"Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів"

Опис документу:
Молодші школярі у своєму соціальному розвитку знаходяться ще на початковому етапі формування особистісних характеристик.. Тому важливою педагогічною умовою формування їх критичного мислення є створення атмосфери зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення учнів до парної і групової роботи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО

МИСЛЕННЯ В УЧНІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Конфуцій

Технологія “Читання та письмо для розвитку критичного мислення”

Програма "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" (ЧПКМ) є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови за підсумками інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Це є спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку, на матеріалі будь-якого предмета.

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета.

Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.

Початок технології ЧПКМ - опрацювання інформації, кінець - прийняття рішення.

ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них.

Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учителі» не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.

В технологію розвитку критичного мислення входять такі стратегії:

тренування; сенкан; титанік;

позначки; кубування

передбачення; карусель; кола вена;

сітка алверманна; портфель оцінювання ; шпаргалка;

робота в парах; трьохступеневе інтерв'ю; парне читання;

порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток.

Гронування

Міністратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів

Дискусійна сітка Алверманна

Дискусійна сітка Алверманна використовується для навчання учнів дискусії. Записати в першу І третю колонки аргументи в захист тези і проти неї. Потрібно записати якнайбільше аргументів.

Аргументи “ЗА” Теза

Аргументи “ПРОТИ”

1

1

2 і т.д.

2 і т.д.

Після того, як аргументи вичерпані, починають почерговий захист кожного з них. Виступ учня триває не більше 1 хвилини. Висновки робить та група учнів, яка мала найбільше аргументів.

Сенкан

Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію.

Його структура така :

1. Іменник — одне слово.

2. Опис іменника двома прикметниками.

3. Дія прикметника передана трьома дієсловами.

4. Складається речення із 4 слів.

5. Висновок пишеться одним словом — іменником.

Кола Вена

Міністратегія для навчання учнів співставленню, порівнянню, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. п.

На зразку в центрі записані спільні ознаки листяних та хвойних лісів, а ліворуч та праворуч — відмінні ознаки.

Титанік

Стратегія, в якій використано ігровий елемент. Уявна ситуація катастрофи на пароплаві "Титанік", коли врятуватися може лише 1 особа із усіх "пасажирів". Треба довести права тільки однієї людини на порятунок. Це робиться двома варіантами:

1 варіант — учні класу діляться на групи адвокатів і судців, які звинувачують і оправдовують "пасажирів".

2 варіант — самі пасажири по черзі доводять своє право на порятунок. "Пасажирами" можуть бути на уроці історії — політичні діячі, керівники, полководці, гетьмани, вожді; на уроці фізики — винахідники, вчені; на уроці літератури — літературні герої, персонажі.

Позначки

Ця міністратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, "сортувати" матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки "+" — відома інформація, "—" — нова інформація, "?" — незрозуміла інформація, "!" — що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку заносяться записи з опрацьованого

тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

"+"відома інформація

"-" нове

"?" незрозуміле

"!" що здивувало

ЗХВ

Міністратегія, яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу. На початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто "Знаю". Далі в колонці під буквою X — "Хочу знати", в останній колонці під буквою В — "Вивчу"

Знаю

Хочу знати (знати більше)

Вивчу (над чим працювати додатково)

Методи

розвитку критичного
мислення

А к т и в н і

І н т е р а к т и в н і

Активні та інтерактивні методи

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, уміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, учитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності), що у наш час успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють вирішити комплекс проблем, які досить часто постають перед педагогом:

- усі учні класу включаються в роботу;

- опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;

- кожен має можливість висловити своє судження;

- школярі навчаються грамотно аргументувати свою думку і знаходити альтернативні рішення;

-формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі. Запропоновані нижче методи впорядковані за принципом зростаючої

складності, де спочатку розглядаються прості щодо організації, а також доступні для будь-якого учнівського колективу, потім описуються складні, що передбачають наявність певного рівня підготовки школярів, відповідної фахової майстерності вчителя. Усі вони певним чином поєднані між собою і можуть використовуватись окремо або комплексно. Педагог сам обирає доцільність їх, застосування: від окремого елементу уроку до технології навчання.

"Обговорення проблеми в загальному колі". Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запропонованої проблеми, що триває доти, поки є бажаючі висловитись. Учитель узагальнює ідеї.

"Мікрофон". Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть умовний "мікрофон" (ручку, олівець, пенал тощо) і передають його один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Відповідає тільки той, хто отримав "мікрофон". Виступи повинні бути лаконічними: вони не коментуються і не оцінюються.

"Незакінчені речення". Визначивши тему для обговорення, учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати із запропонованої формули.

"Мозковий штурм". Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх висловлення. Кількість ідей

заохочується. Наостанок відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

Пам'ятка для учня

Висловлюйте усе. що спадає вам на думку Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших Можна повторювати запропоновані ідеї Розширення висунутих ідей заохочується.

"Метод ПРЕС". Учитель пояснює механізм етапів методу і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби застосувати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, учитель використовує його на кожному уроці. Залежно від складу учнівського колективу алгоритм можна спростити:

ПОЗИЩЯ ? ПРИКЛАД ? ВИСНОВКИ.

Обов'язкові правила для учнів

ПОЗИЦІЯ. Висловіть свою думку, починаючи так. "Я вважаю, що..."

ОБГРУНТУВАННЯ. Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: "Оскільки...". "Позаяк..."

ПРИКЛАД. Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: "Наприклад..."

ВИСНОВКИ. Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: "Отже (тому), я вважаю..."

"Навчаючи вчуся" ("Кожен навчає кожного'", "Броунівський рух").

Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній для кожного учня. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями, намагаючись протягом визначеного часу поспілкуватися із максимальною кількістю товаришів. Виконавши вправу, учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

Ефективною є робота учнів у парах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок).

Робота в парах складається з таких основних етапів:

1. Постановка проблеми та її короткий аналіз.

2. Об'єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.

3. Проведення інструктажу:

• визначення почерговості учнівських висловлювань;

• встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом.

4. Робота в парах:

• учні сідають обличчям один до одного, установлюють контакт очима;

• співрозмовники використовують жести та. звуки заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова "так-так";

• за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання;

• учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки;

•співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не перебивають, не оцінюють один одного. 5- Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.

"Карусель". Учитель розставляє стільці у два кола попарно. Учні із внутрішнього кола розташовані спинами до центру, із зовнішнього - сидять обличчям до товаришів (один навпроти одного). Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє - рухоме. За сигналом керівника учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і стають перед наступним партнером. Після проходження повного кола робота припиняється.

1-й варіант. Учні заздалегідь готують запитання (поняття, дати) і записують їх на картках, вказуючи на звороті власне ім'я. Під час роботи партнери опитують один одного. Правильно відповівши на запитання, школяр отримує від свого товариша його картку. Переможець визначається за найбільшою кількістю зібраних карток.

ІІ-й варіант. Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, пересуваючись, збирає і записує максимум інформації із зазначеної проблеми. Після закінчення руху по колу учасники можуть помінятися ролями і продовжувати співпрацю;

ІІІ-йваріант. Учасники внутрішнього кола - спільники однієї думки, а зовнішнього - іншої. У зошитах фіксуються всі аргументи партнерів.

"Навчальні пари"("Змійка", "Ескалатор"). Усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом. У правому ряду сидять "учні", у лівому -"учителі". Коли "учні" виконали завдання, їм пропонується залишатися на своїх місцях, а "учителям" з лівого ряду пересісти на одне місце вперед (учень з першої парти переходить на останню). Створюються нові пари, і в них

кожний партнер виконує нові функції: "учитель" стає "учнем", а "учень" -"учителем". Завдання "учителя" - задавати питання до щойно опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття, виділяти основну ідею. Таке пересаджування може тривати до 20 хвилин.

"Два-чотири-усі разом" ("Снігова куля"). Учитель ставить перед учнями проблему. Вони протягом 1-2 хвилин індивідуально аналізують імовірні відповіді. Тоді клас об'єднується в пари, які після нетривалого спілкування виробляють узгоджену позицію. Пари об'єднуються в четвірки, обговоривши попередньо досягнуті варіанти, визначають спільне рішення. Кожна четвірка аргументує остаточний варіант під час колективного обговорення.

"Ротаційні (змінювані) трійки". Учитель об'єднує учнів у "трійки", що утворюють коло. Кожна "трійка" знайомиться із запитанням (однаковим для всіх), і всі учні, обговоривши його, по черзі відповідають. Після загальної дискусії учасники називають свої порядкові номери (від 1 до 3)."Двійки" переходять до наступної "трійки" за годинниковою стрілкою, а номери "три" - через дві "трійки" проти годинникової стрілки. Учні з номером "один" залишаються на місці і є постійними членами "трійки". Кількість ротацій у "трійках" дорівнює кількості підготовлених запитань. Так, пройшовши три ротації, кожен учасник зустрічається із шістьма товаришами, що стануть окремими завданнями для кожної групи. Така робота може застосовуватися на різних етапах уроку. Досить вдало можна організувати співпрацю під час проведення уроків усного тематичного оцінювання.

Для проведення тематичного оцінювання клас об'єднується в 4-5 груп. Якщо вчитель здійснює поточне оцінювання, то окремі учні можуть отримати оцінку (високого рівня) за тему "автоматом", а на уроці виступають в ролі "експертів" або "консультантів".

Кожній із груп пропонуються варіанти різнорівневих завдань. Визначається спосіб представлення результатів роботи. Подаються критерії, за якими оцінюватимуться виконані завдання. Регламентується робочий час.

Після завершення обговорення учитель зачитує умови та текст завдання і на свій вибір визначає доповідача (це допомагає залучити до активної праці всіх дітей), який чітко повідомляє колективну відповідь. "Експерти" підбивають підсумки і виставляють бали, однакові для всіх учасників групи.

При потребі учні можуть звернутися за допомогою до "консультантів", але в цьому випадку група втрачає незначну кількість балів за відповідь.

"Діалог". Спільний пошук усіма створеними в класі групами узгодженого вирішення однієї проблеми, що знаходить відображення в заключному тексті, таблиці, схемі тощо. Після обговорення проблеми кожна група створює власний текст, таблицю, схему, які доповідач записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів, що теж готує свій варіант відповіді, узагальнює й пропонує кінцевий варіант для всього класу. Його записують в зошити. За сценарієм "Діалогу" відбувається "Конкурс", де кожна група прагне створити кращий зразок виконання завдання. Експерти оцінюють і текст, І його захист.

"Синтез думок". Аналогічна з "Діалогом" початкова фаза, але групи не роблять запису на дошці, а передають свої узагальнення в інші групи по колу, котрі додають своє та підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані аркуші експерти зіставляють із власним варіантом, складають звіт й виносять на загальне обговорення.

"Техніка номінальних груп" ("Голосування"). Група сідає навколо стола, де є листок паперу з чітко сформульованим завданням. Учні самостійно, „ без консультацій, записують свої пропозиції щодо поданого завдання в зошитах. Потім занотовують ці ідеї на спільному великому аркуші. Школярі мають право відхиляти невдалі думки і висувати нові. Після цього кожному самостійно пропонується вибрати п'ять найбільш цінних пропозицій і записати їх номери на листочках. Пропозиції, що отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони потребують додаткового опрацювання. Можна провести загальне обговорення результатів голосування і провести повторне.

"Мнемотур". Нагадує телевізійні "Що? Де9 Коли?", "Брейн-ринг". Групи по черзі формулюють запитання з означеної проблеми. Інші - протягом хвилини обговорюють і представляють варіанти відповіді.

"Мозаїка" ("6 на 6 на 6", "Ажурна пилка"). Робота проводиться у два етапи. Перед тим як розпочати вправу необхідно поділитися на групи. Поділ повинен бути подвійним, наприклад: А1, А2, АЗ. А4. А5. А6; Б1, Б2, БЗ, Б4, Б5, Б6; В1, В2...Е6. Кількість учнів у групі має дорівнювати кількості груп. Під час першого етапу групи розташовуються за столами згідно з літерами (А, Б; В...Е) й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми. На другому етапі групи формуються відповідно до чисел (1, 2, 3, .... 6) і виконують спільне завдання. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати роботи з першого етапу, а потім разом виконують нове завдання.

Метод "ажурна пилка" передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повергаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

"Пошук інформації". Аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань. Може поєднувати вивчення однакових джерел за спільними, різних -завізними завданнями.

"Акваріум". Учитель об'єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5

хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в "акваріумі" займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

"Коло ідей". Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

"Круглий стіл". Кожна група обговорює всі обгрунтовані позиції-щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2-3 записані тези. Якщо такі версії е в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

Створення умов для розвитку критичного мислення

Навчитись критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі й далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителю необхідно створити у класі для того, щоб учні успішно залучились до процесу критичного творчого мислення.

Отже, щоби стимулювати критичне мислення, учителю необхідно:

Умови, які сприяють розвитку критичного мислення

виділення часу і забезпечення можливостей для

застосування критичного мислення

дозвіл учням вільно розмірковувати

сприймання різноманітних ідеї та думки

сприяння активному залученню учнів до процесу навчання

забезпення учням безризикове середовище, вільне від насмішок

висловлювання віри у здатність кожного учня породжувати критичні судження

цінування критичних міркувань учнів.

Для того щоби почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

Умови що сприяють розвитку критичного мислення

Критичне мислення вимагає часу з кількох причин. До того як почати обмірковувати щось нове, необхідно з’ясувати, які вже існують ідеї та думки з приводу цієї теми. Розкриття власних думок потребує вивчення попередніх ідей, вірувань, уявлень і досвіду. Час необхідний і для того, щоби почати висловлювати ці думки своїми словами та почути, як вони звучать. Обмін думками також вимагає часу. А без цього неможливо отримати відгуки інших, які могли б удосконалити думку або підштовхнути до подальших міркувань. Тому для сприяння розвитку критичного мислення учнів учителі мусять виділяти протягом уроку достатньо часу для обміну думками. Слід пам’ятати, що ідеї формулюються більш повно та ясно у сприятливій для цього атмосфері.

Учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями. Вони часто чекають, поки вчитель не підкаже їм єдину правильну відповідь. Учні ж, які застосовують критичне мислення, активно розвивають теоретичні гіпотези й комбінують ідеї та концепції різними способами. Звичайно, одні з цих комбінацій виявляться більш продуктивними, ніж інші; деякі можуть спочатку здаватись розумними, але втратять сенс із подальшим міркуванням. У той же час концепції, що на перший погляд виглядають безглуздими, можуть після подальшого вдосконалення чи коригування набути цінності. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, учні мають отримати дозвіл розмірковувати, породжувати припущення та встановлювати їхню очевидність чи безглуздість. Коли учні зрозуміють, що це дозволено, вони більш активно залучаться до критичного аналізу.

Проте вчителі мають давати дозвіл на застосування критичного мислення виважено. Тобто необхідно провести чітку межу між дозволом і поблажливістю. Дозвіл на розмірковування не дає учням права висловлюватись легковажно чи недоречно, бо не все варте міркування. Учням необхідно дати зрозуміти, що вони несуть відповідальність за якість власних думок і чесність відгуків. Отже, дозвіл на застосування критичного мислення передбачає надання дозволу в контексті сприятливого та продуктивного середовища за умови існування достойної мети для міркування. Як тільки учням буде надана можливість вільно міркувати, одразу ж виникне розмаїття думок та ідей. Коли зникає віра в істинність лише однієї правильної відповіді, різних думок і точок зору може виявитися стільки ж, скільки учнів у класі. Будь-які спроби стримати висловлення думок означають обмеження мислення учнів. Тому, для того щоби критичне мислення розвивалось, необхідно створити таку атмосферу у класі, яка би переконала учнів, що від них очікується й допускається висування ідей. Однак трапляються окремі випадки, коли дійсно існує лише одна правильна відповідь, і тут з учнями необхідно бути чесним. Різноманітними в даному разі можуть бути лише способи та шляхи пошуку відповіді. Дуже часто це є важливішим за саму відповідь. Якщо ж більша частина часу уроку витрачена на пошук однієї правильної відповіді, тоді мислення навряд чи відбуватиметься на достатньо високому рівні.

Коли бракує задіяності учнів у процесі мислення й навчання, тоді відсутнє і критичне мислення. Багато учнів пасивно відвідують школу, уважаючи, що вчителі та підручники дають знання, достатні для того, щоб вивчитись. Вони розглядають знання як щось застигле, що необхідно лише вкласти в голову, а успішне навчання — як уміння відтворити інформацію. Такі учні не будуть критично мислити доти, доки їх не спонукають до розвитку власних знань. Лише тоді вони втягуються до процесу навчання та стають готовими взяти відповідальність за власну підготовку.

Вільне мислення може бути ризикованим. Ідеї можуть поставати в дивному, смішному чи суперечливому світлі. Але доходити інколи химерних думок, божевільних комбінацій або сумнівних понять і означає міркувати. Учителям, отже, необхідно запевняти учнів, що це є природною складовою процесу навчання. Необхідно також одразу дати зрозуміти, що глузування з ідей не допускається, тому що це придушує вільне мислення, створюючи атмосферу надмірного персонального ризику. Мислення краще за все відбувається в середовищі, вільному від ризику, де ідеї поважаються і де учнів активно заохочують брати участь у процесі мислення.

Часто ми відчуваємо побоювання чи невпевненість у тому, як учні сприймуть чи інтерпретують інформацію. Коли ж учні усвідомлюють, що їхні думки цінуються, коли вони вірять, що вчитель поважає їхні ідеї та уявлення, їхні відповіді демонструють більшу відповідальність і сумлінність. Учні й самі ставитимуться до власних думок з більшою повагою та значно серйозніше сприйматимуть сам процес мислення та його наслідки, якщо ставлення вчителя буде таким самим.

