Стаття присвячена викладу сучасного підходу до проблеми розвитку емоційного інтелекту під час активного слухання із використанням діатонічних дзвіночків на домінантних музичних заняттях у дітей старшого дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина у світі мистецтва», в мистецько-творчій компетентності – «Музика», як впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти. У статті розкрито поняття емоційного інтелекту, значення розвитку вмінь застосовувати емоційний інтелект дітьми старшого дошкільного віку як важливої складової їх компетентності, згідно оновленого Базового компонента. Визначено шляхи розвитку цього вміння та актуалізовано значення розвитку даного вміння в рамках впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти – базового компонента дошкільної освіти. З’ясовано питання активного слухання на домінантних музичних заняттях із використанням діатонічних дзвіночків, формуючи у дітей старшого дошкільного віку компетенції усіх освітніх напрямів за оновленим Базовим компонентом, використовуючи і розвиваючи емоційний інтелект у дітей старшого дошкільного віку через активне слухання із застосуванням діатонічних дзвіночків.
Ключові слова: емоційний інтелект,активне слухання, діатонічні дзіночки, домінантні заняття.
Головним документом, на якому базується процес оновлення змісту дошкільної освіти є Базовий компонент за оновленою редакцією, пріоритетним напрямком якого є розвиток творчої та креативної особистості дитини, формуючи всі освітні компетенції через напрями Базового компоненту, який передбачає, як результат, отримати високоінтелектуальну розвинену дитину, яка має право на власний саморозвиток, розкриття потенційних здібностей у різних видах діяльності.
Тому впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти вимогає від нас, педагогів, перегляду та змін у ставлені до своєї професійної діяльності під час організації освітньої роботи за освітнім напрямом «Дитина у світі мистецтва», в мистецько-творчій компетентності – «Музика». В подальшій своїй роботі потрібно надавати перевагу найбільш ефективним, оптимальним, новим методам і прийомам у співпраці з дитиною, які б ґрунтувались на врахуванні не лише педагогічних знань, а й на психологічних особливостях розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Мета статті полягає в аналізі розвитку емоційного інтелекту під час активного слухання із використанням діатонічних дзвіночків на домінантних музичних заняттях у дітей старшого дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина у світі мистецтва», в мистецько-творчій компетентності – «Музика», як впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти.
Актуальність обраної теми полягає у вирішені нових питань в дошкільній освіті, які постали в результаті глобалізаційних змін не тільки в суспільстві, а й взагалі в освіті в цілому: розвиток високоінтелектуальної, особистісно зорієнтованої особистості, яка зможе креативно та творчо самореалізуватися у суспільстві в модернізованих умовах змісту дошкільної освіти; переорієнтація особистості дитини, як основного ресурса, що визначає рух суспільства; формування життєвої компетентності, як інтегральна характеристика особистості.
Якщо за попередніми вимогами до дошкільної освіти в пріоритеті впродовж тривалого часу потрібно було просто, за відповідною шкалою оцінити вміння й навички дітей старшого дошкільного віку, то на сьогоднішній день, згідно оновленого Базового компоненту постаяють нові вимоги, щодо оцінення рівня сформованих компетенцій, творчих компетенцій, які б в майбутньому дозволили б дошкільникам розв’язувати складні проблемні завдання і стати найуспішнішими.
Тобто високий рівень IQ деяких дітей ще не свідчить про їхню обдарованість, а надмірна інтелектуалізація освітнього процесу призводить до значних прогалин духовного виховання. Тому, з огляду на це багато психологів прийшли до висновку, що успішність кожної дитини здебільшого залежить від її емоційного інтелекту (EQ).
Емоційний інтелект — це здатність людини усвідомлювати власні емоції, керувати ними, а також розпізнавати емоційні стани оточуючих. Дошкільники з високим рівнем ЕІ добре розуміють свої та почуття інших людей, можуть опановувати сильні емоції та керувати своєю емоційною сферою, а також впливати на почуття інших, відзначаються емпатією та здатністю до співчуття [2].
