівки

Сипав роси їм згори.


Я на сонце дуже схожа:

Золотиста і пригожа,

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам не важко,

Що за квітка я? – Ромашка.


Фото квітки на екрані


10-а дівчина (з квітами маку).

Н іжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку з'явився дуже давно, у XVI — XVII ст. І він є не лише символом туги й печалі, а й дає сон і думку береже.


Як без вишні – не садок,

Так без маку – не вінок,

А його ось, як на те,

Скільки в полі тут росте!

І червоний і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо –

Всім віночки сплетемо!


Запалали в чистім полі,

Наче хусточки червоні.

То палає в полі так

Польовий червоний мак.

Фото квітки на екрані



11-а дівчина (з квітами чорнобривців).

У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.


Гарні квіти біля хати

Навесні садила мати,

Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в вінки.

Фото квітки на екрані

Відеофрагмент пісні В.Козловський «Чорнобривці»


12-а дівчина (з квітами ружі та троянд).

Ружа -— улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, бо нагадує вона Сонце. Ружі й троянди укладали у віночку за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Вони мають вигляд квітів-зірок, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему.


Вінок – це не тільки сплетені у коло квіти, гілочки. Для завершення його прикрашання використовували стрічки.

Не менше значення приділялося стрічкам (лєнтам, биндам): їх кольору, довжині, підбору. Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Кожна дівчина знала послідовність вплітання стрічок у віночку.


Про це, юний друже, повинен ти знати:

Коричнева стрічка – земля, наша мати.

Вона в нас єдина, вона найрідніша

Коричнева стрічка – вона найміцніша.


Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.


Дві стрічки: зелена і темно-зелена –

Це юність, краса. Це природи знамена.

Зелена трава і зелені листочки –

Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.


Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –

Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

Нам небо і води здоров’я дають.


Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

Це й колос достиглого жита, пшениця.

Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.


А ця, фіолетова, те означає,

Що розум людський ще надій не втрачає

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.


Малинова стрічка або малинова

Про щедрість сказати своє хоче слово,

Про те, що не можна усе тільки брати,

Що траба навчитись і щедро давати.


Багатство й достаток – рожева ця стрічка.

Багатство пора вже нам мати за звичку.

Достаток з рожевої стрічки всміхатись

Нам буде, як праці не будем боятись.


Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.


В’язали до строю білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували, бо це символ пам’яті про померлих.


Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.


Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.


Фонограма Наталія Валевська - Український віночок (minus), яка супроводжує слайд із сучасними вінками.


Вдихну повітря, що пахне тим духмяним цвітом,

Який з дитинства пам’ятаю, як в садку,

Так пахли чорнобривці, матіоли й незабудки,

І запах лілії дурманив навкруги…

Той час дитинства не вернути,

Ті квіти, що під хатою росли,

Посію, хай нагадують забуте,

І знову мріями в дитинство віднесуть.


Народна етнічна спадщина — безцінний скарб кожного народу. Зневажливе ставлення до своєї багатовікової історії, її культури та традицій спричиняє культурний занепад нації і всього суспільства. А сучасна культура та звичаї, перестаючи живитись давніми народними джерелами, втрачає свій національний колорит і привабливість, перестає бути цікавою громадянам країни.

Справжнє розуміння української культури неможливе без знання народних традицій та обрядів, без знайомства з національними символами і оберегами. Одним із таких символів-оберегів є український вінок.


У віночок України

Заплету я квіти нині.

Віночок — не проста краса,

Йому підвладні й небеса.

Про це відомо у нас зроду,

Він — оберіг народу й роду.




Література та використані джерела:

1. Войтович В.М. Міфи та легенди давньої України. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.2005. - 392с.

2. Використання державної та народної символіки в роботі з дітьми. За ред. Савенка М.А. – О., 1994.

3. Вудвуд Л. Відкривай духовні острови. – Д., 1998.

4. uk.wikipedia.org. Україномовний розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії.

5. http://firtka.if.ua/?action=show&id=83155


Додатки:

1. Фонограма «Заплету віночок»

2. Віталій Козловький «Чорнобривці»

3. Наталія Валевська - Український віночок (minus)

4. Мультимедійна презентація «Український віночок».

11


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили