"Розвиток дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи"

Опис документу:
Опис власного досвіду на конкурс "Шкільний бібліотекар року"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Відділ освіти Каховської міської ради

Каховський навчально – виховний комплекс «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов»

Розвиток дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи

Опис власного досвіду

Бібліотекар

Каховського НВК, провідний бібліотекар,

Стрельчук

Світлана Іванівна

Каховка 2014

УДК 02

ББК 78.39

С 84

Схвалено на засіданні методичної ради відділу освіти

Каховської міської ради

(протокол № 1 від 31.01.2014 р.)

Укладач: Стрельчук Світлана Іванівна, бібліотекар Каховського навчально – виховного комплексу «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов», провідний бібліотекар

Рецензент:

Кушнір Л.П., методист відділу освіти Каховської міської ради

С 84

Розвиток дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи: Опис власного досвіду / Уклад. С.І.Стрельчук. – Каховка, 2014. – 40 с.

У даній роботі розкрити специфіку розвитку дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи .

Досвід рекомендований для бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів.

УДК 02

ББК 78.39

© Каховка, 2014

Зміст

Вступ ……………………………………………………………….4

Опис педагогічного досвіду………………………………………5

  1. Дослідницький аспект бібліотечної роботи…………………..5

2. Самоосвіта як одна з основних форм навчально – дослідницької діяльності учня…………………………………..10

3. Розвиток дослідницьких якостей школярів через

дослідницькі форм роботи бібліотеки……………………….….15

Висновки………………………………………………………....21

Список використаної літератури …………………………….…23

Додатки …………………………………………………………...25

Вступ

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що бібліотекар навчального закладу має орієнтуватися на використання в роботі таких технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній і дослідницькій діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Отже, потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви: учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості й прагнення до пошуку.

Опис власного досвіду

1. Дослідницький аспект бібліотечної роботи

У психолого-педагогічній літературі дослідницьку роботу розглядають як основний вид роботи з обдарованими учнями, тому в умовах гімназії як навчального закладу для обдарованих дітей вона має стати провідною в роботі бібліотекаря. Тож є сенс більш детально зупинитися на характеристиці особливостей дослідницької роботи.

Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних [7; 53]. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у співпраці з, учителями, бібліотекарем, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус. Тоді зникає інтерес до читання, який поновити буде значно складніше.

Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. Тому завдання бібліотекаря - поступово і методично формувати дослідницькі навички, надавати допомогу у виконанні учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи й способи пошуку, опрацювання і використання інформації, виконання роботи, розчленування її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Застосування дослідницького підходу в роботі бібліотеки спрямоване на становлення в читачів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому читання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі й дослідницько-пізнавальний.

Взаємопов'язане усвідомлення й узагальнення всіх накопичених попередньо напрацювань з використання дослідницьких методів у бібліотечній практиці створює передумови для трансформування досвіду. Є всі підстави стверджувати, що саме це здатне забезпечити освіченість, розвиток і вихованість учнів відповідно до вимог, запропонованих сучасним рівнем розвитку науково-технічного і соціального прогресу до особистості, здатної і підготовленої до активного, позитивно-творчого осмислення і перетворення світу.

Опрацювання літератури як дослідження припускає, що особливістю дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєної ним же інформації й умінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.

Організація діяльності бібліотеки гімназії на основі читання як дослідження подається як забезпечення освітньої підготовки учнів в умовах систематизованих навчальних досліджень з урахуванням їхнього комплексного впливу на виховання школярів і цілеспрямоване формування їх особистісних якостей.

Під час орієнтування читання на повномасштабне застосування дослідницьких методів слід враховувати, що, як свідчить досвід, схильність учнів до дослідницької діяльності в значній мірі індивідуальна. Вона виявляється у своєрідності розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту й обсягу знань, спостережливості, пам'яті, уваги, гнучкості мислення, багатства уявлень, працьовитості, волі, спроможності до зосередженої й відповідальної праці.

Дослідницька практика користувачів бібліотеки Каховської гімназії повинна відповідати науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.

