Колективізація селянських господарств для сталінського режиму була найскладнішим етапом у створенні командної економіки. Перетворення мільйонів селян-власників на пролетаризованих робітників, які мали працювати за командою, здійснювалося брутальною силою. Селяни реагували на державний примус опором. Після колективізації держава могла вилучати будь-яку частку колгоспного врожаю. Вона користалася цим, щоб привласнити майже всю вироблену в колгоспах продукцію. Колгоспники відповідали на це саботажем, у результаті чого обсяг хлібозаготівель загрозливо знизився. Тоді держава розпочала терор голодом.