Також, сучасні психологічні дослідження свідчать, що запорука щасливого життя – це вміння налагоджувати та підтримувати близькі стосунки з іншими, здатність вибудовувати взаємини на основі розуміння та співпереживання, що можливе лише за умови розвитку емоційного інтелекту. Разом з тим, емоційна самосвідомість стає необхідною передумовою психологічного та навіть соматичного здоров’я дитини: складності в усвідомленні та визначенні власних емоцій (алекситимія) підвищують ризик виникнення психосоматичних захворювань у дітей. Нездатність керувати емоціями часто свідчить про складнощі у керуванні стресом, що може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям.
Розвиток емоційної сфери дитини перш за все починається з розвитку емоційного інтелекту, який передбачає наступні критеріє:
розуміння власних емоцій (самосвідомість),
керування власними емоціями (самоконтроль),
емпатія у ставленні до емоцій інших людей (соціальне розуміння),
здатність справлятися з емоціями інших людей (управління взаємовідносинами). Отже, у сучасному визначенні емоційний інтелект полягає у здатності називати, використовувати, розуміти та керувати емоціями у позитивний спосіб для зменшення стресу, ефективного спілкування, виявлення емпатії до інших людей, можливості відповідати на виклики життя та вирішення конфліктів. Разом зі здатністю до активного та усвідомленого співпереживання поточному емоційному стані дитини– емпатією, а також умінням виявляти таке ж активне та усвідомлене співпереживання до самого себе – самоемпатією, емоційний інтелект становить основу для ефективного та щасливого життя та розбудови взаємовідносин з іншими. Тому потрібно встигнути закласти в дитині фундаментальний пласт щодо формування емоційного інтелекту якомога раніше, саме для цього ідеально підходить дошкільна освіта, бо дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти дитини, є стартовою платформою особистісного розвитку дошкільника.
Одним із головних завдань дошкільної освіти є виконання завдань Базового компонента, який на сьогодення вимогає від закладів дошкільної освіти сформувати у дітей старшого дошкільного віку нову модель дошкільника через наступні освітні напрямами: особистість дитини, дитина в сенсорно-пізнавальному просторі, дитина в природному довкіллі, гра дитини, дитина в соціумі, мовлення дитини, дитина у світі мистецтва. Серед зазначених напрямів, для реалізації нової моделі дошкільника старшого дошкільного віку, на мій погляд, є напрям «дитина у світі мистецтва» в мистецько-творчій компетентності – «Музика». Музика - унікальний засіб формування емоційної та інтелектуальної сфер психіки дитини, оскільки музика несе у собі не тільки емоції, а й величезний світ ідей, думок і образів, який допомагає дитині створити власну картину світу, відображаючи свої враження від нього в художніх та музичних образах [1].
Дитина дошкільного віку – це маленька людина з «великими» емоціями, з почуттям природного відкриття світу, з потребою у новизні та творчості. Вона здатна яскраво та талановито творити, якщо для цього будуть створені сприятливі умови. Щоб підтримати дітей у природних творчих прагненнях і проявах, потрібно їм запропонувати матеріал, за допомогою якого вони зможуть творити, фантазувати. Одним із таких матеріалів є музика. «Чим є музика? Можливо попросту небом з нотами замість зірок?», - писав польський письменник Людвік Єжи Керн [7]. Рональд Рейган вважав: «Життя – це одна довга, солодка пісня, тож почніть його з музики» [8].
Музика завжди претендувала на особливу роль у суспільстві. Так, у стародавні часи музично-медичні центри лікували людей від туги, захворювань серцево-нервової системи, приділяючи особливу увагу використанню оздоровчих та лікувальних можливостей музики. «Моє серце, наповнене до країв, завжди тішиться і оновлюється музикою, коли воно хворе і втомлене», - писав Мартін Лютер [8].
