Розвиток пластичного театру в Україні на сучасному етапі

Початок нового століття і тисячоліття позначений для театру, і не тільки українського, а й світового пошуком нових форм існування, співзвучності з часом, нових напрямків, сценічної мови, нового мислення, способу розкриття поставленої режисером у центр вистави творчої ідеї. У зв’язку з цим режисери авангарду, декларуючи свою незалежність від тексту і психологізму, часто намагаються сформулювати мову тіла актора на основі знаків, а не слів, удаючись у таких випадках до метафоричних визначень.