Однією з умов успішного виконання науково-дослідницької роботи учнів є відповідність ведення дослідження методам навчання, а також врахування вікових та розумових особливостей розвитку школяра. Занадто складні для розуміння або ж зовсім недоступні юному досліднику методи розв'язання проблеми можуть відбити в нього інтерес до виконання роботи і до науково-дослідницької діяльності взагалі. Одним із перших кроків керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:

• дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;

• зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;

• наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;

• науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.

Керівник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати. У здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості [5; 111].

Завдання бібліотекаря - не лише надати учням певну літературу, але й навчити її використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати.

2. Самоосвіта як одна з основних форм навчально – дослідницької діяльності учня

Сутнісною характеристикою людини сучасності є її здатність до самоосвіти. Особливого значення набуває самоосвіта у контексті безперервної освіти, за якої основним суб’єктом планування, організації, регулювання і здійснення освіти може виступати тільки сама людина, і процес освіти переростає в процес самоосвіти. І якщо перед школою стає завдання не просто навчитися, а навчити вчитися, то бібліотекар просто зобов’язаний навчити школяра знаходити потрібну інформацію і вправно нею користуватися.

Самостійна робота учнів є однією з форм навчально-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуаристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.

Мета самостійної роботи - формування у школярів стійкого інтересу до читання і навчання, глибоких і міцних знань з обраної тематики, розвиток умінь і навичок дослідницької роботи та її відповідного оформлення.
Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Мета шкільного бібліотекаря - навчити користувача бібліотеки вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, привити навички контекстного пошуку і опрацювання великих інформаційних потоків.

Навчання в гімназії передбачає опанування учнями значного обсягу знань понад шкільну програму, у тому числі і через самоосвіту. Ефективна самоосвітня робота неможлива без розумного, грамотного підходу до неї. Для того, щоб читання додаткової літератури стало самоосвітою і в достатній мірі збагатило багаж знань школяра, роботу цю треба грамотно спланувати, систематично проводити, фіксуючі надбані знання. На формування самоосвітніх навичок школярів направлена ціла система форм та методів роботи бібліотеки, яка значною мірою реалізується в рамках бібліотечних уроків.

Насамперед для вільного і правильного добору книг з потрібної читачеві теми школярі повинні вільно орієнтуватися як у системі каталогів і картотек бібліотеки, так і у самому бібліотечному фонді. Орієнтуванню в бібліотеці починають вчитися першокласники вже з першого уроку в бібліотеці – “Знайомство з бібліотекою” і поглиблюють з кожним роком.

Паралельно із знайомством з книжковим фондом бібліотеки йде навчання користуванню книгами. Діти вчаться розрізняти мету читання і в залежності від неї використовувати певний спосіб читання (адже читання заради задоволення дуже відрізняється від самоосвітнього читання). Важливо вміти добирати потрібні книги, знати різні способи добору – за допомогою каталогу, бібліографічних видань, способом "снігової кулі". Полегшує добір книжок з певної теми електронний.

Для того, щоб повністю використати всі освітні ресурси науково-допоміжної літератури, яка найчастіше використовується для самоосвіти, читачеві треба досконало знати структуру книги, її довідковий апарат і вміти використовувати ці знання на практиці. Щоб читання не пройшло намарне, не забулося за деякий час, а залишило слід у пам’яті, школяреві необхідно вміти робити відповідні записи про прочитане, вміти виділяти головне, формулювати тези.

Учень повинен вміти правильно оформлювати результати своєї самостійної діяльності, тобто реферати та інші творчі роботи. На бібліотечних уроках старшокласники вчаться правильно підписувати роботи, створювати зразки малої бібліографії – списки використаної літератури, робити бібліографічні описи документів та аналітичні описи їх частин.

Окрім бібліотечних уроків на формування бібліотечно – бібліографічної та самоосвітньої культури школярів спрямовані й інші форми роботи: стенди, бібліотечні плакати, індивідуальне та групове консультування з приводу добору літератури та оформлення роботи (рефератів, конкурсних творів, наукових досліджень МАН).