Музика впливає на інтелектуальний розвиток, прискорюючи зростання клітин, що відповідають за інтелект людини. Музикою безпосередньо можна впливати на емоційне самопочуття людини [2]. Вчені стверджують, що музика поліпшує загальне самопочуття, підвищує працездатність, знижує втомлюваність, вона здатна лікувати серйозні захворювання, за що й отримала назву багатофункціонального засобу [6]. «Щоб відчинити перед дітьми двері у світ музики, потрібно сформувати у них музичне сприймання – основу всіх видів музичної діяльності. Уміння слухати і чути музику – не є вроджене, його потрібно розвивати», - писав доктор педагогічних наук Олександр Ростовський [8]. Сила впливу музики залежить від особистого досвіду людини, від підготовленості до сприйняття. Американський композитор та джазовий саксофоніст Чарлі Паркер вважав: «Музика – це ваш власний досвід, ваші думки, ваша мудрість…» [7]. Насамперед, музичні здібності дитини мають вроджену психо-моторно-емоційну природу. Саме емоційна та рухова сфери дитячої психіки дозрівають раніше за інші. Малюки ще з раннього віку не знаючи мови, достатньо володіють «мовою емоцій» [6]. Тому музичне виховання й розвиток дитини будую на її емоційних та моторних можливостях. «Щасливим виростає той, хто вміє відчувати музику у всьому: в рідному слові і звуках природи, у лініях і кольорах, у добрих вчинках і спільній творчості», - писав український композитор, педагог Микола Леонтович [7]. Тож, у дошкільному віці музичне мистецтво може стати потужним засобом розвитку емоційного інтелекту дитини – здатність розуміти і сприймати власні емоції, керувати своєю поведінкою під час тих чи інших емоцій, розуміти, які емоції відчувають інші люди, використовувати знання про свої та чужі емоції для міжособистісного спілкування [2].
Сучасні психологи вважають, що люди з розвиненим емоційним інтелектом стають хорошими командними гравцями, лідерами. Процес навчання емоційного інтелекту відбувається з найбільш раннього віку, зазвичай несвідомо [2]. Слід зазначити, що формування емоційного інтелекту відбувається в емоційні моменти життя, які можливо повноцінно втілити на музичних заняттях із дошкільниками із різних видів музичної діяльності: слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах. Але найбільш впливовим видом музичної діяльності, щодо формування емоційного інтелекту є «слухання», бо цей вид музичної діяльності вбирає в себе наступні складові:
інтерес, культура сприймання;
ставлення до музики (емоційний відгук);
розрізнення музики за характером, темпом, динамікою, за висотою звуку;
розрізнення музичних творів за жанрами;
поняття про структуру музичного твору.
Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою, так як пізнавально-творчі можливості дітей дошкільного віку розвиваються у спілкуванні з музикою, та в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів, і є власною діяльністю, що є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків. Навчити дітей слухати музику – одне з найскладніших педагогічних завдань, тому що музичний керівник повинен не тільки розвивати емоційний відгук на прослуханий музичний твір, але непомітно «провести» крізь всі аналітичні вміння дітей старшого дошкільного віку з метою формування власної думки про прослухане, відчути власні емоції та переживання, які хотів донести композитор тим чи іншим музичним твором. Такий новий підхід, від продуктивної діяльності дошкільників до творчої та креативної, надасть можливість виростити здорову, цілісну, та впевнену у собі особистість, що є практичним впровадженням нового державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти.
Тому, з метою посилити емоційне сприймання музичних творів, розвиваючи емоційний інтелект старших дошкільників, потрібно розробити таку «палітру» емоцій дітей, яка б розлилася різнобарвністю та різноманітністю, навчаючи вихованців розуміти власні емоції та керуючи ними під час музичної діяльності, вони надалі змогли б збагатити, поглибити слуховий та музично-практичний досвід. Цією «палітрою» став метод «активного» слухання музики на домінантних заняттях з використанням діатонічних дзвіночків, який дозволив впровадити в практику оновлений Базовий компонент дошкільної освіти.
