Розвиток інформаційної компетентності учнів засобами фізики

Опис документу:
РОЗДІЛ І 3 1. Вступ 3 2. Етапи формування інформаційних компетентностей 5 3. Інформаційні компетентності учнів 6 4. Форми прояву інформаційної компетенції 7 РОЗДІЛ ІІ 9 5. Обґрунтування досвіду 9 РОЗДІЛ ІІІ Висновки та результативність 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Миколаївський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Кафедра теорії й методики природничо-математичної освіти та ІТ

Курсова робота

Розвиток інформаційної компетентності

учнів засобами фізики

Виконав:

слухач курсів підвищення кваліфікації

вчителів фізики та астрономії

Група № 93

Ілляшенко О.А.,

учитель фізики та інформатики

Благодарівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Нечаянської сільської ради Миколаївського району,

Миколаївської області

Науковий керівник:

Ліскович О. В., доцент кафедри теорії й методики природничо-математичної освіти та ІТ МОІППО

Миколаїв

2018

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця

В.О. Сухомлинський

1. Вступ

Стрімкі зміни в житті суспільства стосуються всіх сфер його діяльності й існування, зокрема освітньої сфери як основоположної компоненти формування світогляду особистості. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, що визначається багатьма чинниками, оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність учня-випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства.[1]

Компетентнісний підхід активно досліджується у вітчизняному та зарубіжному науково-педагогічному просторі. Загальні теоретичні положення щодо реалізації компетентнісного підходу в освіті розглядаються у роботах В.Ф. Заболотного, О.М. Соколюк, Ю.О. Жук,, П. Атаманчук, С. Величко, М.І. Шута, А. Хуторського. Окремі питання методики формування предметних компетентностей учнів з фізики розглядаються у працях Пінчук, І. А. Чайковської, О.М. Ніколаєва.

Компетентнісний підхід як засіб оновлення змісту освіти потребує не лише трансформації змісту освіти, але й змін у технологіях реалізації освітнього процесу, зокрема, використання інформаційно-комунікаційних технологій. Отже, модернізувати освітній процес можна шляхом впровадження компетентнісно та комп'ютерно орієнтованого навчання.

Предметна компетентність -  це сукупність  знань, умінь та навичок у межах предмета, що дозволяє  особистості  виконувати певні дії через власне ставлення. Предметна компетентність учня з фізики, в першу чергу, є ознакою високої якості його навчальних умінь можливості установлювати зв'язки між набутими фізичними знаннями та реальною ситуацією, здатності знаходити процедуру (метод) розв'язання, що відповідає проблемі та успішно використовувати свої уміння, сформовані протягом вивчення фізики як навчальної дисципліни. Використання інформаційно-комунікативних технологій в процесі навчання фізики в загальноосвітньому навчальному закладі за умови виконання необхідних дидактичних умов та методичних рекомендацій забезпечить: а) ефективність формування фізичних компетентностей учнів старшої школи, за рахунок гармонійного поєднання традиційних методик навчання та сучасних інформаційно-комунікативних технологій; б) сприяння виникненню пізнавального інтересу настільки сильного, що цей процес з часом може здійснюватися шляхом самоосвіти, саморегулювання, самоконтролю і самоврядування [2].

Для ефективного набуття компетентностей у процесі навчання фізики вчителю необхідно звернутися до активних методів навчання, зокрема дослідницького, експериментального. Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в старшій школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.

Процес формування у старшокласників предметних компетентностей на уроках фізики передбачає розв’язання таких завдань:

1)                формування світогляду на основі усвідомлення теоретичних моделей, законів і принципів фізики;

2)                уміння здійснювати навчальний фізичний експеримент;

3)                навички розв’язування фізичних задач.

Звідси слідують наступні складові предметної компетентності учнів з фізики – світоглядна, експериментальна, обчислювальна. О.М. Ніколаєв вважає, що основу світоглядної складової складає: формування в учнів системи фізичного знання на основі сучасних фізичних теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципів); розвиток в учнів здатності застосовувати набуті знання в пізнавальній практиці; оволодіння учнями методологією природничо-наукового пізнання і науковим стилем мислення, усвідомлення суті фізичної картини світу та застосування їх для пояснення різних фізичних явищ і процесів; формування наукового світогляду учнів, розкриття ролі фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку, висвітлення етичних проблем наукового пізнання, формування екологічної культури людини засобами фізики [3] . Експериментальна складова забезпечується розвитком в учнів узагальненого експериментального вміння вести природничо-наукові дослідження методами фізичного пізнання  (планування експерименту, вибір методу дослідження, вимірювання, обробка та інтерпретація одержаних результатів . Основу обчислювальної складає формування в учнів загальних методів та алгоритмів розв’язування фізичних задач різними методами, евристичні прийоми пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фізики [4].