Ще до того, як учні почнуть відкрито застосовувати критичне мислення, необхідно їх запевнити, що їхні думки як результати власного критичного аналізу мають значну цінність.

Відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення врешті-решт лежить на самих учнях. Середовище, створене вчителем у класі, має давати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні.

Формування комфортного гуманного середовища потрібно починати вже з першого класу. Адже для дитини, яка вперше переступила поріг школи, починається складний період адаптації до шкільного життя. В одних цей період проходить швидко й безболісно, в інших — навпаки. Зробити період адаптації легким і цікавим покликані ранкові зустрічі. Якщо дитина приходить уранці до класу, а її радісно зустрічають нові друзі та вчитель; бажають удачі, доброго настрою; цікавляться самопочуттям і справами, то, звісно, дитина охоче йтиме щоранку до школи, залюбки працюватиме на уроках.

Отже, ранкові зустрічі покликані:

• створити атмосферу довіри, взаєморозуміння;

• створити позитивний піднесений настрій;

• налаштувати колектив на подальшу роботу;

• розвивати мовлення дітей;

• навчити дітей брати на себе відповідальність;

• дати змогу відчути впевненість у своїх силах;

• навчити поважати інших, прислухатись до чужих думок;

• розвивати мислення, уяву, увагу, пам’ять;

• сприяти закріпленню вивченого матеріалу та готувати до сприйняття нових знань;

• зацікавити процесом навчання;

• розкрити в кожній дитині яскраву особистість.

Ранкові зустрічі створюють позитивну атмосферу на весь день. Дітям легше працювати, адже вони відчувають підтримку, розуміння й любов. Проводимо ранкові зустрічі щоранку від 7-и до 20-ти хвилин.

Основні прийоми (стратегії) навчання письму та читанню

Сучасна освіта вимагає змін. Навчання має стати ефективнішим на основі кращих здобутків минулого та за рахунок упровадження нових інтерактивних технологій, що у свою чергу забезпечить формування творчої особистості та стимулюватиме розвиток в учнів критичного творчого мислення. А допоможуть формувати вільне критичне мислення в учнів стратегії (прийоми), розроблені та апробовані американськими вченими та педагогами.

Цікавим, з погляду вільного висловлення думок, є прийом, який називається «мозковий штурм». Під час «мозкового штурму» учні можуть висловлювати будь-які думки з приводу запропонованої теми. Учитель занотовує всі без винятку висловлення учнів, навіть найабсурдніші. Жодна ідея не може бути поганою. Даний прийом активізує роботу дітей; допомагає їм розкритись, співставити безліч різноманітних думок і віднайти багато нового, цікавого. У безперервному пошуку народжується істина, нові думки породжують нові відкриття.

Улюбленим видом роботи моїх учнів є «вільне письмо». Процедура проведення досить проста. Учитель пропонує учням записувати власні думки з певної теми протягом зазначеного часу, причому не замислюючись довго над словами та знаками й ні на мить не відволікаючись. Ми з дітьми дещо видозмінили даний вид роботи. Спочатку пропонується учням (чи гостям, які прийшли на урок) назвати кілька дієслів (5–9), котрі записуються на дошці. Потім зазначається час, протягом якого групи пишуть твір-мініатюру на будь-яку тему, але з умовою використання вказаних дієслів. Як правило, результати досить цікаві, можна сказати — вражаючі. Ось, наприклад, один із творів, написаний групою чотирикласників протягом трьох хвилин: «Надійшла весна-красуня у квітчастому вінку. Розлила дзюркотливі струмки, подарувала рікам життєдайну воду. Наповнила садки, ліси, гаї радісним щебетом птахів. Прокинувся джмелик і загудів свою пісеньку. Уперше бджілки-трудівниці скупались у запашній квітковій росі. Радіє все і всі. Щастя дзвенить у блакитному повітрі». (Використані дієслова: надійшла, розлила, подарувала, наповнила, прокинувся, загудів, скупались, радіє, дзвенить.)

Переваги даного виду роботи в тому, що учні працюють колективно, ураховуючи всі думки й обираючи кращі. Вони не зупиняються й не витрачають час на розділові знаки та шліфування окремих висловів, що дає змогу не загубити цікаву живу думку. Те, що пишеться легко, невимушено, підсвідомо, іде з глибини душі й серця, а не вимучується простим підбиранням слів і висловів, позбавлених барв, обскубаних і вихолощених. Однак дана практика вимагає, щоб навчання письму складалося з ряду циклічних процесів. Викладач повинен бути готовим закрити очі на граматичні та орфографічні помилки й відкрито підтримувати того, хто пише, — нехай не цілковито, але спочатку безумовно, щоб учні без остраху піддавали свої творіння академічному аналізу. Нехай поверхнева структура цих текстів наповнена граматичними помилками, та потрібно дивитись глибше, проникаючи в сутність ідей, закладених у текст. Слід дати учням можливість витягнути свої думки на поверхню й виробити власний стиль для їхньої подачі. Як пише Хартвел, «ми повинні відмовитись від надмірно буквального сприйняття цінності формальних правил і знов здобути віру в мовчазну владу підсвідомого знання...».

Цікавим є вид роботи, що називається «круговий огляд» (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл. Матеріали до проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»). Клас ділиться на 5–6 груп по чотири особи в кожній. Заздалегідь учитель готує плакати із запитаннями з вивченої теми та прикріплює їх на стінах класу (скільки груп, стільки й плакатів). Кожна група отримує маркер певного кольору й обирає будь-який плакат із запитанням. Протягом однієї хвилини кожна група відповідає письмово на своє запитання, після чого за напрямком руху годинникової стрілки групи змінюють місцеположення та переходять до нового плакату із запитанням. Тепер завдання кожної групи полягає в тому, щоби проаналізувати відповідь попередньої групи, доповнити її чи виправити помилки, якщо такі є. Робота продовжується доти, доки всі групи не повернуться на свої першообрані місця, обійшовши повне коло. Переваги даного прийому в тому, що діти можуть дати вичерпні відповіді на поставлені запитання, водночас вільно спілкуючись і доповнюючи один одного; учитель легко може оцінити відповіді груп, переглянувши записи та звернувши увагу на їхні кольори; а ще — економиться час.