Використання діатонічних дзвіночків є найбільш доступним інструментом підсиленого вираження розуміння, сприйняття та звуковидобування дошкільниками. Під час активного слухання, стимулюючи пізнавальну та розумову діяльність дітей старшого дошкільного віку більш активно розвивається мовлення, поліпшується психо-емоціний стан та активізується творче самовираження дітей як особистості. Діатонічні дзвіночки – це особливі двіночки, яким властивий колір райдуги (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, бузковий) у поєднанні із звучанням нот першої октави гами до мажор (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі). Діатонічні дзвіночки – яскравий емоційний подразник, що виконує сигнальну функцію. Звук дзвіночка яскравий і легко запам’ятовується. Для дитячого сприйняття і звуковидобування він найдоступніший, ніж традиційні інструменти, порівняно з фортепіано чи баяном (акордеоном).
Дзвіночки дозволяють вирішувати багатопланові завдання:
по-перше, вони веселкового забарвлення, чим приваблюють дітей, мотивуючи до спільної музичної діяльності;
по-друге, здобути звук з дзвіночка легко і доступно кожному вихованцю. Одночасно робота з дзвіночком із специфікою його утримання в руці та елементарними прийомами звуковидобування тренують не лише дрібну моторику руки та всі психічні процеси (пам’ять, увага, сприймання, уявлення, відчуття, мовлення, мислення, свідомість), а й розвивають міжпівкульні та нейро зв’язки в дитині. Також, за допомогою діатонічних дзвіночків вирішується питання розвитку почуття ритму. Під час активного слухання на домінантних заняттях із діатонічними дзвіночками треба звертати особливу увагу дітей до наявності у будь якого дзвіночка «музичного язичка»: «Дзвіночок співає, язичок дзвіночка дошкільнятам розповідає», що в ігровій формі активізується діалог щодо обміну музичними враженнями та стимулюється моторна діяльність. Рух нерозривно пов’язаний із самим життям, бо рух для дітей – це здорова психіка та спосіб вираження емоцій та почуттів. А ті емоції, які дитина не може передати словами, вона з легкістю передає за допомогою рухів, жестів, міміки, пантоміміки під час співу, гри на різноманітних музичних інструментах [6].
Окремої уваги заслуговує технологія активного слухання музики Батії Штраус, сутність якої полягає у внесенні ігрових моментів у процес сприйняття музичних творів. Активізація слухання музики згідно з методикою ізраїльського педагога здійснюється завдяки введенню до нього інших видів музичної діяльності і супроводжується рухами, мімікою, пантомімікою, використанням елементів самомасажу, масажу, пальчикових ігор, музикограми – графічного зображення музики тощо [6]. Можливо, саме тому у роботі з дошкільниками під час домінантних занять зі слухання музики діти залюбки грають на традиційних та нетрадиційних музичних інструментах, а ігрові моменти сприяють більш стрімкому розвитку емоційного інтелекту і формуванню мистецько-творчої компетенції дошкільнят.
«Веселкова сімейка дзвінограю», - так називаємо з вихованцями діатонічні дзвіночки, вони приваблюють дошкільнят, викликають відчуття радості, задоволення від спільної музичної діяльності та усвідомлення власних музичних можливостей, поліпшуючи психо-емоційний стан дітей. Веселкова палітра діатонічних дзвіночків захоплює дошкільників, діти з нетерпінням чекають на музичні зустрічі з «Веселковою сімейкою дзвінограю».
