Це урок української мови для 2 класу, розроблений у форматі «Лабораторії слів».
🧪 Загальна інформація
Тема: «Розрізняю пряме і переносне значення прикметників».
Урок №: 65 (у рамках теми «Разом із друзями»).
Мета: Навчити дітей розрізняти, коли слово вживається у своєму основному (прямому) значенні, а коли — у переносному; розвивати логічне мислення та чуття мови.
🧩 Етапи уроку та ключові вправи
1. Емоційне налаштування та гра «Так або ні»:
Учні визначають свій настрій (радісний, спокійний, сумний).
Відгадують загадане слово за допомогою закритих питань (наприклад, про яблуко: «Це їстівне? — Так»).
2. Каліграфічна хвилинка:
Прописується слово «Золотий». Це слово стає центральним об'єктом дослідження протягом уроку.
3. Дослідження з Щебетунчиком (Проблемна ситуація):
Комічна ситуація: Персонаж Щебетунчик почув вираз «золоті руки» і буквально намалював руки, зроблені із золота.
Аналіз помилки: Діти обговорюють, чому малюнок неправильний і що насправді означає цей вираз (вмілі, майстерні руки).
4. Теоретичний блок «Таємниця слів»:
Пояснюється різниця:
Пряме значення: Ознака предмета насправді (золота каблучка — зроблена з металу).
Переносне значення: Властивість переноситься на інший предмет за подібністю (золоті руки — дуже цінні, вмілі).
5. Практичне дослідження (Вправа 2):
Діти порівнюють пари словосполучень:
Тепла куртка (пряме) — Тепла розмова (переносне).
Гострий ніж (пряме) — Гостре слово (переносне).
6. Гімнастика для очей:
Коротка пауза: заплющити очі, порахувати до 5, подивитися у вікно.
7. Загадка від Родзинки:
Аналіз загадки про вербу («проливала сльози», «полоскала коси»). Учні мають знайти слова, вжиті в переносному значенні, що допомагає зрозуміти роль метафор у мовленні.
💡 Методичні особливості
Конспект побудований на принципах НУШ: замість сухих правил використовується ігровий персонаж (Щебетунчик), яскраві візуальні образи та метод дослідження. Урок допомагає дітям зрозуміти, що мова — це гнучкий інструмент, де слова можуть «змінювати маски».