Відповідно до вивчення учнями якихось тем з предметів або дещо випереджуючи їх готуються тематичні книжкові виставки, бібліографічні огляди. Чудово, коли в цьому питанні вчитель співпрацює з бібліотекою, плануючи випереджувальні завдання.

Розширити коло інтересів учня допомагає розстановка книг на полицях: якщо це можливо, кожен розділ ББК ілюструється книжковою виставкою (хоча б маленькою, внутрішньополичною). Виставка може зібрати в собі всі види й жанри документів з даної проблеми: й художню літературу, й газетні й журнальні статті, й ілюстрації (чого не може зробити звичайна розстановка книг за ББК). Таке розташування книг допомагає учням краще орієнтуватися у фонді, розширити амплітуду пошуку необхідних документів, звернути увагу на книжки з суміжних тем і питань.

3. Розвиток дослідницьких якостей школярів через дослідницькі форм роботи бібліотеки

Особливу роль у розвитку дослідницьких якостей учнів відіграють ті форми роботи шкільної бібліотеки, які М.М.Скаткіним та Є.Я.Лернер за характером пізнавальної діяльності відносяться до дослідницьких: участь у конкурсах – захистах МАН, «Моделі ООН-Україна», дебатах [1; 87].

Жага відкриттів, прагнення проникнення в таємниці буття народжуються ще на шкільній лаві. Вже в початковій ланці можна бачити учнів, яких не задовольняє робота зі шкільним підручником, їм нецікаво на уроці, вони читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої запитання в різних галузях знань. Тому так важливо виявити всіх, хто цікавиться знаннями з різних галузей науки, допомогти їм втілити в життя плани й надії, якомога раніше розкрити свої здібності. С цією метою учнів залучають до написання науково – дослідницьких робіт і їх захисту в Малій Академії Наук.

Меті цієї роботи - розвиток індивідуальних якостей особистості засобами позашкільної і позакласної освіти; сприяння набуттю додаткових знань, умінь, навичок; залучення учнів до систематичної науково-дослідницької діяльності. При залученні школярів до дослідницької роботи в МАН розв’язуються такі задачі:

Розвивальні: розвиваються уміння: пошукові  (самостійно генерувати ідеї, самостійно знаходити відсутню інформацію, знаходити декілька рішень однієї проблеми); комунікативні (висловлювати і відстоювати свою точку зору); презентаційні (уміння використовувати різні засоби наочності в ході виступу); менеджерські (планувати діяльність, аналізувати результат власної діяльності)         

Навчальні: Знайомство з формами і методами пошуку, аналізу і обробки інформації, її застосування

Виховні: Виховання відповідальності, самостійності

Практичні: Пошук інформації з різних джерел, в тому числі друкованих джерел, засобів інформаційно – комунікативних технологій, її аналіз; практика публічних виступів, відстоювання власної думки

Учнівські дослідницькі роботи МАН, якими керує бібліотекар (можливо, у співпраці з вчителями), стосуються здебільшого філології й літературознавства, але консультації стосовно оформлення роботи, добору інформації й (особливо) оформлення бібліографічного списку, надаються слухачам всіх без винятку секцій МАН.

"Модель ООН" є міжнародною освітньою програмою, яка надає можливість старшокласникам поринути у світ політики та дипломатії та ближче ознайомитись з діяльністю ООН. "Модель ООН - Україна" імітує роботу Генеральної асамблеї ООН [12; 6]. Під час конференції кожна делегація представляє певну країну або організацію, що входить до ООН. Обговорення визначеної теми від імені країни чи організації буде проходити в різних комітетах та комісіях ООН (Додаток А). Шляхом дискусій, переговорів та дебатів учасники намагаються знайти вирішення багатьох світових проблем та конфліктів, таких як: боротьба з бідністю, дотримання прав людини, роззброєння та міжнародна безпека, збереження миру тощо. Висловлюючи різні точки зору, молоді делегати вчаться чітко та ґрунтовно висловлювати свої думки, відстоювати свою позицію, знаходити компроміси та грамотно складати резолюції щодо вирішення світових проблем. Таким чином, молодь збільшує свої знання з історії та культури різних країн, покращує розуміння світової політики, розвиває ораторські, дипломатичні та комунікативні навички.

