Матеріал розкриває нормативно-методичні вимоги до організації самоосвіти (алгоритм обрання теми, ведення щоденника, створення папки самоосвіти та презентації творчого звіту), переосмислюючи її як інструмент професійного виживання педагога в умовах війни та постійного стресу вихованців.
У доповіді акцентовано увагу на переході від застарілих директивних методів виховання до травмо-інформованого підходу та ненасильницького спілкування.