«Дзвіночки веселкові дзвінко лунають, барвисті дзвіночки «язичок музичний» мають, цікавинки музичні дзвіночки дошкільнятам залюбки розповідають», - такими словами я розпочинаю музичні заняття з використанням діатонічних дзвіночків. Кожного домінантного музичного заняття допитливі дошкільнята запитують: «Які ж музичні цікавинки буде розповідати сьогодні дзвінкоголосий інструмент?!». Для мене – це найкращий показник того, що діатонічні дзвіночки залишили в маленьких душах нотку емоційного відгуку та викликали бажання знову використовувати діатонічні дзвіночки. Діти прагнуть не просто до поверхневого «слухання» музичних творів, а до глибинного «чути» і «відчувати» у взаємовз’язку із вираженням цього відчутого у дзвіночках як відображення свого свідомого ставлення до музики, що в свою чергу є результатом впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти.
Неймовірна зацікавленість дітей до діатонічних дзвіночків надихнула мене до розробки системи занять: «Використання діатонічних дзвіночків під час активного слухання музики на домінантних музичних заняттях». Заняття відбуваються впродовж навчального року, 1-2 рази на місяць, де на дошкільнят чекають музичні зустрічі із дзвіночками «Веселкової сімейки дзвінограю». Добираючи орієнтовний музичний репертуар для роботи з використанням діатонічних дзвіночків під час активного слухання музики на домінантних заняттях, потрібно враховувати високо-художність класичних музичних творів: їх яскраву, змістовну назву, доступну для розуміння дітей старшого дошкільного віку та музичне наповнення твору (засоби музичної виразності, зокрема, тембри звучання інструментів, сам процес розвитку музичного образу), врахувуючи психологію кольорів та власну асоціацію дітей за різними напрямками: з продуктами (шоколадний, молочний, кавовий); плодами (персиковий, малиновий, буряковий, лимонний); з рослинами (фіалковий, червоний, як мак, болотний); з тваринами і птахами (тигровий, кораловий, строкатий, як папуга); з металами (золотистий, сріблястий); з природними явищами (сонячний, колір морської хвилі, місячний) тощо.
Цікавинки, які «розповідає» кожен із діатонічних дзвіночків «Веселкової сімейки дзвінограю» під час активного слухання музики, занурюють дошкільнят у надзвичайно цікавий світ музики: світ музичних подорожей, пригод, перевтілень, музичних експериментів та дослідів. На дітей чекають музичні відкриття, музичні дива, маленькі музиканти вчаться відчувати насолоду музики, залюбки співпрацюють у музичні діяльності, діляться один з одним враженнями від зустрічей з дзвіночками веселкової сімейки, особисто висловлюють свою думку і своє ставлення про прослухану музику, та пропонують власну концепцію щодо розкриття змісту прослуханого твору. Так, наприклад, довгоочікувана зустріч дошкільнят із «Веселковою семійкою дзвінограю» відбудеться у музичній вітальні. Червоний діатонічний дзвіночок розкаже вихованцям про чарівні мелодії «Малинового дзвону». «У літачок пригод сідаємо та музику небес ми відшукаємо», - таким запрошенням розпочинається музичне заняття та знайомство з блакитним дзвіночком. Серед пелюсток дивовижної жовтої квітки діти знаходять жовтий дзвіночок, він розповідає моїм вихованцям про «Музику росинок» композитора С. Майкапар. Помаранчевий дзвінкоголосий інструмент допоможе відчути насолоду музики композитора Петра Чайковського: «Помаранчевий дзвіночок лунає, про «Солодку мрію» розповідає». Зелений дзвіночок залюбки розповідає про «музику весни» та «Вальс квітів» Петра Чайковського. Разом із синім діатонічним дзвіночком дошкільнята вирушають у музичну подорож - пригоду до моря, перевтіляться у морські хвилі під час шторму на морі та дізнаються таємницю мушлі під час відео-перегляду музичного мультфільму «Акваріум», композитора К.