Проведенню самої конференції передує масштабна дослідницька робота за відповідним планом: дослідження країни в таких аспектах: політична структура, природні ресурси, культурні фактори, оборона, географія, погляд на світові проблеми, економіка й історія; дослідження історії й діяльності Організації Об’єднаних Націй; дослідження проблеми, винесеної на конференцію.

Учні мають дізнатися про позицію країни з питань, які винесені на обговорення. Для цього можна звернутися в Посольство країни, яку представляє команда. Хорошу допомогу в цьому вам можуть надати виступи представників держав на сесіях Генеральної Асамблеї, засіданні Ради Безпеки та конференції ООН.

На відміну від традиційної освіти, методика проведення дебатів навчає учнів бачити багатогранну палітру життя, увесь спектр думок, навчає знаходити переваги та недоліки кожної з них, логічне, а не емоційне пояснення власної позиції. Дебати – це не лише змагання за кращу манеру говорити, це, перш за все – інтелектуальна праця [2; 11]. Опрацьовуючи кожну тему, учні ознайомлюються з великим обсягом матеріалу, від наукових досліджень до статей у міських газетах. Вміння відокремлювати головне, підкріплюючи його актуальними прикладами, дають вагому основу для подальшої науково-дослідницької роботи. Дебати є професійною школою для учнів, які бажають вступити на юридичний, політологічний, філософський, філологічний факультети, оскільки вони дають безцінні риторичні навички, вміння тримати себе на публіці.

Дебати – це рольова інтелектуальна гра, в якій одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй (Додаток Б).

Дебати:

• стимулюють розвиток критичного мислення – вміння аналізувати, виявляти сильні та слабкі сторони тих чи інших тез, виробляти оптимальне рішення з урахуванням наявних ресурсів;

• розвивають структурне мислення – виховують вміння структурно викладати свої думки, будувати логічні схеми та виявляти в них суперечності;

• розвивають риторичні навички – сприяють оволодінню усним мовленням та мистецтвом переконання, розвивають вміння тримати себе перед аудиторією;

• дозволяють поглиблювати і систематизувати нові знання з економіки, права, культури, релігії, філософії, політики та інших сфер суспільного життя;

• дозволяють опрацювати нові технології пошуку інформації та сприяють виробленню системного та об'ємного бачення тієї чи іншої проблеми;

• виховують вміння працювати в колективі, толерантно ставитись до протилежних думок

Готуючись до дебатного турніру, гравці здійснюють глибоке всебічне дослідження теми, винесеної на обговорення. Школярі шукають інформацію, визначення, факти, статистичні дані, вислови видатних особистостей на підтвердження власної думки; будують структуру аргументу й контраргументу, тобто вчаться аналізувати й синтезувати отриману інформацію, отримують навички критичного мислення (Додаток В).

Висновки

В умовах гімназії як навчального закладу академічного типу дослідницьку роботу розглядають як основний вид роботи з обдарованими учнями, тому дослідницький аспект має стати провідним у роботі бібліотекаря навчального гімназії. Застосування дослідницького підходу в роботі шкільної бібліотеки спрямоване на становлення в читачів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації.

Самостійна робота учнів є однією з основних форм навчально-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуаристики, публікацій у періодиці, архівних, музейних матеріалів. Мета самостійної роботи - формування у школярів стійкого інтересу до читання і навчання, глибоких і міцних знань з обраної тематики, розвиток умінь і навичок дослідницької роботи та її відповідного оформлення. Задача шкільного бібліотекаря - навчити користувача бібліотеки вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, привити навички контекстного пошуку і опрацювання великих інформаційних потоків.

Найбільш ефективними в контексті розвитку дослідницьких якостей учнів, є такі дослідницькі форми роботи, як залучення учнів до написання науково – дослідницьких робіт МАН, участь у конференціях старшокласників «Модель ООН – Україна», створення дебатного клубу й систематичне проведення дебатних турнірів. Ці форми роботи сприяють розвитку пошукових, комунікативних і презентаційних умінь, навичок збору, аналізу інформації, практики публічних виступів, знайомлять з формами і методами пошуку, аналізу і обробки інформації, її застосування.