Після двохвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів; або ж можна зробити у класній кімнаті «галерею», прикріпивши створені групові діаграми на стінах з їх подальшим оглядом. Застосування даного виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття, віднайти першопричини подій, проаналізувавши факти.

Цікавими видами роботи є «дискусійна шкала» та «дискусійна сітка Алвермана» (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл. Матеріали до проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»), які я часто використовую під час уроків. Прийом «дискусійна шкала» допомагає швидко визначити думку класу, об’єднатись у групи за поглядами та переконаннями, організувати диспут.

В учнів є папірці з клейовою основою, на яких записані їхні імена та прізвища. Діти виходять до дошки та наклеюють папірці відповідно до власних переконань. Далі можна розподілити клас на групи (три) й організувати диспут з вищезгаданого запитання. Головним є те, що учні можуть вільно висловити та відстояти свою думку, опираючись на певні факти; можуть у ході диспуту змінити думку й перейти в іншу групу, не боячись бути висміяними чи засудженими. Методика цікава ще й тим, що її можна використати як на початку вивчення теми, так і при підбитті підсумків, а потім порівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу.

Дещо по-іншому організується робота за методикою «дискусійна сітка Алвермана». Для прикладу наведемо запитання: чи потрібні людині почуття?

Протягом 1–3-х хвилин учні записують у дві колонки аргументи «за» та «проти», після чого обговорюють у парах написане. Потім учні діляться на групи за поглядами і кожна з утворених груп відстоює свою думку. Відбувається диспут. Даний вид роботи цікавий тим, що кожний з учнів намагався віднайти аргументи і «за», і «проти»; а це сприяє глибшому розумінню питання, вихованню толерантності, терпимості до переконань, що не відповідають особистим.

Урок розвитку мислення

2-3 клас

Тема. Логічні вправи, цікаві задачі. Підсумок за чверть.

Мета. Активізувати мислення дітей. Сприяти розвитку уваги, пам'яті, швидкості мислення учнів, розвивати логічне мислення. Сприяти вихованню наполегливості.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

І. Розминка (швидко дати відповідь).

1. Рослина, яка схожа на їжака, (кактус)

2. Другий місяць зими (січень)

3. Яке найменше натуральне число (1)

4. Які букви українського алфавіту не можуть стояти на початку слова? (й, ь)

5. З якої частини тіла Адама бог створив Єву? (з ребра)

6. Геометрична фігура у якої 4 сторони. (Чотирикутник)

7.Ноїв... (ковчег)

8. Так називається дорожня розмітка і тварина (зебра)

9. Коли вода замерзає, її називають... (лід)

10.Якої пори року день довше ночі? (Влітку)

II. Вправи на розвиток уваги.

1. Зашифроване слово ( прослухати слова, з перших літер скласти нове слово).

радість метро прапор настрій

ірис океан ім'я актор

донька вишня солома родина

абетка ніч образ

якір дитина

2. Задачі на увагу.

• Всі учні 3-А класу вміють плавати. Таня Строчак вчиться у цьому класі. Чи вміє Таня плавати?

• Маємо перехрестя трьох шляхів. Один з них веде до річки, другий до міста, третій - в село. Шлях, який іде прямо не веде до річки. Щоб потрапити до міста, не треба йти прямо і не слід звертати праворуч. Куди ведуть шляхи?

село місто річка

Рухаючись за стрілочками, прочитайте прислів'я

III. Вправи на розвиток пам'яті.

1. За 7 сек. запам'ятати ряд чисел, дати відповідь на питання.

5, 6, 19, 3, 1, 4, 12, 8.

• Назвати перше і останнє числа.

• Назвати третє число.

• Назвати двозначні числа.

• Чи правда, що п'ятим було число І?

2. Розвиток слухової пам'ті.

Прослухати пари слів, далі за одним словом назвати інше.

тарілка стакан

ніж виделка

стіл диван

коло квадрат

книжка портфель

яблуко дерево

3. Розвиток асоціативної пам'яті.

Прослухати слова, записати власні асоціації до слів (наприклад:

зірка небо).

За словами - асоціаціями пригадати прочитані слова.

кімната

гори

осінь

пісня

урок

IV. Вправи на розвиток швидкості мислення.

1. Знайти приклади, які розв'язані неправильно.

14:2=8 21:3=7

15-4=9 54:6=9

8+3=11 15+15=20

6х4=24 22-7=25

7х7=47 28:4=7

2. Знайти числа, які одночасно діляться і на 2, і на 3.

18, 14, 21, 12, 8, 6, 9, 15 3.

Знайти три числа, що в сумі дають задане число.

5 13 10 2 27 18 6 4 40 Жодного

10 2 3 7 9 12 8 4 15

4. Швидко рухаючись по колу, утворити слова.

колесо, осел, село, око

5. Якнайшвидше утворити і записати слова.

само мель самовар

фант вар фантазія

лі вик літак

кара приз карамель

шин так шинель

сюр ель сюрприз

домо азія домовик

V. Вправи на розвиток логічного мислення.

1. Цікаві задачі.

Двоє пішли 3 цвяха знайшли. Троє підуть скільки знайдуть? ( 0 )

Мірошник прийшов на млин. В кожному кутку він побачив по 3 мішки, на кожному мішку по 2 коти.

Питання задачі: чи багато ніг було на млині? (2, інші лапи).

На столі стояло 5 склянок з полуницями. Юрко з'їв одну склянку полуниці. Порожню склянку він поставив на стіл. Скільки склянок лишилося? (5)

2. Ребуси.

Фронтальна робота.

і 100 рія

пі 2 л

, ха

ві 3 на

Робота в парах: розгадування ребусів, що підготували учні.

3. Встановлення закономірностей.

домалювати

вибрати :

VI. Вправи на розвиток образного мислення.

1. Поділити фігуру на 2 рівні частини прямою або ламаною лінією.

2. З трьох однакових квадратів утворити 7.