Сен-Санс. Спостереження за доріжкою місячного сяйва та цікава розповідь фіолетового діатонічного дзвіночка про музику К. Дебюссі «Місячне сяйво» чекає на допитливих дошкільнят. Музичне «заняття – відкриття» відбудеться під час зустрічі з білим дзвіночком. Саме він допоможе дошкільнятам «оживити» веселку. Під час гри у оркестрі лунають барвисті дзвіночки веселковим передзвоном: «Музика веселки у залі лунає, коли дошкільнята на кольорових дзвіночках весело грають!». Використання методу активного слухання із залученням діатонічних дзвіночків на домінантних музичних заняттях дає змогу дітям старшого дошкільного віку «доторкнутися» і «дослідити» музичний твір «власноруч», проаналізувавши його не лише «візуально у звуці», а зробити глибинний аналіз. Тому, саме на нас, музичних керіників закладів дошкільної освіти, покладена велика відповідальність щодо навчання дітей «чути» музику, «відчувати», «розуміти», «любити» її, отримувати від неї задоволення, креативно та творчо використовувати накопичений музично - практичний досвід у власному житті. Музичний керівник – це католізатор між композитором і дитиною, слухачем і виконавцем, який майстерно проводить музику через свідомість дитини, збагачуючи її уяву «емоційним киснем та переживаннями», залучаючи її власний досвід, до розуміння важливості і значимості кожної зустрічі з музикою, як цікавої, яскравої, творчої події, що слугує наставникові, музичному керіникові, вагомим внеском не лише у музичному розвитку дітей, а й у формуванні нової моделі дошкільника, згідно з вимогами оновленого Базового компонента.
Отже, впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти, вимогає від нас, музичних керіників закладів дошкільної освіти, під час організованої музичної діяльності, дотримуватись принципу партнерства, що дозволяє знаходитись на одному рівні з дітьми, адже головною метою на музичних домінантних заняттях є не створення музичних шедеврів, а сам творчий, креативний процес, який викликає бажання у дітей зробити щось по-своєму, на свій розсуд, не соромлячись власних думок, «вийти за межи можливого», що мотивує дітей зробити «власний крок в житті». Такий підхід є оптимальним для розвитку емоційного інтелекту, формуючи гармонійну, впевнену у собі особистість і результативним, бо створення педагогом умов для зміцнення атмосфери довіри, взаємоповаги, ситуації успіху є джерелом внутрішніх сил дитини, яке сприяє гармонізації психо - емоційного стану та збагачення певного «багажу» знань і музично-практичних навичок дітей старшого дошкільного віку.
Висновок. Таким чином, застосування діатонічних дзвіночків під час активного слухання музики, з метою розвитку емоційного інтелекту на домінантних музичних заняттях у дітей старшого дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина у світі мистецтва», в мистецько-творчій компетентності – «Музика», як впровадження в практику нового державного стандарту дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти, є ефективним, інноваційним методом під час організованої музичної діяльності в закладі дошкільної освіти. Систематичне використання даного методу, в постійному моніторингу його ефективності застосування показав, що метод активного слухання із використанням діатонічних дзвіночків став своєрідною запорукою створення розвиваючого та особистісно-зорієнтованого середовища, забезпечуючи комфортні умови для формування нової моделі дошкільника з відповідно сформованими компетенціями згідно оновленого Базового компонента на найвищому рівні.
Список використаних джерел та літератури:
Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). // Дошкільне виховання. – 2012. – №7. – С. 4–19.
Гоулман Д. Емоційний інтелект / Деніел Гоулман. – Х: Віват, 2019. – 512 с.
Завалко К. В. Теоретичні аспекти впровадження методики елементарного музикування Карла Орфа в сучасну педагогічну практику / К. В. Завалко. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – 2010. – С. 178–184.
Медіна Д. Правила розвитку мозку дитини / Джон Медіна. – К: Наш Формат, 2016. – 320 с.
Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. – К: Просвіта, 2000. – 368 с.
Інноваційні технології активного навчання музики в дошкільній освіті.
Пушкар Л. – (Електронний ресурс) – Режим доступу: https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/29-1.pdf.