Список використаної літератури

  1. Годецький М.В. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навч.-метод.пос. / М.В.Годецький, Т.М.Хлєбнікова. – Харків: Веста: Ранок, 2003. – 136 с.

  2. Жданов П. Дебаты. Искусство побеждать / П.Жданов. - Новосибирск: Сибирское университетское издательство, 2009. - 304 c.

  3. Інтелектуальна гра «Парламентські дебати»: Збірка методичних матеріалів для тренерів та організаторів дебатних клубів/ Упоряд. Є.А.Криницький. – Херсон: ХМД, 2005. – 64 с.

  4. Модель ООН знову з нами / [Концепція та упорядник Л.Довга]. – К.: Представництво ООН в Україні, 2002. – 40 с.

  5. Павленко О.П. Організаційно-методичні умови ефективності позакласної пошуково-дослідницької діяльності учнів / О.П. Павленко // Освіта і управління: Науково-практичний журнал. – 2003. – Том 6. – Число 3. – С. 110-113.

  6. Павленко О.П. Пошуково-дослідницька діяльності учнів у навчальному закладі / О.П. Павленко // Рідна школа. – 2003. – № 9. – С. 21-23.

  7. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико – экспериментальные исследования. / П.И. Пидкасистый — М.: Педагогика, 1980. — 240 с.

  8. Поддьяков А. Н. Исследовательское поведение. Стратегии познания, помощь, противодействие, конфликт / А.Н.Поддьяков — М., 2000.

  9. Програма та методичні рекомендації до спецкурсу «Модель ООН». – К., 2004. – 76 с.

  10. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навч.пос./ Г.С.Цехмістрова - К.: Слово, 2003.- 240 c.

Додаток А

ПОРЯДОК ДЕННИЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

«МОДЕЛЬ ООН - УКРАЇНА. КАХОВКА – 2013»

Енергокриза: від споживання до активної дії

1 листопада 2013 року

  • Урочисте відкриття конференції.

  • Виступи почесних гостей.

  • Засідання Генеральної Асамблеї, вступні промови послів 

  • Робота в комітетах і комісіях

  • Комісія з сільського господарства: Сільськогосподарський розвиток і продовольча безпека.  

  • Комітет з економічних та фінансових питань: Співробітництво у галузі промислового розвитку.

  • Комітет  соціальних, гуманітарних  питань та питань культури: Взаємообумовленість проблем природних ресурсів та проблем народонаселення.

  • Комісія з охорони навколишнього середовища: Пошук ефективних моделей використання і збереження водних ресурсів.

    • Конкурс знавців історії та діяльності ООН, І тур

    • Візитні картки країн

    • Конкурс знавців історії та діяльності ООН, ІІ тур

    • Пленарне засідання Генеральної Асамблеї.

  • Урочисте закриття конференції

Додаток Б

Додаток В

Фрагмент протоколу дебатної гри

Тема: «Аборти треба заборонити»

Дата: 16.04.2013

Місце проведення: Каховська гімназія

Команда ствердження:

С-1 – Д. Коржинський

С-2 – Д. Коровко

С-3 – С. Пічевський

Команда заперечення:

З-1 – Н. Сєрова

З-2 – О. Клецько

3-3 – Є.Сердобольський

С. 1. (до 6 хв.) Я, Коржинський Денис, перший гравець команди ствердження. Наша команда погоджується з твердженням, що «Аборти треба заборонити», адже ця тема є актуальною в усьому світі, включаючи Україну. Згідно з офіційними даними Міністерства охорони здоров'я, в 2011 році було зафіксовано понад 156 тис. абортів.

Нашим критерієм є життя людини як найвища цінність. Дефініції: Згідно з даними медичного словника, АБОРТ (лат. викидень, викидень) - штучне переривання вагітності шляхом умертвіння живого плода в матці в термін до 28 тижнів від моменту зачаття (тобто до моменту, коли можливе народження життєздатного плоду). Згідно з медичними дослідженнями, будь-який аборт шкідливий для здоров'я і психіки, потенційно небезпечний для життя і ставить під загрозу можливість материнства!