2. Етапи формування інформаційних компетентностей


Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь-якої інформації взагалі, можна визначити етапи формування інформаційних компетентностей, які має проходити учень під час роботи з інформацією:

– ознайомлення – учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;

– репродукція – учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;

– перетворення – критичне осмислення масиву інформації: порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації: її узагальнення;

– творчий етап – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій. написання творчих робіт, художніх творів. Виходячи з цього, можна розрізняти такі види інформаційних компетентностей учнів основної школи:

– елементарні – засвоєння на початковому рівні необхідної навчальної інформації (потребують обов’язкового вдосконалення на наступному рівні);

– базові – володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; вміння критично осмислювати масиви інформації: порівнювати фрагменти з різних джерел з однієї тематики; визначати їх достовірність, вилучати інформацію, потрібну для роботи; узагальнювати її;

– творчі – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації [5]

3. Інформаційні компетентності  учнів

Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні є новий підхід до формування змісту та оцінці результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» - до «знаю, вмію і вмію застосовувати на практиці». Саме такі вміння, як здатність застосовувати отримані знання на практиці, проявляти самостійність у постановці завдань та їх вирішення, брати на себе відповідальність при вирішенні виникаючих проблем - складають основу поняття «компетентність». Незважаючи на те, що на сьогоднішній день вже склалася певна класифікація компетентностей, коло компетентностей, який необхідно формувати у сьогоднішніх школярів, не визначений остаточно. Для кожного предмета виробляється своє поняття компетентності.

Чи можна сьогодні з упевненістю сказати, що учень, який уміє працювати в текстовому редакторі, користуватися електронною поштою або Інтернетом, здатний вирішувати насущні практичні задачі за допомогою комп’ютера? Формування інформаційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для вирішення особистих, соціальних або глобальних проблем.

Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері.[3]

4. Форми прояву інформаційної компетенції

Тобто, вважається, що інформаційно-компетентний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він:

  • бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна;

  • використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей;

  • розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації;

  • розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації;

  • розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова);

  • визначає придатність потрібної інформації.

Також можна додати, що сформований інформаційно-компетентний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп’ютер та інші технології.

При цьому учень:

  • знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації;

  • будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики);

  • використовує різні пошукові системи, класифікація, індекси в бібліотеці чи на сайті;

  • оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку;

  • виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела.

Отже, тлумачення навчально-виховного процесу, явно суголосне з поняттям «компетенція»: «Без знань немає умінь. Але вміє той, хто не тільки знає, але і може застосовувати свої знання на практиці, користуватися ними в ситуаціях, що змінюються. Можна сказати, що уміння – це знання людини в дії». Саме тому в усіх списках ключових компетентностей звичайно вказують інформаційну компетентність – це здатність знаходити, оцінювати, використовувати, продукувати й обговорювати інформацію в усіх її видах.[1]

РОЗДІЛ ІІ

Посередній  учитель  розповідає,

 Хороший учитель пояснює,

Кращий учитель демонструє,

Великий учитель надихає

Уіл`ям  Артур Уорд

5. Обґрунтування досвіду

5.1 Важлива можливість використання інформаційних технологій для інтенсифікації викладання фізики:

  • підвищення ефективності, якості, результативності процесу навчання;

  • забезпечення спонукальних стимулів, що зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності (комп’ютерна візуалізація навчальної інформації);

  • поглиблення міжпредметних зв’язків.

Позитивні моменти використання мультимедійних засобів:

  • яскраві образи надовго запам’ятовуються;

  • відтворення фізичних процесів;

  • керування відображеними на екрані моделями різних об’єктів, явищ, процесів;

  • автоматичний контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, тестування;

  • створення позитивної атмосфери.

Мультимедійні засоби можна використовувати в різних ситуаціях:

• під час вивчення нового матеріалу;

• для узагальнення та систематизації знань;

• для повторення;

• для контролю засвоєного матеріалу;

• семінари, вікторини, позаурочні заходи.

5.2 Шляхи використання інформаційних технологій на уроках фізики:

Інформаційні технології на уроках

  • Комп’ютерні демонстрації

  • Комп’ютерний лабораторний практикум

  • Комп’ютерне тестування

  • Створення інформаційних проектів

  • Комп’ютерне моделювання

  • Розв’язування задач в Excel

Оскільки комп’ютер може бути застосований на більшості уроків, зростає роль планування та визначення доцільності застосування конкретних форм і методів використання ІКТ для досягнення результату. У своїй роботі використовую такі форми проведення уроку, як урок-лекція, урок-залік, урок-узагальнення, урок-дослідження, урок-ділова гра, інтегрований урок, урок-семінар, урок розв’язування задач у середовищі MS Excel. Це дозволяє не лише візуалізувати фізичні явища та процеси, але й залучити учнів до процесу пізнання шляхом виконання інтерактивних вправ і творчих завдань, комп’ютерного моделювання.