VII. Підсумок уроку.

• До кількості голосних звуків у слові ЗЕМЛЯ додати найбільше однозначне число. 2+9=11

• Від кількості сторін у трикутнику відняти кількість десятків у числі 34: 3-3=0

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» — так доцільно відповідати на запитання учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, думку.

Необхідно цілеспрямовано виробляти у школярів уміння помічати у предметі яскраве, характерне й зображувати його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси.

Завдяки органічній взаємодії слова й унаочнення діти вчаться висловлювати свою думку. Вправляння у спостережливості, спогляданні предметів, виділенні їх ознак є кращим способом, за допомогою якого можна досягти самостійності, розвиваючи дар слова.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мислення. Усе це розвивається під час виконання різних творчих робіт. Важливо на уроці використовувати проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.

Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель повинне ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою для них.

Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку.

Викладання повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики сучасного уроку. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю, яка не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і способом викладу.

За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної діяльності та учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність дітей, осмислення ними певних явищ, оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. Потрібно вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, характерні для місця проживання дітей.

Саме тому, при вивченні рідної мови учнями мого третього класу, я пропоную їм завдання на основі місцевого матеріалу, який сприяє розвитку пізнавальної активності у ході навчання.

Ось приклади таких завдань.

Тема 1. Звуки мови. Букви. Алфавіт.

Запишіть до перших десяти букв алфавіту імена людей, з якими ви особисто знайомі, або запам’ятали з оповідання, казки, кінофільму. (а – Алла, б – Богдан і т.д.).

Запишіть прізвища відомих людей нашого села, району або всієї держави які ви знаєте.

Запишіть в алфавітному порядку назви:

рослин, що ростуть на городі, (в саду, на клумбі). Підкресліть букви, що позначають два звуки (я, ю, є, ї);

тварин, які є у вас вдома, підкресліть слова з м’яким знаком;

птахів нашої місцевості. Підкресліть слова з м’якими приголосними;

транспорту, який є в селі і в районі.

Тема 2. Склади. Перенос слів.

Запишіть двоскладові слова – назви навчального приладдя. Поділіть рискою для переносу лише ті, в яких наголошений перший склад.

Пригадайте трискладові слова – назви предметів, які потрібні на уроках трудового навчання (малювання). Запишіть їх, поділіть для переносу.

Без яких предметів не можна обійтися при приготуванні їжі. Запишіть їх назви, поділіть для переносу.

Тема 3. Слова – назви предметів (Іменники)

Які овочі ви вирощуєте з мамою на городі? Напишіть лише ті назви які мають літеру?

Які дерева (кущі, квіти) ростуть у вашому саду?

Що ви можете купити в місцевому продуктовому магазині? Запишіть їх назви і поставте наголос.

Що продають в меблевому магазині. Запишіть назви і визначне кількість складів. Підкресліть слова, до яких можна поставити слово моя.

Які установи є на центральній вулиці нашого села. Запишіть їх назви, визначте кількість звуків.

Запишіть слова – назви овочів (фруктів, ягід) за першими буквами алфавіту (або на вибір_). (Наприклад, А – абрикос, аґрус, айва, алича, апельсин, ананас...). Які з них ростуть у нашій місцевості.

Вкажіть професії, назви яких мають букву с. Яка з них вам найбільше подобається. Складіть речення з цим словом.

Тема 4. Велика буква. Власні іменники.

Згадайте письменників, твори яких читали. Запишіть їх прізвища в алфавітному порядку.

Назвіть прізвище свого улюбленого письменника. Про кого він пише у свої творах. Які імена вам запам’яталися. Запишіть їх.

Запишіть в алфавітному порядку прізвища учнів нашого класу з буквою а. Підкресліть трискладові слова.

Які вулиці нашого села ви знаєте? Запишіть їх. Чому вони так називаються?

Запишіть назви сіл, міст нашого району. Які знаєте. У яких селах, містах ви бували? Складіть і запишіть про це кілька речень.

Тема 5. Слово – назви ознак (Прикметники)

Назвіть слова – ознаки предметів, які ви можете побачити в шкільній бібліотеці. Запишіть їх разом з словами, назвами предметів.

Доберіть назви взуття до деяких ознак (спортивні, великі, гарні, малесенькі, зручні, тісні).

До назв дерев, що ростуть біля нашої школи, доберіть ознаки, введіть ці слова в речення.

Опишіть свою вулицю, річку, сад, вживаючи ознаки предметів за розміром, кольором, матеріалом.

Тема 6. Слова – назви дій. (Дієслова)

Запишіть слова – назви дій, які ми виконуємо на уроці фізкультури, читання, математики, малювання. Побудуйте речення за схемою: ________________________!

Запишіть слова – назви дій, які виконують у полі, на фермі, будівництві. Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть 2-3 речення. Слова – назви дій підкресліть.

Що робить учитель у школі (лікар у лікарні, фермер у полі)? Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть речення.

Доберіть слова – назви дій до теми “Весняна сівба”, “Навчання в школі”, “Будується будинок”.

Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей.

Стародавня китайка приказка стверджує: “Я слухаю – і я забуваю, я бачу – і я запам’ятовую, я роблю – і я розумію”.

Сьогодні у школі в основному реалізується перше, дуже мало другого, на жаль майже відсутнє третє.

В навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти самостійно.

Активність думки вчитель збуджує тим, що створює умови для дозрівання думки. Найперші помічники для вчителя у цьому добре сформульовані пізнавальні завдання на доведення судження вчителя, власної думки учня.

Необхідно навчити дітей розрізняти поняття “Причина” і “наслідок”. Причина – це те явище, яке призвело до іншого, наступного за ним; наслідок – явище, яке виникло через причину.

На уроках ознайомлення з навколишнім світом, а згодом природознавства я даю учням добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення. А потім критично аналізувати їх і відбирати правильні відповіді.

Головне – не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти прийомів досягнення результату.

Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання “як”, “ому”, виявити допитливість.

Ось зразки таких завдань.

Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку и восени? Чому?

Поясніть, чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?

Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж улітку? (Взимку повітря густіше, отже в однаковому об’ємі більше кисню, який і підтримує горіння).

Коли утворюються крижані бурульки: к відлигу чи в мороз?

Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?

Які комахи мають такі ж назви як і ссавці?

(Жуки-носоріг, олень, слоник, метелик-ведмедиця).

Павук не комаха. Чому?

Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?

Моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води не зменшується. Чому?

Які тварини ростуть протягом усього життя? (Риби).

Чи п’є жаба воду?

Які зайці добре плавають? (морські зайці – тюлені).

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Пріоритетним напрямом у моїй роботі є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. В різній методичній літературі описано чимало засобів і прийомів. Я намагаюся використовувати їх комплексно, щоб уникнути монотонного й одноманітного розв’язування вправ і задач, яке може викликати в учнів відразу до предмета.

Для вдосконалення обчислювальних навичок стараюся підбирати цікавий і пов’язаний з життям матеріал.

Наприклад:

За день з погано закритого крана витікає 14 л води. У школі 25 країв. Скільки води може витекти з усіх цих кранів? Як позбутися втрат води?

Ліс росте довго, Посаджені сьогодні дерева стануть великими лише тоді, коли підростуть онуки тих, хто їх саджав. Зрізати джерела можна буде через 85-95 років. У яких роках це буде?

Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії “Цікава математика”, “У царстві геометричних фігур”, в яких передбачається оригінальне розв’язування нестандартних задач, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Основна тема роботи – інтерактивні форми і прийоми роботи на уроках читання, що сприяють розвитку читацьких навичок молодших школярів.

Ця тема випливає з головних завдань молодшої школи: навчити учнів читати, писати, рахувати, а також сформувати в них стійкий психомоторний алгоритм навчання через розвиток операцій мислення, запам’ятовування, уваги (довільної, недовільної), навичок усного і письмового мовлення; формування і розвиток в учнях навичок суспільної поведінки, стимуляція і розвиток їх позитивних індивідуальних якостей.

Досвід 14-ти років роботи у молодших класах поступово привів мене до розуміння того, що клас на уроці, а тим більше поза уроком, не є однорідною безликою масою з єдиною думкою, однаковим світосприйняттям. Клас – це тимчасовий колектив особистостей, неповторних індивідуальностей. А тому вчитель сам має бути особистістю, гарантом права маленької людини на індивідуальність. То ж вважаю своїм завданням: допомогти кожній такій індивідуальності у самореалізації через особистісно зорієнтоване навчання і виховання. Учитель для учня має бути своєрідним містком між мікросоціумом сім’ї та суспільним макросоціумом. Міцність цього містка – у доброті і мудрості вчителя, його вмінні дати кожному учневі початки освіти як базис для його подальшої самоосвіти, виявити і якнайповніше розкрити його здібності, таланти. Зрештою, такий підхід, виражений терміном „Особистісно зорієнтоване навчання і виховання” є компонентом педагогічної ідеї В.О.Сухомлинського – ідеї гуманізації школи.

Ця ідея є особливо актуальною сьогодні – в непростих умовах техногенного та інформаційного перенавантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

* гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

* самостійно і критично мислити;

* уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального вирішення;

* усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;

* бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

* уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати і обгрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, співставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем;

* бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях;

* уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних якостей, культурного рівня.

Оскільки вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник, його професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на суто дидактичні аспекти (викладання матеріалу, контроль його засвоєння тощо), а й на системну діагностику діяльності учнів, їх інтелектуального і творчого розвитку, їх фізичного і морального здоров’я, що є стратегічним завданням національної програми „Освіта”.

Сучасне життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі і нестандартні рішення.

На уроках читання я враховую такі фактори:

* загальний рівень класу;

* рівень кожного учня окремо;

* сприйняття читацького матеріалу класом вцілому та кожним учнем окремо.

Врахувавши ці фактори, я намагаюсь добирати найоптимальніші для даного класу і кожного учня окремо дидактичні методи і прийоми. При підготовці уроку я насамперед встановлюю, який саме компонент навичок читання доцільніше формувати і розвивати на основі відповідно підібраного текстового матеріалу. Тому підібрані завдання, як правило, відповідають поставленій меті.

Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:

І. Актуалізація знань.

* вправи на дихання;

* артикуляційні вправи;

* вправи на темп читання;

* вправи на тембр читання;

* вправи на висоту голоса;

* вправи на правильність;

* вправи на свідомість;

* вправи на мелодику.

ІІ. Робота з новим текстом на уроці.

* ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень)

* багаторазове читання з різними видами завдань:

- ковзне читання;

- вибіркове читання;

- уточнююче читання;

- доведення думки словами з тексту;

- діалоги;

- багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах,

„буксир”, „коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою,

„ну, постривай”, „віконечко”, „як директор” тощо (коли це до-

цільно).

ІІІ. Закріплення отриманих знань.

* читання тексту в особах (залежить від тексту);

* виділення і перечитування найголовнішого в тексті;

* характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або словами автора;

* визнчення частини, яка виражає головну думку тексту;

* поділ тексту на смислові частини.

Домашні завдання по тексту добираю за принципом доцільності: такі, що мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми. Потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає. Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову „прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні повинні знайти спільне і відмінне.

На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, я дотримуюсь таких правил:

1. Ніколи і нічого не робити за учнів.

2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.

3. Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.

4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для 7-9-річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично. Те, як я реалізую вищезазначені підходи на практиці, видно на прикладі розробок уроків читання у 2 і 3 класах (див. додатки).

У своїй роботі з учнями – на уроках читання, розвитку мовлення, народознавства, на годинах спілкування – я використовую твори В.О.Сухомлинського та його метод проведення уроків на природі.