Аргументи:

  1. Аборт – це позбавлення життя ненародженої дитини, завдання їй болю

Аборт - це видалення вже утвореного зародку. Тобто це завжди вбивство живої істоти, незалежно від термінів (до затримки, після ...), способів (медикаментозний, інструментальний, вакуум-, ..) та розмірів зародка (міні-, не міні).

Згідно медичних досліджень відомо, що нервова трубка формується в ембріона вже на 21 день вагітності .

Тобто аборт після 21 дня - це позбавлення життя живої істоти, котра здатна відчувати біль.

2. Аборт – завжди неприродний процес і завжди супроводжується розвитком ускладнень.

- Фізичні ускладнення після аборту:

Зародок у матці закріплений усередині стінки. Його насильницький відрив призводить до досить сильної кровотечі. Після видалення ембріона в матці залишається ранева поверхня, дуже сприятлива для посадки мікробів, тому часте і небезпечне ускладнення аборту - інфекція і запалення матки - ендометрит.

Відомий факт, що хронічний ендометрит веде до зміни властивостей внутрішньої оболонки матки, порушення її здатності прийняти ембріону, тобто до безпліддя.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновки про те, що після аборту жінка втрачає можливість мати дітей, а різноманітні ускладнення під час операції загрожують її життю.

Аборт призводить до сильного гормонального зриву.

Аборт сприяє розвитку важких гормональних зривів. Це може відбутися не тільки в статевій сфері, але і в пов'язаній з нею загальній системі органів внутрішньої секреції - у надниркових залозах, щитовидній залозі та гіпофізу. Самі ж яєчники страждають найбільше - їм загрожує як мінімум дисфункція.

З цього слідує, що аборт завдає шкоду не тільки на статеву систему, а я на весь організм загалом, адже відомо, що кожна з залоз відповідає за певну систему органів.

3. Аборт призводить до сильного нервового зриву

Багато жінок, які пережили аборт, стикаються з наступними психологічними наслідками: почуття втрати і скорботи; депресія; жаль і каяття; порушення сну; гнів, спрямований на себе або на батька дитини; почуття провини; почуття безнадійності; суїцидальні думки; кошмари, неприємні спогади; занижена самооцінка, втрата самоповаги; складнощі з ухваленням рішень; неможливість простити себе; ненормальний, підвищений інтерес до дітей;

Отже, аборт негативно впливає на психічний стан жінки. В результаті чого, жінка вимушена страждати все життя.

4. Аборт сприяє розвитку смертельних захворювань, наркотичної та алкогольної залежності

З абортом пов'язано багато негативних емоційних реакцій. Деякі жінки відчувають гостре почуття втрати, що відображає нездатність природним чином оплакати не народженої дитини. У інших, постабортний синдром набуває деструктивний відтінок - гнів і ненависть жінки обертаються проти неї самої, від чого виникають порушення харчової поведінки (булімія, анорексія), сексуальні розлади, розвивається наркотична і алкогольна залежність. Отже, після аборту, жінка не здатна вести здоровий спосіб життя та існувати в соціумі.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що аборт є складною і небезпечною лікарською операцією, в результаті якої можуть наступити різного роду гінекологічні, фізіологічні і психічні порушення. Існує більше ста можливих ускладнень, пов’язаних з абортом, більшість з них ведуть до смертельних захворювань. Отже, ми переконані в тому, що аборти треба заборонити.

Раунд перехресних запитань (до 3 хв.)

З – 3: Якими джерелами Ви користувалися у підготовці до гри

С – 1: Словником Шмеля, Інтернет – джерелами

З – 3: Статистичні дані якого року були наведені у вашій промові?

С – 1: Дані 2011 року.

З – 1. (до 6 хв.) Я, Сєрова Наталія перший гравець команди заперечення.

Наша команда заперечує твердження, що «Аборти треба заборонити», адже ми вважаємо, що аборт - це особистий вибір жінки. Жінка має право приймати рішення щодо свого тіла". Питання, пов'язані з дітонародженням, повинні бути виключно приватною справою людини.

