Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх”, – писав В.О. Сухомлинський.
Дитячою творчість – діяльність дитини, в процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Такі цінності мають і суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку особистості дитини і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність та є творами мистецтва.
В період становлення Нової Української школи для формування ключових і предметних компетентностей у зміст предмету трудове навчання закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Призначення наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.
Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.
Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.
Відомо, що творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються у ході продуктивної творчої діяльності. Творчість, індивідуальність та фантазія проявляються у навіть мінімальному відході від зразка. Творчість – діти розуміють, як процес створення ними оригінальних продуктів, виробів, у ході роботи над якими самостійно застосовують засвоєнні знання, уміння, навички, здійснюється їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності або створення нового для дитини підходу до виконання завдання.
Тому, що творча діяльність емоційна приваблива для дітей; впливає на всі сторони життя дитини; допомагає задовольнити потреби у діяльності, самопізнанні; спонукає до пошуку. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої особистості.
Якості творчості розвиваються завдяки системі педагогічних дій, спрямованих на формування у дітей прагнення до засвоєння нових знань, нових способів діяльності. Виховуючи творчі здібності, треба донести до дитини всі моменти творчості: вибір теми, підготовка матеріалу, творення мистецьких типів, мистецьке експериментування та ін.
Кожний етап творчості вимагає особливих проявів якостей особистості. Так для першого етапу найважливішим є почуття нового, чутливість до протиріч; для другого – інтуїція, творча уява, фантазія; для заключного етапу – самокритичність, прагнення довести справу до кінця. Будь-яка ідея, гіпотеза, художній задум не можуть бути здійсненими без розвитку цих якостей.
Існують різноманітні підходи до структури творчого процесу, але якщо порівняти існуючі схеми процесу творчості, то знайдемо багато спільного. Творча діяльність неможлива без усвідомлення мети, без активного викорис -тання здобутих знань, без інтересу до знань, самостійного пошуку, уяви, емоцій. Основою творчої діяльності є передбачення її можливих результатів.
Творча праця не виняток, а найбільш природний повноцінний прояв.
Педагогічний словник: “розвиток особистості – процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації і виховання”. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у розвитку її особистості”.
Отже, розвиток дитини – це зміни і вдосконалення фізичних та духовних сил, що відбуваються в процесі становлення індивідуума. Як бачимо, розвиток здібностей дитини складний процес, що протікає іманентно, з середини, без наявності внутрішніх передумов для цього та зовнішнього впливу педагогів.
Розвиток має бути повноправним компонентом навчально-виховного процесу нової української школи, бо головною ідеєю відродження нашого суспільства є розкріпачення його творчого потенціалу і вихід на новий, вищий щабель економічного і соціального розвитку. Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Втілення цієї ідеї у життя значною мірою залежить від організації педагогічного процесу у школі.
І.С. Волощук виділяє мотиви доцільності розвитку творчих здібностей учнів:
творча діяльність є найефективнішим стимулом і засобом розвитку усіх без винятку психічних якостей особистості;
необхідність правильно оцінити себе та обрати адекватну до своїх можливостей професію;
реалізація одного з головних аспектів гуманістичного принципу організації освіти – свободи індивідуума;
зацікавленість держави в творчому розвитку своїх громадян ;
зацікавленість у розвитку творчих здібностей індивідуумів людського суспільства в цілому тощо.
Зміст навчальної програми орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.
Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.
У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.
Процес формування творчих здібностей особистості відбувається під впливом умов, які створює суспільство для реалізації творчого потенціалу особистості, а також раціонального й ефективного використання цих умов у процесі формування особистості.
Передумовами розвитку творчих здібностей є становлення активної позиції людини, яка стає досвідом самостійної діяльності. Ця інтеграція (активність і діяльність) вимагає конструктивного підходу до розвитку творчості, що є умовою успішного формування творчого потенціалу особистості.
Засоби формування творчої особистості учнів – це комплекс креативних технологій, які спрямовані на швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, а також розповсюдження нового виду інформаційних технологій, що створює реальні можливості для їх використання у системі освіти з метою розвитку творчих здібностей учнів в процесі навчання.
До основних засобів формування творчої особистості, на нашу думку можна віднести:
комп’ютерну графіку;
гіпертекстову технологію;
аудіо і відео інформацію;
використання можливостей мережі Internet;
застосування у навчальному процесі педагогічних програмних засобів (ППЗ);
програми для моделювання процесів.