Проведення уроків фізики в комп’ютерному класі з підключенням до Інтернету дає можливість використовувати ресурси мережі.

Ефективно комп’ютер використовується й для контролю знань. Для проведення комп’ютерного тестування користуюсь як продуктами Office, так і іншими тестовими оболонками, які широко представлені в Інтернеті, наприклад, My-Test . До створення тестів залучаю й учнів. Це одна із форм учнівських творчих робіт. Створюється творча група із учнів, які складають запитання та варіанти відповідей, вносять їх у пам’ять комп’ютера. Учні самостійно здобувають фізичні знання, покращують швидкість набору символів, удосконалюють знання й навички одночасно з двох предметів: фізики та інформатики.

Створюючи презентації, розв’язуючи різного роду завдання в Excel, учні усвідомлюють важливість своїх знань з інформатики не тільки на далеку перспективу, а й їхнє практичне застосування під час вивчення фізики та інших шкільних предметів.

Таким чином, впровадження мультимедійних засобів навчання поряд з традиційними та інтерактивними методами навчання дозволяє сформувати інформаційну компетентність учнів, розвивати навички співробітництва, міжособистісного спілкування, розвивати мислення школярів, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють його.

Дослідження показують, що необмежені об’єми інформації, які представлені в мережі Інтернет, цікаві форми роботи з текстом, запропоновані в формі вправ та завдань, сприяють формуванню інформаційної компетенції учнів.

Варто наголосити на ще одному аспекті використання ІКТ. В своїй педагогічній діяльності впроваджую проведення «Природничих марафонів» по технології інтернет – квесту. «Природничий марафон» -це об’єднання 5 дисциплін природничого напрямку (фізика, географія, математика, хімія, біологія). Основна мета цієї гри в тому, щоб донести до учнів значимість отриманих знань в школі для використання їх в подальшому житті.

Вчителі природничих дисциплін розробляють завдання таким чином:

  • представлення інформації було в цікавій та нестандартній формі (QR-коди, в зашифрованому вигляді і т. д);

  • пошуки розв’язку здійснювалися через мобільні пристрої (смартфони, планшети) ;

  • Розв’язок завдання вказує шлях до наступного завдання (закодовані повідомлення, зображення, карта місця розташування завдання)

Така форма роботи дозволяє:

  • Зацікавити учнів вивченням природничих дисциплін;

  • Подавати факти про життя вчених та описи процесів в цікавій та нестандартній формі;

  • Володіння навичками роботи з різними джерелами інформації (мультимедійні довідники, електронні підручники, Інтернет-ресурси, тощо.)

  • Критичне ставлення до одержуваної інформації, вміння виділяти головне, оцінювати ступінь достовірності.

  • Уміння застосовувати інформаційні і телекомунікаційні технології на вирішення широкого класу навчальних завдань

РОЗДІЛ ІІІ Висновки та результативність

Учні поступово навчаються працювати в команді. Сильніші учні допомагають слабшим. Діти навчають вільно володіти комп`ютером, швидко знаходити інформацію в Інтернеті. Крім того, у них розвивається уява та просторове бачення за рахунок того, що діти працюють із інтерактивними моделями, але вони також виконують і звичайні лабораторні досліди. З кожним роком все більше дітей вибирає професії пов`язані із фізичними науками та комп`ютерними технологіями.

Таким чином, використання ІКТ та мережі Інтернет на уроках фізики забезпечує підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмету, формування навичок пошуку, аналізу і використання інформації, що веде до підвищення якості процесу навчання і, в кінцевому результаті, сприяє формуванню у випускника інформаційної компетентності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Чайковська. І. А. Формування предметних компетентностей учнів старшої школи засобами інформаційно-комунікативних технологій / І. А. Чайковська // Вісник Черкаського університету. - 2012. - № 13. – С. 134-138.

  2. Заболотний В.Ф. Формування методичної компетентності учителя фізики засобами мультимедіа: монографія / В.Ф. Заболотний. – Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К», 2009.- 456 с.

  3. Колесник М.І., Соколюк О.М. Реалізація компетентнісного підходу у навчальному середовищі через засоби ІКТ // Збірник праць Шостої міжнародної конференції «Нові інформаційні технології в освіті для всіх: навчальні середовища».Под ред. Гриценко В.І.—К.-с.405-411.

  4. Ніколаєв О.М. Виділення критеріїв предметної компетентності майбутнього вчителя фізики

  5. Іваницький О. І. Управління учителем фізики навчальною діяльністю учнів в умовах комп’ютерного навчання / О. І. Іваницький, В. М. Ковальова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г Шевченка. – 2010. – № 77. – С. 80 – 85. 3.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
1
міс.
2
4
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!