Мета:
Знаннєвий компонент: розширити знання про причини та наслідки Голодомору.
Діяльнісний компонент: формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критично ставитись до різних джерел інформації.
Ціннісний компонент: обстоювати правову оцінку Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу, висловлювати і аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму, орієнтуватися в історичній термінології.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи та методичні прийоми: евристичний(бесіда), інформаційний, проблемний, дослідницький, візуальна перевірка домашнього завдання, евристична бесіда за запитаннями, розповідь викладача, заповнення таблиці, пояснення викладача.
На уроці формуються такі типи мислення:
Критичне мислення здобувачі освітив формується через аналіз, порівняння, синтез, оцінювання інформації з різних джерел.
Формування логічного і абстрактного мислення здійснюється в процесі аналізу великого обсягу інформації, представленої в джерелах, у вмінні зрозуміти причини і наслідки Голодомору.
Тенденція до розвитку історичного мислення спостерігається при з’ясуванні причин Голодомору та його наслідків, в інтересі до прогнозування майбутнього на основі власного досвіду, умінні брати факти із історичного джерела.
Креативність дозволяє мислити оригінально, інноваційно, мислити в різних напрямках, а також уміти розв’язувати творчі завдання під час роботи з різними видами історичних джерел.
На уроці задіяне дискурсивне або розсудливе мислення, обґрунтоване на попередніх знаннях здобувачі освітив з метою передбачення, прогнозування подій на основі інформації, що міститься в різних видах історичних джерел.
Враховуючи те, що на перших порах будь-які знання мають гіпотетичний характер, історичні джерела покликані поглибити і конкретизувати їх, включити до знань нові сегменти. Працюючи на уроці в цьому напрямку, здобувачі освіти отримують нові можливості до розвитку гіпотетичного мислення.
Ключові компетентності:
Спілкування державною мовою: уміння використовувати в мовленні історичні терміни; формулювати відповідь на поставлене запитання.
Інформаційно-цифрова компетентність: уміння критично співставляти і оцінювати інформацію з різних інформаційних ресурсів.
Основні компетентності у історичній науці і технологіях: уміння пояснювати історичні процеси; виконувати проекти, використовуючи знання з історії; використовуючи міжпредметні контекстні завдання.
Уміння вчитись упродовж життя: уміння організовувати самоосвіту з історії: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби.
Ініціативність: виявляти здатність до роботи в команді, бути ініціативним, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог задля досягнення спільної мети під час виконання навчального проекту.
Питання:
1. Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу.
2. Масштаби та наслідки Голодомору.
3. Національно-демографічні зміни.
Поняття:
- Голодомор;
- геноцид;
- розкуркулення;
- хлібозаготівлі;
- «чорна дошка».
