Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Критика і розвиток. Як не знищити мотивацію
»
Взяти участь Всі події

"Розвиток фізичних якостей і здібностей у волейболі"

Опис документу:
У спортсменів (волейболістів) виділяють такі якості, як сила, швидкість, стрибучість, витривалість, спритність. Важливу роль відіграє витривалість, яка є загальною і спеціальною. Під витривалістю волейболіста розуміють здатність здійснювати ігрову діяльність без зниження іі ефективнсті протягом певного періоду чи всієї гри. Витривалість волейболіста мжна розділити на стрибкову,швидкісну і силову. При цьому виконують вправи зі скакалкою, стрибки через гімнасичну лаву, тощо...
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розвиток фізичних якостей і здібностей у волейболі

Фізичні якості розвиваються під час рухових дій, тому для їхнього розвитку треба використовувати спеціальні вправи.

Мета спеціальної фізичної підготовки – розвиток фізичних якостей і здібностей учнів, потрібних для гри у волейбол, а також конкретні вияви однієї з основних якостей , або їх комплексу в руховій діяльності гравців на майданчику. Наприклад, сила і швидкість взаємопов’язані і слугують стрибучості.

Вони дають змогу учням виконувати стрибки з короткого розбігу і з місця, повторювати їх у складних ігрових умовах Спеціальна фізична підготовка сприяє діяльності усіх систем організму гравця,що допомагає удосконалювати рухові навички.

У спортсменів (волейболістів) виділяють такі якості, як сила, швидкість, стрибучість, витривалість,спритність. Важливу роль відіграє також витривалість, яка є загальною і спеціальною.

Під витривалістю волейболіста розуміють здатність здійснювати ігрову діяльність без зниження її ефективності протягом певного періоду чи всієї гри. Можна сказати також, що витривалість – це здатність протистояти втомі. В спортивній практиці виділяють чотири види втоми:

1.розумова (наприклад, під час вирішення якихось тактичних завдань);

2.сенсорна(унаслідок напруженої діяльності аналізаторів, наприклад зорового);

3. емоційна(унаслідок емоційних переживань, боязні суперника);

4.фізична(Викликана м’язовою роботою).

Всі чотири види втоми притаманні волейболісту. Звичайно, здебільшого наші спортсмени відчувають фізичну втому. Розвиток фізичної витривалості не тільки перешкоджає втомі, а й сприяє довшому зберіганню працездатності. Тренування спрямоване на розвиток витривалості дихального резинтезу аденозинтрифосфорної кислоти,значно зменшує, викликані роботою зміщення азотистого обміну, підвищує здатність організму підтримувати кислотно – лужної рівновагу, значно збільшує функціональні можливості апарату зовнішнього дихання,поліпшує реакцію серцево – судинної системи та функціональне навантаження.

Щоб правильно підійти до методики розвитку витривалості волейболістів, потрібно враховувати характер їхньої ігрової діяльності і навантаження, яке зазнають вони у грі. Як відомо, діяльність волейболістів полярна: з одного боку короткочасна робота максимальної інтенсивності до 5 с ( гра у захисті, напад і блокування), а з іншого гра триває до 2,5 год., що вважається помірною роботою.

Діяльність волейболіста різноманітна: неоднаковими у різних випадках будуть характер і механізм втоми, а відповідно і види витривалості. Завжди у волейболі виділяють загальну і спеціальну витривалість. Під загальною розуміють здатність монотонно виконувати різні (навіть відмінні один від одного види робіт помірної або низької інтенсивності).

У волейболіста спеціальна витривалість виявляється під час виконання,наприклад, серії виконання нападаючих ударів у швидкому темпі без зниження інтенсивності, висоти стрибка,сили і точності ударів. Як зазначає В. М. Зарицький, робота спортсменів, які спеціалізуються на ігрових видах, зокрема волейболістів, безперервно змінюється, як за інтенсивністю, так за формою рухів. Зміни інтенсивності можуть бути настільки великими, що фактично вся партія розпадається на багато періодів, які чергуються з інтервалами відпочинку. Для витривалості угрі велике значення мають велике значення економічність рухів , вміння не витрачати даремно сили, що є наслідком високої техніки і вміння розслаблювати м’язи. Вправи для розвитку витривалості волейболістів. Найефективнішими вправами для розвитку витривалості будуть ігрові. Використовувати їх можна трьома способами:

1)зберігати інтенсивність і тривалість роботи, як на змаганнях, наприклад, грати двохсторонні матчі з п’яти партій, скоротивши паузу відпочинку(як тільки м’яч виходить із гри, тут вже вводять другий , третій і т. д.). Цей прийом даватиме добрі результати на початкових етапах тренувального процесу;

2)збільшувати тривалість зустрічі і відповідно, знижувати інтенсивність (порівняно із змагальною), наприклад, грати 8 – 10 партій, але одним м’ячем;

3)збільшувати інтенсивність,скорочуючи тривалість зустрічі, наприклад, грати 3 – 5 партій по 10 хвилин кожна,але у високому темпі. Перші і другі передачі спрямовувати по заниженій траєкторії, напади вести у два темпи, грати у захисті без блокування у два темпи.

Поступово зі зростанням тренованості волейболістів перерву міх періодами скорочувати. Серед ігрових вправ для розвитку витривалості можна використовувати такі:

1)чотири серії стрибків угору. У першій серії використовуються стрибки на максимальну висоту, у другій – не високі, але у максимально високому темпі, в третій – у повільному темпі, у четвертій на максимальну висоту.

2)15 стрибків поспіль, зіскакуючи з гімнастичної лавки, і наскакуючи на тумбу заввишки 60 -70 см.

3)стрибки зі скакалкою, тривалість 3 хвилини.

4)Поперемінне переміщення по майданчику у низькій і середній стійці у різних напрямках – 1 – 1.5 хвилин, потім відпочинок 10 -15 с. Виконуються 3 – 4 серії (можна з навантаженнями 3 -4 кг).

5)Серія імітацій нападаючих ударів, блокувань і страховок з падінням або (перекидом) – 10 – 15 с.

6)Серія нападів з перекатом на груди,живіт з імітацією прийому м’яча – 10 разів.

7)Естафета з переборюваннями перешкод бігом, кувирками, стрибками.

8)Човниковий біг по майданчику з переміщенням уперед, назад, в сторони.

9)Гра у волейбол з меншим складом: 2Х2; 3Х3; 4Х4.

Враховуючи специфіку діяльності волейболістів на майданчику, найефективнішими для розвитку витривалості буде інтервальний метод - для належних дій волейболіста під час гри потрібно, щоб його організм отримував достатньо кисню. Це можливо лише, якщо під час активних дій частота серцево – судинних скорочень і систолічний об’єм серця досягнуть свого оптимального рівня. Якщо врахувати, що максимальна частота серцево – судинних скорочень 180 -190 уд. /хв., то цей показник загалом залежить від систолічного об’єму серця. Звідси випливає, що найбільш корисним буде метод, який сприяє збільшенню систолічного об’єму.

Витривалість волейболіста можна розділити на стрибкову, швидкісну і силову. Кожна з них має особливо велике значення у волейболі. Найбільш ефективною (потрібною) у волейболі є стрибкова витривалість. ЇЇ можна розвивати по - різному. Можна запропонувати таку методику:

1.Вправи зі скакалкою:

1.1.стрибки на місці зі скакалкою одночасно на обох ногах(50 разів);

1.2.стрибки поперемінно на правій і лівій нозі (по 20 разів);1.3.стрибки на двох ногах, через кожних 4 – 5 стрибків за один стрибок зробити два оберти скакалки (50 раз);

1.4.Гра «зустрічна естафета зі скакалкою». Гравці діляться на дві команди. За сигналом вчителя через стрибки через скакалку на двох ногах гравці рухаються вперед. Діставшись команди, яка стоїть навпроти, вони передають скакалку, після чого в естафету вступають інші. Перемагає команда, яка першою закінчить стрибки і допустить менше порушень. Гра проводиться (10 хвилин 3 рази).

2.Багаторазові стрибки через гімнастичну лавку, пересуваючись повз неї( 4 -5 разів); стрибки (багаторазові) на стрибкову тумбу (3 серії по 10 стрибків). Цю методику розвитку стрибкової витривалості треба особливо застосовувати на другому році навчання (13 – 15 разів).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.