Нашим критерієм є право людини на вибір. Дефініції: Згідно з визначеннями Мастере, Джонсона й Колодні, Аборт - "... переривання вагітності до того часу, коли зародок або плід був би здатний вижити поза маткою". Він може відбутися мимовільно, під впливом різних причин - захворювання, недорозвинення статевих органів та ін Такий аборт називають викиднем. Аборт може бути штучним, в цьому випадку вживається інший термін - штучне переривання вагітності.

Питання про збереження або припинення вагітності - це питання невідчужуване особистого вибору, пов'язаного з жіночим тілом, особистим здоров'ям і майбутнім. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо недоцільним забороняти аборти.

Аргументи:

  1. Право на аборт як право особистого вибору жінки

Головний аргумент полягає в тому, що ніхто, крім самої жінки, не повинен розпоряджатися її тілом, її долею і життям.

Все це входить в перелік прав, гарантованих конституціями багатьох країн.

У більшості законодавчих систем людина наділяється конституційними правами з народження, що дає жінці юридично більш високий статус, ніж ембріону, жінка має більше прав вважатися людиною і з моральної точки зору, оскільки вона, на відміну від ембріона, володіє свідомістю, здатна думати, відчувати, сподіватися та мріяти.

Право жінок вільно та відповідально вирішувати питання щодо кількості дітей та проміжків часу між їх народженнями й мати доступ до інформації, освіти, а також засобів, які дозволяють їм здійснювати це право, закріплене в Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ч. 1, 34ос. 16, ратифікована Україною в 1981 р.) та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, ми вважаємо, що право на аборт має кожна жінка.

2. Ембріон не можна вважати повноцінною людською істотою

Ембріон не є людським індивідуумом до тих пір, поки він не досягне такого стану, коли буде точно визначена людська форма його тіла. Вказується, що ембріон на початку свого розвитку мало відрізняється від будь-якої іншої людської клітини, мільйони яких гинуть щодня.  Сем Харріс зауважує, що кожна клітина тіла кожної людини є потенційною людською істотою. Кожна пара гамет (сперматозоїд + яйцеклітина) є потенційною людською істотою з однозначно певним геномом, але прихильники заборони абортів не намагаються рятувати сперматозоїди і незапліднені яйцеклітини.

Отже, можна зробити висновок про те, що ембріон не може вважатися повноцінною людиною, отже, говорити про аборт як про «вбивство людини» недоцільно.

3. Аборт після зґвалтування є виправданим

Зґвалтування – це завжди акт насильства, це ситуація, загрозлива не тільки здоров’ю, але й життю жінки. Досвід, на жаль, різко негативний, який жінка переживає в результаті насильства, міняє все її життя. У кожної третьої жертви зґвалтування (31%) розвивається 35ост травматичног стресовий розлад, яке може залишитися на все життя. Більше 10% людей, що пережили зґвалтування, страждають від 35ост травматичного стресового розладу в даний момент. І, якщо жінка вагітніє в результаті зґвалтування, перше, від чого вона намагається позбутися як від матеріального підтвердження того жаху, який вона пережила – це від вагітності.

В результаті зґвалтування жінка здатна не тільки завагітніти, але і захворіти небезпечними захворюваннями, що передаються статевим актом. На жаль, більшість з них передається й майбутній дитині, що може загрожувати її життю.

Отже, не можна засуджувати рішення, котра прийняла рішення зробити аборт, в результаті зґвалтування

4. Заборона абортів призведе до народження небажаних дітей

Це сприятиме зростанню покинутих немовлят, сирітства, вбивства новонароджених та насильства над дітьми. Це також погіршуватиме можливість батьків створювати сприятливі умови для гідного життя вже народженим дітям та обмежуватиме їх життєві шанси, прирікаючи на злидні та безвихідь. Примус народжувати в умовах соціальної незахищеності населення та несприятливої економічної ситуації — це безвідповідальна ініціатива, яка призведе до ще більшого зубожіння населення та насильства над дітьми.

5. Загроза життю матері та загроза важкої патології плода є показаннями до аборту

Жінка має право зробити аборт, якщо є ризик її життю и здоров’ю при народженні дитини.