До важливих педагогічних умов формування критичного мислення слід віднести такі:

Соціологізація навчально-виховної діяльності. Критичне мислення є за природою явищем соціальним, оскільки воно передбачає обмін думками, порівняння аргументації, дискутування, оцінювання власної позиції очима інших людей тощо. У кінцевому результаті кожна критично мисляча людина орієнтується на певну спільноту, виходить з певної системи соціальних цінностей і ставить більш широкі цілі, ніж суто конструювання власної особистості. Молодші школярі у своєму соціальному розвитку знаходяться ще на початковому етапі формування таких особистісних характеристик, які дозволяли б їм усвідомити себе в процесі спілкування з іншими: бути самокритичними, толерантними, уміти сприймати критику, слухати інших, співпрацювати, не бути агресивними тощо. Тому важливою педагогічною умовою формування їх критичного мислення є створення атмосфери зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення учнів до парної і групової роботи.

Демократичний характер педагогічного спілкування і свобода слова. Досягнення на уроці демократичних стосунків між більшістю і меншістю при обговоренні певної проблеми, є дієвим гарантом існування критичного мислення. Та обставина, що молодші школярі є особливо чутливими до думки вчителя і схильними приймати його точку зору як єдино вірну, доводить важливість перетворення спілкування в класі в лабораторію демократичного діалогу і демократичного суспільства.

Самостійність і індивідуальність мислення. Вже починаючи з дитячих років дитину слід привчати формулювати свої думки, оціночні судження. переконання незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Це не означає, що, у навчанні дитини мислити самостійно пріоритетним має стати оригінальність думки, її несхожість з уже існуючими. Навпаки, для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приймається як вірний і іншими членами колективу: однокласниками, учителем, батьками. Критично мисляча людина часто поділяє точку зору інших. До того ж, бережливе ставлення суспільства до “вічних” моральних істин, які визначають межу між добром і злом, порядністю і непорядністю, забезпечує таку важливу складову його розвитку, як наступність.

Розвиток пізнавального інтересу. Молодшим школярам особливо притаманна допитливість: помічаючи щось нове, вони обов’язково хочуть дізнатися, що це. Але справжній пізнавальний процес характеризується намаганням людини, яка його здійснює, вирішувати пізнавальні проблеми і відповідати на запитання, які виникають в силу її власних інтересів і потреб.На думку Д.Дьюі, критичне мислення виникає тоді, коли у полі зору учнів з’являється певна проблема, фокусування пізнавального інтересу на якій стимулює природну допитливість і змушує шукати її вирішення. Ситуативно-тематична побудова змісту шкільного курсу іноземної мови дозволяє вчителеві при підготовці до занять спершу самому визначати коло вартих обговорення проблем, а згодом, коли учні набудуть певного досвіду розв’язання таких проблем, допомагати їм самостійно аналізувати, які проблеми те чи інше явище породжує. Наприклад, при обговоренні традиційної теми “Погода” молодшим школярам цілком доступно проаналізувати на іноземній мові таке явище, як дощ, з точки зору того, які проблеми, для кого і у яких сферах життєдіяльності може викликати дощова погода. Завдяки критичній направленості мислення рутинне “школярство” перетворюється на цілеспрямовану, змістовну особистісно-спрямовану діяльність, у процесі якої діти здійснюють реальну інтелектуальну роботу і знаходять відповіді на життєві запитання.

Помилково з точки зору сучасної педагогіки вважати, що одного лише змісту навчального матеріалу достатньо для автоматичного формування критичного мислення учнів. Цій меті мають слугувати також відповідні дидактичні засоби. Деякі з них виявляються ефективним вже на початковому етапі навчання іноземної мови. Одним з них є активне використання читання та письма. Письмове мовлення, яке розглядається сучасною шкільної програмою з іноземної мови як невід’ємний компонент мовленнєвої компетенції учнів, робить видимим процес викладу думок. Читаючи текст, учень має можливість проаналізувати логіку викладу і зробити для себе певні висновки. Навіть нескладні тексти для читання, спеціально організовані вчителем і запропоновані молодшим школярам, можуть спонукати учнів до постановки і обговорення запитань, які стимулюють критичне мислення, наприклад: яка інформація у тексті є найбільш важливою, що можна було б вилучити з тексту без порушення аргументації, чи можна поміняти місцями абзаци тексту, не порушивши логіку подій, тощо. У процесі ж власної продуктивної письмової діяльності учень мислить самостійно, користується усім накопиченим багажем мовного матеріалу, формулює свою особисту точку зору і аргументує її відповідно до поставленої ним самим мети. Крім того, письмове мовлення (і у вигляді тексту для читання, і як самостійна письмова творчість учня) завжди носить соціальний характер, оскільки воно розрахована на певного читача. Існує навіть спеціальна технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо, яку розробляють американські педагоги Дж.Л.Стіл, К.С.Мередіт, Ч.Темпл, С.Уолтер.Активізація процесів пізнання, яка характеризує критичне мислення, відбувається також у ході проведення з дітьми навчальних досліджень, наприклад країнознавчого характеру; розвитку їх інтелектуальних умінь при розв’язанні різноманітних лінгвістичних загадок; формування комунікативних умінь з використанням інтерактивних технологій, зокрема ситуативних діалогів, дебатів, рольових ігор, проектних завдань

Важливо також постійно підтримувати зворотній зв’язок з учнями. У роботі з молодшими школярами доцільно після виконання завдання не тільки вербально оцінювати академічні досягнення, але й обов’язково обговорити успіхи учнів у спілкуванні один з одним, запитати у них, як вони збираються діяти надалі у цьому напрямку, чітко доводити до відома учнів, що саме, як і чому буде оцінюватися наступного разу.

Змальовані в даній статі загальні контури проблеми формування критичного мислення молодших школярів на уроках іноземної мови дають певне уявлення про важливість і необхідність створення спеціальних педагогічних умов і використання дидактичних технологій, побудованих на врахуванні психологічних особливостей цієї вікової групи. За межами здійсненого дослідження залишилися питання розробки конкретної стратегії розвитку критичного мислення при навчанні іноземної мови, підготовки вчителя до реалізації такої стратегії, співвідношення моносуб’єктної і полісуб’єктної моделей поведінки вчителя та інші напрямки, які заслуговують на особливу увагу і можуть стати предметом подальшого дослідження в контексті проблеми формування критичного мислення.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
5
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!