На жаль, існують випадки, коли дітям загрожує народження з паталогічними захворюваннями, такими як сидром Дауна, олігофрени, імбецили й різноманітне вроджене каліцтво. Сучасна медична генетика дозволяє з високим ступенем імовірності діагностувати можливі порушення в геномі ембріона, в тому числі по клітинахамніотичної рідини.

У цих випадках, жінки обирають зробити аборти задля того, щоб не призводити на світ заздалегідь приречену на муки дитину.

6. Заборона на аборти спровокує хвилю нелегальних (брудних) абортів

Вважається, що соціальні умови при офіційній забороні абортів лише переведуть явище в площину нелегальних абортів. Кримінальні і некваліфіковано зроблені аборти становлять особливу небезпеку: вони нерідко призводять до незворотних наслідків для здоров’я, вони відповідальні за більшу частину випадків безпліддя (внесення інфекції) і летальних випадків.

Непрофесійні кримінальні аборти є причиною смерті 70 тисяч жінок у всьому світі щорічно.

Отже, виходячи с усього вищесказаного, ми вважаємо недоцільним забороняти робити аборти. Адже це питання особистісного характеру, яке має вирішувати жінка.

Раунд перехресних запитань (до 3 хв).

С-3: Чому Ви не зважаєте на думку батька стосовно аборту?

З-1: Остаточне рішення має приймати саме жінка, бо воно безпосередньо стосується її здоров'я, життя й майбутнього.

С-3: У своїй промові Ви згадали законопроект про заборону абортів. Як Ви до нього ставитесь.

З-1: У моїй промові не було згадок про законопроект, бо він не є ратифікованим документом.

С-3: Чи не вважаєте Ви, що збереження здоров'я жінки має стати головним критерієм заборони абортів?

З-1: Кримінальні аборти, які значно поширяться у випадку заборони абортів, завдадуть набагато більшої шкоди здоров’ю жінок.

***

С-3: (до 5 хв.) Я – третій гравець команди ствердження, Сергій Пічевський, хочу звернути увагу суддів на те, що ми, як і раніше, вважаємо більш цінним прийнятий нами критерій – людське життя як найвища цінність. На цінності людського життя наголошують як усі відомі у світі релігії, так і ратифіковані більшістю країн документи – «Декларація прав людини», «Декларація прав дитини». Це повністю стосується і дитини.

У ході гри команда ствердження переконливо довела, що аборти недопустимі в сучасному світі. Переконливі аргументи, висунуті нашою командою, були підкріплені беззаперечними фактами, статистичними даними, думками відомих людей. Жоден з аргументів не був розбитий командою опонентів.

Аргументи команди – супротивника містили менш інформативну доказову базу, тому були менш переконливими. Ми не отримали змістовної відповіді від наших суперників про право батька на вплив при прийнятті рішення про аборт. Наші опоненти повністю ігнорують це право. У цілому, ми вважаємо виступ команди ствердження більш аргументованим і переконливим.

Команда заперечення бере час на підготовку (3 хв.)

З – 3. (до 5 хв.) Я, третій гравець команди заперечення, Сердобольський Єгор, наполягаю на тому, при введенні заборони на аборти буде порушене одне з головних прав людини – право на вибір.

Своїми промовами команда заперечення аргументовано довела, що аборт має бути легальною медичною процедурою. Ми навели аргументи, підкріплені прикладами, які команда опонентів не змогла розбити. Команда супротивників використовувала як докази Інтернет – джерела, які не можуть вважатися безперечними доказами. Ми не отримали жодної логічної, аргументованої відповіді на свої запитання під час раундів перехресних питань. Отже, ми вважаємо, що виступ команди заперечення був більш аргументованим і переконливим.

Висновок: «Краще дебатувала команда заперечення».

Методичне видання


Розвиток дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи

Опис власного досвіду

Укладач: Стрельчук С.І

Підписано до друку 2014 р. Формат 60х84/16 (А-5)

Папір офсетний. Друк цифровий. Гарнітура Times New Roman

Умовн.друк.арк . Наклад пр.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
2
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!